Перепроданець GLOBAL ENERGY

Як часто ви запитуєте про високу ціну на паливо? 

Вам показують гарну картинку з відкриттям автозаправки нового покоління - без працівників - обіцяючи при цьому нижчу ціну на паливо через відсутність необхідності оплачувати податки та додаткові збори, утримуючи штат працівників. 
І ви думаєте, що все так просто. 
А от ні!

З листопада 2017 року на локальних сайтах Вінничини почали обговорювати створення автозаправних станцій без персоналу.  Незабаром помпезне відкриття однієї з таких заправок по вулиці Максимовича, 21 у Вінниці від ТОВ "Глобал-Трейд-Груп ЛТД" з майже одноіменною назвою "Глобал Енерджі". [прим.ред. у реєстрі юридичних осіб є декілька компаній з подібною назвою]

Інтерв'ю про сучасні технології та полегшення обслуговування давав представник ТОВ "Глобал-Трейд-Груп ЛТД"  Павло Побережник. 

Павло Побережник 

У мережі майже немає фото цієї особи, він приховує свої данні та інформацію про сім'ю, а от його робочі стосунки тягнуться довгим шлейфом судових позовів та майнових вимог.

Улюблена справа Павла Володимировича - отримувати грошові активи на компанії, а потім їх банкротити. Як, наприклад, сталось з ТОВ "Приват-Петрол" засновником якої був ПП "Приват-Продукт", тобто Побережний Павло. Цікавим фактом є отримання кредитів на ці підприємства, не виплата яких "привела до банкрутства", при чому у обох підприємствах відсутня будь-яка власність, тож після судових тяганин кредиторам нічого не залишається. 

ТОВ "Глобал-Трейд-Груп ЛТД" очолює бізнес партнер Павла - Богдан Мілятинський. Заключає договори про поставку палива для заправочних станцій "нового покоління" Global Energy в якості найнятого директора сам Побережник. 

Суть цих договірних відносин полягає в особистому збагаченні Павла і Ко. Так, заключивши договір на закупку палива  у трейдера за першу-другу поставку підприємство розраховується, а от за наступні надходження фінансування припиняється і Павло знаходить іншого постачальника. Велика кількість судових справ щодо відшкодування говорить про нечесність "Глобала" і заздалегіть відпрацьовану схему несплати по рахункам.

У своїй роботі, Global Energy пропонує споживачам постійні знижки, акційні пропозиції, навіть "чорну п'ятницю", а як щодо якості пального?  Віртуальний диспечер нам не зміг повідомити країну походження бензину. 

Таким чином, через нечестних перепроданців, постачальники палива вимушені тримати високу ціну, а це відображається на наших з вами гаманцях. 

Далі буде..

#sektorlife.info

Засідання НАЗЯВО з питання плагіату Мішалова Володимира Дем'яновича

Чергове засідання Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти відбулось 23.12.2019. Основними питаннями якого було акредитування навчальних закладів. Та "вишенькою на торті" розгляд питання щодо плагіату Мішалова Володимира Дем'яновича. 

Цікавий факт прозорості НАЗЯВО: велась онлайн трансляція на офіційній сторінці у фейсбуці, але питання плагіату було залишено поза увагою. Чи може бути прозорість частковою? 

Засідання відбувалось у приміщенні Університету харчових технологій у залі засідань Вченої ради. Роботу комісії було розпочато о 10:00 ранку, а от розгляд питання Мішалова почали о 15:00. Про час початку розгляду учасники попереджені не були і вимушені були в очікуванні виклику сидіти під дверима зали. 

Коротко по засіданню НАЗЯВО з питання плагіату. 

Про суть справи детальніше можна ознайомитись у попередній публікації "Сектора Життя", ось тут.

В даному засіданні були присутні всі учасники заяви: Бабкіна, Федорова, Плетенецька, Мішалов - останній прийшов не один, а з групою підтримки: науковими посіпаками, адвокатом і .. журналістами.

