Луганські каруселі в Житомирі

Богунський районний суд міста Житомира. Відкрите судове засідання. 

Суддя Єригіна Інна Михайлівна.

13 січня 2016 року суддя Єригіна Інна Михайлівна, яка була переведена з Краснодонського районного суду міста Луганськ, розглядала скаргу на постанову заступника прокурора м. Житомира Горпинича В.М. від 26.06.2015 про відмову в задоволенні клопотання.

В судовому засіданні брали участь: скаржник Іванов О.С., представник скаржника Кононов М.А. прокурор Волківський Ю.І., захисник померлого Помазана С.С. – адвокат Татієв І.О.

Стаття 11 Закону України Про судоустрій і статус суддів говорить про гласність і відкритість судового процесу. «Кожен, хто не є стороною по справі, має право на вільний доступ до судового рішення в порядку встановленому законом. Розгляд справ у судах відбувається відкрито».

«Відкритий розгляд означає встановлений процесуальним законом порядок розгляду справ у судах, при якому судові засідання проводяться відкрито з наданням реальної й рівної можливості громадянам, які цікавляться справою, бути присутніми в залі, стежити за ходом судового розгляду».

«Обмеження принципу відкритого розгляду судової справи можуть бути тільки легальні, тобто передбачені законом. Для кожного виду судочинства існують спеціальні підстави таких обмежень».

Крім того, не варто забувати про статтю 129 Конституції України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також про відповідні положення процесуальних кодексів, які передбачають розгляд судом  справ у відкритих судових засіданнях.

Як відомо із судових хронік, журналістам неодноразово заборонялися фото- відео фіксація, заборонявся навіть запис портативною аудіотехнікою. На відміну від журналістів, вільний слухач є такою собі «білиною на оці» у судочинстві – він і не має статусу журналіста і водночас має аналогічні з ними права.

Підвищена цікавість наших громадян до «вершителів долей» буває лише коли слухають справи медійних персон. Судді завчасно готуються, дотримуються хай формально процесу, наявність в судовому засіданні журналістів та вільних слухачів навіть вітається. А якщо це звичайний судовий розгляд, як в даному випадку у Богунському районному суді, присутність преси та вільних слухачів викликають у суддів неприкритий гнів та роздратованість.

У це судове засідання прийшов поряд із журналістом вільний слухач, який не має жодного відношення до справи або фігурантів по справі (відповідно немає заборон у рамках кримінального провадження).

Тут щось сталося з суддею, спочатку вона вимагала у всіх документи, включаючи журналіста та вільного слухача, потім виказувала журналісту, що треба вимкнути портативну техніку, пропонувала вийти в коридор для її налаштування, цікавилась на яку тематику планується робити журналістський матеріал, мета відвідування засідання і навіть з’ясовувала думку учасників процесу щодо присутності у залі вільного слухача! Ось цей діалог прямою мовою:

«..Суддя Єригіна: А хто з Вами сидить?

Вільний слухач: Я вільний слухач, Ваша честь.

Суддя Єригіна: Думка у сторін, що у нас буде брати вільний слухач… ваші документи, будь ласка.

Вільний слухач: документи я, Ваша честь надав, он у вас паспорт мій знаходиться.

Суддя Єригіна: (перебираючи документи)  цей чи інший документ? І це все що тут на кучі?…

Вільний слухач: Інший паспорт. Да, там паспорт мій є, для встановлення моєї особи, якщо це необхідно.

Скаржник Іванов: Так чи буде у нас сьогодні засідання?

Суддя Єригіна: Так, я повинна знати хто перебуває і повинна завжди запитати загальну думку у учасників сторін, які вони мають судові участь у справі можливо, а можливо буде якісь факти, які потрібно виходити за рамки …

Адвокат Татієв: Оппа, отак значить

Суддя Єригіна: Тому я питаю, якщо сторони згідні, пан прокурор, що будуть мати участь сторони тому, що я запитую зараннє. Якщо будуть приймати участь ті особи…проста той, хто запрошував, вони ж не самі прийшли. Хто їх запрошував?

