Хлор було відкрито у 1774 році як сполуку, у 1810 році стало зрозумілим, що це окремий елемент. З цього часу почалась нова історія життя світу. Від дезинфектора та пестицида до смертельної зброї, хлор пройшов майже всі можливі етапи застосування.
На жаль, в якусь мить хлор став у один ряд з іншими представниками отруйних речовин, які використовуються для масового знищення людей. Фосген, трифосген, тіофосген та хлорпікрин мають подібні хімічні та токсичні властивості. Визначившись із якісними сполуками почалось масове застосування хлору не тільки у побуті, а й у військових цілях.
Отруйні речовини масового ураження почали застосовувати у період Першої світової війни, 1915-1917 роки стали найактивнішими. Це взагалі, була війна хіміків, не у прямому сенсі та кількість використаних хімічних сполук вражає досі. Через велелюдні втрати бойових одиниць живої сили супротивника найчастіше застосовували фосген, бо він був надто підступний (взаємодіє з водою, є розчинником, викликає сльозотечу, має накопичувальний ефект, з людиною взаємодіє у вигляді пари і т. д.) вражає швидко, симптоми або водночас, або накопичувальні, врятуватись можливо але важко. З хлорпікрином складніше.
У липні 1917 року біля річки Іпр (Бельгія) вперше було застосовано хлоріприн із уражених майже 2500 солдат 87 померло одразу, інші зазнали непоправних втрат здоров’я. Це надихнуло на зловживання у агресії завойовників.
Другу хвилю масового ураження хімічної зброї зустрічаємо в Афганській війні. Настільки захопливо країні впливу застосовували хімікати у боротьбі, що стало зрозуміло: треба зупинитись!
Так, ООН будо розроблено документ про заборону використання зброї хімічного ураження і у 1993 році 197 країн світу підписали “Конвенцію про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення”. Лише КНДР, Ізраїль, Єгипет та Південний Судан утримались від ратифікації хоча і зобов’язані до виконання через міжнародне законодавство. Кожна з країн гарантувала безпеку людству.
Гадалось, що можна жити у безпеці та Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) все частіше почала фіксувати появу нових засобів масового хімічного ураження та застосування їх в різних точках світу. Так, однозначно можемо говорити про різного роду терористичні акти, бомбардування у Сирії, війну в Україні.
Перші звістки про застосування хімічної зброї масового ураження в Україні ми отримали з Донбасу, яскраво зафіксований факт - Азовсталь. Потім точкове застосування гранат К-51 імовірно заряжених хлорпікрином супостат і надалі застосовує хімічну зброю для нищення людей використовуючи сполуки із залишків так званого розброєння, а також нові поєднання.
І поки спеціально уповноважені комісії на законодавчому рівні вноситимуть той чи інший склад хімічної сполуки у спеціальні списки до обмеження чи заборони, перевірятимуть виконання. Цивільному насленню залишається лише одне: вивчати спектр дії хімічних препаратів, допакувати тривожні валізки хімзахистом, зігріваючими ковдрами, протиопіковими, знеболюючими, знезаражуючими, заспокійливими. Най краще не знадобиться.
І пити вітамінки.
Немає коментарів:
Дописати коментар