Банківські пацюки та хабарі

Банківські пацюки та хабарі

Я. АВРАМЕНКО - СПІВГОЛОВА ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ПРИ НБУ - ПРОПОНУВАЛА ХАБАРІ ЖУРНАЛІСТАМ?

В продовження теми очільників Громадської ради при Національному банку України, з матеріалів колег журналістів з'ясувалося, що Ярослава Авраменко, до того як стати членом сумнозвісної ради, працювала помічником та кандидатом в народні депутати Руслана Сольвара і не гребувала пропонувати хабарі навіть журналістам.

Чи не за протекцією самого Р. Сольвара, вона пройшла до Громадської ради?

Щоб розвіяти сумніви, нами було надіслано прохання про отримання інтерв'ю. Чекаємо.

Матеріал від колег Golem PROD. 

Не можеш побороти свого противника — треба його очолити!

Не можеш побороти свого противника — треба його очолити!

Так можна перефразувати відоме висловлювання класика, по відношенню до тимчасової комісії громадської ради при Національному банку України, що займається врегулюванням ситуації з валютними позичальниками банків.

Коротко про проблему.

Більшість споживчих кредитів були взяті громадянами нашої країни в 2006 — 2008 роках, на піку стабільності, стрімкого росту споживання та низького курсу долара (4-5 гривень за долар). Чи не більшість діючих в країні банків, мали іноземних власників, а отже мали доступ до іноземних кредитів за мінімальні відсотки. Складалася ситуація, коли банківські установи свідомо переконували потенційних позичальників отримувати кредити саме у іноземних валютах, а керівництво держави (Ющенко, Тимошенко) запевняло у подальшій стабільності та процвітання. І це все при тому, що весь світ вже поглинула фінансова криза, великі системні банки банкрутували, позичальники залишались без житла, тощо.
Маючи заробітну плату в 10-15 тис. гривень, пересічний середній клас, який не бажав платити за «зйомне» житло, а платити за своє, з радістю влазив в кредит на 10-20 років у валюті, за відсотковими ставками, вдвічі нижчими ніж у гривні. Гідна заробітна плата дозволяла не тільки виплачувати кредит, а й погашати його достроково, сплачуючи два і три платежі наперед.
І ось, середина 2008 року, курс підскочив до 8 гривень за долар, а в 2013 року, він склав вже 10 гривень за долар.

ФОТО 1



Станом на час написання цієї статті, курс долара наближається до відмітки у 20 гривень, а за повідомленнями ЗМІ - уряд хоче закласти в бюджет 22 гривні за долар (http://www.pravda.com.ua/news/2014/12/16/7052203/).
Дикий, не побоюсь такого слова, ріст курсу валюти поставив позичальників не просто не межу виживання, а навіть в положення раба. Коли заробітна плата залишилась в кращому разі на тому ж рівні, а платіж за кредитом виріс в більш як три рази.

ФОТО 2



Придбати валюту в обмінниках не можливо, гарантовані головою НБУ Гонтаревою В.О. 200 доларів на руки не продали навіть особисто їй (ЗМІ:http://www.segodnya.ua/economics/finance/gontareva-ne-smogla-kupit-200-v-banke-558206.html).
Натомість, колекторські відділи банків активізувалися та активно проводять психологічний тиск на позичальників, доводячи інколи до самогубства. Іноземні банки, покидаючи український ринок продавали за безцінь свої філіали, а ті хто залишався — чистили кредитні портфелі, продаючи пул з кредитними позичальниками за 5% від заборгованості. При цьому жодному позичальнику не було запропоновано погасити його кредит навіть за 70%.