Адвокат Татієв: Ваша честь, вони приїхали зі мною.

Суддя Єригіна: От, а чому  мені сказали перед засіданням, що з вами будуть журналісти?

Адвокат Татієв: Ваша Честь, ви порушуєте один із…

Суддя Єригіна: (перебиває) Я … я не проти…

Адвокат Татієв: (продовжує) Загальних принципів судочинства в Україні. Ви вважаєте, що сторони мають висловити думку щодо вільного слухача, коли розгляд скарги відбувається у відкритому судовому засіданні?

Суддя Єригіна: Пожалуйста, не надо повышать на меня голос! На мене, будь ласка…

Адвокат Татієв: На Вас ніхто не повишає голос.

Суддя Єригіна: Ви повишаєте голос!

Адвокат Татієв:  Це просто знаєте що? Ви знущаєтесь над законом на віть до початку судового засідання…

Суддя Єригіна: Я звиняюся …

Адвокат Татієв: …невже так можна, знаєте, Ви вже заслуговуєте на відвід. Ви питаєте сторони, щодо того, чи може він, вільний слухач бути чи ні?

Суддя Єригіна: Зрозуміла …(тут же повертаючись до журналіста) я поняла, що вже почалася зйомка.

Адвокат Татієв: Правильно. І має право не порушуючи закон. Знаєте Закон України про судоустрій і статус суддів, там прямо визначено – він відносно недавно прийнятий.

Суддя Єригіна: То у Вас, до Вашого відома, там вже діє інший закон.

Адвокат Татієв:  Вже заборонили це, може назвете закон який заборонив дію цього закону?

Суддя Єригіна: Я запитала у сторін, що у нас є люди, які присутні, які в нас не проходять по даній справі … Я запитала, що вони діють і чи почули.

Адвокат Татієв: Слухайте …

Суддя Єригіна: Вам… Вам ніхто не заперечував, що ці сторони не будуть проти мати журналісти, я запитала у людей, які прийшли і які сьогодні є, що вони мають, є їхня думка з приводу того що …

Адвокат Татієв: … по Вашому виходить, що якщо сторони проти, то чоловік повинен взяти і вийти? А як же відкрите судове засідання? А як же публічність?

Суддя Єригіна: Давайте – ка, вот сейчас, вийдете в коридор и успокойте свои эмоции и зайдете через п’ять минут!

Адвокат Татієв: Вы понимаете, что Вы делаете сейчас?

Суддя Єригіна: Говорю, что Вы сейчас вийдете в коридор и успокоите свои эмоции, и зайдете когда успокоитесь!

Адвокат Татієв: Я нормально себя чувствую, а Вы выгонять меня не можете, так как я сторона!

Суддя Єригіна: (перебиваючи) Я Вас не выгоняю ... Вы сейчас говорите в эмоциях, так что, давайте…

Адвокат Татієв: Когда вы объявите перерыв, я выйду.

Суддя Єригіна: А мы еще не начинали

Адвокат Татієв: Так что, я ребенок что ли … Вы как?

Суддя Єригіна: Я хочу, чтоб вы сейчас успокоили свои эмоции!

Адвокат Татієв: Да Вы… Если вы будете так поступать по Украинским законам, так никто не будет спокойно себя чувствовать.

Суддя Єригіна: Вы сейчас начинаете повышать голос…

Адвокат Татієв: Я вас прошу соблюдать закон.

Суддя Єригіна: Вот я его соблюдаю, пока я проверяю документы, повноваження.

Адвокат Татієв: И уже нарушили закон, потому, что поставили участие громадян України у відкритому судовому засіданні [в залежність]  від волі сторін. Разве так можна?

Суддя Єригіна: Я еще никого не виганяла…

Адвокат Татієв: Так ви ж уже одного послали…

Суддя Єригіна: я запитала у сторін, що у нас будуть приймати участь журналісти і від кого вони приїхали хто їх запросив?

