пʼятницю, 1 червня 2018 р.

В Україні з 31,05 по 03.06 з діловим візитом перебуває Голова правління корпорації «Тяньши» пан Лі Цзіньюань


В рамках візиту відбулася його прес-конференція, під час якої пан Лі Цзіньюань розповів про історію створення компанії Tiens в Китаї, її розвиток і просуванні на міжнародному ринку а також про інвестиції в освіту.

«Ми раді повернути в Україну національний бренд міжнародного рівня. Заснований в 1995 році, який сьогодні має представництва в 190 країнах світу і використовує досвід профілактичної китайської медицини. А китайській медицині вже більше 5000 років ".

Голава Правління Тяньши розповів про створення оздоровчого комплексу Тайдзи Шен. Центр Тайцзи Шен надає всі послуги для ретельного виявлення захворювань, ефективного лікування, реабілітації та профілактики. Центр Тайцзи Шен облаштований сучасним обладнанням, на якому працюють авторитетні фахівці. Стратегія - "Один бізнес - багато крил".

Перед компанією поставлено завдання виконати соціальний обов'язок:
"Ми вийшли з суспільства і повинні йому служити, тому активно займаємося благодійністю. У створення інформаційно-демонстративних центрів ми вкладаємо близько 2 мільйонів доларів тільки в Україні. Аналогічні центри відкриються в Японії та Америці, Росії, Казахстані і Киргизіі, Мексиці, Аргентині, Бразилії , Перу, В'єтнамі, Бірмі, Індонезії і Пакистані. 40 млн сімей скористаються унікальною можливістю. Вже отримані сертифікати продукції в країнах ЄС. Наші препарати мають статус халяль і камрут ".

Також була представлена ​​програма диверсифікованого розвитку, включно з платформою електронної комерції Maya.

Високий рівень капіталізації відзначений і в готельному бізнесі. (У 2009 році TIENS Group інвестувала 1800000000. Ієн (211 млн. Євро) для участі в індустрії відпочинку, туризму а також розвитку сучасних засобів масової інформації.

«Для цієї мети TIENS Group інвестувала значні грошові
ресурси в будівництво готелів і пов'язаних з ними об'єктів.
Розробила надійний готельний бренд «All-Legend».
"Мета полягала в тому, щоб створити успішний бізнес-ланцюжок, інтегрувавши готелі, туризм, управління об'єктами нерухомості, культуру і засоби
комунікації і забезпечивши відмінну якість обслуговування гостей 
відповідно до міжнародних стандартів і високим рівнем професіоналізму "- Відзначив пан Лі Цзіньюань перед журналістами.

Ці інвестиції в кожній обраній інвестором індустрії завойовують довіру клієнтів. Високих результатів вдалося досягти завдяки зваженому і впевненому управління брендом, що є остаточним баченням бренду «All-Legend».

Також, голова правління компанії Тяньши Лі Цзіньюань, розповів про інвестиції в освіту 230 млн дол, розвиток університету Тяньши.
Пан Лі Цзіньюань є засновником Університету «Тяньюань» в Китаї, на прес-конференції було підкреслено, що Tiens докладає зусиль щодо забезпечення якості продукції, ретельно дбає про репутацію бренду і накопичує досвід роботи зі своїми партнерами.

Під час візиту в Україну голова Лі Цзіньюнь приділив особливу увагу обміну досвіду в галузі освіти. Він відвідав кілька провідних університетів Києва (це КПІ, держуніверситет ім. Шевченка) для укладення меморандуму про співпрацю. Принципово ясно висловив реалізацію стратегічної угоди і запросив делегацію відвідати університет «Тяньюань» в найближчому майбутньому. Він особисто вважає, що є два аспекти творення, які дуже важливі, один - здоров'я, а інший - освіта.
Він глибоко переконаний, що розвиток Університету «Тяньюань» є дуже затребуваним і перспективним. Лідер висловив готовність до багатостороннього і відкритої співпраці з університетом «Тяньюань".

понеділок, 26 лютого 2018 р.