Фейсбук як початок революцій.
Критичне положення речей змусило позичальників шукати шляхів виходу з ситуації та об’єднуватися один з одним. Все почалося з Фейсбуку. Позичальники спілкувалися один з одним, створювали спільноти, просили у “гуру” з питань споживчих кредитів допомоги (Стрельников М., Кравець Р. тощо).
Маючи напрацьований досвід Євромайдану 2013-2014 р.р., спільноти швидко поширилися, наповнювалися новими учасниками, обговореннями. Одна з найактивніших спільнот на час написання статті налічує близько 10 тисяч учасників.
До проблем кредитних позичальників намагалися долучитися політики, що якраз перед виборами до Верховної Ради восени 2014 року хотіли були ближче до народних проблем та набрати підтримки електора. Одним з таких був Микола Рудьковський, один з авторів Закону “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”. Не зважаючи на значне послаблення тиску на позичальників після цього Закону, електорат не оцінив вклад депутата та до нового складу Верховної Ради він не пройшов.
Позичальники заявляли все більше і більше вимог, від переведення валютних кредитів за курсом на час укладання договору, списання усіх нарахованих штрафів та пені до масового бойкотування оплати, що позбавляло банки надійного та дострокового доходу.
Такого повороту подій банкіри допустити не могли. Відсутність надходжень від позичальників та неможливість стягнути заборгованість за рахунок заставленого майна в судовому порядку, позбавляло їх стабільного розкішного марнотратного життя.

Не можеш побороти свого противника — треба його очолити!

Єдиним способом, якимось чином поліпшити становище позичальника у зв’язку з різким підняттям курсу валют, було внесення змін до законодавства та чітко відрегулювати відносини.
І тут позичальники наштовхнулися на найбільший камінь спотикання — більшість у Верховні Раді бізнесменів були банкірами, або контролювали їх діяльність. І прийняття будь-яких Законів на користь позичальників — означало зменшення доходів депутатів.
Критична маса позичальників, що вийшла на мітинги та протести, жваве обговорення у соціальних мережах, можливість неконтрольованих дій відносно банків, що підігрівалася фактом російської агресії та діяльністю в Україні банків окупанта (“Сбербанк Росії”, “Альфа-банк”, “ПІБ” тощо), змусили банкірів — народних депутатів тимчасово заспокоїти натовп, шляхом прийняття Закону “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1304-18).
Одночасно, у парламенті пройшов перше читання проект Закону “Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню” (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51541), більш відомий як Закон №4185а або “Закон Князевича”, названий в честь автора - народного депутата Р.П. Князевича.
Його називають про-банківським Законом, який передбачає перерахування валютних зобов’язань позичальників виключно за діючим курсом і жахливі умови після такого перерахування.
Проекти інших депутатів Рудьковського М.М. та Опанащенко М.В. було відхилено. Намагання ж позичальників внести проекти інших Законів не розглядалися та не обговорювалися, оскільки рядові громадяни не є суб’єктами законодавчої ініціативи, а звертатися до банкірів — депутатів сенсу не мало.
В цей же час, до спільнот в соціальних мережах, почали додаватися нібито позичальники, експерти, юристи, які заявляючи про підтримку, вели деструктивну роботу. Ці особи, почали створювати свої окремі спільноти, вести свою гру, намагаючись під гарною обгорткою подати нереальний продукт, який за фактичного стану справ в державі, ніхто ніколи робити не бути. І люди ковтали живця, об’єднувалися, обговорювалися тощо.
З’явилося значна кількість громадських об’єднань (напр. ГО “Кредитний майдан”, “Правдива країна”, “Правова держава”, “Фінінфо” тощо) які мають начебто однакові статутні цілі, однак реальні цілі не відомі рядовим позичальникам.

З метою громадського обговорення та роботи з позичальниками при Національному банку України, була створена т.н. Тимчасова комісія Громадської ради з питань врегулювання проблематики реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті (http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=6607).
До неї увійшли, нібито представники громадськості, які повинні були проаналізувати вже наявний текст “Закону Князевича” та внести свої пропозиції. Членів комісії: Богатих І.В., Коробкову О.А. та Яременко С.О., немає сенсу обговорювати, оскільки вони є прямими представниками банківського середовища, а ось із темними конячками, що нібито захищають інтереси позичальників, необхідно познайомитись ближче.