Адвокат Татієв: А что, журналисты должны просить разрешения у судьи находится в зале, это с каких пор, я не знаю, может закон изменился… с каких пор вы должны журналистам разрешать находится в зале?

Суддя Єригіна: Все понятно…

Адвокат Татієв: Это не ваше право…

Суддя Єригіна: Все понятно… Пан прокурор, у нас будуть приймати участь журналісти і щоб ви знали. Особа, яка щас ми перевіримо хто до нас з’явився… Пан адвокат, Іванов, у нас будуть приймати участь..

Представник скаржника Кононов: (перебиває) Ми заперечуємо Ваша честь!

Суддя Єригіна: Зрозуміло. Просто до вашої уваги будуть приймати участь у нашому засіданні …

Скаржник Іванов: Ваша Честь, я Іванов О.С., я заперечую!

Суддя Єригіна: Щас подивлюсь ще ваш ..

Скаржник Іванов: говорить не розбірливо

Суддя Єригіна: ні, я перевірю, що мені надав …

Скаржник Іванов: Я заперечую, що приходять слухачі і наглядачі, а потом пишуть гадості на суддів, на людей, які приймають законні рішення. Вони … адвокатом тікі провоцирують вас на всі негаразди. Це їхня метода, метода грязних чорних піаров. Це просто люди із нехорошим пришлим!…»

Після цього Суддя Єригіна ще довго вивчала паспорт вільного слухача, роздала всім документи і нарешті розпочала судове засідання.

Тобто, перелічені Закони, які гарантують відкритість судових процесів, забезпечення реальної й рівної можливості громадянам, які цікавляться справою, бути присутніми в залі, виявляється тут не діють. І здається мені, що суддя Єригіна, аналогічні каруселі вчиняла і в Луганську, а тепер продовжує їх крутити вже у Житомирі.

Не ті звички ми переймаємо, панове судді.

Правосуддя судді Перекупка

Мала нагоду відвідати дуже цікаве судове засідання у Богунському районному суді міста Житомира. У цьому засіданні розглядали скаргу Іванова О.С. на постанову заступника прокурора м. Житомира юриста 1 класу Горпинич В.М. про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного від 28.10.2015 року Помазан С.С.

Розглядав справу слідчий суддя Перекупка І.Г.
.

Відкрите судове засідання. Присутніми були сторони по справі: Іванов О.С. з представником адвокатом Кононов М.А. представник Помазана А.С. - адвокат  Татієв І.О. та прокурор Волківський І.Ю. У сторін відводів не було, тож засідання розпочали.

Суд дуже уважно слухав доводи сторін.

Після дослідження матеріалів справи (декілька томів з 31 тому справи)  у судовому засіданні суд видалився до нарадчої кімнати.

Вступна та резулятивна частини було винесено одразу.

На днях я побачила мотивувальну частину, була здивована. Суд прийняв до уваги лише обгрунтування однієї сторони, а от доводи адвоката Татієва про закінчення строку досудового розслідування та підпримання цих обгрунтувань прокурором суддя до уваги не прийняв, про що жодного слова не вказано в ухвалі суду.

Пане суддя, це в нас таке правосуддя?

Благодійність за "таксою"

Каждый труд должен быть справедливо оплачен,

      в противном случае он превращается в эксплуатацию. 

 Али Апшерони 

Кредитний майдан пролунав на всю країну і під завісою цього дійства почали коїтись різного роду фінансові і не тільки махінації. З одного боку позичальники зовсім не валютних кредитів "на хвилі" перестали вносити плату по рахункам забуваючи при цьому, як мінімум, отримати консультацію у юриста. З іншого боку певні персонажі вирішили згадати буремні 90-ті роки відбираючи майно у позичальників.

