Алгоритм дій якщо ви зазнаєте домашнього насильства:

 
1. Заздалегіть складіть план дій давши відповіді на наступні запитання: що робити, куди піти у разі небезпеки; які речі найнеобхідніші для вас, для дітей, важливі документи, важливі контакти та адреси. 

2. Визначте декілька імовірних місць тимчасового перебування у разі небезпеки. 

3. Подумайте про можливе вирішення юридичних питань, порадьтесь з юристом, адвокатом або зверніться до соціальної служби, зателефонуйте на Національна "гарячу лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного). 

4. Подбайте про уникнення в подальшому додаткової психологічної травми для дітей, підготуйте документи та подайте клопотання про те, щоб дітей віддавали винятково вам до керівника освітньої установи.

5. В разі отримання тілесних ушкоджень від кривдника терміново зверніться до медичної установи та повідомте про такий факт поліцію. 

6. При потребі скористайтеся безоплатними психологічними консультаціями соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. 

7. В разі якщо всі попередні пункти виконати не є можливим і ситуація застала вас зненацька телефонуйте до поліції за номером 102 (спецпідрозділи «Поліна» діючи в рамках закону убезпечать від насилля вас та ваших дітей) 

8. Якщо ви дитина і зазнаєте насилля від батьків зателефонуйте на Національну дитячу “гарячу лінію” 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного)

photo by http://imgfave.com/shuttingdown?sredirect=1

ЗАКУПІВЛІ В ЛНР

Привіт наші читачі, сьогодні ми поговоримо, як проходять допорогові закупівлі в так званій Луганській Народній Республіці - візьмемо окрему тему: закупівель між державними установами та приватними охоронними підприємствами.

Допорогові закупівлі здійснюються в ЛНР згідно постанови рейкового «Кабінету Міністрів ЛНР» від 29 грудня 2015року №02-04/408/15 «Про закупівлю товарів, робіт і послуг на території Луганської Народної Республіки».

Донедавна представники приватних охоронних підприємств завдяки своїм знайомствам і особистим стосункам знаходили об'єкти для охорони, та з прийняттям постанови «Ради Міністрів ЛНР»,  яка мала б забезпечувати ефективне використання бюджетних коштів цього не сталося. Відповідно до ст.ст. 77, 86 Тимчасового Основного Закону (Конституції) ЛНР,  затвердити Порядок закупівлі товарів, робіт і послуг на території так званої ЛНР. Окремо встановили, що вартість предмета закупівлі, тобто сума пропозиції конкурсних торгів, сума договору і пов'язані з ними показники будуть визначаться в «російських рублях».

Але це не найголовніше, найцікавіше в цьому, що деякі керівники, як з боку охоронних підприємств, так і державних установ ЛНР пішли на змову з керівниками цих підприємств для просування певних охоронних підприємств. З метою охорони в своїх установах,  ми повинні не забути про «відкат» з боку керівників охоронних підприємств, про банального хабара.

Так нещодавно одне охоронне підприємство виграло тендери на послуги охорони в регіональних управліннях Пенсійного Фонду ЛНР, а саме це ТОВ «Валдай», правильніше буде  сказати: недержавна служба охорони. Керівником даного підприємства є Мельник Микола Максимович, який також і є Президентом федерації боксу Луганщини. Так керівник даного підприємства в змові з деякими керівниками регіональних управлінь Пенсійного фонду ЛНР і директором охоронного підприємства ТОВ «Глобус» надали документи перед проведенням торгів, з явною перевагою ТОВ «Валдай». Тут, як зверне увагу наш читач, мається на увазі шахрайство з боку одних і отримання хабара з боку інших, так як просувати інтереси будь-якого підприємства безоплатно не кто не буде, ось і на обличчя - корупція. А всі кричать що ЛНР і ДНР це народні республіки, все для народу. Певного народу, який сидить біля годівниці, як завжди це у нас робиться.

Як нам стало відомо відносно даного підприємства, а мається на увазі ТОВ «Валдай» в 2015 році порушено кримінальну справу за ст. 191 КК ЛНР, тобто здійснення підприємницької діяльності без реєстрації або без ліцензії у випадках, коли така ліцензія обов'язкове, якщо це діяння зашкодило великі збитки громадянам, організаціям або державі. Збитки, заподіяні чималі. Так, згідно з висновком фахівців в бюджет було недоотримано від приватних охоронних структур близько шести мільйонів «російських рублів». І, що цікаво, дане підприємство охороняє і Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ), філія якого розташована в м. Луганську. 