Муляр Мирослава Сергіївна - Голова комісії, член Громадської ради, директор громадської організації "Фінінфо".
Сама Мирослава на сайті http://blog.liga.net/ пише, що вона: “Юрист. Два высших образования - историческое и юридическое. В течение последних трех лет занимаюсь юридической практикой по защите прав потребителей финансовых услуг. Кроме того, моя работа включает общественную деятельность по защите прав банковских клиентов и повышении их финансовой грамотности.”
Під час деяких подій, вона представлялася, як член об’єднання “Ваш захист” (http://makeevkainfo.com.ua/content/potrebiteli-finansovyh-uslug-nachinayut-i-vyigryvayut-foto) під час інших як “юрист, експерт з питань захисту прав споживачів фінансових послуг”.
Також відомо, що в 2012 році, нею була написана кандидатська дисертація під назвою “Договір споживчого кредиту: основні ризики для позичальника”.
Жодної іншої інформації про її діяльність, активну участь в роботі, судовому захисті тощо - невідомо.

ФОТО 3


Авраменко Ярослава Петрівна - співголова Громадської ради, голова громадської організації "Правдива країна".
Колишній працівник ДельтаБанку (ще в червні 2013 року на конференції обговорювала як вибивати борги з позичальниківhttp://www.novostimira.com.ua/news_58837.html)
Інтернет переповнений її авторськими статтями про необхідність факторингу та необхідності мирного врегулювання відносин з банком. Активно просуває “Закон Князевича” в соціальних мережах та сайті ГО “Правдива країна”.

Куракін Павло Генадійович - член Громадської ради, голова громадської організації "Союз "Земляни".
У комісії, дана особа представлена начебто від громадської організації, що захищає інтереси позичальників, однак це не зовсім так. Куракін є директором Харківської міжрегіональної дирекції ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку».

Майоров Василь Олександрович - кандидат юридичних наук, громадська організація "Фінінфо".
У раді представлений так само як і Муляр М.С.  - як член ГО “Фінінфо”, однак більш відомий як адвокат, керівник mayorovgroup, що юридичною компанією. На сайті компанії розміщені матеріали ГО “Фінінфо”, що наводить на думку, про створення фіктивної громадської організації з метою включення до різних громадських рад державних органів для отримання зв’язків, лобіювання тощо.
Також відомо, що в 2010 році, ним була написана дисертація під назвою “Цивільно-правове регулювання договорів в банківській діяльності”. Не нехтував участю в політичному житті, був уповноваженою особою від  ВО "Батьківщина" на виборах 2014 року.

Савельєв Андрій Юрійович - громадська організація "Правдива країна". Обговорювати сенсу немає, оскільки Савельєв повністю підконтрольний пані Авраменко.

Яким чином вказані особи були включені до складу тимчасової комісії, які зацікавленні люди їх рекомендували - жодної інформації не знайшли.
Тому, прийшли до висновку, що включення даних осіб, відбулось без дотримання відкритих процедур, щоб тихо, без громадського обговорення, надати позитивний висновок «від громадськості» про доцільність прийняття “Закону Князевича” і позбавити позичальників шансу на майбутнє під власним дахом.

Марина Ігнатенко для газети "Столичний бізнес" 

Альфа - Самец

Альфа - Самец

Коли бажання бути коханою та кохати закриває очі на все інше. Коли жіночність понад усе.

Вона гарна. Вона цікава. Вона просто жінка.

Альфа-самец (α♂, от άλφα — первая буква греческого алфавита, от финикийского «алеф» — «Бык», колх. первый парень на деревне).