Мертвонароджене обвинувачення


23.03.2017. Житомир. Богунський районний суд.

Це було чергове засідання Богунського районного суду міста за черговою скаргою Олексія Іванова на чергову постанову Житомирської місцевої прокуратури від 23.12.2016 року про закриття кримінального провадження.

Банальна черговість цих подій полягала в тому, що Житомирська місцева прокуратура неодноразово підтверджувала відсутність складу злочину в будь-яких діях [вбитого] Сергія Помазана, а рейдер Олексій Іванов через «своїх» суддів намагався ці постанови скасувати. Яким чином Олексій Іванов здійснював вплив на суддів, ми описували в попередньому випуску газети в статті «Судді проти Закону».

На початку засідання, несподівано для усіх присутніх та й для самої судді, з’ясовується, що перший заступник прокурора Житомирської області О.Білошицький своєю постановою від 15.03.2017 року скасував постанову про закриття кримінального провадження відносно [вбитого] Сергія Помазана та направив справу для продовження досудового розслідування.




(фото з сайту: http://www.pda.zhitomir.info/news_151803.html)

Підставами для цього Олексій Білошицький назвав «не забезпечення виконання постанови прокурора про проведення слідчих дій на іншій території» та «не долучено відповідь на запит скерований до відділу державної реєстрації Києво-Святошинської районної державної адміністрації».

Та нехай, є певні, на думку прокуратури, недоліки досудового слідства, їх необхідно усунути, а після усунення прийняти об’єктивне та законне рішення.

26.04.2017. Житомир. Головне управління Національної поліції Житомирської області.

Цього дня захисники [вбитого] Сергія Помазана починають ознайомлюватися із матеріалами досудового розслідування яке … чомусь завершено, а самого Помазана вже обвинувачують у вчиненні злочинів і справу передають до суду.

Ознайомившись із справою, з’ясовується що дійсно 15 березня 2017 року постановою першого заступника прокурора Житомирської області Білошицького О.В. скасовується постанова прокурора Житомирської місцевої прокуратури Волківського І.Ю. від 23.06.2016 року про закриття кримінального провадження відносно [вбитого] Сергія Помазана.

Того ж 15 березня 2017 року прокурором Житомирської місцевої прокуратури Момот Д.П. невідомо кому (не вказаний адресат) подається клопотання про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 15.04.2017 року.

А вже 15 березня 2017 року постановою першого заступника Генерального прокурора України Сторожука Д.А. це клопотання задовольняється, продовжується строк досудового розслідування до семи місяців - до 15.04.2017 року.

Тобто, більше тридцяти томів кримінальної справи з блискавичною швидкістю лише за один день долетіли із Житомира до Києва та були повністю вивчені заступником Генерального прокурора Дмитро Сторожуком.


(фото з сайту: https://gromnaglyad.com.ua/kak-zashhitit-svoe-imya-i-biznes-ot-psevdoaktivistov-iz-stop-korrupcii/)

Невже минулий колекторський та адвокатський досвід допоміг Дмитро Сторожуку з такою блискавичною швидкістю розібратися з величезним кримінальним провадженням та прийняти виважене рішення?

Можливо, але є одне «але». Стаття 295 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що за п’ять днів до подання на розгляд клопотання про продовження строку досудового розслідування, це клопотання повинно бути вручене підозрюваному та його захиснику. Якщо захист надасть заперечення, вони обов’язково долучаються до подання і розглядаються разом з ним.

В свою чергу, захисники [вбитого] Сергія Помазана стверджують, що жодних клопотань від слідства, крім повідомлення про завершення досудового розслідування - вони не бачили. А всі ці таємні клопотання та секретні постанови про їх задоволення грубо порушують право на захист [вбитого] Сергія Помазана.

Редакція газети звернулася із відповідними запитами до прокурора Житомирської області Війтовича Л.М. та першого заступника Генерального прокурора України Сторожука Д.А., але відповіді на них так і не отримано.

15.11.2017. Київ. Апеляційний суд Київської області.

