Виключний випадок вибіркового правосуддя: в судовій системі України кричущий випадок. Один і той самий факт доводиться в суді вчетверте

Зараз ми виборюємо право на свободу та право на правду. Цим ми відрізняємося від тих, хто прийшов нас знищувати.

Велике значення в процесі трансформації та вступу до ЄС має судова та правоохоронні системи, основним завданням яких має бути захист прав громадян.

Реформування передбачає проведення Вищою радою правосуддя перевірки всіх суддів Верховного Суду щодо можливого вчинення ними дисциплінарних проступків або грубого чи систематичного нехтування обов'язками судді.

Із цим категорично не згодні Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах, його перший заступник Володимир Бучко, директор Департаменту правового забезпечення Сергій Губа, екс-Голова Держгеонадр Олег Кирилюк, звільнений Президентом В. Зеленським за корупцію, його імовірні ставленики «бандит - смотрящий» Олег Попов та члени їх команди, які 3,5 роки не виконують рішення суду про поновлення на посаді головного юриста Держгеонадр Крістіни Браіловської.

Для того, щоб не виконати рішення суду, вони утворили абсурдну ситуацію у вигляді «корупційного замкненого кола», втягуючи в цей процес сторонніх людей.

Людина змушена по колу четвертий раз підряд доводити одне й те саме.

Після хабаря Голові Верховного Суду України В. Князєву та проведеного засідання  у РНБО на тему «Прискорення судової реформи і подолання проявів корупції у системі правосуддя» від 30.06.2023 здавалось б, що іще має статися.

А стався кричущий випадок вибіркового правосуддя, коли суддя Київського окружного адміністративного суду Сергій Лапій виніс судове рішення, яке суперечить ТРЬОМ рішенням Верховного Суду України у цій самій справі, всім документам державного виконавця, а також поданню Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Це рішення підриває авторитет системи правосуддя в цілому.

Виникає питання, хто такі Роман Опімах, Володимир Бучко та Сергій Губа, для яких Верховний Суд України – «не суд», подання Уповноваженого з прав людини – на їх думку «не має юридичної сили», а документи державного виконавця – це «так ото».

На це судове рішення Браіловською К.Е. подано апеляційну скаргу, яку розглядатиме в Шостому апеляційному адміністративному суді трійка суддів: Костюк Л.А., Бужак Н.П.. Кобаль М.І.

Ця сама трійка суддів вже один раз розглядала те саме питання у тій самій судовій справі.

Нагадаємо.

Чиновницю було незаконно звільнено з посади. Голова Держгеонадр Роман Опімах, який мстить їй за конкурсний відбір на голову відомства, де вона виступала в якості його основного конкурента, вступив в змову із командою відомого корупціонера - екс-Голови Держгеонадр Олега Кирилюка та його «смотрящим» Олегом Поповим з метою її недопуску на робоче місце.

Під час війни вони не тільки не підписали їй наказ про поновлення, але й не виплатили вимушений прогул за час невиконання рішення суду про поновлення на посаді, а також не зарахували 3,5 роки законного стажу шляхом умисної несплати ЄСВ.

За фактом невиконання рішення суду ДБР відкрито кримінальне провадження.

Наказом Держгеонадр від 17.03.2020 № 86-к її поновлено на неіснуючій посаді начальника Юридичного управління, яка не передбачена чинним штатним розписом Держгеонадр.

Цей наказ ТРИЧІ був предметом розгляду у Верховному Суді України та ТРИЧІ не визнаний виконанням рішення суду. Тобто ВСУ підтвердив факт невиконання судового рішення.

Також це підтверджено всіма документами державного виконавця, який виніс дві вимоги, дві постанови про накладення штрафів, направив до правоохоронних органів повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі невиконання судового рішення.

Факт невиконання судового рішення зафіксував Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Д. Лубінець та НАН України у висновку науково-правової експертизи.

Відповідно до вимоги державного виконавця від 31.07.2020 № 62455703/20.1/22 «боржником видано наказ про поновлення стягувача на неіснуючій посаді, а отже, фактичного виконання рішення суду не відбулось.

Разом з тим, у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису – ввести скорочену посаду».

Вимогою державного виконавця від 13.10.2020 № 62455703/20.1/22 встановлено: «наказ Держгеонадр від 17.03.2020 № 86-к про поновлення Браіловської К.Е. на посаді начальника Юридичного управління Державної служби геології та надр України, яким Браіловську К.Е. поновлено на посаді, яка не передбачена внутрішніми організаційно-розпорядчими документами роботодавця, зокрема, штатним розписом, не забезпечує відновлення порушених прав та не відповідає законодавчо встановленим гарантіям».