 

Квест: найди путь янтаря ч. 5

Квест: найди путь янтаря ч. 5

Интересно, это только букавки на экране или же власти решили хоть как то боротся со старателями?
Насколько эффективными будут рейды милиции и что изменилось в Сарненском РУВД  мы узнаем позже.
А пока наслаждаемся цифрами и успехами наших доблесных в нелегкой борьбе за камни солнца.
http://mvs.gov.ua/mvs/control/rivne/uk/publish/article/124293

НА РІВНЕНЩИНІ ПРАЦІВНИКИ МІЛІЦІЇ ОХОРОНЯТИМУТЬ РОДОВИЩА БУРШТИНУ

09.12.2014

Працівники УМВС у Рівненській області формують мобільні групи, які займатимуться патрулюванням місць незаконного видобутку бурштину у північних районах області. Зокрема, працівники міліції охоронятимуть майно кар’єру та гірничу дільницю ДП «Бурштин України», яка знаходиться в урочищі Клесів, Сарненського району, адже це єдине державне підприємство, що займається видобутком та переробкою «сонячного каменю». Начальник обласного управління міліції, підполковник Сергій Максимов планує систематичні рейди усіх районів, у яких є поклади бурштину-сирцю. Він наголосив на тому, що до такої роботи з часом залучать працівників лісової охорони та екологічної інспекції області. Більше того новий керівник управління хоче зробити процес своєрідних патрулювань та перевірок відкритим та, навіть, залучити до участі у ньому місцеве населення. За даними управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС, у 2014 році до чергових частин МРВ області надійшло 1187 заяв та повідомлення, що стосуються незаконного видобутку бурштину. Упродовж 2014 року працівники УМВС України в Рівненській області вилучили 197 мотопомп та 214 кілограм бурштину, коли в минулому році лише майже 18,5 кг. Виявлено 248 осіб, які займались незаконним видобутком бурштину. У цьому році на території області проведено 52профілактично-оперативних відпрацювань. За словами начальника управління, з початку року у провадженні слідчих підрозділів УМВС перебувало 339 кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 240 Кримінального кодексу України, у 234 яких досудове слідство закінчено, а 96 кримінальних проваджень з обвинувальними актами та угодами вже направлені до місцевих судів (минулого року – лише 79). 159 особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. За відкритими кримінальними провадженнями накладено арешт на майно загальною сумою 1 млн. 911 тис. грн., коли у 2013 році лише на 800 тис. грн. -                      Проблема незаконного видобутку бурштину триває понад десяток років. Гострою вона стала впродовж останніх трьох років, - коментує Сергій Максимов. – Аби врегулювати ситуацію з бурштином, недостатньо лише самої роботи правоохоронних органів, сюди мають втрутитися органи законодавчої та виконавчої влади. Навесні, на одній із сесій Рівненської облради, депутати підняли питання щодо легалізації видобутку бурштину. Пропонувалося вивести бурштин із розряду дорогоцінного каміння, щоб дозволи на його видобування можна було видавати на місцях, і встановити кримінальну відповідальність за незаконну скупку, перевезення та зберігання бурштину. Але це справа не одного дня і не одного тижня. Проте нелегальне старательство набуло великих масштабів, від чого пошкоджено близько тисячі гектарів лісів, які потрібно буде рекультивувати. І площа земель, порушених внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, постійно зростає. Знищується родючий шар ґрунту, він заливається глиною. Дерева, корені яких підмито, валяться: утворюється так званий "пۥяний" ліс, ходити яким дуже небезпечно, оскільки глибокі ями ніхто не закопує, залишаються підземні порожнечі – пастки для людей і худоби. Питання введення Закону про бурштин з 2006 року порушували і депутати Сарненської районної ради, але їх досі ніхто не почув, допоки не виник у травні збройний конфлікт між заїжджими озброєними особами, які захотіли взяти у свої руки нелегальний видобуток бурштину, та місцевими мешканцями, які захищали родовище. Людям настільки наболіла ця проблема, що вони готові вдаватися до радикальних дій, якщо Верховна Рада України не прийме Закону про бурштин та його видобуток. Вони очікують, що цей закон зробить доступним придбання ліцензій на видобуток бурштину людьми навіть з не дуже високими статками - це може вирішити проблему працевлаштування на Поліссі, наповнення районних і сільських бюджетів, на території яких розміщені родовища. Натомість, цифри кажуть за себе: вже половина кримінальних проваджень, із 50 заяв і повідомлень, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтею 240 ККУ, що надійшли впродовж двох останніх місяців, з обвинувальними актами та угодами направлені до місцевих судів, а 28 особам повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень. Загалом, за вироками суду, після проведення відповідної роботи, до кримінальної відповідальності притягнуто понад 85 осіб, яким призначили штрафи та умовні терміни відбування покарання. СЗГ УМВС