3 жовтня 2017 року Києво-Святошинський районний суд визнавши обвинувальний акт щодо [вбитого] Сергія Помазана, таким що не відповідає вимогам закону, повернув його до прокуратури Житомирської області.

З’ясувалось, що обвинувальний акт являє собою набір абзаців стандартних фраз, виразів, цитат з законів, а також декілька вирваних з кримінальної справи уривків, які не пов’язані одне з одним.

Інкримінуючи [вбитому] Сергію Помазану вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України прокуратура не змогла навіть зазначити повноваження, якими він зловживав, як службова особа юридичної особи приватного права; даних про юридичну особу приватного права всупереч інтересам використав свої повноваження.



В першій інстанції, рейдер Олексій Іванов спробував застосувати тактику криків, істерик та сліз, які  так гарно спрацьовували в районних судах на житомирщині, але вона не спрацювала.
На засідання апеляційного суду Іванов не прийшов, лише його адвокат. Можливо тому, що відсутні прийнятні та законні аргументи, можливо тому що не має панібратських стосунків із суддями і не можна нічого «вирішити».



(фото з засідання)

Це засідання показало неспроможніть органів прокуратури підготувати обвинувачення [вбитому] Сергію Помазану. На елементарні запитання щодо дії в часі інкримінуємих статей, суті нібито вчиненого злочину ні прокурор, ні представник потерпілого відповісти не змогли.

Апеляційний суд Київської області підтримав повернення обвинувального акту до прокуратури Житомирської області на доопрацювання.

Станом на час написання цієї статті захисники [вбитого] Сергія Помазана не мають жодної інформації про рух справи. Можливо прокурори знову пишуть свої таємні клопотання та постанови намагаючись хоч якимось чином виправити ситуацію.


понеділок, 27 листопада 2017 р.

Крові не буде. Чеченці в Україні. ч.2


Потерпілий у справі Заєць Роман Вікторович.


 фото отримано з відкритих джерел соціальної мережі


Це неоднозначна особа відома у фінансових колах Маріуполя. Він багато років не ховаючись облаштовує фінансові піраміди, які користуються постійним попитом не тільки серед місцевого населення Маріуполя.
         Починав свою «кар’єру» на пару з батьком маючи тісні стосунки з країною агресором він активно відкривав фіктивні компанії у Ростовській області через які виводив капітали. Та не все склалось, як бажалось. З початком протистояння на Сході країни довелось Зайцю перебратись назад - у рідний Маріуполь. Тут він користуючись франчайзі від компанії «ФК» Абсолют Фінанс» стає керівником мережі обмінників валюти.  Щоб отримати франчайзі Заєць звернувся по кредити у різні банки, інколи не один, а з поплічниками. Сподіваючись, що швидко розрахується з боргами.
         Щось пішло не так, в той момент, коли із Зайцем почав судитись власний батько, щодо витребування безпідставно набутого майна нарахування з сина аліментів на власне утримання, тощо.
         Через те, що серед тих, хто вклав грошові кошти у його піраміду були серйозні люди, а сплачувати відсотки по вкладенням стало нічим. Для відробітку відсотків по вкладам Заєць погодився на співпрацю із спецслужбами. І в потрібний час почав діяти.
         Заручившись підтримкою Ібрагімової Юлії, яка працювала у  нього касиром одного з «обмінів валют» і по суміцнитву була вкладником у «Абсолют Фінанс», Заєць почав відпрацьовувати план – задачу поставлену спецслужбами.
Вони домовляються, що Юлія показово влаштовуватиме скандали про не повернені кошти, погрожувати своїми зв’язками і т.п. тобто, користуючись впливовими зв’язками свого померлого чоловіка, створюватиме ситуацію, в якій начеб то дійсно Зайцю загрожує небезпека. Під цю пісню, до Зайця дійсно звертають ще декілька «постраждалих» з вимогами про повернення.
Юлія домовляється із своїм цивільним чоловіком Ширіним, про те, що він допоможе їй із Зайцем, а саме привезе на місце зустрічі потрібних людей відповідно до домовленостей із спецслужбами. Коли все було домовлено та підготовлено, дає «відмашку» Зайцю і той стрімголов летить до управління поліції де пише заяву про вимагання.
Згідно з записів інформаційних порталів Маріуполя заява була написана за декілька годин до проведення спецоперації спецпідрозділом «Корд». Цікаво, що саме про цей інцидент інформація була оперативно поширена у місцевих ЗМІ.
На момент затримання Заєць очікував зовсім іншу особу, але сталось краще. У групу осіб, яка на прохання Ширіна приїхала до Зайця потрапили Чеченці. Цим він і відкупився від боргів перед «особливими вкладниками».
Наразі, Роман Вікторович вимушений ходити у судові засідання Жовтневого суда міста Маріуполь. Хоча йому і дали вправного адвоката (колишнього прокурора) та, він все одно не радий  вважаючи, що все для нього скінчилось, Роман просто «відбуває» засідання і навіть намагається усілякими способами уникати своє перебування у суді. Хоча це може також бути фрагментом сценарію написаного для нього.
Сьогодні 27.11.17 року засідання не відбулось, якраз по тій причині, що не з’явився головний обвинувач Заєць Роман Вікторович разом зі своїм адвокатом.

