понеділок, 28 вересня 2020 р.

Міст тисячоліття

 Найдовший мостовий довгобуд вкотре планує своє "завершення". 



Вони будують. Закуповують. Замовляють експертизи у Німців. Знімають всі шари набудованого  аби зголосити новий тендер і повторно замовити вже виконану роботу. Потім знов купують  ванти, гублять їх, оголошують у розшук як вкрадені, знаходять і знову купують.

Це все про куруючу групу можновладців у будівництві Подільського мосту. Це культове місце вже давно не боїться камер, а от головні замовники – бояться. Збираються на таємничі наради прямо на мості вузьким колом запрошених осіб та прямо там на місці вирішують як вкотре роздерибанити бюджет столиці у власних інтересах.

Якщо прослідкувати за термінами затвердженими комісією міст мав би бути добудований ще 20 років тому. Але, із засідання в засідання ці терміни переносяться аж до сьогодні. Кожен раз на арені з’являються нові гравці  виконавці, яким потрібні кошти на оплату послуг без гарантії.

За цей час довготривалого будівництва мосту жодним чином не було узгоджено планування подальшої естакади, розвантаження доріг Подолу. Проблеми із якими стикаються наразі мешканці Лівобережжя – нагальні: починаючи із розв’язки, шумо-віброзахисту, викупу ділянок по яким проходить дорога. Все це тільки верхівка айсбергу питань які мають бути вирішеними нагально, до завершення побудови мосту. Та кого ж з керманичів Києва цікавлять реальні проблеми громадян: «ми зробимо міст за два місяці» - кажуть вони. Зроблять таки, але яким?

Резюмуємо:

1.   Ванти мосту (підставні замінити на оригінальні, що відповідають затвердженим, виплатити німецькій компанії залишок за найдовші ванти);

2.   Система гідроізоляції і Гус-асфальт (змінити на більш дешевий, не підходящий нашому клімату, поліакрилат і звичайний асфальт);

вже зняли щойно покладений гус-асфальт
 під нового виконавця робіт з укладки дорожного покриття


3.   Розробити, затвердити, узгодити розв’язку з мосту на обидві сторони Дніпра;

4.   Знайти бюджет на термінове закінчення будівництва мосту.



 

Ми не вказуємо назви компаній – учасників цього процесу, не вказуємо імена закритих збіговиськ з дерибану коштів Киян. Ми вважаємо, що попри все можливе розвантаження доріг з Троєщини кошти витрачені на будівництво цього мосту можна було б використати з більшою користю для мешканців міста та кожен збагне своє.

Далі буде…


середу, 23 вересня 2020 р.

Позбавлення житла у Броварах

                                                                                


 

Придбати житло у новобудові це ще той «кіт у мішку». Чого варті скандальні забудови Войцеховського у Києві! Передмістя столиці також може похизуватись подібними скандалами, наприклад: незаконна новобудова у Броварах за адесою вул. Василя Симоненка, 41.

Ви вже придбали там житло? Вас можуть змусити його покинути!

Розголос про незаконність забудови почався ще у 2015 році коли сусіди по земельній ділянці почали скаржитись на те, що у приватному секторі будують явно не «будинок на дві родини». Та попри усі скарги та звинувачення будівництво продовжувалось.

Серйозніші проблеми відбувались з середини компанії забудовника, адже компаньйони не могли досягти домовленості у розподілу фінансів забудови.

Спочатку, Багмут Роман Сергійович і Коваленко Ігор Михайлович, власники будівельних компаній, будучи добрими друзями маючи довіру один до одного всі вкладення і розрахунки записували у зошит забуваючи оформити документи належним чином.

Пізніше, за нагадуванням Коваленка щодо виплати Багмутом попередньо отриманих коштів, останній без попередження, використовуючи налагоджені зв’язки у місті, переоформив всю забудову на себе.

Скандал.

Ще у 2017 році Відділ державного архітектурно-будівельного контролю БМР звертався із відповідною заявою про знесення самочинного будівництва та суддя Василишин Валерій Олександрович виніс рішення про відмову у позові.

У 2018 році Відділ державного архітектурно-будівельного контролю БМР знову звертається до суду із заявою про перебудову та суд ухвалою повідомляє, що вказану заяву має розглядати Адміністративний суд.

З серпня 2019 року конфлікт між забудовниками загострюється: вирішення стосунків між друзями переходячи у площину судових рішень.

Весь цей час Багмут намагається, застосовуючи усі свої зв’язки, вирішувати питання на свою користь: десь заплатив, десь домовився, десь заявив про компромат. Таким чином він спромігся оформити право власності на будинок по вул. Симоненко, 41 у Броварах, «вибачити» всі наявні борги та зібратись на виїзд за кордон.

Перспектива залишитись без житла.