Всі спроби Мішалова перевести засідання даної косісії в цивільно-правові стосунки були перервані ведучою. Створення балагану - також. 

Під час засідання Володимир Дем'янович визнав, що видав праці Бабкіної за свої: "але то вийшло не навмисно", "технічна помилка", "забули вказати"..

Тож, розгляд даного питання перенесено на наступне засідання комісії, сторонам надано час до кінця цього тижня подати додаткові матеріали за цим питанням. 

Далі буде..

#sektorlife.info

Заміксовки Мішалова

Ера одіозного Мішалова Володимира Дем'яновича почалась ще у 2005 році із його появою у Києві на посаді завідувача кафедри судової медицини НМАПО імені П. Л. Шупика. 

Як він сам вказує на своїй сторінці у вікіпедії для того щоб посісти цю посаду потрібно було всього-на-всього закінчити піврічний курс спеціалізацій за фахом "судово-медична експертиза". Щоб підтримати свою значимість у цій сфері Мішалов почав дописувати своє ім'я майже в усіх статтях, які проходили через його кафедру. Лишень уявіть, із 70 статей, бібліографічно вказаних на сайті НМАПО імені П. Л. Шупика, він приписався у соавторство до 63. І якщо ви вирішете, що це із спеціалізації в якій він отримав наукову ступінь то, помилитесь. 

Як вказано на тій же сторінці вікіпедії спеціалізацію Володимир отримав зовсім не з судово-медичної експертизи: 

1986 р. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук на тему: «Морфо-функціональні особливості будови і кровопостачання міокарда серця людини в онтогенезі». 14.00.02 — анатомія людини. Науковий керівник: д.мед.н, проф. В. Д. Маковецький.

1994 р. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук на тему: «Закономірності формоутворення структурно-функціональних комплексів шлуночків серця людини в онтогенезі». 14.00.02 — анатомія людини. Наукові консультанти: д.мед.н, професори В. О. Козлов і В. М. Коваленко.

А от дозволи він роздає по спеціалізації 14.01.25 (судово-медична експертиза) !!! 

Чи має він на це право? 

Крім того, Мішалов зайняв ключові позиції у спеціалізованих радах, комісіях - від нього залежить  отримання лікарем категорії, захист дисертаційної роботи науковцем із іншої наукової спеціалізації (14.01.25) у якій він сам не являється фахівцем [член атестаційної комісії МОЗ з судової медицини, члеом комісії ДАК та заступником голови спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03]. Тривалий час займав посаду голови комісії з антиплагіату у Медичній Академії. Чи не там він зрозумів, як красти чужі доробки не викликаючи підозри?!!

При всіх його наукових "здобутках" Володимир Дем'янович дуже скромно живе, відповідно до його декларацій за останні роки, вся родина  - від зарплати до зарплати... тобто дружина пенсії..хоча.. Пан Володимир абсолютно забув вказати місце роботи та заробітну плату за минулий рік своєї дружини-лікаря у декларації. 

Ми прагнемо до прозорості влади, до честності чиновників та до знань лікарів.

Наразі Мішалов прагне стати начальником ДУ "Головне бюро МОЗ України" чи будемо ми впевненими в честності експертних досліджень, непідкупності висновків, належного виконання своєї роботи та досвідом працівників Бюро за його керівництва??

#sektorlife_info

Суд роз'яснює: право на вчасне отримання публічної інформації

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації, отримавши запит, зобов’язаний надати відповідь у п’ятиденний строк. Виняток становлять випадки, коли запит стосується надання великого обсягу інформації чи потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Однак мотиви продовження визначеного Законом строку мають бути належно обґрунтовані.

