Підчас побиття ветерана у місті Сміла поліція проігнорувала заяву військового про те, що кривдник діставав гранату

 Підчас побиття ветерана у місті Сміла поліція проігнорувала заяву військового про те, що кривдник діставав гранату

Початок подій, або, до чого веде безкарність.

У 2017 році син колишнього виконувача обов’язків мера міста Сміла серед білого дня зухвало б’є громадського активіста за те, що він вважає, що його батько під час керування містом трохи більше думає про себе ніж про місто. Справа № 703/2570/20. https://reyestr.court.gov.ua/Review/110109783

10. 04. 2023 справу закрито, звинувачений звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрито.

  Звуть сина, Віталій Федоренко.

 (до речі - це його батькові,  президент України Володимир Зеленський, радив продати машину, щоб закрити борги міста, порада не виконана)

https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/zelenskiy-poradiv-v-o-mera-smili-prodati-mashinu-i-pogasiti-borg-mista-za-teplo-novini-ukrajini-50035120.html

Під час імітації Смілянською поліцією активних дій, начебто направлених на розслідування, місцевий активіст здивовано помічає, що підчас візитів до відділку поліції син виконуючого обов’язки голови міста здоровкається за руку зі всіма поліцейськими як з добрими знайомими. Що активіста трохи дивує …

            У 2018 році друг сина колишнього виконувача обов’язків мера міста Сміли серед білого дня зухвало б’є громадського активіста за те, що він вважає що батько друга підчас керування містом трохи більше думає про себе ніж про місто. Справа № ЄРДР 12018250230000735 поліцією закривалась. За скаргами постраждалого відновлювалась.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/79949466

А потім, як по нотах

01. 07. 2021 справу закрито, звинувачений звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрито.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/98214995

Звуть друга – Вадим Долотенко.

Під час імітації Смілянською поліцією активних дій, начебто направлених на розслідування, місцевий активіст неодноразово отримує погрози від кривдника під час яких В. Долотенко стверджує – «да я тебе поб’ю на очах самої поліції», чим дуже хизується. Це активіста трохи дивує …

У 2024 році друг сина колишнього виконувача обов’язків мера міста Сміли серед білого дня зухвало б’є ветерана та, за твердженням ветерана ще й погрожує йому гранатою. При появі поліції гранату, імовірно, сховано до машини. Поліція ігнорує інформацію про це і машина зі зброєю спокійно покидає місце злочину. Звуть друга – Вадим Долотенко.

Лише після шаленого розголосу, мітингів протесту, звернень публічних осіб, поліція справу таки відкриває. Під час обшуку у Долотенко таки знаходять зброю. Про це повідомила (https://t.me/chkgp025/1648?single) Черкаська обласна прокуратура.

І справу веде знову вказана тутешня поліція? Дійсно буде об’єктивна справа? ДБР не бачить тут кримінальної відповідальності самої поліції?

Тому готуємось до наступного абзацу – «у …. році … «дружбан» …. колишнього  …. міста Сміли серед білого дня зухвало б’є …. (може вже в присутності поліції ? чого соромитись)»

Це було б смішно, якщо б не булу так гірко.

Владислав Бур.

Відпрацьовує інтимні послуги громадськими роботами

 Вироком Шевченківського районного суду Запоріжжя жінку засуджено до 200 годин громадських робіт через обіцянку надати інтимні послуги. 

Так, чоловік маючи намір відпочити скористався сайтом де розміщено приватні анкети з надання інтимних послуг. В результаті - перерахував обраниці 7000 гривень двома платежами, а коли вона відмовилась зустрічатись з ним, подав заяву до поліції. 

Суд сумлінно вивчив матеріали справи, врахував всі обставини та виніс вирок громадянці у вигляді громадських робіт. 

Варто зазначити, що жінка не має роботи та утримує дитину до 3х років. 

Справа 336/6512/24

                                                               Номер провадження: 1-кп/336/1109/2024

 

Правосуддя, дружнє до дитини: За апеляцією прокуратури Кропивницького неповнолітнього засуджено до більш м’якого покарання

 

Правосуддя, дружнє до дитини, є підходом до правосуддя, яке враховує особливі потреби та права дітей, які стають учасниками правових процесів. Цей підхід базується на міжнародних стандартах, таких як Конвенція ООН про права дитини, і має на меті забезпечити найкращі інтереси дитини в будь-якій правовій ситуації.

Основні принципи правосуддя, дружнього до дитини:

• Захист прав дитини: Всі рішення та дії повинні враховувати права дитини, зокрема право на захист, освіту, здоров’я та розвиток.

• Участь дитини: Діти мають право бути вислуханими та брати участь у процесах, які їх стосуються, відповідно до їх віку та зрілості.

• Неприпустимість дискримінації: Всі діти повинні мати рівний доступ до правосуддя незалежно від їх походження, статі, релігії чи інших ознак.