Нові власники квартир у незаконно побудованому будинку тим часом можуть бути позбавленими житла без компенсацій. Адже ніхто з них не застрахований від того, що на момент повного розрахування за житло до них перейде право власності. Домовленості Романа Сергійовича Багмута із місцевими державними реєстраторами не знають меж довіри та грошових забезпечень.

Тримайте свої гаманці та перевіряйте забудовників.  

P.S. А поки що, журналісти «Сектор Життя» будуть активно слідкувати за перебігом судових дебатів забудовників.

 

 

пʼятницю, 4 вересня 2020 р.

Твое stop слово или жизнь с тираном

 


В гармоничных отношениях, возможно, раскрыть в себе новые стороны, создать свой новый идеальный мир. Влюбленность и самоотдача партнеру порождает, что то более важное, чем бытовые задачи совместного проживания.

Красивые ухаживания, дорогие подарки, всегда рядом – разве так сложно уступить партнеру в его маленькой просьбе: не общаться с тем или иным другом, не ходить в этом костюме, снять каблуки, готовить определенное блюдо только для него/нее. Ведь твой партнер идеален ведь ваши отношения это счастье.

Иногда у партнера случаются неприятности, которые могут омрачить ваше идеальное существование: проблемы с машиной или недоговоренности с коллегами по работе, или оплата финансовых обязательств или подруга купила себе туфли, о которых мечтала деспотичная личность. Казалось бы – мелочь, вопрос решаемый но, деспотичность характера партнера выходит наружу. И это могут быть первые ласточки «расставленных сетей» тирана.

Манипуляции.

Изначально доминирующий партнер ненавязчиво устанавливает свои правила в отношениях. Уклонение от этих правил в дальнейшем приводит к тому, что тиран формирует у партнера стойкое чувство вины. Все, что бы не говорил или делал партнер в свою защиту перекручивается, таким образом, чтоб было на руку доминанту.

Высмеивание.

Он или же она может позволить себе обидные шутки или неприятные прозвища в твой адрес. Если партнер обижается, значит, недалек умом, не понимает шутки-юмора.

Ревность.

Часто проявление ревности даже на первых этапах очень нравиться партнерам, как подтверждение любви либо как возбуждение желаний. До тех пор, пока ревность не перерождается в открытую агрессию.  

Запрет на самосовершенствование.

Работа, как один из вариантов самосовершенствования, так же подпадает под эту категорию тирании. Здесь все безобидно, под самым благовидным предлогом, как проявление заботы и внимания партнеру навязывается мысль о достаточном образовании, о финансовом благополучии и отсутствии необходимости заниматься общественной деятельностью, жить только ради их построенного идеального мира.  Ему нужна подавленная запуганная личность.

Запрет на красивую одежду.

Все, что тирану нужно – безропотная нелюбящая себя жертва вечно поклоняющаяся ему. Естественно, в силу обстоятельств, у партнера могут быть красивые вещи для определенных случаев, но в общей своей массе это серая, мешковатого типа одежда.

Тотальный контроль.

Немаловажным значением в партнерских отношениях является доверие друг к другу. В отношениях с тираном это тотальный контроль за каждым шагом. Частый запрет на использование разных гаджетов. Запрет на общение с родными, друзьями.

Гибкая система ценностей.

Как правило, изначально пару объединяют общие ценности, интересы представления об идеальной совместной жизни. В процессе совместного проживания для одного партнера эти представления становятся законами жизни, а для другого очень гибким пространством для маневров.

Усталость.

Постоянное чувство усталости, которое возникает из-за, когда то придуманного идеального мира, изнуряющие желания партнера и вечное недовольство, крики, постоянная боль от нанесенных увечий. Уверенность в том, уже все.

Однажды утром ты проснешься и поймешь, что жизнь твоя очутилась в коробочке или превратилась в день сурка. Ты не принадлежишь себе, у тебя отобрали желания, тебе нужно только служить тирану. Угадывать его желания, считывать настроение, угождать. На каком из этапов тебе стоило назвать «Стоп» слово? В какой момент ваши общие желания превратились в зависимость? Кем ты хочешь быть сегодня?

Крайней точкой кипения может быть любой момент, у женщин он часто связан с детьми и угрозой их жизни. Таким образом из остатков сил начинается борьба. Планомерная, беспощадная. Решающим фактором становится решения суда. В Украине первые инстанции игнорируют обвинения о насилии в семье. Нет практики. Таким образом пройдя 9 кругов бюрократического ада решение находят в международных инстанциях. 

Недавно Европейский Суд по Правам Человека присудил 4500 эвро компенсации женщине из Ровно, которая с детьми страдала от домашнего насилия со стороны мужа. Однако судебные инстанции в Украине не признавали желания пострадавших о выселение тирана из жилья.  Таким образом, на сегодня у нас появилась серьезная практика в признание случая насилия в семье как основание к выселению из жилья согласно статье 116 Жилищного кодекса Украины.

CASE OF LEVCHUK v. UKRAINE

 Никогда не стоит терять надежду.

#СекторЖиття