Арбітром цих всіх дій виступають журналісти, громадські діячі та правозахисники. Права та обов'язки журналістів чітко регламентовані відповідно до кодексу журналістської етики:
-  Журналіст відповідальний перед глядачем, слухачем, читачем.
-  Не вдається до протизаконних методів отримання інформації
-  Журналіст у своїй професійній поведінці не має права ставити особисті інтереси понад усе.      Замовчування чи поширення ним інформації шляхом одержання незаконних винагород або      подання її як такої, що містить наклеп, упередженість, неогрунтовані звинувачення, -неприпустимі
Тобто, стаючи на бік однієї із сторін будь якого  конфлікту така особа виходить за рамки журналістської етики і фактично порушує правила, чим ставить під сумнів роботу всіх колег, що працюють у тому ж напрямі.

Журналістів, які висвітлюють проблеми потрапивших в скруту позичальників, небагато. Робота з такими особами, які не сплачують кредит, специфічна. Деяких журналістів запрошують заради тимчасово виграної справи, позують для гарної картинки та рейтингу, бо оприлюднення певних моментів "псує" репутацію банків. Зазвичай це замовні матеріали, певного характеру і сумнівної об'єктивності.

Нещодавно сталась така історія з виселенням однієї родини з приватного будинку в м. Бровари, на яку запросили журналістку, працюючу "за встановлення справедливості в рамках іпотечного кредитування".

Ініціативна група  під керуванням Ірми Крат  блокувала та всіляко забороняла власникам за документами зайти в приміщення про це свідчить безліч відеозаписів в ютюбі та на сторінках соціальних мереж. Святкування короткострокової перемоги із засвідченням документа про реєстрацію родини в спірному будинку:

В цей час ТОВ "Кей Колект" розуміючи, що працювати за налагодженою схемою виселення іпотечних позичальників не вийде - тимчасово відступили.

У цьому випадку не праві обидві сторони і по закону мали б діяти інакше, але одним треба, щоб їх боялись - іншій самопіар.

Відповідно до реєстру речових прав власником будинку м. Бровари вул. Дорошенко, 45 є ТОВ "Кей Колект".  Камери вимкнуть, піар скінчиться і залишившись один на один зі своєю проблемою іпотекодавці вимушені будуть її вирішувати. Тихо, без галасу, в правовому полі.

Деяких журналістів, запрошують "навести галасу" не дати розібратись у ситуації сторонам та вирішити спірне питання. Такі журналісти зазвичай використовують соціальні мережі закликаючи спільноту долучатись до події, відстоювати ту чи іншу сторону та поширювати заангажовану інформацію.

Послуги таких журнілістів є платними. Але відкрито про це ніхто не говорить. Навіть навпаки, постійно наголошують на своїй безкористливій роботі прикриваючи цим свою заангажованість.

Будьте пильними, зважуйте кожен свій крок. П'ятихвилинне відео в youtube не варте довгих років неспокійного сну.

Як комунальні служби не хочуть, щоб їх контролювали

Чи мають уповноважені особи з питань ЖКГ статус без підтримки депутата?

Вадим Петрович Пишняк не покидає свої ідеї, які розпочав ще під час роботи депутатом Київради VII скликання. Об’єднавши навколо себе людей та розпочавши роботу по контролю виконання послуг у сфері ЖКГ по вирішенню певних питань він не полишив цю роботу навіть склавши повноваження.

Зустрічі з Радами уповноважених осіб проводяться щотижня.І як завжди не обходяться без запрошених посадових осіб, що так чи інакше мають відношення до ЖКГ.

На одну з таких зустрічей було запрошено начальника управління житлово-комунального господарства Мужиченко Євгена Олександровича.

За понад дві години спілкування Уповноважені особи підняли перед ним багато питаннь, які гострою проблемою стоять перед мешканцями району.

Головними з розглянутих питань є бездіяльність  ЖЕДів у наданні послуг та подача відповідних реальним проблемам списків будинків, що потребують нагального капітального ремонту.

Євген Олександрович пообіцяв сприяти у вирішенні цих питань та контролювати своїх підлеглих. Чи відповідатимуть такі обіцянки дійсності покаже час. А поки що, Уповноважені особи готують відкриті листи до Святошинської РДА щодо звільнення начальників ЖЕД – 8 та ЖЕД – 5.