Аналогічне встановлено двома постановами про накладення штрафів – від 17.11.2020 ВП № 62455703, від 21.12.2020 ВП № 62455703, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Міністерством юстиції України постановою від 27.10.2022 ВП № 62455703 закінчено виконавче провадження за фактом умисного невиконання Боржником рішення суду без поважних причин.

Та сама трійка суддів (Костюк Л.А., Бужак Н.П., Кобаль М.І.) під час розгляду тієї самої справи у постанові від 15.10.2020 у справі № 640/18993/19 дійшла вірного висновку, що рішення суду наказом № 86-к не виконано, та визнала бездіяльність Держгеонадр в частині поновлення на посаді, оскільки не внесено зміни в штатний розпис посади позивача відповідно до якої її поновлено.

Ця постанова встановила порядок і спосіб виконання рішення суду: у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2021 у справі № 640/22177/21 (лишено в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі № 640/22177/21 та ухвалами Верховного Суду України від 26,11.2021 та від 09.02.2022) було скасовано незаконно винесений документ державного виконавця Савки Л.О., яка вимагала від мене ознайомитись із наказом від 17.03.2020 № 86-к про поновлення мене на неіснуючій посаді начальника Юридичного управління.

Відповідно до цього рішення «…посада так і не була введена до штатного розпису на момент прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, а тому запис про таку посаду в трудовій книзі, без реального відновлення порушених прав позивача не призвів би до фактичного, реального і належного виконання судового рішення…».

Також цим судовим рішенням із посиланням на висновок науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького від 20.08.2020 № 126/160-е встановлено аналогічний порядок і спосіб виконання рішення суду: або шляхом введення скороченої посади до штату або на рівнозначній посаді.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі № 640/30835/20 (лишена в силі Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.10.2022 у справі № 640/30835/20, від 08.12.2022 у справі № 640/30835/20, від 03.01.2023 у справі № 640/30835/20) було визнано законними штрафи, накладені Міністерством юстиції України за фактом невиконання рішення суду про поновлення на посаді, оскільки рішення суду не виконано без поважних причин.

Так, відповідно до цієї постанови

 «… Не введена посада до штатного розпису і станом на даний час, на рівнозначній посаді Браіловську К.Е. не поновлено.

Боржником видано наказ про поновлення стягувача на неіснуючій посаді, а отже, фактичного виконання рішення суду не відбулось.».

Після того як опоненти, які 3,5 роки не виконують рішення суду, що підлягає негайному виконанню, отримали подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Д. Лубінця від 19.06.2023 з вимогою негайно поновити Браіловську К.Е. на рівнозначній посаді директора Департаменту правового забезпечення згідно чинного штатного розпису, виплатити вимушений прогул за час непоновлення на посаді, сплатити ЄСВ для зарахування стажу роботи, суддею Київського окружного адміністративного суду С. Лапієм вочевидь в змові з ними було винесено ухвалу від 23.06.2023 у справі № 640/18993/19, яка суперечить ТРЬОМ рішенням Верховного Суду України, документам державного виконавця у цій самій справі, висновку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, висновку НАН України у цій самій справі.

Оскаржуваною Ухвалою судді Лапія відмовлено в наданні роз’яснень на тій підставі, що «на виконання судового рішення Держгеонадрами видано наказ від 17.03.2020 № 86-к про поновлення Браіловської К.Е. на посаді начальника Юридичного управління Державної служби геології та надр України з 05 вересня 2019 року та виплачено середній заробіток за один місяць у розмірі 11400,00 грн., тобто судове рішення в частині поновлення на роботі відповідачем виконано у добровільному порядку, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності зазначених критеріїв доцільності роз’яснення судового рішення, та факту виконання судового рішення у добровільному порядку у задоволенні заяви представника відповідача про роз’яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2020 необхідно перевірити».

Проте це НЕПРАВДА.

Зазначена ухвала містить ознаки статті 366 КК України (службове підроблення) та 364 КК України (зловживання владою), про що поінформовано НАБУ та ВРП.

ВСІМА перерахованими документами встановлено, що поновлення на посаді повинно ОДРАЗУ здійснюватись в чинному штатному розписі, а з цією метою Держгеонадра повинні або ввести скорочену посаду або поновити на рівнозначній.