Квест: найди путь янтаря ч. 4

Квест: найди путь янтаря ч. 4

Куда уходит янтарь и кому это может быть выгодно.

Если думать о том, что янтарь это просто камень, который никому не нужен и пользу никакую не приносит  -  это не знать какие богатства лежат у нас под ногами. 

Хорошее оправдание в виде неоднозначной законодательной базы и «ничегонеделанья» правительства для органов охраны окружающей среды самое то. Безнаказаная незаконность дает добро на массовость выработки янтаря в Ровненской области.  Это как золотая лихорадка, с разницей на то,  что в прошлом веке каждый зарабатывал для себя, а в нынешнем – для «дяди».

Спросив прохожего на улице о том, что он знает про янтарь, человек с открытой душой и честной совестью водителя тепловоза, спокойно ответит, что про пользу янтаря он не знает, а вот про то, как его добывают и как зомбируют местное население на добычу — видел. Это еще раз подчеркивает всю суть проблемы.

Оперативные сводки о разрушении десятков гектаров лесных угодий и полей сельскохозяйственного назначения, изъятие дорогостоящих мотопомп кустарного производства, стрельбища среди белого дня – все это лишь мишура, замыливание глаз от реально глобальной проблемы. Заклады янтаря не безграничны. При такой массовости раскопов еще лет 10 и в этой местности работы никому не будет. Что дальше?

Менталитет местного населения уже сегодня прочно вносит в подкорку головного мозга – хочешь новую вещь - копай янтарь! И не важно, что этому юному старателю всего 8-9 лет. Он знает цену своей работе.

Курсируя лесными тропами и периодически набредая на полесские домишки — места не тронутые цивилизацией — понимаешь, как все просто в этом мире. Как легко любой местный  князек с легкостью может купить себе в рабство любого жителя таких поселений. Описывать домишки нет смысла, нужно видеть. Одно свидетельство того что там все сложно – это элементарное отсуствие связи. Любому жителю мегаполиса такое может показатся невозможным.

Общаясь с населением слушаешь невероятные рассказы о целых “городах” на местах раскопов янтаря. Автобусы с китайцами, женщины с беляшами и чебуреками. На розлив алкоголь любого градуса. Даже некоторые придорожные кафе заключают «договора» с главным на обеды для работяг.

Проверка на месте выяснила, что много из рассказов правда.

Главное условие приема на работу – физическое здоровье и полное отсуствие вопросов к начальству. Верховная власть сбежавшего “царя” устроилаопределенную вакансию для работы и прекрасно понимала, как правильно регулировать отношения с подчиненными. Зная, пристрастие к алкоголю у трудяг, и после принятия ста грамм абсолютное покорение старателей своим«князьям», старателей регулярно спаивают — такая схема рабства до сих пор работает.  Абсолютное покорение за 500 гривен в день без права увольнения — разве это не рабство по Вашему? К такой работе не редко привлекают женщин и детей.

Попробую устроится на работу.

Коломойський, пропіарившись на тітушках, позбавляє дітей житла.

