Зазвичай у більшості з нас в свідомості досі відгукується якесь соціалістичне, що влада це не ті кого ми обираємо, а ті кого просувають. Ми не усвідомлюємо те, що світ вже змінився і влада стала ближчою до звичайних людей. Частіше стало лунати "...за гроші платників податків" як нагадування про те, що ми і є влада просто уповноважуємо декілька осіб виражати нашу з вами думку в законному полі.
Якщо говорити про депутатів місцевих рад, щоб побачити хоч одного з них вам доведеться в продовж року оббити не один поріг уклінно просячи призначити вам зустріч. Зате напередодні виборів майже кожен стукає у ваші двері. Стандартний набір: дитячий майданчик (гірка-качелька) та дитяче свято з роздачею фарби патріотичних кольорів, щоб могли собі пофарбувати лавочки - проводить кожен другий кандидат, а ще тонни агітаційних матеріалів у поштовій скрині. Головне, виборців не питають чи це їм треба, з нами як завжди спілкуються в односторонньому порядку - обіцянками: "от після виборів, щойно я стану депутатом!!!" та після виборів, як завжди обшарпані стіни парадних, іржаві труби та відсутність гарячої води. Шукайте крайнього..
Тому ми в період агітаційної роботи кандидатів як навіжені маніпулюємо ними вимагаючи поліпшити власне життя "за голос" на виборах. Ми не замислюємось навіть про те, що депутата можно і потрібно навантажувати роботою впродовж всього строку перебування на посаді. Збиратись громадою і працювати. Ставити перед депутатом завдання та досягати їх вирішення. Дійсно, на це піде не одна хвилина нашого з вами часу, але цей час вартий того, щоб район нашого проживання був кращим, достойнішим, цікавішим.
Не можна і не потрібно залишатись осторонь та дозволяти депутату з'являтись перед очима громадян лише перед виборами, потрібно вимагати у депутата звіту за витрачені кошти, за виконану роботу. Лише тоді ми з вами будемо мати чітке уявлення про реальне становище та розміщення дитячих майданчиків у дворі.