Як може підприємство в відношенні, якого порушено кримінальну справу, працювати спокійно і тим більше охороняти МКЧХ?

Напрошується висновок заради чого все це сталося, заради чиєї кишені годівниця пустою не залишилась. І правоохоронні органи нуль уваги, на дані підприємства, може, звичайно, так і треба в вільній республіці, або правоохоронні органи теж мають свій інтерес? А уряд так званої фейковій республіці все таки повернеться обличчям до народу і налагодить діалог з нашим урядом. І глава так званої республіки внесе поправки в законодавство або ж поміняє його, і жителі міста Луганська та підприємці нашого регіону зможуть жити і працювати спокійно в нашому місті. 

На цьому все, до нових зустрічей.

          З повагою Ваш позаштатний кореспондент у зоні окупованої території Alex Greg.

"Мазератті" Скрипки та слідчі військової прокуратури

Про зловживання антитерористичними статтями Кримінального кодексу України правоохоронними органами розповіли  учасники прес-конференції в прес-центрі ЛІГИ.

Як повідомив адвокат Микола Павленко: -"Стороною захисту, народним депутатом Валерієм Карпунцовим, в присутності представників ЗМІ були оприлюднені факти зловживань посадовим становищем прокурорів військової прокуратури. Одразу після цього умови утримання в СІЗО Сергія Скрипки пожорсткішали. Сергія мали перевести в бруднішу камеру, залякують утриманням з арештантами хворими на СНІД та туберкульоз. Так злочинна система реагує на викриття “бізнесу на неволі”".

Відеотрансляція прес-конференції: https://press.liga.net/preview-article/konferentsiya-antiteroristichni-statti-kk-ukraini-yak-instrument-svavillya-vladi/bf9957

Народний депутат України, заслужений юрист України, доктор юридичних наук Валерій Карпунцов нагадав, що з початком російської агресії законодавець посилив антитерористичне законодавство. Відповідно, були розширені повноваження правоохоронних органів.

"Але, на жаль, з часу Революції Гідності при владі залишилися також прислужники команди Януковича, в тому числі і в правоохоронних органах: вони мімікрували", - констатував парламентарій. – “Слідчий два дні їздив на “Мазератті” вилученому у підозрюваного”, - повідомив Карпунцов.

Голова АТ "Інтайтл", адвокат, кандидат юридичних наук Микола Павленко виклав обставини справи Сергія Скрипки. За його словами, правоохоронні органи зловживають антитерористичними статтями. "У нашій статистиці десятки, сотні осіб носять ярлик терориста", - констатував юрист.

Він вважає, що використовуючи штучні приводи для перекладу перспективних, з точки зору матеріального достатку, осіб в категорію підозрюваних в скоєнні терористичних актів, силовики фактично отримують заручника, який позбавляється громадянських прав, і утримується в місцях попереднього ув'язнення.

При цьому слідчі судді, головним обов'язком яких є судовий контроль за дотриманням прав і охоронюваних законом інтересів учасників процесу, в тому числі і підозрюваних, тільки обслуговують інтереси правоохоронного відомства, не заглиблюючись в питання законності кримінально-правової кваліфікації дій особи за ст.258 КК України .

Ще більш ганебна ситуація склалася на стадії апеляційного оскарження постанов слідчих суддів про обрання (продовження терміну) запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Як показує практика Київського апеляційного суду, апелянт не може реалізувати своє право на апеляційне оскарження відповідної постанови, оскільки представники ГВП, не з’являються на судове засідання шість разів поспіль протягом 8 місяців(!), а суд апеляційної інстанції не реагує на таку бездіяльність прокуратури.

Ми будемо продовжувати слідкувати за цією справою.

Лосі нам не друзі!

Окружним адміністративним судом міста Києва скасовано заборону на вжиття заходів щодо заборони полювання на Європейського лося.
Міністерство екології та природних ресурсів не змогло довести у судовому провадженні та некоректно оформила в науковому обгрунтуванні необхідність збереження популяції лосей.
А як Ви ставитесь до подібних рішень?

https://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/pres-centr/news/607912/

Про дослідження зброї

Часто слідчі органи забувають про елементарні норми зберігання речових доказів, а надто зброї, у кримінальних провадженнях до того,  як передати їх на експертне дослідження. Внаслідок чого, втрачається доказова база і з'являється додатковий шанс у адвоката обвинуваченого визнати останнього невинним вже у судовому розгляді в данній справі.

