Довічне за обірване життя: Суд виніс вирок у справі про резонансне вбивство на фунікулері

 

22 вересня 2025 року Шевченківський районний суд Києва поставив крапку в одній із найрезонансніших кримінальних справ останніх років, оголосивши вирок колишньому співробітнику Управління державної охорони Артему Косову. Його визнано винним в умисному вбивстві 16-річного підлітка Максима Матерухіна, яке сталося на станції столичного фунікулера. За скоєний злочин суд призначив найвищу міру покарання — довічне позбавлення волі.

Трагедія та суспільний резонанс

Жахлива подія, що шокувала українську столицю та викликала широкий суспільний резонанс, сталася 7 квітня 2024 року. У той фатальний вечір Артем Косов, перебуваючи, як пізніше встановило слідство, у стані алкогольного та, ймовірно, наркотичного сп'яніння, спровокував конфлікт із групою підлітків у вагоні фунікулера. Словесна перепалка швидко переросла у фізичне насилля.

На виході з вагона Косов, за свідченнями очевидців, агресивно штовхнув Максима Матерухіна. Від потужного удару юнак впав і отримав смертельне поранення — уламок скла, розбитого під час падіння, перерізав йому життєво важливі судини. На очах у своїх товаришів та інших пасажирів підліток стік кров’ю.

Після затримання обвинуваченим Косовим виявився військовослужбовець, що лише посилило обурення громадськості та загострило вимоги про справедливе і невідворотне покарання.

Судовий процес та боротьба за кваліфікацію

Судовий розгляд тривав понад півтора року і супроводжувався значною увагою медіа та активістів. Прокурори та адвокати потерпілої сторони (батьків загиблого Максима) наполягали на кваліфікації дій Косова саме як умисне вбивство (ст. 115 ККУ), вимагаючи довічного ув'язнення. Вони стверджували, що дії обвинуваченого, незважаючи на обставини, свідчать про особливу жорстокість та усвідомлення можливих смертельних наслідків.

Натомість сторона захисту до останнього намагалася перекваліфікувати обвинувачення на вбивство через необережність (ст. 119 ККУ). Адвокати стверджували, що Косов не мав наміру вбивати юнака, а його дії були лише результатом агресивної, але неумисної штовханини. Ця позиція викликала бурхливу реакцію у залі суду, де батьки Максима Матерухіна наполягали: «Справедливим вироком є тільки один — довічне позбавлення волі».

У своєму останньому слові Артем Косов врешті-решт визнав провину та висловив каяття, хоча продовжував наполягати на відсутності умислу щодо вбивства.

Вердикт і реакція

Незважаючи на спроби захисту, суд, дослідивши всі матеріали справи, зокрема висновки експертиз, погодився з позицією обвинувачення. 22 вересня було оголошено: Артем Косов засуджений до довічного позбавлення волі. Крім того, на нього покладено обов'язок сплатити 40 тисяч гривень процесуальних витрат.

Батьки Максима Матерухіна зустріли рішення суду зі сльозами та почуттям полегшення. Як зазначила мати загиблого, Ірина Матерухіна: «Це не поверне життя нашої дитини, але це єдине покарання, яке може задовольнити наше відчуття справедливості». Присутні в залі слухачі, переважно представники громадськості та друзі загиблого, привітали рішення оплесками.

Хоча вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів, рішення Шевченківського райсуду стало потужним сигналом про невідворотність покарання навіть у найскладніших та резонансних справах. Цей вердикт підтверджує, що верховенство права має бути гарантоване кожному громадянину, незалежно від посади чи статусу обвинуваченого.

Сектор Життя слідкує за перебігом цього судового процесу.

справа № 761/19964/24