У наступних  засіданняхі мають давати покази свідки, серед яких є цивільна дружина «організатора» Ширіна Артура Ігоровича то, які ж покази вона буде давати проти чоловіка з яким веде спільний побут?




  

суботу, 21 жовтня 2017 р.

Крові не буде. Чеченці в Україні. ч.1

Гоніння з боку влади на добровольців АТО – громадян інших країн почалось приблизно рік тому. Не секрет, що першими ластівками стали проблеми з еміграційною службою та посвідками на проживання в Україні. Особливо незручними стали особи, що належать до чеченців.  
         Факти кривавого сліду останніх років прямо ведуть до розгалужених російських спецслужб. Про це свідчать однаковість вбивств Тимура Махаурі (при загибелі мав посвідку учасника Міжнародного миротворчого батальйону імені Шейха Мансура), Максима Шаповала (полковник, начальник спец резерву ГУР МО), Олександра Хараберюша (полковник контррозвідки) та Павла Шеремета (журналіст). Всі ці особи вели активну боротьбу проти путінсько – кадировської агресії, крім всього, сприяли боротьбі руху Опору народів Кавказу.
         В час коли Україні конче не вистачало військових спеціалістів ми з радістю приймали до себе всіх, хто хоч якось знав «правила війни». Та політичні процеси нерозривно пов’язані із фінансовим станом багатіїв тому, «кровна» ворожнеча тих, хто віками бореться із Москвою, стала недоречною. Ми вважаємо, що українська влада повинна підтримувати добровольців з інших країн, повинна підтримувати наших добровольців, адже це все ж робиться, начеб то за наші кровні гроші, але бачимо, що за ангажованість певних провладних осіб викликає відверту агресію до них - добровольців. Так, ми спостерігаємо, як швидко забуваються обіцянки про забезпеченість ветеранів, про постійну допомогу сім’ям ветеранів, про забезпечення фронту всім необхідним на всі 100%.
         Схожою склалась ситуація навколо осіб, чеченців за походженням, – добровольців, що приймали активну участь в зоні бойових дій на Сході України своїм вмінням і знанням допомагали на лінії фронту. Сфабрикованою  кримінальною справою  № 263/7984/17 у місті Маріуполь Донецької області влада вкотре доводить своє однобічне бачення допомоги і потрібності у військових спеціалістах на фронті сьогодні.
         Початок цієї історії ми можемо прослідкувати на місцевих інформаційних порталах міста Маріуполя: mrplcity, mnews, 0629.com.ua в один голос стверджували, що 14.04.2017 року було затримано банду з п’яти осіб, які вимагали з «чесного бізнесмена» 20 000 долларів США. Інформація про факт затримання і швидку реакцію місцевих ЗМІ можна пояснити лише за ангажованістю місцевої влади у необхідності позбавитись будь яким чином від чеченців в Україні. Цікаво, що на момент передачі справи до суду, місцеві колеги за будь що відмовляються від висвітлення цієї історії.