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ ДАНИЙ ФАКТ ПІДТВЕРДИВ ТРИЧІ.

Особливо чітко ЦЕ ВБАЧАЄТЬСЯ ТА НАПИСАНО ЧОРНИМ ПО БІЛОМУ У СПРАВІ № 640/22177/21.

На користь мотивувальної частини так званої «ухвали» немає ЖОДНОГО ДОКУМЕНТА.

Таким чином, вбачаються всі законні підстави для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 у справі № 640/18993/19, винесеної суддею С. Лапієм та відмови в задоволенні заяви про надання роз’яснень з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Саме по собі питання, яке ставить Держгеонадра в заяві про надання роз’яснень, чи повинні Держгеонадра вводити в штатний розпис скорочену посаду начальника Юридичного управління, є абсурдним, оскільки суд ТРИЧІ встановив що повинні вводити або поновити на рівнозначній посаді. Також це встановила та сама трійка суддів під час попереднього розгляду справи.

Крім того, Держгеонадра з моменту тричі змінювали структуру та 5 разів штатний розпис та жодного разу посаду начальника Юридичного управління до нього не ввели.

А під час останньої зміни структури навмисно спровокували відмову Мінприроди в погодженні, допустивши помилки в структурі, аби цю посаду не вводити.

Відповідно до висновку Уповноваженого ВРУ людини:

«На даний час чинна структура Держгеонадр від 21.05.2021 та штатний розпис Держгеонадр від 26.05.2021, в яких рівнозначна посада має назву директора Департаменту правового забезпечення.

Зауважую, що з метою нібито виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 640/18993/19 Головою Держгеонадр Романом Опімахом було подано на затвердження до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів структуру (штатний розпис) Дрежгеонадра, яке не відповідає чинному законодавству України.

Однак, листом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 13.02.2023 № 19/2173-23 було відмовлено в погодженні структури Держгеонадр, а саме: утворення Юридичного управління зі штатною чисельністю 1 посада, не відповідає вимогам абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 № 179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій», відповідно до якого управління – це структурний підрозділ одногалузевого або однофункціонального спрямування, до складу якого входять не менше як два відділи.

Таким чином, запропоновані вище зміни в структурі Держгеонадр з явними помилками та суперечностями чинному законодавству України додатково дають підстави вважати по навмисне невиконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2021 у справі № 640/22177/21 зі сторони Держгеонадр».

До цього Держгеонадра ДВІЧІ звертались до Окружного адміністративного суду м. Києва для отримання так званих роз’яснень у справі, проте у їх наданні ДВІЧІ було відмовлено ухвалами від 21.07.2020 та від 06.11.2020 у справі № 640/18993/19, але не з тих мотивів що рішення суду «ніби-то наказом Держгеонадр від 20.03.2020 № 86-к виконано в добровільному порядку», а тому що в наданні роз’яснень немає жодних правових підстав, а в подальшому яким саме чином рішення суду повинно виконуватись було встановлено державним виконавцем та ТРИЧІ Верховним Судом України.

Після цього у Романа Опімаха, Володимира Бучко та Сергія Губи іще є якісь питання?

 

 

 

Емоджі і судова практика Італії

Вища судова ланка Італії, Касаційний суд, постановив, що емоджі, які використовують під час електронного листування можуть бути підставою для судового позову про наклеп. Про це повідомляє la Repubblica 

Звертайте увагу на смайлики, які ви використовуєте в чаті чи публікаціях у соціальних мережах. Ви ризикуєте бути засудженим. Це встановлює Верховний Суд. Насправді, у нещодавньому рішенні 2251 від 2023 року Верховний суд визнав наклепницьким пост, який супроводжувався занадто великою кількістю емодзі і був написаний людиною, яка «образила репутацію» підприємця в соціальних мережах.

Наклепник прокоментував пост, присвячений проблемам дорожнього руху в муніципалітеті Луїно. У коментарі він прямо посилався на «порушення зору» підприємця, збагачуючи речення найкласичнішим із смайликів, на якому зображено обличчя, що сміється. І саме тут, у цьому смайлику, на думку суддів, проявляється наклеп. 

Символ, швидше за все, є найбільш використовуваним, але якщо його використовувати неналежним чином, він стає інструментом для вчинення злочину.

Одним словом, знущання над людиною за будь-яку фізичну особливість може бути наклепом: злочином, який можна вчинити навіть за допомогою банального емодзі.