вівторок, 29 листопада 2016 р.

Кримінальна відповідальність лікарів поза законом?



Серед кримінальних діянь, що пов’язані з професійною діяльністю медичних працівників, найбільшу питому вагу та суспільну небезпеку складають діяння, передбачені статтями 139 та 140 ККУ .
Це підтверджує і неухильно зростаюча кількість судово-медичних експертиз, призначених в рамках кримінальних справ по звинуваченню медичних працівників в ненаданні та неналежному наданні медичної допомоги. Серед усіх комісійних cудово-медичних експертиз, які проводяться в Україні, загальна кількість експертиз за так званими «лікарськими справами» має неухильне зростання і збільшилася майже втричі за останні 8 років. Однією з причин цього є новий Кримінально-процесуальний Кодекс України 2012 року, яким скасовано стадію винесення постанови про порушення кримінальної справи, тобто 100 % заяв про злочин мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Одним із завдань судової медицини є розроблення судово-медичних експертних питань, пов'язаних із правовою відповідальністю лікарів у зв'язку з їх професійною діяльністю в сучасних умовах.
На відміну від інших медичних спеціальностей, де зазвичай основною метою лікаря є лікування пацієнта, попередження негативних наслідків для його здоров’я та ін., судова медицина та судово-медична експертиза, перш за все, покликана вирішувати медичні та медико- біологічні питання, що виникають у правоохоронних органів при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних або цивільних справ. При цьому, питання, на які експерт надає відповідь, не мають виходити за межі його спеціальних знань - ч. 2 ст. 75 КПК України (Кримінального процесуального Кодексу). Проте, на сьогодні, це не закріплено ні в «Інструкції про проведення судово-медичної експертизи», ні в «Правилах проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи». І все ж, згідно ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні є висновки експертів, тому саме від якості цих висновків здебільшого повинно залежати рішення слідчо-судових органів у відношенні медичного працівника. Отже, критерієм ефективності роботи судово-медичної служби є високий рівень розкриття злочинів слідчо-судовими органами, здебільшого, у випадках злочинів проти життя та здоров’я людини.
Втім, на сьогодні основними проблемами при розслідуванні цих злочинів є:
1. Відсутність спільного правничого та судово-медичного підходу до створення доказової бази при розслідуванні злочинів, передбачених ст. 139, 140.
2. Відсутність правил проведення експертиз за справами про притягнення медичних працівників до кримінальної відповідальності за "професійні правопорушення", в яких би чітко був сформульований єдиний підхід та порядок дій судово-медичного експерта.
3. Відсутність у представників слідчо-судових органів чіткого уявлення про специфіку професійних злочинів медичних працівників викликають труднощі з визначенням та доведенням форми вини конкретного медичного працівника, що не дає можливості слідчо-судовим органам кваліфікувати злочин.
4. Відсутність єдиних судово-медичних критеріїв оцінки дефектів надання медичної допомоги та встановлення наявності/ відсутності їх причинно- наслідкового зв’язку з наслідком.
Для покращення якості експертних підсумків в Україні, треба не тільки виявити основні експертні помилки, а і, насамперед, проаналізувати причини цих помилок. Зрозуміло, одним з факторів їх є недбале заповнення медичної документації, але ж, якщо розібратися, то цей фактор не єдиний. В останній час збільшується кількість позовів громадян у зв'язку з неякісним наданням медичної допомоги з прохання провести так звану "незалежну експертизу". При цьому представники слідчо- судових органів та керівництво експертних установ вимушено відповідати на такі прохання відмовою, оскільки згідно чинного законодавства в Україні судово- медичні експертизи проводяться виключно державними установами. У той же час у зв'язку із складною ситуацією в Україні більшість громадян, постраждалих від неякісного надання медичної допомоги, все ж таки залишається незадоволеними експертними висновками. Закінчується це у деяких випадках призначенням повторних експертиз у інші експертні установи. При цьому ці повторні експертні підсумки, як видно із попередніх досліджень, нерідко спростовують попередні, що ставить у складну ситуацію органи слідства і суду при винесенні рішення: виникає питання, чому думки різних експертних установ розходяться. Як відомо, в адміністративно-господарському відношенні бюро підпорядковані відповідному управлінню охорони здоров'я, у організаційному та науково-методичному відношенні бюро підпорядковані МОЗ України.
Із проаналізованих комісіями Головного бюро повторних експертиз за матеріалами перевірки та кримінальними справами, що були порушені у відношенні медичних працівників в зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків (тобто так звані лікарські), висновки було змінено в 77 випадках, що складає 18,38%.
Традиційно найбільша питома вага експертиз стосовно лікарських справ належала до акушерсько-гінекологічної та хірургічної спеціальностей – 28,44 ±2,44% та 22,9±2,44%, відповідно.