Суддя Папаценко Павло Ілліч.

         Про судові перипетії під час слідства ми дізнаємось із красномовних заяв адвоката, захисника бойовиків Розметов Ровшанбек Назарович в одній з яких ми дізнаємось, що «18.06.2017 року суддя Папаценко П.І. під час продовження підготовчого судового засідання, оголосив, що до суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів кримінального провадження, однак відсутні розписки обвинувачених Сісзбулатова Б.С.Х., Ханакаєва Л.Р., та Сосаєва А.А.Х.  про отримання ними обвинувального акту та реєстру матеріалів кримінального провадження.
         Після цього дав розпорядження секретарю судового засідання вручити обвинуваченим Сісзбулатову Б.С.Х., Ханакаєву Л.Р., та Сосаєву А.А.Х. обвинувальні акти та реєстри матеріалів кримінального провадження на українській та російській мовах.
Обвинувачені  Сісзбулатов Б.С.Х., Ханакаєв Л.Р., та Сосаєв А.А.Х. відмовились отримати обвинувальні акти та реєстри матеріалів кримінального провадження, та давати розписки про їх отримання.
Після цього, суддя Папаценко П.І. особисто підійшов до кабіни де утримувались обвинувачені та особисто намагався вручити їм вказані документи силоміць. При цьому суддя Папаценко П.І. вів себе неадекватно, висловлюючи, що все фіксується на технічний засіб чинячи таким чином тиск на обвинувачених» - чи не є це прямим порушенням норм КПК України?
Із заяви про відвід судді: «Таким чином, суддя Папаценко П.І. перебравши на себе функцію державного обвинувачувача, намагається прийняти обвинувальний акт з реєстром матеріалів кримінального провадження та призначити судовий розгляд, що вказує його особисту заінтересованість в результатах провадження». Варто зазначити, що до початку судового розгляду суддя повинен забезпечити об’єктивність та неупередженість створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та обов’язків шляхом реалізації вимог ч. 6 ст. 22 КПК України.
Як не дивно, останню заяву було відхилено (!!) хоча у випадку подібної заяви суддя повинен одразу ж передати її розгляд іншому судді.
В подальшому розгляд цієї справи суддею Папаценко П.І. тривав у тому ж дусі: колективні читання усіх документів, створення видимості «тиску» на суддю, реагування на журналістів збільшенням чисельності конвойної служби, а також працівників охорони під прикриттям, незрозуміло звідки взяті «нападки» на суддю прямо в залі судових засідань, а вкінець проголошення заяви про самовідвід!
А в цей час бійці знаходяться в СІЗО де їх постійно катують, не надають належну медичну допомогу і що найгірше постійно утримують із сепаратистами. Навіть під час судового засідання у не провітрюваному приміщенні зали на прохання надати під судимим  воду(!) суддя відповідає відмовою. І це в країні де життя людини понад усе?!!

Суддя Шевченко Ольга Анатоліївна.

Перехватила естафетну паличку у цій справі молода суддя Шевченко О.А. Питання щодо зміни запобіжного заходу для обвинувачених вона не розглядала, але поставилась із повагою до прохання адвоката про надання кваліфікованої медичної допомоги обвинуваченим. Під час засідання особливу увагу звернула на те, що замість головного потерпілого у справі в залі судових засідань присутній лише його адвокат.

Наступне підготовче засідання призначене на 25.10 2017 року. Суддя зобов’язав прокурора забезпечити явку потерпілого в судове засідання. Зваживши на те, що прокурори у цій справі змінюються як пори року то, побачимо як воно буде. 

Ми не публікуємо фото і відео  та не згадуємо всіх учасників судового процесу у цій статті виконуючи ухвалу http://reyestr.court.gov.ua/Review/68608744

пʼятницю, 13 жовтня 2017 р.