Закон встановлює, що публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Таким чином, право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Запитувач інформації має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 

4) надання недостовірної або неповної інформації; 

5) несвоєчасне надання інформації; 

6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію; 

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВККС, у якому просив визнати протиправними дії щодо безпідставного продовження відповідачем строку надання відповіді на запит на інформацію та не зазначення причин продовження строку надання відповіді на запит на інформацію. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що при ВККС утворена та функціонує Громадська рада доброчесності (далі - ГРД), яка за наявності відповідних підстав надає висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності. У разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ГРД ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII). Для отримання відповідних копій таких рішень ВККС, ухвалених у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, оголошеного відповідачем 02 серпня 2018 року, та інформації про їх опублікування позивач звернувся із запитом на отримання публічної інформації. Проте у відведений Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI«Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI) строк відповіді на свій запит позивач не отримав. Натомість відповідач на порушення частини четвертої статті 20 Закону № 2939-VI надіслав на його електронну пошту лише відповідь від 15 лютого 2019 року про продовження строку розгляду його запиту без зазначення причин. До того ж пленарні засідання відповідач провів у період з 18 по 25 лютого 2019 року, в той час як відповідь на запит позивач отримав лише 13 березня 2019 року, що перешкодило йому підготуватись до їх проведення. Тому позивач вважає, що відповідач безпідставно продовжив строк розгляду його запиту без обґрунтування причин такого продовження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 05 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задовольнив: визнав протиправними дії ВККС щодо продовження строку надання відповіді на запит. При цьому наголос ставився на відсутності належного обґрунтування необхідність продовження строку надання відповіді на запит.

ВККС, не погодившись із рішенням суду, подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу. На думку ВККС, суд першої інстанції не взяв до уваги обсяг запитуваної інформації та не встановив підстави продовження строку розгляду запиту. Велика Палата Верховного Суду в мотивувальній частині постанови звернула увагу на рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, де зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке заявляє позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

за даними Єдиного державного реєстру судових рішень 

#sektorlife.info

Живодер з науки

... про людей під назвою "хижі тварини"
#байдичкат #байдычживодёр #байдич

Хомосапієнс, чоловічого гендеру - держпосадовець, колишній заступник мера, який привселюдно катував собаку - прив'язав до автомобіля і протягнув 1,5 кілометра дорогою, понесе відповідальність, чи порЄшаЄ!?!?!

Пес втратив багато крові (кривавий слід довжиною у 1.5 км) та сильно постраждав - в нього до кісток зчесані лапи та здертий до м’язів живіт, але залишився живий. Отримав першу допомогу і зараз перебуває під опікою волонтерів.

На його лікування зібрано кошти.

Про розслідування щодо Байдича повідомляється на сторінці Міністерства внутрішніх справ у фейсбук.

Директор державного обласного архіву Хмельницької області Володимир Байдич - кандидат історичних наук, автор 70 статей у наукових, краєзнавчих та науково-популярних збірниках, також є автором та співавтором 11 книг та збірників документів.

P.S. ...сам Байдич відмовляється від коментарів.

спеціально для Сектор Життя  Yanina Wuffka-Yarochenko

Редакція залишає за собою право не поширювати  відео контент суспільно небезпечного діяння 

рубрика: Професія шахрай. Мішалов Володимир Дем'янович

Як часто науковці стикаються з проблемою інтелектуальних крадіжок?

Чи не щодня особи, які займають посади відповідальні за науку користуючись владним положенням нахабно присвоюють чужі інтелектуальні труди на власний рахунок. Ці особи впевнені у своїй недоторканості, у неможливості довести рядовими науковцями своєї правоти. Посадовці високого рівня дозволяють собі керувати підрозділами права доступу до яких не мають. 

А так буває не завжди і правда виходить на зовні..

Мішалов Володимир Дем'янович

фото з відкритого джерела вікіпедія

Коли безкарність породжує гниль запах починає точити з усіх сторін. Так сталось в медичній науковій сфері: спочатку прикрості з студентами - іноземцями, пізніше страйки студентів, судові тяжби ректора Амосової.. а тепер виникає новий скандал. 

Плагіат.

 
Національне агенство із забезпечення  якості вищої освіти винесло Рішення про те, що у Національній медичній академії професор Мішалов Володимир Дем'янович видає чужі наукові доробки за свої! 