При аналізі експертиз щодо надання медичної допомоги виявилося, що у переважній більшості випадків (84,3%) всіх експертиз, які поступили до ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України», містили висновки відомчих комісій УОЗ.
При більш детальному розгляді саме таких експертиз і співставленні висновків було з’ясовано, що тільки у 24% випадків мало місце повне співпадіння результатів висновків комісій ГБ, ОБСМЕ та УОЗ. При чому, серед цих висновків половину випадків склали ті, де допомога була якісна, дефекти надання медичної допомоги були або відсутні, або не мали ніякого причинно-наслідкового зв’язку з наслідками. Другу ж половину склали так звані «дефектні випадки», із яких, в свою чергу, у 25% були дефекти, вплив яких на наслідки знаходився в опосередкованому зв’язку або не було можливим встановити провідний фактор, і тільки у 25% склали випадки з наявністю суттєвих дефектів, що знаходилися у прямому причинному зв’язку з наслідками (по відношенню до загальної кількості проаналізованих експертиз такі випадки склали лише 6%!).
Серед решти 76% випадків неспівпадінь, збіг висновків ОБСМЕ та ГБ при неспівпадінні з висновками УОЗ був лише у 12 % випадків, причому у 83,33% з них складали випадки наявністю суттєвих дефектів, що знаходилися у прямому причинному зв’язку з наслідками (у даних ситуація відомчі комісії УОЗ не знаходили дефектів у наданні медичної допомоги). Збіг результатів висновків УОЗ і ГБ при неспівпадінні з висновками ОБСМЕ було відмічено у 6% випадків (у всіх зазначених випадках і УОЗ, і ГБ знаходили суттєві дефекти у наданні медичної допомоги з їх прямим причинним зв’язком зі смертю, причому 83,33%(10) стосувалося акушерсько-гінекологічного профілю). Повний незбіг всіх трьох висновків був виявлений тільки у 2% випадків, які стосувалися тяжких тілесних ушкоджень (при цьому УОЗ констатували відсутність будь-яких недоліків у наданні медичної допомоги, ОБСМЕ знайшло дефекти, вплив яких на наслідки знаходився в опосередкованому зв’язку з наслідками, а ГБ- суттєві дефекти, що знаходилися у прямому причинному зв’язку з наслідками).