Як комунальні служби не хочуть, щоб їх контролювали

Меліхова Тетяна Іванівна облаштовує власну приймальню в ЖЕДі?

Хто ж дозволив протиправне використання комунального майна? На 18 грудня призначено збори Ради уповноважених осіб в актовій залі ЖЕД за адресою м. Київ вул. Якуба Коласа, 15-Б. Членів ради не допустили до актової зали, навіть зняли табличку, що це актова зала.

Головний інженер пояснив, що у зв'язку з проведенням депутатом Київради Меліховою Т.І ремонту для облаштування власної приймальні, актова зала використовується як склад.

 Як тепер Меліхова буде звітувати за свої обіцянки та розповідатиме про близькість до громади?

Як комунальні служби не хочуть щоб їх контролювали

Постановою Київської міської ради №284/284  від 9 жовтня 2014 року у мешканців Києва з'явилась можливість контролювати виконання робіт комунальними службами міста та вносити пропозиції громади щодо поліпшення міста.

Це рішення стало ініціативою міського голови Віталія Кличка та його команди, він дійсно хоче чути людей. У Святошинському районі міста реформатором цієї ідеї - став депутат Київради VII скликання Вадим Пишняк.

Об'єднання громади - дуже важка справа. У людей немає довіри ні до кого та ні до чого, брати на себе обов'язок піклуватись про власний багатоповерховий будинок не кожному під силу. Багато хто з мешканців звик, що влада прийде і щось зробить, десь там, під вибори.

Введення інституту Уповноважених осіб з питань ЖКГ має на меті простими словами- контроль за наданням послуг з боку ЖЕДів, щоб не було постійних протягів у вікнах та дверей, що ніколи не закриваються, обшарпаних стін парадних, зношених вщент труб, сходів, що обвалюються та пацюків з тарганами  мешкаючих у вічно поновлюваному сміттєзвалищі будинку.

Першими Уповноваженими особами з питань ЖКГ, що змогли знайти в собі сили опікуватись  багатоповерховими будинками в яких живуть, відстоювати права та інтереси мешканців перед комунальними службами та об'єднувати навколо себе інших стали Олександр Фесенко, Тетяна Остромогильська, Сергій Лук'яненко. До таких стали доєднуватись ініціативні групи мешканців навколишніх будинків.  За пів року протистоянь з ЖЕДами та КП "Керуюча Компанія" було налаштовано крихкий місточок через ту величезну прірву "радянського нічогонеробства", "робимо за окрему плату", "і шо ви хочете, грошей нема" виключно завдяки постійному контролю з боку депутата Вадима Пишняка. Аккордним моментом цієї роботи було створення Рад Уповноважених осіб при ЖЕД - 4, ЖЕД- 5, ЖЕД - 8.

З переобранням депутатів Київради Уповноважені особи роботу не припинили, чим постійно створюють незручності  працівникам ЖЕДів та КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" долучаючи до своєї роботи   новообраних депутатів та невпинно контролюючи виконання робіт комунальними підприємствами та підприємствами, що обслуговують їх домівки.

Знаковою подією не бажання комунальних служб бачити і чути громаду стало звичайне засідання Ради Уповноважених осіб з питань ЖКГ у приміщенні актового залу ЖЕД - 5.
За п'ять робочих днів до засідання Голова Ради Уповноважених осіб Сергій Катишев повідомив заявою про подію всіх обов'язково присутніх осіб, а саме: Уповноважених осіб,  КП "Керуюча Компанія", ЖЕД- 5, Голову Святошинської РДА та діючого депутата Київради Меліхову Тетяну, яка працює у Святошинському районі.

КП "Керуюча Компанія" повідомили, що мають важливі нагальні справи типу написання звіту і що колись у майбутньому слід чекати листа з відповіддю щодо присутності на засіданні. По секрету, повідомили, що декілька будинків не внесли до списку на капітальний ремонт у 2016 році (чи злякались контролю за використанням коштів на ремонт?).

