Село Демидов погружается в г..но или в средневековье?

В свое время газета Сектор Життя проводила расследование о незаконном выделении земельного участка в селе Демидов Вышгородского района под строительство двух девятиэтажек.

Помимо того, что Демидов не имеет никакой инфраструктуры (даже в сравнении в Дымером, что в трех километрах рядом) оказывается, в селе нет централизованной канализации. Вернее она есть, где-то в развалинах труб советского времени, да и их уже давно выкопали и сдали на металлолом.

Микрорайон, в котором хотели построить девятиэтажки, практически весь состоит из двухэтажных домов и нескольких четырех этажных. И все эти дома сливают фекалии в выгребные ямы.

Представляете – многоквартирные дома сливают свои фекалии в выгребные ямы!

Все дома находятся на содержании Коммунального предприятия «Демидовкомунхоз», который местные жители считают практически собственностью председателя села Василия Дидка. По слухам предприятие фактически банкрот, но из местного бюджета регулярно получает деньги на содержание. Куда же уходят регулярные платежи населения за вывоз мусора, очистку выгребных ям, убору и т.д. никто не знает.

В связи с тем, что директор предприятия Руслан Костюченко фактически с момента его назначения не давал отчет о деятельности, даже представить масштаб разворовывания средств нельзя.

Сегодня в Демидове назревает экологическая катастрофа, так как вот уже вторую неделю выгребные ямы возле домов не выкачиваются. Фекалии практически льются на улицу.

И вот, в таком месте, где отсутствует канализация, хотели построить высотки. А не поплыли бы они?

Материалы по теме:
Чи буде в селі Демидів свій Еліта-Центр?
Сумнівний забудовник. Історія із “запахом”.
Оборудки Демидівського сільського Голови Світлани Обаль із землею.

*скиншот из обсуждения в Фейсбук

Антонина Черная

Цар села Демидів. Історія друга. Ростислав Ільїч, депутат-сепаратист

Знайомтесь, це Ростислав Ільїч, депутат Демидівської сільської ради Вишгородського району.

Він житель багатогранного села Демидів, в якому живут переважно гарні люди. Вони охайні, дбають про свій будинок та клаптик землі, піклуються про дітей, але не хочуть (або не вміють) приймати активну участь в житті села. Це призводить до того, що до влади приходять місцеві "царьки" або одіозні особи.

4 липня 2016 року редакція газети була присутня на черговій сесії Демидівської сільської ради, на якій розглядалися різні питання щодо відведення земельних ділянок, податків, членів виконавчого комітету, премій та багато іншого.

Порядок проведення таких сесій сільських рад регулюється Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та затвердженим цими ж радами власними регламентами. Сесії рад є відкритими, на них можуть бути присутні будь-які особи, а виступи на на них є публічними.

На редакційний запит редакції, Демидівська сільська рада в особі секретаря Людмили Іванової, відмовилась надати копію регламенту, тому ми не знаємо, як же депутати встановили власний порядок проведення засідань.

Ця сесія Демидівської сільської ради завершилась скандалом, який не вчиняли жодні нормальні посадові особи з часу повалення режиму Януковича. На завершення сесії, депутат Ростислав Ільїч публічно виконав гімн Радянського Союзу.

Це в той час, коли Росія веде відкриту війну проти України. В той час, коли тільки в селі Демидів мобілізовано 70 мешканців. Це є настільки антиморально по відношенню до жителів села, народу України, що пояснень вчинку немає.

Як видно з відео, сільський голова Василь Дідок не тільки жодного зауваження не зробив, а навіть не відреагував. Можливо він і сам дотримується сепаратиських поглядів?

Виконання гімну СРСР у відповідності до ст. 436-1 КК України, є злочином:

1.Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. Виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки", - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.

2. Ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Про даний факт доведено до відома правоохоронних органів та служби безпеки, оскільки без усякого сумніву, депутат Демидівської сільської ради Ростислав Ільїч за таку антидержавницьку та, нашу думку, сператистську поведінку, повинен бути притягнутий до відповідальності.

Дана стаття є продовження циклу "Цар села Демидів" Історія перша. Цареві посіпаки Іванова та Артемчук. Далі буде.

Фотоматеріали використані з відкритих джерел.

Антоніна Чорна
спеціально для газети "Сектор Життя"

Цар села Демидів. Історія перша. Цареві посіпаки Іванова та Артемчук.

Знайомтесь, це Людмила Іванова, депутат Демидівської сільської ради Вишгородського району та одночасно її секретар. Їй усього 41 рік, вона як для села гарно виглядає, а на час відсутності “Царя” - Демидівського сільського голови Василя Дідка - виконує його обов'язки.

 

.
І ось зараз, вона вирішила проявити свої не тільки організаційні, а й надзвичайно глибокі юридичні знання. А допомагає їй у цьому, вічний землевпорядник сільської ради, Володимир Артемчук, який у цій раді є майстром на всі руки, як то кажуть: “і швець і жнець і на дуді гравець”.

Як показало останнє засідання сесії Демидівської сільради, він розбирається не тільки в питаннях землі, а також в податках, політиці, АТО та багато чого іншому, називаючи сільську раду гучним словом “ми”, наче свою особисту власність.

А у цьому селі, моя рідна сестра Анастасія має у власності спадщину - частинку старої дерев'яної хати, яка збудована ще в 30х роках минулого століття і не зрозуміло як, виділені під нею 12 соток землі.

При цьому, земля під її невеликим сараєм, за давнім рішенням Демидівського сільського голови (а землевпорядник був і є Артемчук), знаходиться у власності іншого співвласника будинку. Це було зроблено умисно, щоб сусіди сварилися між собою, а потім ішли на поклон до "Царя" і просили вирішити спір.

Щоб пройти до належної сестрі частини земельної ділянки, треба здолати вузький прохід шириною дещо більше двох метрів та завдовжки аж 55 метрів. Жодна машина, у випадку якоїсь екстреної ситуації (наприклад пожежна чи швидка) просто туди не проїде.

До цієї землі, з боку городів, прилягає інша частинка землі, яка нікому ніколи не була потрібна і лише через неї можна проїхати на належну сестрі ділянку. З давніх давен сусіди складували на ній сміття та непотріб, вона роками заростала бур'янами. І вже декілька років, Анастасія намагається прибирати сміття та бур'яни, але клопоти з малолітною дитиною, невеликий заробіток не дає змоги все охопити одночасно.

Зважуючи на те, що належна їй земельна ділянка має цільове призначення — для обслуговування будинку, використовуючи своє конституційне право на отримання землі під городництво, Анастасія звернулася до сесії сільської ради із проханням передати їй ту закинуту і нікому не потрібну землю для обробітку.

Одне вона прогадала - навпроти бажаної земельної ділянки живе той самий "Цар", який давно захотів прибрати її до рук, бо йому землі все мало і мало. А у зв'язку з тим, що в свій час сестра судилася з Василем Дідком як сільським головою, він має ще й особисті рахунки.

Так, в день надходження заяви Анастасії до канцелярії сільської ради, була подана така ж заява про виділення цієї ж землі від громадянина, який називає себе багатодітним батьком та зголошується збудувати до осені на цій земельній ділянці будинок! А живе цей громадянин взагалі в іншому кутку села.

За плітками, цього “багатодітного тата” до канцелярії сільської ради привів особисто Василь Дідок. Ні на комісію, ні на сесію цей “тато” так і не з'явився, видно соромно було в очі людям дивитися.

4 липня 2015 року на сесії сільської ради, заява моєї сестри не набрала передбаченої кількості голосів депутатів, питання яке в ній порушене - не було вирішене, тому 7 липня цього ж року, Анастасія повторно звернулася до Демидівської сільської ради із проханням повторно вирішити питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення цієї ділянки.

На що, Іванова та Артемчук, враховуючи перебування "Царя" у відпустці, вирішили блиснути розумом і повернули заяву без розгляду, мотивуючи тим, що заява Анастасії вже вирішена. Про відсутність такого рішення ради, яким вирішено питання моєї сестри по суті, доморощені юристи вперто промовчали.

Це маленька історія поневірянь сестри, показує як на феодальному, майже рабському рівні, вирішуються навіть елементарні справи у селі Демидів, де без "поклону" сільському голові нічого не відбувається. Звичайні громадяни є безправними, змушені принижуватися та просити те, що належить їм за законом.

Далі буде.

Марина Ігнатенко

Читайте також "Цар села Демидів. Історія друга. Ростислав Ільїч, депутат-сепаратист."