У рішенні також сказано про те, що Мішалов будучі заступником голови Спеціалізованої вченої ради Д 6.613. 03 допускає у своїй науковій діяльності порушення академічної доброчесності у формі академічного плагіату тому, роботу вказаної Спеціалізованої ради необхідно достроково припинити. 

Це перші доказані ластівки шахрайських дій завідувача кафедри судової медицини НМАПО ім. Шупіка. 


Редакція і надалі буде намагатись зв'язатися з паном Мішаловим для отримання коментаря.

Порушення права на свободу

Апеляційний суд міста Киїєва. 

Судове засідання. 09.10.2019.

Розглядається справа мірою покарання у якій може стати довічне ув’язнення двох осіб.

Лава підсудних порожня. Суд, якимось дивом, вирішив, що підозрюваним у справі відкритій за статтею 115 Кримінального кодексу України не обов’язково бути присутніми у судовому  засіданні.

Прокурор: «Враховуючи, що склад суду не зміг зібратись [прим ред. - Шевченківський районний суд м. Київ] ми подали подання за територіальною підсудністю розгляду обвинувального акту»

Адвокати наполегливо просять суд розглянути питання щодо можливості підсудних висловити свою волю особисто:

Адвокат Юсупова: «При розгляді даного подання за клопотанням прокурора важлива присутність мого підзахисного для його права висловитись стосовно даного подання»

Адвокат Симоненко: «Жоден з представників захисту не отримав обвинувального акту [!!!] чи отримували і що отримували підзахисні ми на сьогодні не знаємо…Прошу суд вирішити питання про присутність підзахисного у судовому засіданні до вирішення питання щодо територіальної підсудності».

Адвокат Губський: «Майже рік наш підзахисний знаходиться у СІЗО, весь цей час порушуються його права: стадія ознайомлення з матеріалами провадження була порушена стороною обвинувачення, обвинувальні акти не були врученими нікому. Тому, прошу суд при вирішенні цього питання врахувати думку обох обвинувачених. Крім того, щодо свого підзахисного прошу зазначити, що він приймає участь особисто у всіх процесуальних діях відносно нього де не порушуються права людини»

Адвокат Лавренов: «…Як адвокат, не можу надавати правову допомогу моєму підзахисному, звинуваченому у особливо тяжкому злочині – довічне ув’язнення,  у зв’язку з тим, що мені не відомий предмет цього розгляду. Повідомляю, що нам не вручили обвинувального акту, ми перебували на стадії 290 [прим ред. ККУ] сторона обвинувачення призупинила цю справу нібито вручивши обвинувальний акт і передала на розгляд Шевченківського суду, чого на справді не було. До обвинувального акту мали були б бути долучені розписки підзахисних та нас адвокатів, яких не було. Я не ознайомлений із матеріалами справи та впевнений, ви їх там не побачите. Як не побачите і письмових пояснень підзахисних які мав у них відібрати прокурор, як то вимагає стаття 283 КПК України. Я не можу висловити свою позицію з цього приводу виключно через те, що ця позиція не погоджена із моїм підзахисним, сьогодні його немає у судовій залі. Стаття 34 КПК України наголошує, що мають бути повідомлені всі учасники процесу про час, місце і дату слухання, чи повідомляли наших підзахисних мені не відомо,  хотів би звернутись до статті 42 КПК України, наші підзахисні мають право приймати участь у судовому розгляді, висловлювати свої думки та заперечення… Напевне, завчасно, попрошу надати можливість на ознайомлення з журналом судових засідань та внести до нього мої зауваження. Моє клопотання полягає в тому, що ми не можемо зараз розглядати дану справу до двох позицій: 1. мій підзахисний має ознайомитись з обвинувальним актом; 2. чи повідомлені наші підзахисні належним чином і вирішити питання взагалі щодо їх участі». 