У  РДА незрозуміла справа, голови ніколи немає на місці, а листування затягнулось ще з довиборних часів. Та ще й власний ремонт у приміщеннях, з постійними переїздами канцелярії, зривають строки. Не до людей їм, не до людей.

Відомий своєю креативністю викручуватись з позаштатних ситуацій "побілимо де пофарбовано" ЖЕД-5 -  всі інженери на чолі з виконуючим обов'язки начальника вирішують найважливіше денне питання - заміна вікон у кабінетах. Краще б замінили вікна у парадних будинків або хоча б скло у фіранки повставляли.
Залишена для охорони приміщення працівниця всіляко намагалась не допустити до приміщення Раду Уповноважених осіб. Просила залишити приміщення, сварилась, а під кінець "підперла" стільцем двері з зовнішньої сторони так, щоб звідти не могли вийти. Довелось викликати поліцію.

Всі ці спроби змусити громаду відступити від наміченого були марні. Засідання відбулось. Було обговорено всі питання з порядку денного, Уповноваженні особи доповіли про стан будинків та підготовку до зимового періоду. Склали протокол засідання, внесли пропозиції та побажання. Поставили перед депутатом Київради завдання.

Поставлені нові задачі тепер уповноважені будуть допитуватись куди зникли зі списків на капітальний ремонт будинків ті будівлі, які щонайперше потребують ремонту. Задавати питання керуючий дирекції щодо виконання висотних робіт та стану з пошуком каменяра, адже навесні потрібно лагодити ганки.

Питань до вирішення ще багато, ініціативні групи та Уповноважені особи намагаються зробити все можливе та неможливе, щоб поліпшити стан будинків.
Мешканці Святошинського району не залишайтесь осторонь загальноміських проблем свого району, долучайтесь до обговорення в соціальних мережах. Приходьте на зустрічі ініціативних груп, вносьте свої пропозиції та побажання та втілюйте в життя ідеї для кращого життя.

фото сміттєзвалища

Боротьба за місце для дитячих майданчиків

Як часто в реальному житті ви спілкуєтесь з депутатом вашого району? Чи взагалі хтось знає свого депутата?  Або може депутат якого ви обрали на виборах ваш сусід і постійно піклується про ваш район, двір, будинок?

Зазвичай у більшості з нас в свідомості досі відгукується якесь соціалістичне, що влада це не ті кого ми обираємо, а ті кого просувають. Ми не усвідомлюємо те, що світ вже змінився і влада стала ближчою до звичайних людей. Частіше стало лунати "...за гроші платників податків" як нагадування про те, що ми і є влада просто уповноважуємо декілька осіб виражати нашу з вами думку в законному полі.

Якщо говорити про депутатів місцевих рад, щоб побачити хоч одного з них вам доведеться в продовж року оббити не один поріг уклінно просячи призначити вам зустріч. Зате напередодні виборів майже кожен стукає у ваші двері. Стандартний набір: дитячий майданчик (гірка-качелька) та дитяче свято з роздачею фарби патріотичних кольорів, щоб могли собі пофарбувати лавочки - проводить кожен другий кандидат, а ще тонни агітаційних матеріалів у поштовій скрині. Головне, виборців не питають чи це їм треба, з нами як завжди спілкуються в односторонньому порядку - обіцянками: "от після виборів, щойно я стану депутатом!!!" та після виборів, як завжди обшарпані стіни парадних, іржаві труби та відсутність гарячої води. Шукайте крайнього..

Тому ми в період агітаційної роботи кандидатів як навіжені маніпулюємо ними вимагаючи поліпшити власне життя "за голос" на виборах. Ми не замислюємось навіть про те, що депутата можно і потрібно навантажувати роботою впродовж всього строку перебування на посаді. Збиратись громадою і працювати. Ставити перед депутатом завдання та досягати їх вирішення. Дійсно, на це піде не одна хвилина нашого з вами часу, але цей час вартий того, щоб район нашого проживання був кращим, достойнішим, цікавішим.