Слід окремо приділити увагу випадкам збігу висновків УОЗ і ОБСМЕ при неспівпадінні з висновками ГБ- таких випадків виявилася більшість – 56% від загальної кількості досліджених експертиз. Важливим є той факт, що у 78,6% зазначених неспівпадінь це були випадки з наявністю дефектів. При цьому експертами ГБ було відмічено, що у 64,3% були знайдені суттєві дефекти, які знаходилися у прямому причинному зв’язку з наслідками, у решті- дефекти, вплив яких на наслідки знаходився в опосередкованому зв’язку або не було можливим встановити провідний фактор. Втім, ні комісії УОЗ, а ні комісії ОБСМЕ дефектів не знайшли взагалі! Решта випадків –по 7,1% розділилася на такі групи: а) комісії УОЗ і ОБСМЕ відмічали наявність дефектів, але вплив яких на наслідки знаходився в опосередкованому зв’язку або не було можливим встановити провідний фактор (тут також були і випадки, коли дефекти були знайдені, але зв'язок їх із несприятливим наслідком був нечітко описаний, при що буде зазначено надалі), коли експертами ГБ було знайдено суттєві дефекти, які знаходилися у прямому причинному зв’язку з наслідками; б) комісії УОЗ і ОБСМЕ відмічали дефекти, вплив яких на наслідки знаходився в опосередкованому зв’язку або не було можливим встановити провідний фактор (тут також були і випадки, коли дефекти були знайдені, але зв'язок їх із несприятливим наслідком був нечітко описаний, при що буде зазначено надалі) за відсутності дефектів у висновках ГБ; в) комісії УОЗ і ОБСМЕ відмічали суттєві дефекти, що знаходилися у прямому причинному зв’язку з наслідками, а експерти ГБ- дефекти, вплив яких на наслідки знаходився в опосередкованому зв’язку або не було можливим встановити провідний фактор).
Оскільки згідно чинного законодавства України Висновки експерта, не залежно від того, в якій експертній установі вони були проведені, мають однакову юридичну силу, для підвищення об’єктивності досліджень і наступних висновків з числа досліджених випадків були окремо проаналізовані і такі, де, окрім висновків УОЗ та первинної комісійної експертизи ОБСМЕ, була одна чи більше комісійних експертиз ОБСМЕ інших областей (таких випадків було 28%). У даних випадках первинні експертизи проводились ОБСМЕ і УОЗ однієї області! Цікавим є також і те, що при проведенні повторних експертиз комісіями бюро інших областей зазвичай (у 67,9%(38) від зазначених випадків) первинні висновки, коли дефектів було не знайдено а ні УОЗ, а ні ОБСМЕ, були також спростовані. Так майже у половині випадків комісіями інших ОБСМЕ було констатовано суттєві дефекти, що знаходилися у прямому причинному зв’язку з наслідками, іншу ж частину склали випадки з дефектами, вплив яких на наслідки знаходився в опосередкованому зв’язку. Такі підсумки співпадали з підсумками ГБ.
Необхідно також звернути увагу на те, що у досліджених випадках з наявністю висновків УОЗ поряд із вказаними розходженнями були і такі, коли дефекти були знайдені ОБСМЕ, але зв'язок їх із несприятливим наслідком був нечітко описаний або зовсім не описаний (за наявності відповідних питань у постанові). У таких ситуаціях експертні підсумки деяких бюро України були доволі нечітко і нерозрозуміло сформульовані. Так, наприклад, у 56,6% всіх випадкіх, коли експерті комісії хоча і констатували наявність дефектів, але вони не тільки не могли встановити провідний фактор, але і писали, що основним у настанні несприятливого наслідку були як дефекти у наданні допомоги, так і важкість захворювання, пізнє звернення хворого за допомогою і т.д., що є невірним і коректним. Адже виникає логічне питання, чи все ж таки вплинули дефекти на настання наслідку і , якщо вплинули, то які саме, що ставить представників слідства і суду у глухий кут. Майже у всіх вказаних експертних підсумках також не було зазначено можливість попередження несприятливого наслідку за умов вірного, адекватного і вчасного надання допомоги за наявності відповідних питань постанови. За наявності питань, хто саме з лікарів повинен був надати допомогу і яку, експертні комісії зазначали, що це питання не входить до компетенції судово-медичної експертизи, що є вкрай невірним. Слід зазначити, що у всіх цих справах комісіями УОЗ будь-яких дефектів знайдено не було.