Досудова доповідь - справедливе рішення суду


Законодавчі умови для реалізації досудової доповіді, повноважень персоналу органів пробації визначені Законом «Про пробацію» та Кримінально-процесуальним кодексом України. Порядок складання досудової доповіді відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону про пробацію затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері пробації.
         Законодавцем визначено, що досудова доповідь - це формалізована інформація, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття судом рішення про міру його відповідальності.
         Досудова доповідь потрібна суду для того, щоб суддя мав можливість винести справедливий вирок, отримавши інформацію не лише про неправомірний вчинок, але й додаткову інформацію про особу, яка підозрюється у його вчиненні, дізнатися про обставини її життя, які могли стати причиною злочину, а також про заходи, які пропонує орган пробації для усунення таких обставин. Досудова доповідь приймається судом до уваги. Важливо звернути увагу, що досудова доповідь не може використовуватися у кримінальному провадженні, як доказ винуватості (або невинуватості) обвинуваченого у вчиненні злочину.
Працівник пробації має зібрати інформацію про обвинуваченого та відобразити її у досудовій доповіді, яку він зобов’язаний подати до суду у встановлений ухвалою строк. Працівник пробації є незалежною, неупередженою особою, яка надає суду необхідну інформацію про обвинуваченого. Для цього він за допомогою спеціальної методики проводить дослідження соціального оточення обвинуваченого, його психологічної характеристики аби  з’ясувати обставини, що могли створити умови для вчинення злочину (так звані фактори ризику). Представник органу пробації з’ясовує кримінальну історію особи, його сімейний стан та відносини в сім’ї, житлові умови, дані про роботу, фінансове положення, спосіб проведення вільного часу, наявність алкогольної або наркотичної залежності, дані про фізичне та психічне здоров’я.
Під час зустрічей працівник пробації буде задавати питання обвинуваченому про його особисте життя, поведінку, роботу, стосунки з близькими, друзями та іншими людьми, матеріальне становище та про ставлення до певних життєвих подій і обставин. Від активної участі обвинуваченого у підготовці досудової доповіді та від достовірності інформації, що буде ним надана, залежить висновок працівника пробації щодо перспективи позитивних змін. Для підготовки досудової доповіді працівник пробації має право спілкуватися з найближчим оточенням обвинуваченого : рідні, друзі, колеги, інші особи, які знайомі з ним, а також отримувати інформацію з інших джерел: матеріалів кримінального провадження, місця роботи, проживання.
Інформація, що буде надана для підготовки досудової доповіді, захищається законом. З нею  може ознайомитися лише обмежене коло осіб: працівник пробації, суддя, прокурор, захисник та потерпілий.
Слід зазначити, що досудова доповідь містить результати незалежного соціального дослідження обвинуваченого та має на меті надати суду додаткову об’єктивну інформацію про ризики вчинення обвинуваченим повторного злочину, можливість його виправлення без позбавлення або обмеження волі (необхідність ізоляції) крізь призму соціально-психологічної характеристики особистості обвинуваченого.
Працівники Подільського, Оболонського та Шевченківського   районних  секторів Київського міського відділу з питань пробації  складають досудові доповіді для винесення справедливого рішення суду.


четвер, 9 березня 2017 р.

Маразм? Судове свавілля? Наслідок децентралізації? Чи просто все дозволено?

В місті Сміла з 06 березня 2017 року стоїть маленький майдан, одна з вимог якого: оголошення недовіри виконуючому обов'язки міського голови міста Сміла, Федоренку Віктору Антоновичу.

Тим часом, виконуючий обов’язки міського голови міста Сміла Черкаської області Федоренко В. А. звернувся с позовом до місцевого суду (справа № 703/349/17 2/703/611/17) до одного з активістів міста Сміли з вимогою: 




Саме цікаве в цьому позові те, що в мотиваційної частині свого позову Федоренко В.А. особливо зазначає: 
«Інформація ... про доведення міста та містян до зубожіння є не достовірною, а отже підлягає спростуванню»



Розумієте в судовому порядку в. о. керманича м. Сміла доводить, що інформація про доведення міста та містян до зубожіння є недостовірною, а от же підлягає спростуванню.

Мабуть не вірять керманичу Сміляни, раз до суду прийшлось звертатись. Типу ну скажіть хоч ви їм!