Допоповнення від прокурора: «Нас не цікавить наразі все, що просять адвокати, просимо розглянути питання щодо підсудності».

Доповнення від адвоката Губського: «Не розгляд клопотання про присутність обвинувачених, це буде грубим порушенням прав людини».

Доповнення від адвоката Симоненко: «Ваша честь, ще ми не можем дізнатись чому наші підзахисні відсутні, адже задача секретаря суду ознайомитись із документами присутніх та вияснити причину відсутності інших. Тому, Ваша честь, розглядати питання по суті до вирішення питання щодо присутності підзахисних не вважається за можливим і є порушенням КПК».

Суд видаляється до нарадчої кімнати із клопотанням адвокатів щодо присутності у цьому судовому засіданні підсудних. Але…

Завіса... Барабанний дріб..

Судова трійка оголошує ухвалу про визначення суду за підсудністю та направлення справи до Дніпровського районного суду мста Києва.

Чи почув суд адвокатів? 

#sektorlife_info #СекторЖиття #Прокурор #Адвокат, #sektorlife_info 

Збіг? Не думаю!

Сухі факти, і тільки, факти…

30. 09. 2019 фізична особа звертається до прокурора Черкаської області з заявою про кримінальне правопорушення відносно статті 277 КК України, а саме умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення.

Повідомляючи наступне;

«Приблизно в травні місяці 2019 року в м. Смілі на відрізці вулиць, Севастопольській та вулиці Перемоги, умисно зруйновано асфальтне покриття. Навіть не озброєним оком видно що це зроблено механічним чином з використанням техніки. Із за цього цей відрізок дороги вже скоро півроку непридатний для користування. Ця частина дороги є часткою автошляху Н01 що є дорогою національного значення. Ця частина розвантажує центр міста, від вагових автомобілів, рух яких іншим шляхом обмежено дорожніми знаками.»

Замість внесення до ЄРДР прокуратура Черкаської обл. передає заяву до Смілянської прокуратури. Намагаючись розглянути її за законом про звернення громадян.

Скарга на невнесення до ЄРДР Заступником начальника управління Прокуратури Черкаської області, за Заявою, про кримінальне правопорушення відомостей, які мають ознаки кримінального правопорушення (в порядку ст. 303 КПК України)- до суду подана, очікує розгляду.

Але цікаво інше. Не пройшло і пів року як на вказаних вулицях відновили роботи. Повторююсь, непроїзними ці вулиці було зроблено ще в 05 місяці 2019 року і лише в 10 місяці 2019 року – відновили роботи!!!

І ще й як! Засипали щебнем і заасфальтували поверху, тоненьким шаром асфальту. L

І? На скільки вистачить?

Особливість фото приведеного нижчі в тому що латки якими «замінували» до наступного року дорогу находяться САМЕ перед місцевим відділком ПОЛІЦІЇ. Яка я так розумію 5 місяців мовчазливо чекала поки хтось звернеться с Заявою про кримінальне правопорушення і підштовхне виконавця доробити почату в травні роботу!

Цікаво, а якби людина не звернулась з вказаною заявою??? Поліція так і не отримала би дорогу біля свого відділку?!?!?!

Владислав Бур.

СКІЛЬКИ КОШТУЄ ТОЙ, ЩО НЕ ПОТРІБЕН

Прелюдія до цієї історія сталась в кінці 2018 року, коли «Віктор Антонович Федоренко власним розпорядженням звільнив діючого секретаря міської ради Костянтина Синьогуба і призначив себе секретарем Смілянської міської ради - було викладено прохання надати у встановлений законом термін публічну інформацію».

Тоді, відчайдушні активісти та захисники доброчесті і порядку міста Сміла звернулись до редакції «Сектора життя» з проханням висвітлити безчинства місцевої влади.

Болюче питання для громадян України розкривається кривавою раною у маленькому містечку на Черкащині. І якщо хтось подумає, що у Столиці це комусь цікаво, аж НІ!!