Окремо також слід наголосити, що при аналізі даних, отриманих з Єдиного звіту Генеральної прокуратури про кримінальні правопорушення по державі (ЄЗГПКП) за статтями 139 та 140 ККУ, тільки за період з 2013 по серпень 2016 рр було обліковано 3829 кримінальних правопорушення. За даними ж Єдиного державного реєстру судових рішень України (ЄДРСРУ) з 2009 р. по серпень 2016р було всього лише 51 судове рішення за ст. 140 ККУ і тільки 2- за ст. 139. Тобто переважна більшість кримінальних проваджень або закривається, не доходячи до суду взагалі, або тягнеться роками. У переважній більшості так званих «дефектних» випадків відбувається це за наявності декількох судово-медичних експертиз з різними думками експертних комісій, які протирічать одна одній, і саме це викликає зайві труднощі у працівників досудового слідства, що значно ускладнює, а іноді і зовсім унеможливлює, процес розслідування злочинів. При винесенні ж судом вироків (а майже всі вони були обвинувальними) у всіх випадках з наявність двох або більше судово-медичних експертиз (25 випадків) підсумки експертів були однозначними і не суперечили одна одній, не зважаючи на висновки відомчих комісій УОЗ (хоча у деяких з яких було зазначено, що допомога надавалась якісно та без дефектів). Жодного випадку, де б експертні висновки суперечили один одному, серед судових рішень не було.
Отже, у всіх випадках, як суд, так і ограни досудового слідства здебільшого посилаються на дані експертних висновків (адже саме Висновок експерта є процесуальним джерелом доказів, згідно ч. 2., ст. 84 КПК) навіть за наявності результатів відомчих перевірок УОЗ. Тому у випадках декількох експертиз з суперечливими підсумками у працівників досудового слідства виникають зайві труднощі при наданні переваги тому чи іншому. Про це слід пам’ятати судово-медичним експертам, враховуючи можливість наступного призначення повторних експертиз в інші експертні установи. Адже окрім того, що експерт несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, таке недбальство також значно ускладнює роботу слідчо-судових органів, що, вочевидь, це є однією з причин вкрай низького рівня розкриття злочинів за вказаними статтями в Україні.
Таким чином, нажаль, в Україні Висновки експерта практично не суперечать результатам відомчих перевірок відповідного УОЗ, незалежно від правильності останніх, що у кінцевому результати закінчується приховуванням правопорушень, скоєних колегами з медичної сфери, і є прямим доказом залежності установ судово-медичної експертизи від УОЗ не тільки в адміністративно-господарчому, а і в експертному відношенні, що є неприпустимим.
У досліджених випадках з наявністю висновків УОЗ поряд із вказаними розходженнями були і такі, коли відповіді на поставлені в постанові питання були сформульовані комісіями нечітко, невірно або некоректно, що ставить представників слідства і суду у глухий кут, значно ускладнюючи процес розслідування і розкриття злочинів.
Отже, неможливість експертами проводити вірну оцінку надання медичної допомоги свідчить, насамперед, про тиск на судово-медичних експертів з боку представників УОЗ, що порушує принципи законності, незалежності, об'єктивності і повноти проведення експертиз. Можливим вирішенням цієї проблеми є розгляд питання щодо підпорядкування судово-медичної експертної служби в Україні, принаймні, на регіональному рівні, а також вирішення низки питань щодо статусу судово-медичної експертизи взагалі. При цьому для забезпечення об'єктивності і неупередженої роботи експертів слід врахувати і те, що судово-медична експертиза також не повинна бути підпорядкована а ні Міністерству внутрішніх справ, а і іншій силовій структурі. Крім того, одним із принципових і важливих моментів цього є питання фінансування судово-медичної служби, оскільки, як відомо, бюро зазнають неабияких труднощів із технічним та іншим забезпеченням, а судово-медичні експерти в Україні, нажаль, позбавлені можливості виконувати свою роботу повноцінно через відсутність необхідного устаткування і реактивів та вимушені працювати у незадовільних умовах.



