понеділок, 26 лютого 2018 р.

Мертвонароджене обвинувачення


23.03.2017. Житомир. Богунський районний суд.

Це було чергове засідання Богунського районного суду міста за черговою скаргою Олексія Іванова на чергову постанову Житомирської місцевої прокуратури від 23.12.2016 року про закриття кримінального провадження.

Банальна черговість цих подій полягала в тому, що Житомирська місцева прокуратура неодноразово підтверджувала відсутність складу злочину в будь-яких діях [вбитого] Сергія Помазана, а рейдер Олексій Іванов через «своїх» суддів намагався ці постанови скасувати. Яким чином Олексій Іванов здійснював вплив на суддів, ми описували в попередньому випуску газети в статті «Судді проти Закону».

На початку засідання, несподівано для усіх присутніх та й для самої судді, з’ясовується, що перший заступник прокурора Житомирської області О.Білошицький своєю постановою від 15.03.2017 року скасував постанову про закриття кримінального провадження відносно [вбитого] Сергія Помазана та направив справу для продовження досудового розслідування.




(фото з сайту: http://www.pda.zhitomir.info/news_151803.html)

Підставами для цього Олексій Білошицький назвав «не забезпечення виконання постанови прокурора про проведення слідчих дій на іншій території» та «не долучено відповідь на запит скерований до відділу державної реєстрації Києво-Святошинської районної державної адміністрації».

Та нехай, є певні, на думку прокуратури, недоліки досудового слідства, їх необхідно усунути, а після усунення прийняти об’єктивне та законне рішення.

26.04.2017. Житомир. Головне управління Національної поліції Житомирської області.

Цього дня захисники [вбитого] Сергія Помазана починають ознайомлюватися із матеріалами досудового розслідування яке … чомусь завершено, а самого Помазана вже обвинувачують у вчиненні злочинів і справу передають до суду.

Ознайомившись із справою, з’ясовується що дійсно 15 березня 2017 року постановою першого заступника прокурора Житомирської області Білошицького О.В. скасовується постанова прокурора Житомирської місцевої прокуратури Волківського І.Ю. від 23.06.2016 року про закриття кримінального провадження відносно [вбитого] Сергія Помазана.

Того ж 15 березня 2017 року прокурором Житомирської місцевої прокуратури Момот Д.П. невідомо кому (не вказаний адресат) подається клопотання про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 15.04.2017 року.

А вже 15 березня 2017 року постановою першого заступника Генерального прокурора України Сторожука Д.А. це клопотання задовольняється, продовжується строк досудового розслідування до семи місяців - до 15.04.2017 року.

Тобто, більше тридцяти томів кримінальної справи з блискавичною швидкістю лише за один день долетіли із Житомира до Києва та були повністю вивчені заступником Генерального прокурора Дмитро Сторожуком.


(фото з сайту: https://gromnaglyad.com.ua/kak-zashhitit-svoe-imya-i-biznes-ot-psevdoaktivistov-iz-stop-korrupcii/)

Невже минулий колекторський та адвокатський досвід допоміг Дмитро Сторожуку з такою блискавичною швидкістю розібратися з величезним кримінальним провадженням та прийняти виважене рішення?

Можливо, але є одне «але». Стаття 295 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що за п’ять днів до подання на розгляд клопотання про продовження строку досудового розслідування, це клопотання повинно бути вручене підозрюваному та його захиснику. Якщо захист надасть заперечення, вони обов’язково долучаються до подання і розглядаються разом з ним.

В свою чергу, захисники [вбитого] Сергія Помазана стверджують, що жодних клопотань від слідства, крім повідомлення про завершення досудового розслідування - вони не бачили. А всі ці таємні клопотання та секретні постанови про їх задоволення грубо порушують право на захист [вбитого] Сергія Помазана.

Редакція газети звернулася із відповідними запитами до прокурора Житомирської області Війтовича Л.М. та першого заступника Генерального прокурора України Сторожука Д.А., але відповіді на них так і не отримано.

15.11.2017. Київ. Апеляційний суд Київської області.

3 жовтня 2017 року Києво-Святошинський районний суд визнавши обвинувальний акт щодо [вбитого] Сергія Помазана, таким що не відповідає вимогам закону, повернув його до прокуратури Житомирської області.

З’ясувалось, що обвинувальний акт являє собою набір абзаців стандартних фраз, виразів, цитат з законів, а також декілька вирваних з кримінальної справи уривків, які не пов’язані одне з одним.

Інкримінуючи [вбитому] Сергію Помазану вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України прокуратура не змогла навіть зазначити повноваження, якими він зловживав, як службова особа юридичної особи приватного права; даних про юридичну особу приватного права всупереч інтересам використав свої повноваження.



В першій інстанції, рейдер Олексій Іванов спробував застосувати тактику криків, істерик та сліз, які  так гарно спрацьовували в районних судах на житомирщині, але вона не спрацювала.
На засідання апеляційного суду Іванов не прийшов, лише його адвокат. Можливо тому, що відсутні прийнятні та законні аргументи, можливо тому що не має панібратських стосунків із суддями і не можна нічого «вирішити».



(фото з засідання)

Це засідання показало неспроможніть органів прокуратури підготувати обвинувачення [вбитому] Сергію Помазану. На елементарні запитання щодо дії в часі інкримінуємих статей, суті нібито вчиненого злочину ні прокурор, ні представник потерпілого відповісти не змогли.

Апеляційний суд Київської області підтримав повернення обвинувального акту до прокуратури Житомирської області на доопрацювання.

Станом на час написання цієї статті захисники [вбитого] Сергія Помазана не мають жодної інформації про рух справи. Можливо прокурори знову пишуть свої таємні клопотання та постанови намагаючись хоч якимось чином виправити ситуацію.


Немає коментарів:

Дописати коментар