Юристи газети стикнулись з проблемою притягнення посадової особи до відповідальності за порушення Закону про доступ до публічної інформації.  

Чи то, щось зовсім згнило в Датському королівстві, чи то..

Було подано дві скарги до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини  та виграно одну судову справу… Але…

Працівники Уповноваженого з прав людини на думку юристів видання провели фіктивну перевірку.

З цього приводу юристи видання вимушені були звернутись зі скаргою на фіктивну перевірку скарги працівниками Уповноваженого до самого Уповноваженого. 

В якій просили:

«Провести ретельну перевірку дії Уповноваженого з дотримання інформаційних прав та представництва в Конституційному Суді України В. Барвіцкого на ознаку особистої зацікавленості при не притягненні до відповідальності винної особи.
Визнати перевірку Фіктивною, та скасувати її результати.»

Про те, що своїх прикриють, не було ніяких сумнівів, як кажуть:  «друзям все, а іншим закон». Тобто, ні якої фактичної перевірки і не було. І відповідь була дуже лаконічною.

Вибачте, за російську «Нету тела, нету дела» :)


Подальший текст відповіді трохи давав надію:

Але, не до цього тут було...
Ряди держслужбовців ставали все більш щільними.

Позиції Регіонального представника Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Черкаської області В. Єфіменко відносно відмови в реагуванні на скаргу (01. 07. 2019 №Б36 вих.-19), а саме «Притягнення до відповідальності винних осіб, які приховали публічну інформацію» взагалі завела в глухий кут.

Він просто вказав:

Тобто,

Тобто – ідіть до суду, куди пан Секретар Смілянської міської Ради подав щось... Те саме щось, що був повинен надіслати як відповідь на запит редакції, за законом…  Ось так, інший пан В. Єфіменко вирішив питання хто саме кому режисер…
Закон, закон??? Щось знайоме, не чули?

Редакцією газети, в свою чергу, було зроблено декілька інформаційних запитів відповідями на які прагнемо поділитись.
По перше Скільки грошей отримали працівники Регіонального відділення представника Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Черкаської області, в період з 01. 01. 2019 по 30. 06. 2019 року.

Цікаво?

А ось скільки:

На уточнення за що саме вказана особа отримала премію та надбавку отримано відповідь:

Як перепрацьовує людина, що вважає недоцільним притягнути колегу по держслужбі до Адміністративної відповідальності.


А ось реакція Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в центральних областях В. Ольхового.

Тобто, це така виховна робота, доречі, яку виконали, як з’ясувалось активісти міста Сміли:

Перепрошуємо! А визнана судом БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ?!

А як же це! Всім лягти!
Працює Уповноважений з прав людини!
Кому тут не надали відповідь??? Хто? Як? Ану до відповідальності!

Доречі, ще й доплату за інтенсивність праці…

А, ну що тут сказати…

Пане В. Ольховський та інші, інтенсивно працюючі захисники прав людей, а ВИ НАВІЩО?

Яка норма закону позбавляє Адміністративної відповідальності вказаного Федоренка В. А. лише тому, що активісти виграли суд, який ДОВІВ ЙОГО БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ?

До того ж до відповіді додано чек. Згідно якого нібито отримано відповідь! Нібито!!!

Тож, редакція перебуває у стані розгубленості…
«Інтенсивно працюючим» захисникам, разом зі скаргою було надано копію запиту де вказано адресу для отримання відповіді.
КУДИ ж просили надіслати відповідь?
Підкажемо, це не Черкаси, не Сміла, не Умань і ще не більшість міст України.
Це абонентська скринька в м. Києві!
До того ж «інтенсивно працюючі», зверніть увагу на дати!
Публічну інформацію, яку нібито  надано лише за рішенням суду, на запит отриманий:

Що??? ЧОТИРІ МІСЯЦЯ?!
Дві скарги до Уповноваженого з прав людини і одна судова справа в Адміністративному суді. І працівники уповноваженого відповідають – та все добре!

НАМ одним здається, що щось тут не так?

