субота, 21 жовтня 2017 р.

Крові не буде. Чеченці в Україні. ч.1

Гоніння з боку влади на добровольців АТО – громадян інших країн почалось приблизно рік тому. Не секрет, що першими ластівками стали проблеми з еміграційною службою та посвідками на проживання в Україні. Особливо незручними стали особи, що належать до чеченців.  
         Факти кривавого сліду останніх років прямо ведуть до розгалужених російських спецслужб. Про це свідчать однаковість вбивств Тимура Махаурі (при загибелі мав посвідку учасника Міжнародного миротворчого батальйону імені Шейха Мансура), Максима Шаповала (полковник, начальник спец резерву ГУР МО), Олександра Хараберюша (полковник контррозвідки) та Павла Шеремета (журналіст). Всі ці особи вели активну боротьбу проти путінсько – кадировської агресії, крім всього, сприяли боротьбі руху Опору народів Кавказу.
         В час коли Україні конче не вистачало військових спеціалістів ми з радістю приймали до себе всіх, хто хоч якось знав «правила війни». Та політичні процеси нерозривно пов’язані із фінансовим станом багатіїв тому, «кровна» ворожнеча тих, хто віками бореться із Москвою, стала недоречною. Ми вважаємо, що українська влада повинна підтримувати добровольців з інших країн, повинна підтримувати наших добровольців, адже це все ж робиться, начеб то за наші кровні гроші, але бачимо, що за ангажованість певних провладних осіб викликає відверту агресію до них - добровольців. Так, ми спостерігаємо, як швидко забуваються обіцянки про забезпеченість ветеранів, про постійну допомогу сім’ям ветеранів, про забезпечення фронту всім необхідним на всі 100%.
         Схожою склалась ситуація навколо осіб, чеченців за походженням, – добровольців, що приймали активну участь в зоні бойових дій на Сході України своїм вмінням і знанням допомагали на лінії фронту. Сфабрикованою  кримінальною справою  № 263/7984/17 у місті Маріуполь Донецької області влада вкотре доводить своє однобічне бачення допомоги і потрібності у військових спеціалістах на фронті сьогодні.
         Початок цієї історії ми можемо прослідкувати на місцевих інформаційних порталах міста Маріуполя: mrplcity, mnews, 0629.com.ua в один голос стверджували, що 14.04.2017 року було затримано банду з п’яти осіб, які вимагали з «чесного бізнесмена» 20 000 долларів США. Інформація про факт затримання і швидку реакцію місцевих ЗМІ можна пояснити лише за ангажованістю місцевої влади у необхідності позбавитись будь яким чином від чеченців в Україні. Цікаво, що на момент передачі справи до суду, місцеві колеги за будь що відмовляються від висвітлення цієї історії.

Суддя Папаценко Павло Ілліч.

         Про судові перипетії під час слідства ми дізнаємось із красномовних заяв адвоката, захисника бойовиків Розметов Ровшанбек Назарович в одній з яких ми дізнаємось, що «18.06.2017 року суддя Папаценко П.І. під час продовження підготовчого судового засідання, оголосив, що до суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів кримінального провадження, однак відсутні розписки обвинувачених Сісзбулатова Б.С.Х., Ханакаєва Л.Р., та Сосаєва А.А.Х.  про отримання ними обвинувального акту та реєстру матеріалів кримінального провадження.
         Після цього дав розпорядження секретарю судового засідання вручити обвинуваченим Сісзбулатову Б.С.Х., Ханакаєву Л.Р., та Сосаєву А.А.Х. обвинувальні акти та реєстри матеріалів кримінального провадження на українській та російській мовах.
Обвинувачені  Сісзбулатов Б.С.Х., Ханакаєв Л.Р., та Сосаєв А.А.Х. відмовились отримати обвинувальні акти та реєстри матеріалів кримінального провадження, та давати розписки про їх отримання.
Після цього, суддя Папаценко П.І. особисто підійшов до кабіни де утримувались обвинувачені та особисто намагався вручити їм вказані документи силоміць. При цьому суддя Папаценко П.І. вів себе неадекватно, висловлюючи, що все фіксується на технічний засіб чинячи таким чином тиск на обвинувачених» - чи не є це прямим порушенням норм КПК України?
Із заяви про відвід судді: «Таким чином, суддя Папаценко П.І. перебравши на себе функцію державного обвинувачувача, намагається прийняти обвинувальний акт з реєстром матеріалів кримінального провадження та призначити судовий розгляд, що вказує його особисту заінтересованість в результатах провадження». Варто зазначити, що до початку судового розгляду суддя повинен забезпечити об’єктивність та неупередженість створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та обов’язків шляхом реалізації вимог ч. 6 ст. 22 КПК України.
Як не дивно, останню заяву було відхилено (!!) хоча у випадку подібної заяви суддя повинен одразу ж передати її розгляд іншому судді.
В подальшому розгляд цієї справи суддею Папаценко П.І. тривав у тому ж дусі: колективні читання усіх документів, створення видимості «тиску» на суддю, реагування на журналістів збільшенням чисельності конвойної служби, а також працівників охорони під прикриттям, незрозуміло звідки взяті «нападки» на суддю прямо в залі судових засідань, а вкінець проголошення заяви про самовідвід!
А в цей час бійці знаходяться в СІЗО де їх постійно катують, не надають належну медичну допомогу і що найгірше постійно утримують із сепаратистами. Навіть під час судового засідання у не провітрюваному приміщенні зали на прохання надати під судимим  воду(!) суддя відповідає відмовою. І це в країні де життя людини понад усе?!!