У відкритих джерелах доступно і зрозуміло описано, яким чином мають зберігатись речові докази, в тому числі зброя. Наприклад: у ІНСТРУКЦІЇ про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень  у пункті 4.12. Речові докази упаковуються окремо. При цьому повинен бути забезпечений захист їх від забруднення, пошкоджень та взаємного контакту у процесі транспортування. Дульний зріз зброї закривається чистою білою тканиною і обв'язується.

Онлайн підручники для студентів досить детально описують проблематику правильного зберігання зброї до передачі на експертне дослідження:

Особливу увагу при направленні зброї на експертизу звертають на його упаковку, яка повинна забезпечити збереження як самої зброї, так і тих слідів, які на ньому знаходяться. Зброю не можна розбирати або змащувати, так як це може утруднити експертизу або навіть виключити її виробництво.

Перебування зброї після проведення з неї пострілу в несприятливих умовах (у воді, вологому приміщенні тощо) призводить, внаслідок інтенсивної корозії, до змін мікрорельєфу каналу ствола та інших слідоутворюючих деталей і поверхонь, що може істотно ускладнити ототожнення зброї за кулею або гільзою чи зробити його взагалі неможливим.

Та найбільшого резонансу викликають дописи спеціалістів у соціальних мережах, які вкотре б’ють на сполох про те, що потрібно підвищувати обізнаність та  кваліфікацію працівників слідчих органів у щоденній роботі:

Цікаво, чи багато працівників слідчих органів дбають про якісну роботу, ретельне зберігання та транспортування речових доказів?

Сподіваємось, що розкриттів злочинів стане більше. 

Вітя??? А де ж Петя?

Історія що стосувалась свободи слова та почалась в 2017 році в маленькому містечку Черкаської обл. Смілі, нажаль продовжується.

Як розповідалось у статті Маразм? Судове свавілля? Наслідок децентралізації? Чи просто все дозволено? видання СЕКТОР ЖИТТЯ, виконуючий обов’язки міського голови м. Сміла Черкаської обл.. Федоренко В. А. звернувся с позовом до місцевого суду (справа № 703/349/17 2/703/611/17) до одного з активістів м. Сміли з вимогою сплатити йому 25 000 грн моральної шкоди за звинувачення в корупції.

Підчас відкритого судового засідання, що відбувалось  13. 04. 2017 по Цивільній справі № 703/349/17 у залі Смілянського міськрайонного суду, присутні намагались користуючись портативними відеокамерами зафіксувати дії що відбувались у відкритому судовому засіданні.

Сторони по справі були, Позивач, секретар Смілянської міської ради, його представник Адвокат, депутат Смілянської міської ради, тобто, особи публічні. Відповідач проти відео фіксації не заперечував, напроти підтримував. Інші особи присутні в залі проти відео фіксації не заперечували.

Позовні вимоги виходили з виконання Позивачем роботи виконуючого обов’язки Голови м. Сміли.

Дії були повністю законні.

Присутні в залі Інформацію про особисте життя фізичних осіб не збирали. Намагались лише зібрати та зафіксувати інформацію яку вважали для себе дуже важливою. Оскільки самі позовні вимоги, оголошені під час відкритого судового засідання, виходять із галузі захисту свободи слова.

Згідно Закону України про забезпечення права на справедливий суд та статті 11 Закону України про судоустрій і статус суддів встановлена Гласність і відкритість судового процесу.

У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи.

Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду.

Ще раз підкреслюю, Судове засідання було відкритим!

Але порушуючи всі вказані норми суддя по справі, Калашник В. П., встав на сторону представника Позивача та виніс Ухвалу, якою заборонив відео зйомку, портативними засобами судового засідання.

Згідно Довідки

цю ухвалу не можливо оскаржити в рамках цивільного процесу окремо від Рішення. А особи що були присутні в залі не є сторони по справі.

Люди відмовлялись виконувати ці дії судді, оскільки вони були незаконні, це суддю не зупинило, та він викликав наряд поліції.

Місцевими активістами не одноразово проводились акції протесту з свавілля судді але це не мало дії.

Навить з вимогами до окремих осіб.

Ще 24. 04. 2017 року ВРП отримала скаргу. На 30.07.2018 вона навіть не призначена до розгляду.

Ще більше здивувала інша відповідь ВРП. На питання Скаржника

    « Прошу Вас надати інформацію у якого саме члена Вищої ради правосуддя знаходиться моя скарга? (ПІБ та посада)»

На що Скаржник отримав відмову. Оскільки як слід з приведеної нижче відповіді ВРП, інформація про те хто саме в ВРП більше року вивчає Скаргу є службова інформація, і розголосу не підлягає навіть для Скаржника.

До речі і чиї дії зараз йому оскаржувати?

Дуже зручно, навіть не поцікавишся скільки ж за час розгляду скарги вказана посадова особа отримала Заробітної плати.

До написання цієї статті підштовхнула стаття у відомому і поважному виданні «Радіо Свобода» "Один із найкращих економістів світу про те, чому в Україні не так, як у Польщі чи Словаччині" де посилаються на думку Івана Міклоша, голови стратегічної групи радників при уряді України, заступника прем'єр-міністра, міністр економіки і міністр фінансів у чотирьох урядах Словаччини, який вважає

«– Скажу одразу, я не погоджуюся з тим, що відсутній будь-який прогрес у боротьбі з корупцією в Україні. Чимало зроблено, але треба сказати, в якій сфері. Адже є три основні сфери боротьби з корупцією. Є прозорість, щоб усе, що тільки можливо, було відкритим і публічним. Тут прогрес є. Україна має закон про вільний доступ до інформації, є багато недержавних інституцій, які відкрито й прозоро працюють.»

Цікаво як би він оцінив по 12 бальній шкалі ВІДМОВУ Заступника Начальника Управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та забезпечення організації особистого прийому громадян, -  надати інформацію - у якого саме члена Вищої ради правосуддя знаходиться скарга (ПІБ та посада) отримана ще 24. 04. 2017 ВХ. № С-2255/0/7-17 – яка як вказано самою ВРП - перебуває на попередньому вивченні та перевірці у члена Вищої ради правосуддя?

Це ми спробуємо дізнатись пізніше.

Владислав Бур.

В Україні з 31,05 по 03.06 з діловим візитом перебуває Голова правління корпорації «Тяньши» пан Лі Цзіньюань

В рамках візиту відбулася його прес-конференція, під час якої пан Лі Цзіньюань розповів про історію створення компанії Tiens в Китаї, її розвиток і просуванні на міжнародному ринку а також про інвестиції в освіту.

«Ми раді повернути в Україну національний бренд міжнародного рівня. Заснований в 1995 році, який сьогодні має представництва в 190 країнах світу і використовує досвід профілактичної китайської медицини. А китайській медицині вже більше 5000 років ".

Голава Правління Тяньши розповів про створення оздоровчого комплексу Тайдзи Шен. Центр Тайцзи Шен надає всі послуги для ретельного виявлення захворювань, ефективного лікування, реабілітації та профілактики. Центр Тайцзи Шен облаштований сучасним обладнанням, на якому працюють авторитетні фахівці. Стратегія - "Один бізнес - багато крил".

Перед компанією поставлено завдання виконати соціальний обов'язок:
"Ми вийшли з суспільства і повинні йому служити, тому активно займаємося благодійністю. У створення інформаційно-демонстративних центрів ми вкладаємо близько 2 мільйонів доларів тільки в Україні. Аналогічні центри відкриються в Японії та Америці, Росії, Казахстані і Киргизіі, Мексиці, Аргентині, Бразилії , Перу, В'єтнамі, Бірмі, Індонезії і Пакистані. 40 млн сімей скористаються унікальною можливістю. Вже отримані сертифікати продукції в країнах ЄС. Наші препарати мають статус халяль і камрут ".

Також була представлена ​​програма диверсифікованого розвитку, включно з платформою електронної комерції Maya.

Високий рівень капіталізації відзначений і в готельному бізнесі. (У 2009 році TIENS Group інвестувала 1800000000. Ієн (211 млн. Євро) для участі в індустрії відпочинку, туризму а також розвитку сучасних засобів масової інформації.

«Для цієї мети TIENS Group інвестувала значні грошові
ресурси в будівництво готелів і пов'язаних з ними об'єктів.
Розробила надійний готельний бренд «All-Legend».
"Мета полягала в тому, щоб створити успішний бізнес-ланцюжок, інтегрувавши готелі, туризм, управління об'єктами нерухомості, культуру і засоби
комунікації і забезпечивши відмінну якість обслуговування гостей 
відповідно до міжнародних стандартів і високим рівнем професіоналізму "- Відзначив пан Лі Цзіньюань перед журналістами.

Ці інвестиції в кожній обраній інвестором індустрії завойовують довіру клієнтів. Високих результатів вдалося досягти завдяки зваженому і впевненому управління брендом, що є остаточним баченням бренду «All-Legend».

Також, голова правління компанії Тяньши Лі Цзіньюань, розповів про інвестиції в освіту 230 млн дол, розвиток університету Тяньши.
Пан Лі Цзіньюань є засновником Університету «Тяньюань» в Китаї, на прес-конференції було підкреслено, що Tiens докладає зусиль щодо забезпечення якості продукції, ретельно дбає про репутацію бренду і накопичує досвід роботи зі своїми партнерами.

Під час візиту в Україну голова Лі Цзіньюнь приділив особливу увагу обміну досвіду в галузі освіти. Він відвідав кілька провідних університетів Києва (це КПІ, держуніверситет ім. Шевченка) для укладення меморандуму про співпрацю. Принципово ясно висловив реалізацію стратегічної угоди і запросив делегацію відвідати університет «Тяньюань» в найближчому майбутньому. Він особисто вважає, що є два аспекти творення, які дуже важливі, один - здоров'я, а інший - освіта.
Він глибоко переконаний, що розвиток Університету «Тяньюань» є дуже затребуваним і перспективним. Лідер висловив готовність до багатостороннього і відкритої співпраці з університетом «Тяньюань".

Мертвонароджене обвинувачення

23.03.2017. Житомир. Богунський районний суд.

Це було чергове засідання Богунського районного суду міста за черговою скаргою Олексія Іванова на чергову постанову Житомирської місцевої прокуратури від 23.12.2016 року про закриття кримінального провадження.

Банальна черговість цих подій полягала в тому, що Житомирська місцева прокуратура неодноразово підтверджувала відсутність складу злочину в будь-яких діях [вбитого] Сергія Помазана, а рейдер Олексій Іванов через «своїх» суддів намагався ці постанови скасувати. Яким чином Олексій Іванов здійснював вплив на суддів, ми описували в попередньому випуску газети в статті «Судді проти Закону».

На початку засідання, несподівано для усіх присутніх та й для самої судді, з’ясовується, що перший заступник прокурора Житомирської області О.Білошицький своєю постановою від 15.03.2017 року скасував постанову про закриття кримінального провадження відносно [вбитого] Сергія Помазана та направив справу для продовження досудового розслідування.

(фото з сайту: http://www.pda.zhitomir.info/news_151803.html)

Підставами для цього Олексій Білошицький назвав «не забезпечення виконання постанови прокурора про проведення слідчих дій на іншій території» та «не долучено відповідь на запит скерований до відділу державної реєстрації Києво-Святошинської районної державної адміністрації».

Та нехай, є певні, на думку прокуратури, недоліки досудового слідства, їх необхідно усунути, а після усунення прийняти об’єктивне та законне рішення.

26.04.2017. Житомир. Головне управління Національної поліції Житомирської області.

Цього дня захисники [вбитого] Сергія Помазана починають ознайомлюватися із матеріалами досудового розслідування яке … чомусь завершено, а самого Помазана вже обвинувачують у вчиненні злочинів і справу передають до суду.

Ознайомившись із справою, з’ясовується що дійсно 15 березня 2017 року постановою першого заступника прокурора Житомирської області Білошицького О.В. скасовується постанова прокурора Житомирської місцевої прокуратури Волківського І.Ю. від 23.06.2016 року про закриття кримінального провадження відносно [вбитого] Сергія Помазана.

Того ж 15 березня 2017 року прокурором Житомирської місцевої прокуратури Момот Д.П. невідомо кому (не вказаний адресат) подається клопотання про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 15.04.2017 року.

А вже 15 березня 2017 року постановою першого заступника Генерального прокурора України Сторожука Д.А. це клопотання задовольняється, продовжується строк досудового розслідування до семи місяців - до 15.04.2017 року.

Тобто, більше тридцяти томів кримінальної справи з блискавичною швидкістю лише за один день долетіли із Житомира до Києва та були повністю вивчені заступником Генерального прокурора Дмитро Сторожуком.

(фото з сайту: https://gromnaglyad.com.ua/kak-zashhitit-svoe-imya-i-biznes-ot-psevdoaktivistov-iz-stop-korrupcii/)

Невже минулий колекторський та адвокатський досвід допоміг Дмитро Сторожуку з такою блискавичною швидкістю розібратися з величезним кримінальним провадженням та прийняти виважене рішення?

Можливо, але є одне «але». Стаття 295 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що за п’ять днів до подання на розгляд клопотання про продовження строку досудового розслідування, це клопотання повинно бути вручене підозрюваному та його захиснику. Якщо захист надасть заперечення, вони обов’язково долучаються до подання і розглядаються разом з ним.

В свою чергу, захисники [вбитого] Сергія Помазана стверджують, що жодних клопотань від слідства, крім повідомлення про завершення досудового розслідування - вони не бачили. А всі ці таємні клопотання та секретні постанови про їх задоволення грубо порушують право на захист [вбитого] Сергія Помазана.

Редакція газети звернулася із відповідними запитами до прокурора Житомирської області Війтовича Л.М. та першого заступника Генерального прокурора України Сторожука Д.А., але відповіді на них так і не отримано.

15.11.2017. Київ. Апеляційний суд Київської області.

3 жовтня 2017 року Києво-Святошинський районний суд визнавши обвинувальний акт щодо [вбитого] Сергія Помазана, таким що не відповідає вимогам закону, повернув його до прокуратури Житомирської області.

З’ясувалось, що обвинувальний акт являє собою набір абзаців стандартних фраз, виразів, цитат з законів, а також декілька вирваних з кримінальної справи уривків, які не пов’язані одне з одним.

Інкримінуючи [вбитому] Сергію Помазану вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України прокуратура не змогла навіть зазначити повноваження, якими він зловживав, як службова особа юридичної особи приватного права; даних про юридичну особу приватного права всупереч інтересам використав свої повноваження.

В першій інстанції, рейдер Олексій Іванов спробував застосувати тактику криків, істерик та сліз, які  так гарно спрацьовували в районних судах на житомирщині, але вона не спрацювала.

На засідання апеляційного суду Іванов не прийшов, лише його адвокат. Можливо тому, що відсутні прийнятні та законні аргументи, можливо тому що не має панібратських стосунків із суддями і не можна нічого «вирішити».

(фото з засідання)

Це засідання показало неспроможніть органів прокуратури підготувати обвинувачення [вбитому] Сергію Помазану. На елементарні запитання щодо дії в часі інкримінуємих статей, суті нібито вчиненого злочину ні прокурор, ні представник потерпілого відповісти не змогли.

Апеляційний суд Київської області підтримав повернення обвинувального акту до прокуратури Житомирської області на доопрацювання.

Станом на час написання цієї статті захисники [вбитого] Сергія Помазана не мають жодної інформації про рух справи. Можливо прокурори знову пишуть свої таємні клопотання та постанови намагаючись хоч якимось чином виправити ситуацію.

Крові не буде. Чеченці в Україні. ч.2

початок читайте Крові не буде. Чеченці в Україні. ч.1

Потерпілий у справі Заєць Роман Вікторович.

 фото отримано з відкритих джерел соціальної мережі

Це неоднозначна особа відома у фінансових колах Маріуполя. Він багато років не ховаючись облаштовує фінансові піраміди, які користуються постійним попитом не тільки серед місцевого населення Маріуполя.

         Починав свою «кар’єру» на пару з батьком маючи тісні стосунки з країною агресором він активно відкривав фіктивні компанії у Ростовській області через які виводив капітали. Та не все склалось, як бажалось. З початком протистояння на Сході країни довелось Зайцю перебратись назад - у рідний Маріуполь. Тут він користуючись франчайзі від компанії «ФК» Абсолют Фінанс» стає керівником мережі обмінників валюти.  Щоб отримати франчайзі Заєць звернувся по кредити у різні банки, інколи не один, а з поплічниками. Сподіваючись, що швидко розрахується з боргами.

         Щось пішло не так, в той момент, коли із Зайцем почав судитись власний батько, щодо витребування безпідставно набутого майна нарахування з сина аліментів на власне утримання, тощо.

         Через те, що серед тих, хто вклав грошові кошти у його піраміду були серйозні люди, а сплачувати відсотки по вкладенням стало нічим. Для відробітку відсотків по вкладам Заєць погодився на співпрацю із спецслужбами. І в потрібний час почав діяти.

         Заручившись підтримкою Ібрагімової Юлії, яка працювала у  нього касиром одного з «обмінів валют» і по суміцнитву була вкладником у «Абсолют Фінанс», Заєць почав відпрацьовувати план – задачу поставлену спецслужбами.

Вони домовляються, що Юлія показово влаштовуватиме скандали про не повернені кошти, погрожувати своїми зв’язками і т.п. тобто, користуючись впливовими зв’язками свого померлого чоловіка, створюватиме ситуацію, в якій начеб то дійсно Зайцю загрожує небезпека. Під цю пісню, до Зайця дійсно звертають ще декілька «постраждалих» з вимогами про повернення.

Юлія домовляється із своїм цивільним чоловіком Ширіним, про те, що він допоможе їй із Зайцем, а саме привезе на місце зустрічі потрібних людей відповідно до домовленостей із спецслужбами. Коли все було домовлено та підготовлено, дає «відмашку» Зайцю і той стрімголов летить до управління поліції де пише заяву про вимагання.

Згідно з записів інформаційних порталів Маріуполя заява була написана за декілька годин до проведення спецоперації спецпідрозділом «Корд». Цікаво, що саме про цей інцидент інформація була оперативно поширена у місцевих ЗМІ.

На момент затримання Заєць очікував зовсім іншу особу, але сталось краще. У групу осіб, яка на прохання Ширіна приїхала до Зайця потрапили Чеченці. Цим він і відкупився від боргів перед «особливими вкладниками».

Наразі, Роман Вікторович вимушений ходити у судові засідання Жовтневого суда міста Маріуполь. Хоча йому і дали вправного адвоката (колишнього прокурора) та, він все одно не радий  вважаючи, що все для нього скінчилось, Роман просто «відбуває» засідання і навіть намагається усілякими способами уникати своє перебування у суді. Хоча це може також бути фрагментом сценарію написаного для нього.

Сьогодні 27.11.17 року засідання не відбулось, якраз по тій причині, що не з’явився головний обвинувач Заєць Роман Вікторович разом зі своїм адвокатом.

У наступних  засіданняхі мають давати покази свідки, серед яких є цивільна дружина «організатора» Ширіна Артура Ігоровича то, які ж покази вона буде давати проти чоловіка з яким веде спільний побут?

  

Крові не буде. Чеченці в Україні. ч.1

Гоніння з боку влади на добровольців АТО – громадян інших країн почалось приблизно рік тому. Не секрет, що першими ластівками стали проблеми з еміграційною службою та посвідками на проживання в Україні. Особливо незручними стали особи, що належать до чеченців.  

         Факти кривавого сліду останніх років прямо ведуть до розгалужених російських спецслужб. Про це свідчать однаковість вбивств Тимура Махаурі (при загибелі мав посвідку учасника Міжнародного миротворчого батальйону імені Шейха Мансура), Максима Шаповала (полковник, начальник спец резерву ГУР МО), Олександра Хараберюша (полковник контррозвідки) та Павла Шеремета (журналіст). Всі ці особи вели активну боротьбу проти путінсько – кадировської агресії, крім всього, сприяли боротьбі руху Опору народів Кавказу.

         В час коли Україні конче не вистачало військових спеціалістів ми з радістю приймали до себе всіх, хто хоч якось знав «правила війни». Та політичні процеси нерозривно пов’язані із фінансовим станом багатіїв тому, «кровна» ворожнеча тих, хто віками бореться із Москвою, стала недоречною. Ми вважаємо, що українська влада повинна підтримувати добровольців з інших країн, повинна підтримувати наших добровольців, адже це все ж робиться, начеб то за наші кровні гроші, але бачимо, що за ангажованість певних провладних осіб викликає відверту агресію до них - добровольців. Так, ми спостерігаємо, як швидко забуваються обіцянки про забезпеченість ветеранів, про постійну допомогу сім’ям ветеранів, про забезпечення фронту всім необхідним на всі 100%.

         Схожою склалась ситуація навколо осіб, чеченців за походженням, – добровольців, що приймали активну участь в зоні бойових дій на Сході України своїм вмінням і знанням допомагали на лінії фронту. Сфабрикованою  кримінальною справою  № 263/7984/17 у місті Маріуполь Донецької області влада вкотре доводить своє однобічне бачення допомоги і потрібності у військових спеціалістах на фронті сьогодні.

         Початок цієї історії ми можемо прослідкувати на місцевих інформаційних порталах міста Маріуполя: mrplcity, mnews, 0629.com.ua в один голос стверджували, що 14.04.2017 року було затримано банду з п’яти осіб, які вимагали з «чесного бізнесмена» 20 000 долларів США. Інформація про факт затримання і швидку реакцію місцевих ЗМІ можна пояснити лише за ангажованістю місцевої влади у необхідності позбавитись будь яким чином від чеченців в Україні. Цікаво, що на момент передачі справи до суду, місцеві колеги за будь що відмовляються від висвітлення цієї історії.

Суддя Папаценко Павло Ілліч.

         Про судові перипетії під час слідства ми дізнаємось із красномовних заяв адвоката, захисника бойовиків Розметов Ровшанбек Назарович в одній з яких ми дізнаємось, що «18.06.2017 року суддя Папаценко П.І. під час продовження підготовчого судового засідання, оголосив, що до суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів кримінального провадження, однак відсутні розписки обвинувачених Сісзбулатова Б.С.Х., Ханакаєва Л.Р., та Сосаєва А.А.Х.  про отримання ними обвинувального акту та реєстру матеріалів кримінального провадження.

         Після цього дав розпорядження секретарю судового засідання вручити обвинуваченим Сісзбулатову Б.С.Х., Ханакаєву Л.Р., та Сосаєву А.А.Х. обвинувальні акти та реєстри матеріалів кримінального провадження на українській та російській мовах.

Обвинувачені  Сісзбулатов Б.С.Х., Ханакаєв Л.Р., та Сосаєв А.А.Х. відмовились отримати обвинувальні акти та реєстри матеріалів кримінального провадження, та давати розписки про їх отримання.

Після цього, суддя Папаценко П.І. особисто підійшов до кабіни де утримувались обвинувачені та особисто намагався вручити їм вказані документи силоміць. При цьому суддя Папаценко П.І. вів себе неадекватно, висловлюючи, що все фіксується на технічний засіб чинячи таким чином тиск на обвинувачених» - чи не є це прямим порушенням норм КПК України?

Із заяви про відвід судді: «Таким чином, суддя Папаценко П.І. перебравши на себе функцію державного обвинувачувача, намагається прийняти обвинувальний акт з реєстром матеріалів кримінального провадження та призначити судовий розгляд, що вказує його особисту заінтересованість в результатах провадження». Варто зазначити, що до початку судового розгляду суддя повинен забезпечити об’єктивність та неупередженість створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та обов’язків шляхом реалізації вимог ч. 6 ст. 22 КПК України.

Як не дивно, останню заяву було відхилено (!!) хоча у випадку подібної заяви суддя повинен одразу ж передати її розгляд іншому судді.

В подальшому розгляд цієї справи суддею Папаценко П.І. тривав у тому ж дусі: колективні читання усіх документів, створення видимості «тиску» на суддю, реагування на журналістів збільшенням чисельності конвойної служби, а також працівників охорони під прикриттям, незрозуміло звідки взяті «нападки» на суддю прямо в залі судових засідань, а вкінець проголошення заяви про самовідвід!

А в цей час бійці знаходяться в СІЗО де їх постійно катують, не надають належну медичну допомогу і що найгірше постійно утримують із сепаратистами. Навіть під час судового засідання у не провітрюваному приміщенні зали на прохання надати під судимим  воду(!) суддя відповідає відмовою. І це в країні де життя людини понад усе?!!

Суддя Шевченко Ольга Анатоліївна.

Перехватила естафетну паличку у цій справі молода суддя Шевченко О.А. Питання щодо зміни запобіжного заходу для обвинувачених вона не розглядала, але поставилась із повагою до прохання адвоката про надання кваліфікованої медичної допомоги обвинуваченим. Під час засідання особливу увагу звернула на те, що замість головного потерпілого у справі в залі судових засідань присутній лише його адвокат.

Наступне підготовче засідання призначене на 25.10 2017 року. Суддя зобов’язав прокурора забезпечити явку потерпілого в судове засідання. Зваживши на те, що прокурори у цій справі змінюються як пори року то, побачимо як воно буде. 

Ми не публікуємо фото і відео  та не згадуємо всіх учасників судового процесу у цій статті виконуючи ухвалу http://reyestr.court.gov.ua/Review/68608744