Не можна і не потрібно залишатись осторонь та дозволяти депутату з'являтись перед очима громадян лише перед виборами, потрібно вимагати у депутата звіту за витрачені кошти, за виконану роботу. Лише тоді ми з вами будемо мати чітке уявлення про реальне становище та розміщення дитячих майданчиків у дворі.

Ніч підрахунку

Хто не скаче той москаль.

Пройшов день першої хвіли виборів. Підбиваємо результати.

День почався зарано, десь годині о п'ятій, бо забула перевести годинника.. і судячи по топоту на східцях будинку не я одна.

Готую бутерброди, чай в термос, беру посвідчення і вирушаю шукати пригод. Дільниць для роботи було обрано не багато, але видались вони цікавими.

Найстрашніша. Специфічна маленька дільниця на закритій території. Там одразу відчувається біль і неспокій мешканців. Голосуючих небагато, та й приводять їх групою медперсонал. Вийти  звідти було складно. Жіночка, що була на охороні, ішла на обхід території закривши усі двері. Моторошне місце...

Лікарні. Були тихі спокійні дільниці. там було більше працівників зі спостерігачами аніж виборців.

Школи. О так. Бешкетство відчувається прям на порозі закладу освіти. Особливо мені сподобались дитячі малюнки на стінах. Деякі вигдлядали надто дорослими. Можливо, це через те, що в цій школі вчаться діти з Донбасу.
Так от, на одній з дільниць під закриття прийшла жіночка повіжного віку і почала скандалити з одним спостерігачем. Мотивація її поступку не відома, але дільниця закрилась з великою затримкою і після виклику наряду поліції.

Вцілому, день і ніч пройшли спокійно.Звичайно, в порівнянні з минулими виборами явка була меньшою і не такою жвавою. Та вибір зроблено.

Ощадбанк не міняє копійки на гривні і не приймає платежі одними копійками.

Ощадбанк, щоб йому добре жилося…

 Друзі, чи стикався хтось з вас з розміном грошей у банку? Які враження?

 До мене звернулась знайома з передмістя столиці з розповіддю про те, що її синочок назбирав грошенят у скарбничку, зрозуміло, що це були копійки. Мати привчаючи сина до правильності повела у фінансову установу, єдину що є в населеному пункті і попросила обміняти копійки на купюри, аби легше було розраховуватись в магазині. Так от, касир ощадбанку почала волати жінці, що копійки до обміну вони не приймають, налякала дитину і ті пішли ні з чим.

 У кожного ж з нас є така звичка чистити кармани від дріб’язку та скидати ці копійки в якусь вазочку, назбирала я таким чином у своїй аж 90 гривень по 50 копійок. Пішла в банк. Знаєте, така серйозна і нездоланна.

 Про всі сперечання з працівницею ощадбанку, яка під час розмови постійно жувала сємки (чи горішко-сухарики) я писати не буду. Відповідь була одна: - «Дзвоніть на гарячу лінію». І я подзвонила. Дозвонилась на другий день. Пояснили, що обмін копійок відбувається лише в тих відділеннях є стоять облікові машини з перерахування копійок. Що навіть прийняти оплату рахунку в 100 гривень по копійці можуть відмовити, якщо немає такої машини. Чим, до речі, порушують законодавство. А взагалі такі мої питання на контактний центр поставили консультанта в тупик. Брав 3 рази хвилини на роздуми і у відповідь повідомляв одне і те ж..

Ганьба одним словом…

 Хочу звернутись до НБУ за роз’ясненням, як вважаєте, варто?

Щасливі діти - щасливий світ!

Дитячі мрії про сонечко, щасливе, безтурботне життя. Малюнки, що просто перехоплюють дихання.

                             

Бажаю, щоб ця картина стала неперевершеним початком здійснення мрій маленької дівчинки з Норвегії. Неймовірно сонячне левеня привертає увагу своєю безпосередністю.  Надихає. 

Взагалі дитячі малюнки надихають завжди, деякі замислюють про щось глобальне, деякі дарують тепло, а деякі вимальовують у пам'яті дещо втрачене. Особливо перед яскравою подорожжю літаком. 