І далі питання, питання, питання…
Чи, шановні платники податків, когось перегодовують?
Чи взагалі виконує свою функцію Секретаріат Уповноваженого з прав людини відносно норм Статті 255 КУпАП де вказані Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення?
Чи це особисті відносини Уповноваженого з прав людини до одіозного Смілянського пана Федоренка В. А., якому президент порадив продати свою машину ?

https://www.facebook.com/watch/?v=439170003384952

Чи питання в конкретному, дійсному Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, який дістався владі у спадок?
Питання, питання, питання, і ще раз питання…
А так хочеться обіцяних демократичних цінностей, одній із яких є право і захист цього права, задекларованих в трьох малопомітних, але на нашу думку, таких важливих для демократичного суспільства законах:
Закон України «Про звернення громадян»,
Закон України «Про інформацію»,
Закон України «Про доступ до публічної інформації».



                                                                                                                                  Владислав Бур.

Чи має право прокурор на окрему думку?

Дмитро Хливнюк отримав коментар у прокурора щодо подій Революції гідності, який опублікували 3 квітня 2018 року на платформі інформаційної агенції «УНІАН». Цей коментар може бути розцінено як вплив у службову діяльність інших службових осіб, зокрема - Верховної Ради України.
Так вважає Верховний суд. А як вважаєте ви?
http://reyestr.court.gov.ua/Review/82885720?fbclid=IwAR19h0YZ3yoK65FBHHUyHjW6I2wNI5Yfojoz0SRqNMvLxggJ0oBn197CIeM

P. S. Прокурор не має права на окрему думку!

хімічна кастрація реальність близька

Сьогодні Верховною Радою прийнято Закон 6449 Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості".. Відтак у Кримінальному кодексі буде посилена 152 стаття (зґвалтування) де пом'якшувальний характер матимуть злочини скоєнні неповнолітніми та особами понад 65 років, тобто такі особи не підпадатимуть під пункт обов'язкової хімічної кастрації.
Детальніше http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61790
#sektorlife_info #СекторЖиття

письменник-фантаст

У Єдиному державному реєстрі судових рішень з'явилась постанова суду відповідно до якої слово "ГАНДОН" є порівнянням з прізвищем французького письменника-фантаста «Іва Гандона», а ніяк не порушенням честі та гідності особи.

"Згідно постанови суду ОСОБА_1 05.04.2019 близько 15 год. 30 хв. в м. Тетіїві Київської області по вул. Гоголя, поблизу р. Роська вчинив дрібне хуліганство, а саме, образив нецензурним словом «гандон» ОСОБА_2 в присутності свідків, чим порушив його спокій та громадський порядок."

Це історія конфлікту мера міста Тетіїва Руслана Майструка з місцевим жителем Ігорем Савлуком. Під час перепалки на момент зборів місцевої громади з приводу зариблення річки Роська чоловік назвав міського голову «гандоном». Голова спочатку намагався фізічно розправитись над Савлуком, та врешті решт пригрозив судом.

Суд першої інстанції наклав адміністративний штраф - 51 гривню на місцевого мешканця, апеляційною інстанцією дане рішення було скасовано.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82490423

#sektorlife_info #СекторЖиття

Ів Гандо́н (фр. Yves Gandon; 3 червня 1899, Блуа, Франція — 13 листопада 1975, Париж, Франція) — французький письменник та літературний критик, відомий своїми реалістичними та науково-фантастичними прозовими та поетичними творами. Закінчив літературний факультет Сорбонни. 

Перша книга віршів — 1922 рік. Перша науково-фантастична публікація — роман «Останній білий» (фр. «Le dernier Blanc», 1945).

У 1948 році отримав Велику премію Французької академії за роман «Жиневра».

У 1957—1959 роках був президентом Товариства французьких літераторів, у 1959—1973 роках — французького відділення Пен-клубу.

З 1969 року був президентом Міжнародної асоціації літературних критиків (МАЛК).