Аліна Плетенецька

середа, 23 листопада 2016 р.

Ловись риба мала і велика!

Шановна спільнота,  хочу звернути вашу увагу на таке явище як намагання  старої совкової Влади, фальсифікуванням статистичних даних добитися якихось політичних преференцій…
Не зважаючи на те, що це приводить до підвищення кримінальної ситуації в Країні, а саме намагання  занизити статистику Кримінальних правопорушень – шляхом незаконної відмови в їх внесенні до ЄРДР, та кругової поруки “Ментовсько-Прокурорсько-Судової мафії”… Чим тільки провокує правопорушників і далі нехтувати Законом.
Надалі хочу запропонувати Вам ознайомитись зі Скаргою яку надіслано Скаржником до Голові Національної поліції України. Як повідомив Скаржник – писав сподіваючись що їй буде розглядати Хатія Деканоидзе – і подаючи Скаргу зараз людина вже мало на що сподівається.
Але питання що в неї піднімаються вважаю дуже цікаві -

«СКАРГА
(на незаконне, багато разове, невнесення повідомлень про злочин до ЄРДР)

На тлі того, що Начальника Національної поліції в Одеській області Георгія Лорткіпанідзе звинувачують у тому що за звітний період в Єдиному реєстрі досудових розслідувань Одеської області було зареєстровано 31 тисячу 283 злочини – інші працівника Поліції та Прокуратури всяко перешкоджають внесенню повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР як у м. Києві так і м. Смілі, Черкаської обл..
Навожу приклад коли Заяву про вчинення кримінального правопорушення працівниками різних підрозділів Мін. Юста. в супереч прямих норм КПК, Прокуратура Святошинського району м. Києва намагається розглядати по Закону про звернення громадян.
А суддя Святошинського районного суду м. Києва П’ятнейчук І. В. у свої Ухвалі від 14. 07. 2014 пр. № 1-кс/759/2233/ ун. № 759/11521/14-к, на Скаргу не тільки не поновлює порушені норми закону, а ще й встає на сторону Судово - Прокурорської мафії та відмовляє у в несенні до ЄРДР мотивуючи це – цитую
«даними (про злочин) є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час. місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.»  – хоча всі данні і час, і місце, і спосіб надані у Заяві.
 Вона їх просто не хоче бачити.
Саме суддя Святошинського районного суду м. Києва П’ятничук І.В. бере на себе право вирішувати та проводити особисто досудове розслідування в супереч норм не то що статті або глави, а цілого 3-го розділу КПК України.
З Ували судді П’ятничук І.В. також випливає що це громадянин повинен зібрати, подати, та довести всі докази?! А може з точки зору судді П’ятничук І.В.  громадянину також слід винести та привести до виконання вирок, та меж ділом не забути заплатити судді П’ятничук І.В. заробітну плату?!
Звертаю Вашу увагу що мотиваційна частина Ухвали судді П’ятничук І.В. ставить під питання необхідність існування в Україні МВД, Прокуратури та необхідності у Досудовому розслідуванні, взагалі!

Надалі буде більш нова, але ще більш сумна історія як саме, Судово - Прокурорська мафія, вже під новим керівництвом, поставила на потік нехтування прямими нормами КПК України. Та яким чином робиться статистика.
А все просто, але спочатку маленька преамбула.
У Кримінальному Кодексі України є така мало популярна, але я вважаю дуже важлива стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним промислом. Де у другої частині вказано і про ловлю електричною вудкою і  про ловлю способом масового знищення риби, до якого до речі входить перекриття сіткою Русла річки.
Трішки не зовсім юридичної лірики.
У маленькому Смілянському районі, Черкаської області рибалки створили ГО (громадське об’єднання) та за допомогою Правого Сектору та ГО Ветеранів АТО по мірі своїх зусиль намагаються «допомагати» (на справді – змушують працювати) Поліції  ловити браконьєрів.
Але….
Як виявилось спіймати «Брака» то таке, а от не дати «домовитися» (порішати на місці) з Поліцією та добитися за наявністю ознак Статті 249 КК внесення до ЄРДР та розслідування – про вирок в загалі мова не йде…
На приклад – 20 жовтня 2016 люди викликали Поліцію та спіймали «Брака».
Начебто все просто. Оформлюй. Внось до ЄРДР. Віддавай до суду або закривай…
Але, так же від нудьги можна померти…
Ну по перше одразу спроба домовитись на місті.
По друге, відмова про внесення до ЄРДР. Чому – а немає Істотної шкоди. А звідки ви дізнались? – Та і так бачу.
Так а друга частина – масовий вилов? Сітками перекрили русло річки? Очі долу…
Люди до суду!
Шановна Ваша честь (Вашу ж …) …
Дивиться браконьєри – сітки і т.д.
Дивиться ж, закон, навіть Кодекс!
Чітко вказує стаття 214. КПК України Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
 Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Навіть Огляд місця події до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, може бути проведений ЛИШЕ у невідкладних випадках.
Так як же ці «Поліцейські»  щось в загалі можуть встановити?
А що суддя?! Вона ж у нас вже перенедоатестована… Оновлена! Так казати все дозволена! Її ж Ухвала за законом навіть не оскаржується!
Тому що робить суддя Смілянського міскрайонного суду, Васильківська Т. В., в Ухвалі від 26. 10. 2016 № 703/3775/16-к, 1-кс/703/662/16? Так це вже було в історії вище!
Текст один до одного!
«даними (про злочин) є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час. місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.» .» – хоча всі данні надані, і час, і місце, і спосіб.
Вона їх просто не хоче бачити.
Але ця шедевральна, феєрична суддя іде далі!
Вона вказує в своєї Ухвалі – що Заява – цитую цього Генія правосуддя - «повідомляє про факт виявлення знімання сіток двома чоловіками з човна, при цьому не повідомляє про існування істотної шкоди» далі буде – « крім того в повідомленні про злочин, відсутні будь-які посилання на особи які вчинили відповідні діяння та про факт вилову риби».
Ну по перше, про рибу було в поясненнях до Заяви!!!! А??? Судді плювати…
Хвилинку шановні! Одна із підстав не внесення до ЄРДР – заявник не вказав данні осіб що вчинили злочин!!!
Так на кой ж тоді все це стадо з Слідчих, оперів та Прокурорів?!!
Якщо громадянин – ЗАМИСЛИТИСЬ!!! - що надає заяву про злочин, повинен НАДАТИ ДОКАЗИ ЗЛОЧИНУ – ТА НАДАТИ ДАННІ ОСІБ ЩО ЙОГО СКОЇЛИ – інакші ні слідчі, ні прокурори, ні навіть судді типа суддя Святошинського районного суду м. Києва П’ятнейчук І. В та суддя Смілянського міскрайонного суду Васильківська Т. В. – не занесуть їх до ЄРДР – та розслідування НЕ ПОЧНЕТЬСЯ.

А на далі трішки про Юридичні питання.
Як було сказано вище шедевральна, феєрична суддя Смілянського міскрайонного суду Васильківська Т. В. розглядаючи Скаргу повела процес таки чином – що у справу запросили Прокурора.
Начебто нічого такого, але…
Звертаю увагу, Заявник подав Скаргу на невнесення до ЄРДР. Тобто  Досудового  Розслідування НЕМАЄ. Ну НЕМАЄ! Було б, не було б Скарги…
Згідно статті 3. Визначення основних термінів КП Кодексу пункту 5) термін -  досудове розслідування – це - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
Згідно статті 214. КПК України пункту 3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 306. КПК Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. – Розумієте? Слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
В першому випадку оскаржувались дії та бездіяльність прокуратури.
У другому - дії та бездіяльність Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області.
Шедевральна, феєрична суддя Смілянського міскрайонного суду Васильківська Т. В. в своєї ухвалі при перерахуванні учасників процесу вказує прокурора Рудика Ю. Ю. (як я розумію Смілянською прокуратури, чи може так, повз якийсь прокурор проходив), - який під час процесу – цитую Ухвалу  - «прокурор Рудик в судовому засіданні ЗАПЕРЕЧУВАВ проти задоволення скарги, зауважив, що повідомлення не містить всіх ознак злочину передбаченого відповідною статтею КК України, а тому воно не може бути внесено до ЄРДР»
А як це прокурор (не відомої прокуратури) Рудик Ю. Ю. не проводячи не яких дій визначив - повідомлення не містить всіх ознак злочину – провів власне розслідування без внесення до ЄРДР? Але ж це не законно! Чи закон у нас не для всіх?!
Звертаю увагу що у статті 2. Закону України про Прокуратуру  - перераховані Функції прокуратури
1. На прокуратуру покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді; - хто кого обвинуватив під час розгляду Скарги про не внесення до ЄРДР?
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; - кого саме представляв там прокурор Рудик Ю. Ю. – і чому вносив протест проти внесення до ЄРДР. Навіть в рамках статті 23 Закону про Прокуратуру.

 1.  Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. – дуже хочеться почитати – так, щоб по ржати!
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень.
 2. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади – тобто Прокурор представляв Смілянський відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області? Який бідолашний, не міг сам довести що Заяву не треба вносити до ЄРДР!!!
Ну це ж смішно!!!! Скопом, аби не працювати! Прокурори представляють поліцейських - проти громадян! Дійсно, Класика, від реформатора с кондитерської фабрики! Браво!
3. нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; - так відмовлено у внесені в ЄРДР!
4. нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. - так навіть відмовлено у внесені в ЄРДР!
5. З метою реалізації своїх функцій прокуратура здійснює міжнародне співробітництво. – ну тут без коментарів!
6. На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України. – ну Слава Богу!

Тому – що робив у Судовому засіданні прокурор, чому впливав на рішення суду, чому Суддя цього не заперечувала – залишається НЕВІДОМИМ.
До речі він за ці дії ще й Заробітну Плату отримає.