• Конфіденційність: Інформація про дитину повинна бути захищена, щоб уникнути стигматизації та негативних наслідків для її майбутнього.

• Реабілітація та ресоціалізація: Замість каральних заходів, акцент робиться на реабілітації та ресоціалізації дитини, щоб допомогти їй повернутися до нормального життя.

Приклади впровадження:

• Спеціалізовані суди для неповнолітніх: У багатьох країнах створені спеціальні суди, які розглядають справи за участю дітей, з урахуванням їхніх потреб та прав.

• Альтернативні заходи покарання: Замість ув’язнення, дітям можуть призначатися громадські роботи, програми реабілітації або інші заходи, які сприяють їх виправленню та розвитку.

• Підготовка фахівців: Судді, прокурори, адвокати та інші фахівці проходять спеціальну підготовку для роботи з дітьми, щоб забезпечити їхні права та інтереси.

Правосуддя, дружнє до дитини, спрямоване на створення системи, яка не тільки карає за правопорушення, але й допомагає дітям виправитися та інтегруватися в суспільство. Це важливий крок до створення більш справедливого та гуманітарного суспільства.

Є кілька прикладів застосування правосуддя, дружнього до дитини, як в Україні, так і в інших країнах.

Приклади з України:

• Справа одинадцятикласника з Кіровоградщини:

• Неповнолітнього, який вчинив крадіжку, спочатку засудили до 5 років позбавлення волі з 1-річним іспитовим строком. Проте, за апеляцією прокуратури, вирок було змінено на 90 годин громадських робіт, враховуючи пом’якшуючі обставини, такі як перше вчинення злочину, щире розкаяння та відшкодування шкоди.

• Проєкт «Добрі практики юристів для правосуддя в інтересах дитини в Україні»:

• Цей проєкт, реалізований Громадською організацією «МАРТ» у партнерстві з Гельсінським Фондом з Прав Людини, включає практичні рекомендації для юристів, спрямовані на захист прав дітей, які перебувають у контакті або конфлікті із законом.

Міжнародні приклади:

• Спеціалізовані суди для неповнолітніх:

• У багатьох країнах, таких як США, Великобританія та Канада, існують спеціалізовані суди для неповнолітніх, які враховують особливі потреби дітей та спрямовані на їх реабілітацію та ресоціалізацію.

• Програми реабілітації та альтернативні заходи покарання:

• У Нідерландах та Норвегії широко застосовуються програми реабілітації для неповнолітніх правопорушників, які включають психологічну підтримку, навчання та професійну підготовку, замість ув’язнення.

Ці приклади демонструють, як правосуддя, дружнє до дитини, може бути ефективно впроваджене для захисту прав дітей та їх інтеграції в суспільство. 

Справа про розкрадання гуманітарної допомоги

Дніпро. Здавалося б, звичайне засідання. Але перше, що дається в знаки, так це абсолютна заборона на зйомку процесу. При чому відбувається відеоконференцзв'язок з двома підсудними, відповідно - відеозапис засідання. Суддя Татарчук Лариса Олексіївна у своєму рішенні категорична. 

 Гаразд. Давайте спробуємо розібратись, а що ж це за справа така у нас розглядається?!  

Категорія справи відноситься до кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності; незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги. Відповідно до частини 3  статті 201-2 кримінального кодексу України.  

Якщо коротко - продаж військової гуманітарної допомоги. 

На лаві підсудних троє. Всі вони під особистим зобов'язанням. Тобто вільні у своєму пересуванні але зобов’язані повідомляти про свої переміщенняя. Суддя настільки лояльна до них, що навіть дозволяє подорожувати країною. Прокурор не заперечує. Та й, взагалі, прокурор у процесі дуже млявий та, здається недоречним. Адвокати не з безоплатної допомоги. Підсудні офоційно не працевлаштовані, та деякі з них мають неповнолітніх дітей.  

А справа то у чому? Підсудні тривалий час "наживались" на волонтерці. Поки весь світ допомогає чим може, вказані особи продавали військовим те, що мали віддавати. Підсудні не вважають свій вчинок ганебним чи недоречним. Життєво. 

Під час судового засідання суддя Татарчук дозволяє підсудному Тімохіну виїхати до наступного засідання, майже місяць, в іншу область підзаробити. І навіть доброзичливо нагадує зайти до неї в кабінет отримати довідку про кримінальне провадження для перетину брокпостів.  

Чи не суперсхема ухилення від мобілізації?  

У процесі розглянули клопотання про продовження запобіжного заходу - зпродовжили. Адвокати не стали очікувати винесення ухвали і втікли з зали судових засідань раніше. Розуміємо. Спека була шелена і вікна закриті. 

Справа про розкрадання гуманітарної допомоги не одинока у Дніпрі. Лише за минулий рік до редакції було звернення від трьох міжнародних та Європейських організацій щодо розслідування розкрадання.  

Тому крапку у цій справі ставити зарано.  

 

Справа  № 932/743/23