Про те, якими нормативами керується банк, та як ставиться до своїх "клієнтів" майже кожен українець знає по собі. Непосильні звичайному громадянинові відсотки, неймовіні штрафи та з "неба" взяті пені затягують пасок на животі будь кого. Доказовою базою для вирішення питання про зменшення відсоткової ставки або реструктуризації заборгованості є виключно доказова база банку. "Вибачення" певної суми нарахувань призводить ще до більшого кредитного рабства позичальника. Навіть позбавлення позичальника майна, яке є залогом (заставою) кредиту, не дає звільнення з рабства.

Отримавши певні "блага" у вигляді невеличкого кредитного ліміту на картку, людина отримує фінансовий допінг від якого позбавитись неможливо, а попит на нього росте. Ховаючи рабські умови боргового ярма за яскравою рекламою з привілеями для майбутнього споживача, банк вже заздлегіть знає про вартість людського життя.

Під час подій на Майдані та полюванні на тітушок, банком який належить Коломойському, було виплачено гроші за поімку "москалів
" це зробило неаби який позитивний піар в якому Коломойський показав себе як чесний громадянин України, що дбає про спокій в країні. Крім того, він неоднократно натякав на те, що допомагає силам АТО з власної кишені. Так от, все би нічого, якби власник Приватбанку не був бізнесменом, який ніколи не втратить свого. Спочатку дає, а потім?

А потім, вирішує отримати затрачені кошти зі своїх підопічних — клієнтів Приватбанку. Вирішення судових справ та виселення людей з помешкань —звичайна справа для працівників Привату. Байдуже, скільки звернень та заперечень від доведених до боргів позичальників надходить в банк та судові установи, байдуже, що іпотечні квартири це єдине житло маленьких мешканців країни.

Взявши кредит на квартиру, родина з двома дітьми не очікувала стати “рабами” Приватбанку. Виплативши потрібний перший внесок, та отримавши кредит на 185 тисяч гривень, придбали в іпотеку житло. 14 відсотків річних були посильними для звичайного провідника з містечка Козятин, що на Вінничині. Неочікуване підняття відсоткової ставки та народження другої дитини, стали причиною заборгованості по кредиту. Вимоги фінансової установи про оплату боргу привели до повного нерозуміння: ЗА ЩО ПЛАТИТИ?!.

ВІДЕО

Відсутність документів на майно, відсутність пояснень та роз’яснень зі сторони банку про підняття відсоткової ставки. Розпач. Нарахування штрафів та пені в домільйонному розмірі. Програні позичальником суди, і як результат — рішення про виселення. Заперечення про неможливість виселити двох дітей від Служби у справах дітей — не є перешкодою для робочої злоби банку.
Дзвінки з погрозами серед ночі, фейкові листи батькам та рідним позичальників, прихід додому так званих “колекторів” - підірве психіку будь якої здорової людини. Державний виконавець, під час виконавчих дій, має панібратські стосунки зі своєю групою підтримки від Приват банку, з поясненнями, що він зобов’язаний захищати інтереси стягувача(?!!).

ВІДЕО

Результатом цього двоє дітей, одна з яких малолітня, залишаються без даху над головою, без новорічного свята та без надії на майбутнє. Помешкання, в якому вони проживають, виставляється на аукціон за ціною вартості кредиту, а домільйонні штрафи банку лягають важким тягарем на плечі батків. КРЕДИТ НЕ ПОГАШЕНО.
Таких сімей багато. Найбільше страждають саме мало захищені соціальні групи населення,  люди без вищої освіти та без можливості найняти юриста, який би міг пояснити ту чи іншу догму банку. Єдине, що стало лякати останнім часом, це те, що працівники виконавчої служби замість виконання Закону, за окрему винагороду, відстоюють інтереси банку.
Громадськість ще не навчилась відстоювати свої права, не навчилась користуватись послугами спеціалістів, кожен самотужки тягне ярмо фінансового рабства, сподіваючись на дарунок долі.

Це лише початок, настав час антиПриватівського майдану.