Спираючись на вище приведене та плакат с Майдану з якого все починалось – «поймите нас ЗАДОЛБАЛО»

ПРОШУ

1. Письмово проінформувати мене про прийняття до відому масового ухилення від внесень до ЄРДР повідомлень про правопорушення.
2. Висловити мою особисту подяку Начальнику Національної поліції в Одеській області Георгію Лорткіпанідзе – за не боязнь поганої статистики, та сумлінну працю.
3. Письмово роз’яснити що робив 26. 10. 2016 у Смілянському міськрайонному  суді під час судового розгляду по справі № 703/3775/16-к, 1-кс/703/662/16 прокурор Рудик Ю. Ю., чому виносив протести, та чому суддя Смілянського міскрайонному  суду Васильківська Т. В. цьому сприяла.
4. Оскільки дії, як прокурора, Рудика Ю. Ю. так і двох вказаних судей є незаконні і направлення на приховування правопорушень, приносять вигоду третім особам, та підривають довіру до всієї правоохоронній системи України (якщо в загалі така довіра в когось ще присутня) – ПРОШУ – внести до ЄРДР повідомлення про правопорушення – а саме статтею 343, 364, 375 КК України.
5. Надати офіційну Довідку відносно того яку частку повноважень та фінансування що має Поліція передано громадянам даними Ухвалами суддів – для збору доказів та встановлення осіб що скоїли вказані правопорушення. »

Поки писалась ця стаття Голова ГО "Рибалок" виправивши недоліки попередньої Заяви знову звернулись до Поліції – і з нову відмова. Знову скарга до Суду, знову Прокурор, суддя Смілянського міскрайонного суду Калашник В.П., який вважає, що Поліція не може представляти себе в суді та який на питання Актівіста - що прокурор робить у суді – відповідає що він – «представляє державу»



То б то всю Державу! Не Президент, а вище вказаний Прокурор, Рудик Ю. Ю., який ніби то повинен вжите заходи, якщо виявляться не правові дії поліції все засідання  - бездіяльність цієї поліції ВІДСТОЮВАВ.
Може це і є той славнозвісний план «Шатун» в дії? Чекає «Влада» коли терпець обірветься?



Владислав Бур

Від редакції:
Прикрі події, що відбуваюься навколо Нової Поліції набирають нових обертів. В деяких місцевостях місцеве самоврядування працює праще, аніж слідчі органи поліції. Запущена нова система патрульної поліції жодним чином не заважає всім їншим працювати за старими схемами і методами.





вівторок, 15 листопада 2016 р.

Село Демидов погружается в г..но или в средневековье?




В свое время газета Сектор Життя проводила расследование о незаконном выделении земельного участка в селе Демидов Вышгородского района под строительство двух девятиэтажек.

Помимо того, что Демидов не имеет никакой инфраструктуры (даже в сравнении в Дымером, что в трех километрах рядом) оказывается, в селе нет централизованной канализации. Вернее она есть, где-то в развалинах труб советского времени, да и их уже давно выкопали и сдали на металлолом.

Микрорайон, в котором хотели построить девятиэтажки, практически весь состоит из двухэтажных домов и нескольких четырех этажных. И все эти дома сливают фекалии в выгребные ямы.

Представляете – многоквартирные дома сливают свои фекалии в выгребные ямы!

Все дома находятся на содержании Коммунального предприятия «Демидовкомунхоз», который местные жители считают практически собственностью председателя села Василия Дидка. По слухам предприятие фактически банкрот, но из местного бюджета регулярно получает деньги на содержание. Куда же уходят регулярные платежи населения за вывоз мусора, очистку выгребных ям, убору и т.д. никто не знает.

В связи с тем, что директор предприятия Руслан Костюченко фактически с момента его назначения не давал отчет о деятельности, даже представить масштаб разворовывания средств нельзя.

Сегодня в Демидове назревает экологическая катастрофа, так как вот уже вторую неделю выгребные ямы возле домов не выкачиваются. Фекалии практически льются на улицу.




И вот, в таком месте, где отсутствует канализация, хотели построить высотки. А не поплыли бы они?

Материалы по теме:
Чи буде в селі Демидів свій Еліта-Центр?
Сумнівний забудовник. Історія із “запахом”.
Оборудки Демидівського сільського Голови Світлани Обаль із землею.

*скиншот из обсуждения в Фейсбук

Антонина Черная