Суддя Шевченко Ольга Анатоліївна.

Перехватила естафетну паличку у цій справі молода суддя Шевченко О.А. Питання щодо зміни запобіжного заходу для обвинувачених вона не розглядала, але поставилась із повагою до прохання адвоката про надання кваліфікованої медичної допомоги обвинуваченим. Під час засідання особливу увагу звернула на те, що замість головного потерпілого у справі в залі судових засідань присутній лише його адвокат.

Наступне підготовче засідання призначене на 25.10 2017 року. Суддя зобов’язав прокурора забезпечити явку потерпілого в судове засідання. Зваживши на те, що прокурори у цій справі змінюються як пори року то, побачимо як воно буде. 

Ми не публікуємо фото і відео  та не згадуємо всіх учасників судового процесу у цій статті виконуючи ухвалу http://reyestr.court.gov.ua/Review/68608744

пʼятниця, 13 жовтня 2017 р.

Досудова доповідь - справедливе рішення суду


Законодавчі умови для реалізації досудової доповіді, повноважень персоналу органів пробації визначені Законом «Про пробацію» та Кримінально-процесуальним кодексом України. Порядок складання досудової доповіді відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону про пробацію затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері пробації.
         Законодавцем визначено, що досудова доповідь - це формалізована інформація, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття судом рішення про міру його відповідальності.
         Досудова доповідь потрібна суду для того, щоб суддя мав можливість винести справедливий вирок, отримавши інформацію не лише про неправомірний вчинок, але й додаткову інформацію про особу, яка підозрюється у його вчиненні, дізнатися про обставини її життя, які могли стати причиною злочину, а також про заходи, які пропонує орган пробації для усунення таких обставин. Досудова доповідь приймається судом до уваги. Важливо звернути увагу, що досудова доповідь не може використовуватися у кримінальному провадженні, як доказ винуватості (або невинуватості) обвинуваченого у вчиненні злочину.
Працівник пробації має зібрати інформацію про обвинуваченого та відобразити її у досудовій доповіді, яку він зобов’язаний подати до суду у встановлений ухвалою строк. Працівник пробації є незалежною, неупередженою особою, яка надає суду необхідну інформацію про обвинуваченого. Для цього він за допомогою спеціальної методики проводить дослідження соціального оточення обвинуваченого, його психологічної характеристики аби  з’ясувати обставини, що могли створити умови для вчинення злочину (так звані фактори ризику). Представник органу пробації з’ясовує кримінальну історію особи, його сімейний стан та відносини в сім’ї, житлові умови, дані про роботу, фінансове положення, спосіб проведення вільного часу, наявність алкогольної або наркотичної залежності, дані про фізичне та психічне здоров’я.
Під час зустрічей працівник пробації буде задавати питання обвинуваченому про його особисте життя, поведінку, роботу, стосунки з близькими, друзями та іншими людьми, матеріальне становище та про ставлення до певних життєвих подій і обставин. Від активної участі обвинуваченого у підготовці досудової доповіді та від достовірності інформації, що буде ним надана, залежить висновок працівника пробації щодо перспективи позитивних змін. Для підготовки досудової доповіді працівник пробації має право спілкуватися з найближчим оточенням обвинуваченого : рідні, друзі, колеги, інші особи, які знайомі з ним, а також отримувати інформацію з інших джерел: матеріалів кримінального провадження, місця роботи, проживання.
Інформація, що буде надана для підготовки досудової доповіді, захищається законом. З нею  може ознайомитися лише обмежене коло осіб: працівник пробації, суддя, прокурор, захисник та потерпілий.
Слід зазначити, що досудова доповідь містить результати незалежного соціального дослідження обвинуваченого та має на меті надати суду додаткову об’єктивну інформацію про ризики вчинення обвинуваченим повторного злочину, можливість його виправлення без позбавлення або обмеження волі (необхідність ізоляції) крізь призму соціально-психологічної характеристики особистості обвинуваченого.
Працівники Подільського, Оболонського та Шевченківського   районних  секторів Київського міського відділу з питань пробації  складають досудові доповіді для винесення справедливого рішення суду.