Мотивація ж отримання їм моральної шкоди взагалі нагадує Заяву про звільнення за власним бажанням.

Втомилась людина від відповідальної посади. Навіть чує якісь голоси.

Може таки немає диму без полум’я? Раз люди щось шепочуть?


 Хоча за моїми спостереженнями зовнішній вигляд виконувача обов’язків голови міста не спонукає думати про його хворобливість.


Може старі фото?
на фото зображено виконуючого обов'язки голови міста Сміла Федоренко Віктор Антонович


« … порушенні мого звичайного життєвого укладу. … знижується ступень моєї діловою репутації, погіршуються стосунки з оточуючими мене людьми …»
Шановний в. о., у Вас Майдан під вікном зріє!!! Дійсно, погіршились відносини.
« … я почав негативно реагувати на речі і вислови, …»
ГАНЬБА, ГАНЬБА, ГАНЬБА. Дійсно, треба закрити вікно.
« … на які я раніше не звертав уваги, …» - а може треба було реагувати раніше?
« … мене почали дратувати різні незначні дрібниці, …»
Ну Майдан під вікном, хтось вже вважав - незначною дрібницею…
І далі, далі, далі…

Дійсно важка робота, бути публічною людиною та «адекватно» реагувати на критику.



Але всі ці вище приведені обставини не завадили виконуючий обов'язки керманича міста Сміла Федоренку В. А. працювати настільки добре що отримати ВЕЛЕЧЕЗНУ за мірками міста Сміли премію.


 Згідно відповіді:

Дані за випискою виконавчого комітету: сума до сплати 15348,79


Згідно наданого Федоренком В. А. інтерв’ю місцевому виданню інформацію маємо інші дані:

А саме, отримав на руки 12457 гривень – з усіма належними доплатами.




Яка там відповідальність передбачена, за надання недостовірної інформації?
Де правда, Брате? В суді правда, Брате. В якому суді?
Чому у заголовку статті вказано «Судове свавілля?»
Тому що справу буде розглядати Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Калашник В. П.
Згідно відповіді на інформаційний запит у нього на цей час у провадженні знаходиться 317 справ.



22 лютого під час розгляду Позову він призначає справу до розгляду на 23 березня.
Звертаю увагу (на скільки мені відомо) – в Смілянському міськрайонному суді Черкаської області залишилось лише 3 судді. При такій оперативності розгляду цивільних справ, мабуть більше і не треба.
Якщо хтось вагається відносно того, яке буде рішення, то Смілянські активісти вже ні…
Така ось, ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ.

Бур






фото отримано із відкритих джерел мережі інтернет

четвер, 2 березня 2017 р.

Суддівський чай за гроші платників податків




на фото суддя Богунського районного суду м. Житомир Чішман Л.М. 

2 березня 2017 року відбулось судове засідання у Богунському районному суді міста Житомир під головуванням судді Чішман Лариси Миколаївни. Рейдер Олексій Іванов прийняв нову тактику до роботи з суддями. Для затягування процесу розгляду своєї скарги залучив нового адвоката, який раптово перебував у іншій справі — чим і мотивував прохання перенести розгляд. Що стало з попереднім адвокатом, який досі наділений представляти інтереси скаржника? Чи не зволікають судді знову затягуючи процес розгляду скарги за кошти платників податків займаючись не вирішенням питання по суті, а попиванням чаю в кулуарах?



середу, 8 лютого 2017 р.

Художня справа





Повертаючись до справи художниці Гапчинської потрібно ще раз наголосити підприємцям про необхідність приходити до судового засідання з адвокатом. 


А також надання доказів, які не можуть бути доказами у справі (це про таємну відеофіксацію купівлі товарів у підприємців) у рішенні Апеляційної інстанції Київської області колегією суддів під головуванням судді Олійник В.І. 

і на останок про вишивки бісером: Дарницький районний суд м. Києва Гапчинська до ТОВ "ТК-Фурнітура" під головуванням судді Цимбал І.К.


Орієнтовно так може виглядати рішення суду у справі:
І ось такі висновки роблять пересічні громадяни: