понеділок, 16 лютого 2015 р.

ВАС КИНУЛИ

“Вас кинули...” переспів відомої пісні Скрябіна.
Валютних позичальників представляють три громадські організації. Хто і
де уповноважив їх представляти позичальників - нікому достеменно не
відомо. Між ними йдуть суперечки, чий план по спасінню позичальників є
кращий, чиї лідери найрозумніші, у кого найбільше підписів тощо. На
сторінка офіційних спільнот цих організацій щоденно публікуються
хвалебні пости відносно дій керівників. Тисячі прихильників моляться
на одних та ненавидять інших. Але вже скоро буде рік, як громадські
організації “керують” натовпом позичальників і жодних кардинальних
зрушень не відбулося. Банки вперто не бачать позичальників і підняття
кусу валют, Національний банк змінив другого Голову та все пропонує
знайти “конструктив та вирішення”, а Верховна рада (теж вже нова), все
обговорює проекти чергових Законів. Нижче пропоную переглянути
засновників/учасників цих трьох громадських організацій, які нібито
представляють валютних позичальників, та зробити самостійні висновки.
Можливо це і є та причина, чому віз і нині там?

ГО “Правдива країна”, засновники:
Авраменко Ярослава Петрівна
Кизленко Олена Валеріївна
Кот Юрій Володимирович
Руденко Тетяна Анатоліївна
Сало Юлія Вячеславівна
Цебровська Зоряна Михайлівна

ГО “Кредитний майдан”, засновники:
Руденко Тетяна Анатоліївна
Сало Юлія Вячеславівна
Чопа Олександр Іванович

ГО “Громадський контроль банків”, засновники:
Белько Віталій Олександрович
Вронська Оксана Михайлівна
Гук Максим Вікторович
Івлєв Олександр Олександрович
Конопліна Олена Василівна
Ляхов Ігор Олексіївич
Маринушкін Арсен Григорович
Романенко Олександр Володимирович
Сало Юлія Вячеславівна
Цулая Катерина Григорівна
Чередніченко Андрій Вікторович






середу, 28 січня 2015 р.

Інформаційний вакуум життя

Останнім часом стало цікавим дослідження питання "інформаційного вакууму" - канал який передає в ефір виключно документальні хроніки та історичні досліди мене просто " вбив"!

Маючи диплом історика та досвід археологічних досліджень без проблем можу підтвердити або спростувати ті чи інші події. А людина яка вивчала " в одне вухо" при радянських часах історію в школі не зможе зрозуміти, відрізнити реальний плин часу від надуманого. Фантазія журналістів, які робили сюжет, просто вражає. Перекручування фактів, уявні спеціалісти, застосування голосових інтонацій- все це створює уяву про реальну правдивість фактів.

Одразу після перегляду фільму про так званих Укрів, було бажання взяти сокиру та перерубати всіх навколо... зомбування?

Після перегляду другого фільму про створення України- Руси- злість всередині зашкалювала.. і на останок змогла витримати інтерв'ю Олеся Бузини, про події в Україні..

Вибачте, але так гидко ніколи не було. Що тоді відчувають люди, обмежені в інформаційному просторі? Що вони можуть думати, якщо впринципі позитивний канал транслює не те щоб не правдиву інформацію, а повну викривлену, спаплюжену і ганебну брехню?

Якою б не була Україна, як би про неї не говорили, знаю одне, ми сильні та витримаємо усе.

четвер, 22 січня 2015 р.

Білі Лебеді допомагають з небес.



Найгірше від усього - це не просто чекати дзвінка, це знати, що людина, яка тобі не дзвонить, може не подзвонити ніколи.. сьогодні я дізналась про те, що один мій товариш, якого в щоденному, мирному житті я називала "кіборгом" став кіборгом!
Те, про що нам розповідають ЗМІ - це часто перекривлена, нереалістична реальність.. ЯКА НЕ ВІДПОВІДАЄ РЕАЛІЯМ ЖИТТЯ!!!
Відсутність допомоги держави, неймовірні умови виживання - життя на перекір усьому!

Саме у таких умовах, найбільше цінується тепло, приязнь та увага.. старенький пес Бармалей та пара цуценят Шакалів.. кошенятки... Підтримка один одного, підтримка друзів та рідних - подумки, молитвою.. розмовою телефоном.. співання пісень..

Пісня "Білі лебеді у небесах" Христини Панасюк стала своєрідною піснею пам’яті. Пам'яті про тих, хто тепер завжди поруч, у кожному бої...

Цінуйте життя, цінуйте рідних, цінуйте власну домівку і землю на якій живете.

понеділок, 19 січня 2015 р.

Кредитний майдан

Нещодавно мої публікації щодо кредитного майдану та громадської ради при НБУ стали об’єктом критики, не зважаючи на те, що це все було виключно факти незалежного споглядача. Як виявилося, більш критично, а й навіть образливо про валютних позичальників висловлювалась моя колега - головний редактор дело.юа, однак такої реакції з боку позичальників - не отримала. Подвійні стандарти шановні?
Зробив підбірку з постів редакториси такого собі видання delo.ua Давно не зустрічав такої запеклості і зневаги, такої непрофесійноі аргументаціі, спроб стравлювання позичальників і депозитчиків!
Я захищаю по судах і тих, і інших, - і можу стверджувати, що люди добре розуміють хто насправді винен у їх проблемах. А пані редакторисі, за її ж порадою, було б доцільно посидіти в одній кімнаті хоча б з однією сім'єю виселеною зі свого житла! Може б дотумкала, що професійний журналіст не має права не тільки в своєму виданні, але й на особистих сторінках висловлювати тільки один погляд на проблему, особливо коли цей "погляд" погано тхне банківсько-лоббістським духом! А скільки "праведного" пропагандистського істеризму )) тільки... стирчать вуха, і все!
Читайте та насолоджуйтеся, друзі!
"Давайте негодующих валютных заемщиков, неистово требующих под НБУ пересчета своих кредитов то по 8, а то и по 5, запрем в одной комнате с вкладчиками, предварительно объяснив последним, в какую черную дыру полетят их депозиты."https://www.facebook.com/ezhykk/posts/960431233967968
"Я теперь все жду когда юрики придут и скажут "чуваки, ну вы ж понимаете что бизнес в жопе, ну какой валютный кредит"?"https://www.facebook.com/ezhykk/posts/960991307245294
"После позороного голосования за мораторий...Вот если бы валютыне заемщики такими же бережливыми были, и кредиты глядишь не нужно пересчитывать, давно бы рассчитались уже и забыли"https://www.facebook.com/ezhykk/posts/961474070530351
"Что ж, дорогие валютные заемщики (вы и правда сейчас для государства очень дорогие) - теперь идите скажите спасибо ВР за нарушение договоренностей, в результате которого банки имеют тепреь полное право забить на все подписанные меморандумы"https://www.facebook.com/ezhykk/posts/962357610441997
"Очевидцы говорят, что люди в ВР на полном серьезе в кулуарах рассказывают, что украинские банки имеют суперприбыли, а потому должны поделиться ими с несчастными валютными заемщиками. Господи, даруй им не разум, для начала пожалуйста - даруй им мозг"https://www.facebook.com/ezhykk/posts/962402930437465
"респект) "Дістане кожного" - как то так"https://www.facebook.com/ezhykk/posts/962931300384628
Останнім штрихом редакториси було "Спасибо Президенту за здравость", як дякую Президенту за те що, не посилив мораторій на звернення стягнення на житло та дозволив в прямому сенсі слова викидати позичальників зі свого житла. https://www.facebook.com/ezhykk/posts/977198805624544

четвер, 8 січня 2015 р.

Секта як панацея від кредиту.

Секта як панацея від кредиту.

Головною особливістю секти є прагнення зробити релігію внутрішнім світом віруючого.

  (А.М. Черній «Релігієзнавство»           http://www.ebk.net.ua/Book/religia/06.htm)


Секта (лат. Seco — розділяти або лат. Sehta  — вчення, напрям) — релігійне об'єднання, що відокремилося від панівного в країні релігійного напряму і конфліктує з ним.


Квітень 2014 року був багатим на події. Однією з них, стала подія маленького мітингу, яка пізніше отримала назву «Кредитний Майдан». До двох десятків людей, що прийшли висвітлити свою проблему по центральним каналам ТБ, прийшло вдвоє більше журналістів. В цей час, в стороні від основного дійства, стояла невеличка група людей, які усім своїм зовнішнім виглядом виказували максимальну не зацікавленість у події, що коїться поряд. Таке своє ставлення пояснювали просто – ми підтримуємо “клієнтів” або “мене попросили прийти”. 

Перший мітинг закінчився так само швидко як і розпочався. Чи то весняна прохолода, чи то не сформована віра в результат - давались в знаки. Продовження мітингу відбулось у найближчому кафе. Цей момент початку був одним з найкращих для відсторонників, що намагались не потрапити в об’єктиви камер телебачення. Формування “кредитної свідомості” у десятка людей відбулось саме тоді, саме в ту мить. У квітні 2014 року.



Внутрішнє переживання власної проблеми кожного з валютних позичальників, пошук відповіді на запинання «Як жити далі?», спонукало до їх об’єднання та допомагало майбутнім лідерам швидко вплинути на пересічного, про що останні не соромились говорити. І досі говорять. В цей же день, у квітні, лідери призначили собі головних на місцях, як сьогодні відомо «координаторів».

Декілька місяців тиші лише підтверджували слова «сірих кардиналів», позичальники почали об’єднуватись під їх керівництвом. Координаторів чітко інформують з гори про необхідні дії та роботу з новими «постраждалими». Люди свято вірять в реальність стати вільним від боргової іпотеки, адже координатори запевняють їх у виграші справи на законодавчому рівні.

Регулярний вплив на свідомість позичальників методом зорового контакту (особисті зустрічі та зібрання), телефонні розмови, інтернет, блоги, повідомлення, розповіді про того чи іншого позичальника, якому ще гірше і про те, як організація йому допомогла, постійний контроль за станом справ. Все це дає можливість «сірим кардиналам» керувати натовпом та використовувати його на власний розсуд.

Про зібрання членів об’єднань треба сказати окремо: чіткий графік, що розроблений до дрібниць, виступи по хвилинам, начебто таких же позичальників – координаторів, юристів , лідера (чи є у нього кредит вже не важливо) та запрошеного гостя – який пояснить все і вся, який розповість як жити далі та не мати проблеми в голові, людину, яка все-все вирішить, дуже зайнятої людини, але такої що знайде час лише для них. Для «зірки» навіть включать мікрофон і принесуть мінеральної водички, знімуть на камеру та поширять відео в інтернеті.
Основною умовою «позичальника під захистом», є оплата членського внеску в об’єднання та плата за присутність на зібранні (як пояснюють “треба оренду оплатити”, “проїзд головних дійових осіб” тощо).  Звіти щодо використання коштів координатори направляють на поштові скриньки членів об’єднання. Та чи всі?

Участь на мітингах та пересування країною, а також будь які заходи від об’єднання щодо його власності, кожен член об’єднання оплачує окремо.
На кожному із зібрань обов’язково вивчають та обговорюють кредитні договори різних фінансових установ, принципи та вміння спілкуватись з колекторами та законопроекти, які можуть стосуватись чи стосуються кредитів. Деякі об’єднання мають свої розпізнавальні символи, дозвіл на їх використання в тій чи іншій події дає голова («сірий кардинал») об’єднання.

Апогеєм заходу «сірих кардиналів» стає перебування потрібних людей в комісії при Національному банку України, контроль прийняття потрібних для них рішень, управління свідомістю мас позичальників та на останок залучення певних політичних сил для подальшої передачі позичальників під її вплив.
Про потреби позичальника ніхто і ніколи не збирався думати. У кожного своя задача.

Єднайтеся, бо ви того варті.
Амінь.

понеділок, 5 січня 2015 р.

Діти по 4500 гривень за кожного або судові тяжби за щасливе майбутнє


Діти по 4500 гривень за кожного або судові тяжби за щасливе майбутнє

Як інвестори будівництва намагаються передати дитячий садок в комунальну власність
Перший сучасний дитячий садочок з басейнами, гірками, яскравими меблями та іншим облаштуванням за останнім словом техніки, який повинен бути переданий в комунальну власність міста Ірпінь, мав би стати взірцем для інших будівельників як треба розвивати соціальну інфраструктуру.





Та сталось не так як бажалось. Будівельна ідилія п’ятьох власників переросла у сварку. Причиною стало небажання одного із співвласників із найменшою долею, передати садочок на баланс міста.

Жителі новобудов «Суворов», «Київський» та «Янтарний», які сподівались отримати місце у державному дитячому садку, що поряд з їх домом, мають сюрприз у вигляді приватного закладу із щомісячною платою за одну дитину в розмірі 4500 гривень. Та замість того, щоб дізнаватись на яких підставах їх ошукали завдяки рекламним оголошенням при купівлі житла, покірно стали платити.

Частина співвласників цього дитячого садка, що розташувався в місті Ірпінь за адресою вул. Суворова, 1ш, неодноразово намагались вирішити питання передачі його до комунальної власності шляхом домовленостей, та все марно. Вирішити питання в судовому порядку, вони не мали можливості, адже в якийсь період виявили відсутність оригіналів документів, де і як їх шукати достовірно не знали.

Через деякий час, стало відомо, що дитячий садочок, все ж таки працює, без згоди та відома інших співвласників. І там можуть знаходитись оригінали зниклих документів. З’явилась надія на вирішення питання у судовому порядку.

На сьогодні, вирішенням спору займається Київський окружний адміністративний суд під головуванням судді Балаклицького А.І. Під час розгляду справи, з’явилося багато цікавих подробиць, а саме:

Виявляється, дитячий садок був захоплений та майбутнє його вже вирішене. Це відбулось тихо, по щурячому. За досить простою схемою розводу, Ігор Вишняков – один з керівників підприємства забудовника, приховуючи майбутні свої плани, запросив до будівництва садочка приватних інвесторів розповівши при цьому про свою благу мету — дати дітям шанс на щасливе майбутнє.



Після завершення будівництва та введення в експлуатацію, без відома інших співвласників будівлі, маючи у власності найменшу частку, І. Вишняков передав в оренду усю будівлю садочка підприємству, директором якого є його син. Відомо, що навіть були пошуки кредитора під заставу дитячого садка. Та тут йому стали на заваді інші співвласники.

Яким чином (відповідно до встановлених норм законодавства чи ні?) повідомляють відсутніх учасників по справі про призначення засідання на 2.01.15 року на 8:00 ранку, якщо попереднє відбувається 31.12.14 року о 9:00 ранку?

Відвід судді стороною відповідача, нічого не дав. Пошуки справедливості зайшли в глухий кут. А висвітлення процесу журналістами сильно дратує представника ТОВ «БГМ ЛТД» . Тому під час судового процесу це дратування переростає у потасовки.


Так само по тихому, ТОВ «БГМ ЛТД» намагається позбавити права власності інших співвласників майна подаючи відповідні позови до суду.

Наскільки правосудно розглядатиметься ця та інші справи, нам ще належить дізнатись. А ось за відвідування дітьми садочку доводиться вже сьогодні розраховуватися не за державними цінами.
Марина Ігнатенко
спеціально для «Нашої версії»

суботу, 20 грудня 2014 р.

Банківські пацюки та хабарі

Банківські пацюки та хабарі

Я. АВРАМЕНКО - СПІВГОЛОВА ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ПРИ НБУ - ПРОПОНУВАЛА ХАБАРІ ЖУРНАЛІСТАМ?

В продовження теми очільників Громадської ради при Національному банку України, з матеріалів колег журналістів з'ясувалося, що Ярослава Авраменко, до того як стати членом сумнозвісної ради, працювала помічником та кандидатом в народні депутати Руслана Сольвара і не гребувала пропонувати хабарі навіть журналістам.

Чи не за протекцією самого Р. Сольвара, вона пройшла до Громадської ради?

Щоб розвіяти сумніви, нами було надіслано прохання про отримання інтерв'ю. Чекаємо.

Матеріал від колег Golem PROD. 

середу, 17 грудня 2014 р.

Не можеш побороти свого противника — треба його очолити!

Не можеш побороти свого противника — треба його очолити!

Так можна перефразувати відоме висловлювання класика, по відношенню до тимчасової комісії громадської ради при Національному банку України, що займається врегулюванням ситуації з валютними позичальниками банків.

Коротко про проблему.

Більшість споживчих кредитів були взяті громадянами нашої країни в 2006 — 2008 роках, на піку стабільності, стрімкого росту споживання та низького курсу долара (4-5 гривень за долар). Чи не більшість діючих в країні банків, мали іноземних власників, а отже мали доступ до іноземних кредитів за мінімальні відсотки. Складалася ситуація, коли банківські установи свідомо переконували потенційних позичальників отримувати кредити саме у іноземних валютах, а керівництво держави (Ющенко, Тимошенко) запевняло у подальшій стабільності та процвітання. І це все при тому, що весь світ вже поглинула фінансова криза, великі системні банки банкрутували, позичальники залишались без житла, тощо.
Маючи заробітну плату в 10-15 тис. гривень, пересічний середній клас, який не бажав платити за «зйомне» житло, а платити за своє, з радістю влазив в кредит на 10-20 років у валюті, за відсотковими ставками, вдвічі нижчими ніж у гривні. Гідна заробітна плата дозволяла не тільки виплачувати кредит, а й погашати його достроково, сплачуючи два і три платежі наперед.
І ось, середина 2008 року, курс підскочив до 8 гривень за долар, а в 2013 року, він склав вже 10 гривень за долар.

ФОТО 1
фото1


Станом на час написання цієї статті, курс долара наближається до відмітки у 20 гривень, а за повідомленнями ЗМІ - уряд хоче закласти в бюджет 22 гривні за долар (http://www.pravda.com.ua/news/2014/12/16/7052203/).
Дикий, не побоюсь такого слова, ріст курсу валюти поставив позичальників не просто не межу виживання, а навіть в положення раба. Коли заробітна плата залишилась в кращому разі на тому ж рівні, а платіж за кредитом виріс в більш як три рази.

ФОТО 2
фото2


Придбати валюту в обмінниках не можливо, гарантовані головою НБУ Гонтаревою В.О. 200 доларів на руки не продали навіть особисто їй (ЗМІ:http://www.segodnya.ua/economics/finance/gontareva-ne-smogla-kupit-200-v-banke-558206.html).
Натомість, колекторські відділи банків активізувалися та активно проводять психологічний тиск на позичальників, доводячи інколи до самогубства. Іноземні банки, покидаючи український ринок продавали за безцінь свої філіали, а ті хто залишався — чистили кредитні портфелі, продаючи пул з кредитними позичальниками за 5% від заборгованості. При цьому жодному позичальнику не було запропоновано погасити його кредит навіть за 70%.

Фейсбук як початок революцій.
Критичне положення речей змусило позичальників шукати шляхів виходу з ситуації та об’єднуватися один з одним. Все почалося з Фейсбуку. Позичальники спілкувалися один з одним, створювали спільноти, просили у “гуру” з питань споживчих кредитів допомоги (Стрельников М., Кравець Р. тощо).
Маючи напрацьований досвід Євромайдану 2013-2014 р.р., спільноти швидко поширилися, наповнювалися новими учасниками, обговореннями. Одна з найактивніших спільнот на час написання статті налічує близько 10 тисяч учасників.
До проблем кредитних позичальників намагалися долучитися політики, що якраз перед виборами до Верховної Ради восени 2014 року хотіли були ближче до народних проблем та набрати підтримки електора. Одним з таких був Микола Рудьковський, один з авторів Закону “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”. Не зважаючи на значне послаблення тиску на позичальників після цього Закону, електорат не оцінив вклад депутата та до нового складу Верховної Ради він не пройшов.
Позичальники заявляли все більше і більше вимог, від переведення валютних кредитів за курсом на час укладання договору, списання усіх нарахованих штрафів та пені до масового бойкотування оплати, що позбавляло банки надійного та дострокового доходу.
Такого повороту подій банкіри допустити не могли. Відсутність надходжень від позичальників та неможливість стягнути заборгованість за рахунок заставленого майна в судовому порядку, позбавляло їх стабільного розкішного марнотратного життя.

Не можеш побороти свого противника — треба його очолити!

Єдиним способом, якимось чином поліпшити становище позичальника у зв’язку з різким підняттям курсу валют, було внесення змін до законодавства та чітко відрегулювати відносини.
І тут позичальники наштовхнулися на найбільший камінь спотикання — більшість у Верховні Раді бізнесменів були банкірами, або контролювали їх діяльність. І прийняття будь-яких Законів на користь позичальників — означало зменшення доходів депутатів.
Критична маса позичальників, що вийшла на мітинги та протести, жваве обговорення у соціальних мережах, можливість неконтрольованих дій відносно банків, що підігрівалася фактом російської агресії та діяльністю в Україні банків окупанта (“Сбербанк Росії”, “Альфа-банк”, “ПІБ” тощо), змусили банкірів — народних депутатів тимчасово заспокоїти натовп, шляхом прийняття Закону “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1304-18).
Одночасно, у парламенті пройшов перше читання проект Закону “Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню” (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51541), більш відомий як Закон №4185а або “Закон Князевича”, названий в честь автора - народного депутата Р.П. Князевича.
Його називають про-банківським Законом, який передбачає перерахування валютних зобов’язань позичальників виключно за діючим курсом і жахливі умови після такого перерахування.
Проекти інших депутатів Рудьковського М.М. та Опанащенко М.В. було відхилено. Намагання ж позичальників внести проекти інших Законів не розглядалися та не обговорювалися, оскільки рядові громадяни не є суб’єктами законодавчої ініціативи, а звертатися до банкірів — депутатів сенсу не мало.
В цей же час, до спільнот в соціальних мережах, почали додаватися нібито позичальники, експерти, юристи, які заявляючи про підтримку, вели деструктивну роботу. Ці особи, почали створювати свої окремі спільноти, вести свою гру, намагаючись під гарною обгорткою подати нереальний продукт, який за фактичного стану справ в державі, ніхто ніколи робити не бути. І люди ковтали живця, об’єднувалися, обговорювалися тощо.
З’явилося значна кількість громадських об’єднань (напр. ГО “Кредитний майдан”, “Правдива країна”, “Правова держава”, “Фінінфо” тощо) які мають начебто однакові статутні цілі, однак реальні цілі не відомі рядовим позичальникам.

З метою громадського обговорення та роботи з позичальниками при Національному банку України, була створена т.н. Тимчасова комісія Громадської ради з питань врегулювання проблематики реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті (http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=6607).
До неї увійшли, нібито представники громадськості, які повинні були проаналізувати вже наявний текст “Закону Князевича” та внести свої пропозиції. Членів комісії: Богатих І.В., Коробкову О.А. та Яременко С.О., немає сенсу обговорювати, оскільки вони є прямими представниками банківського середовища, а ось із темними конячками, що нібито захищають інтереси позичальників, необхідно познайомитись ближче.

Муляр Мирослава Сергіївна - Голова комісії, член Громадської ради, директор громадської організації "Фінінфо".
Сама Мирослава на сайті http://blog.liga.net/ пише, що вона: “Юрист. Два высших образования - историческое и юридическое. В течение последних трех лет занимаюсь юридической практикой по защите прав потребителей финансовых услуг. Кроме того, моя работа включает общественную деятельность по защите прав банковских клиентов и повышении их финансовой грамотности.”
Під час деяких подій, вона представлялася, як член об’єднання “Ваш захист” (http://makeevkainfo.com.ua/content/potrebiteli-finansovyh-uslug-nachinayut-i-vyigryvayut-foto) під час інших як “юрист, експерт з питань захисту прав споживачів фінансових послуг”.
Також відомо, що в 2012 році, нею була написана кандидатська дисертація під назвою “Договір споживчого кредиту: основні ризики для позичальника”.
Жодної іншої інформації про її діяльність, активну участь в роботі, судовому захисті тощо - невідомо.

ФОТО 3
фото3

Авраменко Ярослава Петрівна - співголова Громадської ради, голова громадської організації "Правдива країна".
Колишній працівник ДельтаБанку (ще в червні 2013 року на конференції обговорювала як вибивати борги з позичальниківhttp://www.novostimira.com.ua/news_58837.html)
Інтернет переповнений її авторськими статтями про необхідність факторингу та необхідності мирного врегулювання відносин з банком. Активно просуває “Закон Князевича” в соціальних мережах та сайті ГО “Правдива країна”.

Куракін Павло Генадійович - член Громадської ради, голова громадської організації "Союз "Земляни".
У комісії, дана особа представлена начебто від громадської організації, що захищає інтереси позичальників, однак це не зовсім так. Куракін є директором Харківської міжрегіональної дирекції ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку».

Майоров Василь Олександрович - кандидат юридичних наук, громадська організація "Фінінфо".
У раді представлений так само як і Муляр М.С.  - як член ГО “Фінінфо”, однак більш відомий як адвокат, керівник mayorovgroup, що юридичною компанією. На сайті компанії розміщені матеріали ГО “Фінінфо”, що наводить на думку, про створення фіктивної громадської організації з метою включення до різних громадських рад державних органів для отримання зв’язків, лобіювання тощо.
Також відомо, що в 2010 році, ним була написана дисертація під назвою “Цивільно-правове регулювання договорів в банківській діяльності”. Не нехтував участю в політичному житті, був уповноваженою особою від  ВО "Батьківщина" на виборах 2014 року.

Савельєв Андрій Юрійович - громадська організація "Правдива країна". Обговорювати сенсу немає, оскільки Савельєв повністю підконтрольний пані Авраменко.

Яким чином вказані особи були включені до складу тимчасової комісії, які зацікавленні люди їх рекомендували - жодної інформації не знайшли.
Тому, прийшли до висновку, що включення даних осіб, відбулось без дотримання відкритих процедур, щоб тихо, без громадського обговорення, надати позитивний висновок «від громадськості» про доцільність прийняття “Закону Князевича” і позбавити позичальників шансу на майбутнє під власним дахом.

Марина Ігнатенко для газети "Столичний бізнес" 

пʼятницю, 12 грудня 2014 р.

Альфа - Самец

Альфа - Самец

Коли бажання бути коханою та кохати закриває очі на все інше. Коли жіночність понад усе.

Вона гарна. Вона цікава. Вона просто жінка.

Альфа-самец (α♂, от άλφα — первая буква греческого алфавита, от финикийского «алеф» — «Бык», колх. первый парень на деревне).
 

четвер, 11 грудня 2014 р.

Квест: найди путь янтаря ч. 5

Квест: найди путь янтаря ч. 5

Интересно, это только букавки на экране или же власти решили хоть как то боротся со старателями?
Насколько эффективными будут рейды милиции и что изменилось в Сарненском РУВД  мы узнаем позже.
А пока наслаждаемся цифрами и успехами наших доблесных в нелегкой борьбе за камни солнца.
http://mvs.gov.ua/mvs/control/rivne/uk/publish/article/124293
НА РІВНЕНЩИНІ ПРАЦІВНИКИ МІЛІЦІЇ ОХОРОНЯТИМУТЬ РОДОВИЩА БУРШТИНУ
09.12.2014
  

Працівники УМВС у Рівненській області формують мобільні групи, які займатимуться патрулюванням місць незаконного видобутку бурштину у північних районах області. Зокрема, працівники міліції охоронятимуть майно кар’єру та гірничу дільницю ДП «Бурштин України», яка знаходиться в урочищі Клесів, Сарненського району, адже це єдине державне підприємство, що займається видобутком та переробкою «сонячного каменю».

Начальник обласного управління міліції, підполковник Сергій Максимов планує систематичні рейди усіх районів, у яких є поклади бурштину-сирцю. Він наголосив на тому, що до такої роботи з часом залучать працівників лісової охорони та екологічної інспекції області. Більше того новий керівник управління хоче зробити процес своєрідних патрулювань та перевірок відкритим та, навіть, залучити до участі у ньому місцеве населення.

За даними управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС, у 2014 році до чергових частин МРВ області надійшло 1187 заяв та повідомлення, що стосуються незаконного видобутку бурштину.

Упродовж 2014 року працівники УМВС України в Рівненській області вилучили 197 мотопомп та 214 кілограм бурштину, коли в минулому році лише майже 18,5 кг. Виявлено 248 осіб, які займались незаконним видобутком бурштину. У цьому році на території області проведено 52профілактично-оперативних відпрацювань.
За словами начальника управління, з початку року у провадженні слідчих підрозділів УМВС перебувало 339 кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 240 Кримінального кодексу України, у 234 яких досудове слідство закінчено, а 96 кримінальних проваджень з обвинувальними актами та угодами вже направлені до місцевих судів (минулого року – лише 79). 159 особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. За відкритими кримінальними провадженнями накладено арешт на майно загальною сумою 1 млн. 911 тис. грн., коли у 2013 році лише на 800 тис. грн.
-                      Проблема незаконного видобутку бурштину триває понад десяток років. Гострою вона стала впродовж останніх трьох років, - коментує Сергій Максимов. – Аби врегулювати ситуацію з бурштином, недостатньо лише самої роботи правоохоронних органів, сюди мають втрутитися органи законодавчої та виконавчої влади.
Навесні, на одній із сесій Рівненської облради, депутати підняли питання щодо легалізації видобутку бурштину. Пропонувалося вивести бурштин із розряду дорогоцінного каміння, щоб дозволи на його видобування можна було видавати на місцях, і встановити кримінальну відповідальність за незаконну скупку, перевезення та зберігання бурштину. Але це справа не одного дня і не одного тижня.
Проте нелегальне старательство набуло великих масштабів, від чого пошкоджено близько тисячі гектарів лісів, які потрібно буде рекультивувати. І площа земель, порушених внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, постійно зростає. Знищується родючий шар ґрунту, він заливається глиною. Дерева, корені яких підмито, валяться: утворюється так званий "пۥяний" ліс, ходити яким дуже небезпечно, оскільки глибокі ями ніхто не закопує, залишаються підземні порожнечі – пастки для людей і худоби. Питання введення Закону про бурштин з 2006 року порушували і депутати Сарненської районної радиале їх досі ніхто не почув, допоки не виник у травні збройний конфлікт між заїжджими озброєними особами, які захотіли взяти у свої руки нелегальний видобуток бурштину, та місцевими мешканцями, які захищали родовище. Людям настільки наболіла ця проблема, що вони готові вдаватися до радикальних дій, якщо Верховна Рада України не прийме Закону про бурштин та його видобуток. Вони очікують, що цей закон зробить доступним придбання ліцензій на видобуток бурштину людьми навіть з не дуже високими статками - це може вирішити проблему працевлаштування на Поліссі, наповнення районних і сільських бюджетів, на території яких розміщені родовища.
Натомість, цифри кажуть за себе: вже половина кримінальних проваджень, із 50 заяв і повідомлень, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтею 240 ККУ, що надійшли впродовж двох останніх місяців, з обвинувальними актами та угодами направлені до місцевих судів, а 28 особам повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень.
Загалом, за вироками суду, після проведення відповідної роботи, до кримінальної відповідальності притягнуто понад 85 осіб, яким призначили штрафи та умовні терміни відбування покарання.
СЗГ УМВС

понеділок, 8 грудня 2014 р.

Квест: найди путь янтаря ч. 4

Квест: найди путь янтаря ч. 4

Куда уходит янтарь и кому это может быть выгодно.
Если думать о том, что янтарь это просто камень, который никому не нужен и пользу никакую не приносит  -  это не знать какие богатства лежат у нас под ногами. 
Хорошее оправдание в виде неоднозначной законодательной базы и «ничегонеделанья» правительства для органов охраны окружающей среды самое то. Безнаказаная незаконность дает добро на массовость выработки янтаря в Ровненской области.  Это как золотая лихорадка, с разницей на то,  что в прошлом веке каждый зарабатывал для себя, а в нынешнем – для «дяди».
Спросив прохожего на улице о том, что он знает про янтарь, человек с открытой душой и честной совестью водителя тепловоза, спокойно ответит, что про пользу янтаря он не знает, а вот про то, как его добывают и как зомбируют местное население на добычу — видел. Это еще раз подчеркивает всю суть проблемы.
Оперативные сводки о разрушении десятков гектаров лесных угодий и полей сельскохозяйственного назначения, изъятие дорогостоящих мотопомп кустарного производства, стрельбища среди белого дня – все это лишь мишура, замыливание глаз от реально глобальной проблемы. Заклады янтаря не безграничны. При такой массовости раскопов еще лет 10 и в этой местности работы никому не будет. Что дальше?
Менталитет местного населения уже сегодня прочно вносит в подкорку головного мозга – хочешь новую вещь - копай янтарь! И не важно, что этому юному старателю всего 8-9 лет. Он знает цену своей работе.
Курсируя лесными тропами и периодически набредая на полесские домишки — места не тронутые цивилизацией — понимаешь, как все просто в этом мире. Как легко любой местный  князек с легкостью может купить себе в рабство любого жителя таких поселений. Описывать домишки нет смысла, нужно видеть. Одно свидетельство того что там все сложно – это элементарное отсуствие связи. Любому жителю мегаполиса такое может показатся невозможным.
Общаясь с населением слушаешь невероятные рассказы о целых “городах” на местах раскопов янтаря. Автобусы с китайцами, женщины с беляшами и чебуреками. На розлив алкоголь любого градуса. Даже некоторые придорожные кафе заключают «договора» с главным на обеды для работяг.
Проверка на месте выяснила, что много из рассказов правда.
Главное условие приема на работу – физическое здоровье и полное отсуствие вопросов к начальству. Верховная власть сбежавшего “царя” устроилаопределенную вакансию для работы и прекрасно понимала, как правильно регулировать отношения с подчиненными. Зная, пристрастие к алкоголю у трудяг, и после принятия ста грамм абсолютное покорение старателей своим«князьям», старателей регулярно спаивают — такая схема рабства до сих пор работает.  Абсолютное покорение за 500 гривен в день без права увольнения — разве это не рабство по Вашему? К такой работе не редко привлекают женщин и детей.
Попробую устроится на работу.

суботу, 6 грудня 2014 р.

Коломойський, пропіарившись на тітушках, позбавляє дітей житла.

Про те, якими нормативами керується банк, та як ставиться до своїх "клієнтів" майже кожен українець знає по собі. Непосильні звичайному громадянинові відсотки, неймовіні штрафи та з "неба" взяті пені затягують пасок на животі будь кого. Доказовою базою для вирішення питання про зменшення відсоткової ставки або реструктуризації заборгованості є виключно доказова база банку. "Вибачення" певної суми нарахувань призводить ще до більшого кредитного рабства позичальника. Навіть позбавлення позичальника майна, яке є залогом (заставою) кредиту, не дає звільнення з рабства.

Отримавши певні "блага" у вигляді невеличкого кредитного ліміту на картку, людина отримує фінансовий допінг від якого позбавитись неможливо, а попит на нього росте. Ховаючи рабські умови боргового ярма за яскравою рекламою з привілеями для майбутнього споживача, банк вже заздлегіть знає про вартість людського життя.

Під час подій на Майдані та полюванні на тітушок, банком який належить Коломойському, було виплачено гроші за поімку "москалів
" це зробило неаби який позитивний піар в якому Коломойський показав себе як чесний громадянин України, що дбає про спокій в країні. Крім того, він неоднократно натякав на те, що допомагає силам АТО з власної кишені. Так от, все би нічого, якби власник Приватбанку не був бізнесменом, який ніколи не втратить свого. Спочатку дає, а потім?
А потім, вирішує отримати затрачені кошти зі своїх підопічних — клієнтів Приватбанку. Вирішення судових справ та виселення людей з помешкань —звичайна справа для працівників Привату. Байдуже, скільки звернень та заперечень від доведених до боргів позичальників надходить в банк та судові установи, байдуже, що іпотечні квартири це єдине житло маленьких мешканців країни.

Взявши кредит на квартиру, родина з двома дітьми не очікувала стати “рабами” Приватбанку. Виплативши потрібний перший внесок, та отримавши кредит на 185 тисяч гривень, придбали в іпотеку житло. 14 відсотків річних були посильними для звичайного провідника з містечка Козятин, що на Вінничині. Неочікуване підняття відсоткової ставки та народження другої дитини, стали причиною заборгованості по кредиту. Вимоги фінансової установи про оплату боргу привели до повного нерозуміння: ЗА ЩО ПЛАТИТИ?!.

ВІДЕО

Відсутність документів на майно, відсутність пояснень та роз’яснень зі сторони банку про підняття відсоткової ставки. Розпач. Нарахування штрафів та пені в домільйонному розмірі. Програні позичальником суди, і як результат — рішення про виселення. Заперечення про неможливість виселити двох дітей від Служби у справах дітей — не є перешкодою для робочої злоби банку.
Дзвінки з погрозами серед ночі, фейкові листи батькам та рідним позичальників, прихід додому так званих “колекторів” - підірве психіку будь якої здорової людини. Державний виконавець, під час виконавчих дій, має панібратські стосунки зі своєю групою підтримки від Приват банку, з поясненнями, що він зобов’язаний захищати інтереси стягувача(?!!).

ВІДЕО

Результатом цього двоє дітей, одна з яких малолітня, залишаються без даху над головою, без новорічного свята та без надії на майбутнє. Помешкання, в якому вони проживають, виставляється на аукціон за ціною вартості кредиту, а домільйонні штрафи банку лягають важким тягарем на плечі батків. КРЕДИТ НЕ ПОГАШЕНО.
Таких сімей багато. Найбільше страждають саме мало захищені соціальні групи населення,  люди без вищої освіти та без можливості найняти юриста, який би міг пояснити ту чи іншу догму банку. Єдине, що стало лякати останнім часом, це те, що працівники виконавчої служби замість виконання Закону, за окрему винагороду, відстоюють інтереси банку.
Громадськість ще не навчилась відстоювати свої права, не навчилась користуватись послугами спеціалістів, кожен самотужки тягне ярмо фінансового рабства, сподіваючись на дарунок долі.

Це лише початок, настав час антиПриватівського майдану. 

понеділок, 24 листопада 2014 р.

Квест: найди путь янтаря ч.3

Квест: найди путь янтаря ч.3

Первые владельцы “солнечного камня”
Первыми добытчиками “земного солнца” были рыбаки. Их можно называть и владельцами каменных угодий. Однако, государство Авар в 6 веке после захвата поселения Кауп, сделал его центром янтарной торговли. Упадку Каупу способствовали скандинавы, сделав центром торговли Датское королевство. Истории известен факт захвата части побережья балтийского моря Тевтонским орденом еще в 13 веке. Тевтонский орден торговлю янтарем вел самостоятельно. Торговый дом ордена заключал договоры на поставку различных товаров, но самым выгодным был сбыт янтаря. Торговый дом покупал сырье и поделки из янтаря у маршала ордена и перепродавал их значительно дороже в другие страны.
На территории Киевкой Руси камень был достаточно распостранен, известны месторождения на всей территории вдоль Днепра, поэтому камень не имел серьезной популярности среди населения для добычи и продажи.
Более глобальные раскопки и добыча янтаря на территории Украины отслеживаются в период СССР, именно тогда некоторой власти стало выгодно заниматся столь малозатратным и высокоприбыльным бизнесом. Основную часть янтаря добывали в Калиринградской области ( сейчас России), а вот на Полесский янтарь смотрели сквозь пальцы. Идеология российского гражданства говорила нам о том, что “все вокруг колхозное все вокруг мое” и это давало неким политическим господам на глазах у всех получать дивиденты в столь заветных, на то время, долларовых единицах. Наличие госпредприятия было на руку.
В Независимой Украине пока не были сформированы “условия” труда на рынке на законодательном уровне, пока расставлялись новые учасники раздела рынка и так называемые владельцы “земель” местные бизнесмены работали во благо семьи. Первой ласточкой стал приказ Президента Украины “ про охрану и исспользование Клесовского месторождения янтаря” в 1993 году чем запретил частную добычу и предоставил исключительное право добычи передали государству. ООО ГП “Укрбурштин”(выделили в 2014 году - 11 гектаров земельных угодий) предприятие добывает в среднем 3 тонны на год, о том, сколько “намыто” камня не для официальных бумаг умалчивает.Об этом помалкивает и месная власть, получая взамен некоторые блага и привилегии. Тех, кто был не согласен, быстро приструнивали, понижая в должности, увольняя по собственному желанию, давая условный срок либо же штраф...
Приходящая новая политическая власть на рынке только усугубляла обстановку принимая один за другим противоречащие законы закрывающие все возможности честной добычи камня для обычных граждан и развязывая тем самым руки и давая все возможные блага “собственникам” такой земли.
Так однажды в Ровненскую облась заглянул по делам творческим сын одного на то время президента. И решил Александр предоставить местному населению работу за гроши превратив последних в рабов, пригласив к бизнесу своего друга Артема Пшонку. Все бы ничего, купленная власть, военизированая охрана, сбор камня и несведомость граждан давало большие перспективы для благополучного торга с Китаем и Польшей. Расставляя по нужным постам “своих” людей Александру оставалось только собирать урожай.
Так у власти появились начальник обласной милиции Николай Щирук, прокурор Сергей Кубрак, начальник ГАИ Семенюк Александр, появились так же особые люди в СБУ. Со своей стороны, все органы исполнительной службы работают в рамках своей компетенции, ведь все прекрасно знают, что куда и откуда. Местное население соглашалось работать на “власти” даже при условии работы в болоте и выплате за неделю 1000 долларов крышевателям, только чтоб прокормить свою семью.
Бунт начался с “революции достоинства” с уходом “семьи” местная власть решила удержать контроль над добычей камня но, ей это практически не удалось.

пʼятницю, 21 листопада 2014 р.

Квест: найди путь янтаря ч.2

Квест: найди путь янтаря ч.2

Как подделывают янтарь.

В момент появления спроса рождается и предложение.

Ювелирных дел мастера еще с 1881 года наладили безотходное производство приносящее доход.
В связи с тем, что янтарь (смола) пластичный камень и прекрасно подходит для ювелирных изделий, он стал пользоватся популярностью у знати. Особенно ценились так называемые инклюзы — камни с вкраплениями из насекомых или листьев древних деревьев. Стоимость таких камней значительно превышала стоимость янтаря. Но было их мало. Поэтому стали использовать крошку янтаря в которую вплавляли мух, комариков и других насекомых. Подделку возможно определить по отсуствию следов борьбы насекомого за жизнь.

Итак, о свойсвах янтаря.
Известно несколько видов янтаря, свойства которых практически одинаковы. Наиболее известным является прибалтийский, так называемый сукцинит. Расцветка его варьируется от молочно-белого, медово-желтого до красновато-коричневого. Встречается прозрачный янтарь, замутненный содержащимися в нем пузырьками воздуха или растительными включениями, и совсем непрозрачный. Сукцинит, как следует из его названия, содержит много янтарной кислоты, больше чем все остальные виды янтаря. Из-за содержащейся в сукцините янтарной кислоты при нагревании он издает характерный запах. Симетит — сицилийский янтарь и румынит — румынский янтарь редко бывают желтого цвета, они чаще всего черного, красно-коричневого, бурого цвета пережженного сахара. При этом румынский янтарь обладает множеством трещин, однако несмотря на это прекрасно полируется. Бирмит — бирманский янтарь — обычно коричневого цвета. Часто имеет красивые прожилки кальцита и большое количество насекомых. Одной из наиболее известных имитаций янтаря является прессованный янтарь - амброид. Впервые амброид был произведен из крошки прибалтийского янтаря. Крошка расплавляется при температуре 200–250°C и в расплавленном состоянии спрессовывается в однородную сплошную массу. Амброид выглядит как настоящий природный янтарь и обладает присущими ему свойствами. Янтарь имитируют также различными синтетическими смолами. Самым сложным по подделке есть копал, это очень молодой янтарь, который не имеет свойств присущих многовековому янтарю. Надо отметить, что почти все имитации имеют значительно больший удельный вес по сравнению с настоящим янтарем. Поэтому выявить подлинность можно одним довольно простым способом при помощи обычной поваренной соли. В стакане воды растворяются десять чайных ложек поваренной соли. В таком растворе все образцы природного и прессованного янтаря будут плавать, а все синтетические имитации погрузятся на дно. Есть еще способы по выяснению подлинности камня: надрезом, с помощью ультрафиолетовых излучений, температурой плавления...

Камень достаточно требователен в хранении (боится открытого воздуха и длительного пребывания на солнце) но, достаточно прост в уходе.

четвер, 20 листопада 2014 р.

Квест: найди путь янтаря 1

Квест: найди путь янтаря 1

Солнечный” камень — происхождение
Короткая справка для понятия предмета квеста. Итак, янтарь - минерал органогенного происхождения. В период глобального потепления, в результате эволюции земной флоры, резкое тепло привело у увеличению объема выделяемых хвойными растениями смол и понижению ее вязкости. Через сотни лет после этого отмершая древесина начинала разлагаться, а растворимые части ее состава вымывались водой. Так и появился камень с необычной, золотой окраской.
Находки ископаемой смолы хвойных деревьев встречаются довольно часто, однако ареол залягания необычного каменного пласта ограничен. Выделяют Балтийский янтарь, Украиский, янтарь северного побережья Ледовитого океана, янтарь Румынии, Сицилии, Бирмы, Германии, Канады и США.
Янтарь делится на группы в зависимости от того, где были обнаружены камни. Различают бирмиты (обычно красного цвета), симетиты (красно-коричневые минералы), румэниты, чемавиниты, сукциниты.
Камни янтаря насчитывают около 350 оттенков. Янтарь может быть бесцветным, молочно-белым, синим, зеленоватым, цвета морской волны, закатно-красным, голубоватым, как небо в легкой дымке облаков и черным, но преобладает золотисто-желтый, который часто называют янтарным, - цвет меда, соков и плодов.
Этот минерал ценится не только за многообразие его цветовой палитры, но и за прозрачность, чистоту, светопроницаемость. В зависимости от степени замутненности различают: кляр (прозрачный), дымчатый (полупрозрачный), облачный, бастард (просвечивает в тонких сколах), костяной (белый), красный (непрозрачный), слоистый (белый, в отличие от костяного не полируется), пенистый (его цвет и строение напоминают застывшую пену), загрязненный (серый до черного), вскрышной (красный, с толстой коркой окисления, плохо полируется). Больше всего привлекает ценителей самоцвета зеленый и более редкий синий цвет. Синий янтарь большая редкость в мире. Он самый твердый по составу и обрабатывают такой камень истинные мастера, поэтому изделия из такого янтаря очень высоко ценятся.
Название «янтарь» (англ. amber) произошло от позднелатинского слова «ambar», которое в свою очередь произошло от арабского «anbar». Благодаря способности электризоваться, древние арабы называли янтарь «кахраба» — то есть «похититель соломы». Способность янтаря гореть в огне отражена в немецком названии «бернштейн» — буквально «огненный камень». Камни, полученные методом плавления, называют амброидами (от греч. eidos — «подобие» и англ. amber — «янтарь»); они отличаются мутностью и меньшей твердостью, чем природный янтарь. В Германии янтарь именуют бернштейном. Это название возникло благодаря тому, что горящий янтарь издаёт сладковатый запах. В Украине янтарь известен как бурштын. А древние греки считали, что камень похож на звезду Электру, и дали ему имя электриум. Электрум это также название сплава серебра и золота, который широко использовался в древние времена.
Камень известен со времен неолита. В древних захоронениях и на местах стоянок первобытных людей археологи нередко находят боевые амулеты и различные украшения из этого минерала. Египтяне использовали янтарь как компонент для мумификации трупов. Самый древний янтарь был обнаружен в Мьянме. Это окаменевшая смола тропических покрытосемянных растений, которые бурно росли в тех местах в период эоцена, то есть около 50 миллионов лет назад. Археологами на территории Киевской Руси было найдено вырезаного из слоновой кости льва с янтарными глазами, находку датировати 800-600 годами до нашей эры. Многие историки подтверждают происхождение солнечного камня из Скифии, которое ценилось в Риме, Греции. Через Финикийских купцов распостранилось по Средиземноморью и попало в Индию и Китай.
Особая охота на янтарь появилась в 17-18 столетии. Из янтаря слали массово изготавливать предметы интерьера, ювелирные украшения. Выжимки и эссенции (кислоты) из янтаря стали употреблять в ежедневном обиходе.
Первичная добыча янтаря не выделялась оригинальностью — это был сборкамушков на морском побережье Балтийского моря. Кроме того камушкирыбаки ловили сачками , копали небольшие ямы, а иногда и неглубокие шахты. Одним из сложных методов было — черпание. В море искали лежащие на дне между камнями скопления янтаря (в спокойной воде он хорошо виден на глубине до 7 метров). Один из ловцов длинным шестом взрыхлял грунт, а другой с помощью сачка собирал всплывающий янтарь. На участках морского дна, где были выходы содержащей янтарь «голубой земли», добычу вели с помощью кесале — сети, прикрепленной к подковообразной дуге. Кесале устанавливали между двумя лодками, при движении она бороздила концом с сетью дно моря, разрыхляла продуктивный пласт и собирала поднятый со дна камень.
Такие методы добычи камня были малыми, а возобновившаясь вновь востребованость требовали более промышленого маштаба. Так появились копальни, кратеры, землечерпальные машины и шахты более 20 метров глубиной. На сегодняшний день месторождения разрабатываются открытым способом. Процесс добычи состоит из ряда операций. Вскрышные породы в карьерах снимают с помощью гидромониторов (мотопомп) и землесосов. Гидромониторы (мотопомпы) мощной струей воды размывают покрывающие породы, превращая их в смесь породы с водой. Землесос перегоняет пульпу по трубопроводу и этим как бы отжимает водную толщу, а камень выталкивает на ружу. Это достаточно варварский спобоб который грозит быстрому исчезновению современного соснового леса.

середу, 19 листопада 2014 р.

Квест: найди путь янтаря

Квест: найди путь янтаря

янтарь
Однажды ты проснешся и поймешь, что то, что когда то дарило тебе радость и украшало планету исчезло навсегда. Ты не увидишь привычной тебе картины хвойного многовекового леса, не узнаешь какие необычные насекомые населяли планету несколько тысячилетий назад. Ты не сможешь посмотреть на "золотые слезы" янтаря в природе...
Эта война началась не так давно. Для кого то это просто бизнес, а для кого то средство выживания, просто потому, что другой работы по близости нет.
Когда каждая копейка на счету, когда средство выживания - убийство природы, когда страх за жизнь закрывает глаза на совесть, рождается СТАРАТЕЛЬ. Это такой человек с потухшими глазами, пьяный на столько, что алкоголь уже "не берет" и ходит как будто над ним стоит надсмотрщик с кнутом.
Да, такие работают за гроши. У них большие семьи, хозяйство. Это все нужно прокормить. Поэтому и соглашается на не человеческие условия труда, соглашается на добычу камня.
Хорошо, если работа днем, в лесном хозяйстве. А если ночью, позней осенью...
Мотопомпы которые шумят так, что за километр слышно- вода бъёт ледяным ключом и каждый камень на счету. Знали бы эти работяги реальную стоимость камня!!
Есть такие, кто знает. Не просто знает, а хорошо зарабатывает. Зарабатывает на людях которые находятся в безвыходном положении. Зарабатывает, пользуясь дырявым законодательством. Зарабатывает подлостью и раболепством местной чиновничей братии.
Этот не сложный бизнес и молчаливая "золотая" война  приносящая миллионы, не знает конца при смене власти, не знает страха и угрызений совести, не ищет поддержки.


Этой заметкой я начинаю цикл расследований каменной войны.