Виставка дитячих малюнків з усіх куточків світу відбулась в терміналі А Київського аеропорту в Жулянах (Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни)). 

Організатором виступила Благодійна організація фонд "Таланти України".  А Наталочка Тонкаль в якості арт-терапевта  проводила безкоштовні  майстер класи з дітками, що вилітають, в рамках популяризації міжнародної дитячої виставки картин "Палітра фантазій" . 

 

У деяких дітей виявились таланти до мистецтва, про які не знали батьки, деякі відкрили для себе новий спосіб малювання надувними кульками, а дехто від душі повеселився змішуючи кольори веселки.

У вересні з картинами можна буде зустрітися знову, на цей раз у всеукраїнському турне, що почнеться зі Львову. В період з 8 по 25 вересня 2015 року в Дитячому центрі розвитку та дозвілля "Під спільним дахом" (м. Львів вул.Залізняка, 5 ).

Ось, що про мистецьку виставку каже сама арт- терапевт Наталочка Тонкаль: - Виставка для дітей і про дітей, для відкриття іх таланту. 

Головне, щоб було бажання до малювання. Творіть та надихайте близьких. Подавайте заявки на конкурс та виставляйте свої роботи.

Окремо хочу розповісти про дівчику, що намалювала картину "Левеня". Ця картина не підходить у рамки проєкту за певним критерієм відбору.  Авторці картини всього 5 років та вона має захворювання на ДЦП. Малювати їй вкрай важко, та все ж. Бажаю Крістіан Санд і надалі дарувати світові такі чудові картини, а батькам діточок з подібним діагнозом не втрачати надії на щасливе майбутнє. 

Фото в аеропорту «Жуляни» фотографа Віталія Несенюка

Фото Крістіан Санд люб'язно надані Благодійним фондом "Таланти України" .

Чаювання з Принцесою Гудзик

Принцеса Гудзик. Смачненька. Інколи солоденька, а інколи з перчинкою. Таке ням ням для вибагливих.

 
 
 
 

Та казку треба розповідати з початку. Отже, жила собі маленька дівчинка. Гарненька. Чепурненька. Розумненька. І безмежно добра. Часто допомагала дома по господарству. За її добрі вчинки і гарну роботу бабуся дозволяла своїй маленькій Принцесі гратись гудзиками із чарівної скрині. За це всі люди прозвали Принцесу - Гудзиком.

Одного разу, бавлячись чарівними гудзиками у саду Принцеса не помітила, як до неї підішла старенька жіночка. Це була Відьма, яка завжди мріяла, щоб їй по господарству також допомагала гарна дівчинка Принцеса Гудзик.

Відьма почала пропонувати Принцесі полетіти жити до неї, та Принцеса все відмовлялась. В один день Відьма вирішила вкрасти Принцесу. Сталося, як гадалося. Принцеса Гудзик опинилась в величезному замку старої Відьми.

Відьма дуже тішилась тим. що нарешті в неї буде гарно та чисто, бо Принцеса не покладаючи рук наводила лад в господарстві. І кожень день просилась відпустити її додому.  Від суму за рідною домівкою Принцеса стала випікати смаколики.

Одного разу, Принцеса запропонулава Відьмі гру: хто знайде гудзик у смаколику той і замовляє бажання. Стали грати. Перші два рази вигравала Відьма. Та от в один сонячний день пощастило Принцесі...

Відьма- бабуся дуже плака та просила її не забувати. Принцеса не забуває. Щодня надсилає Відьмі чарівні смаколики щастя від якиї теплішає на душі.


Мені стала нагода познайомитись з Принцесою в рамках фотовиставки Наталочки Тонкаль "Грузія очима українців"  в започаткованій традиції чаювання.  Принцеса Гудзик прийшла на зустріч зі смачним печивом та варенням, що надихає.

Це дуже - дуже смачно!

Фотовиставка продовжується до 10 серпня 2015 року в The Centre of Ukrainian Culture and Arts  і чаювання не останнє. Слідкуйте за новинами.