Стандартизація на сторожі людства

 

За попередніми статтями (посилання будуть далі), редакція зіткнулася з дивною байдужістю. Лісопереробне підприємство ТОВ "Черкаський Турборемонтний Завод", 34363535 (назва, яка аж ніяк не пов’язана з його діяльністю), виготовляє деталь під назвою «Ламель» (детальніше про це – у статті http://www.sektorlife.info/2025/04/chtz.html ). Нічого особливого, за винятком того, що дуб, який ріс 200 років, було перероблено з прибутком у 570 грн/га/рік (стаття «Ідучи по сліду» http://www.sektorlife.info/2025/05/chtz1.html?m=1). Особливо дивує те, що цей виріб дуже специфічний, і, за даними ШІ та відкритих джерел, для його виробництва використовують лісоматеріали порід дуба класів А та В.

Наприклад, ось дані від ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ» щодо обсягів реалізації круглих лісоматеріалів породи дуб:

• 2023 рік - клас якості В - 26 838 куб. м
• 2024 рік - клас якості В - 22 393 куб. м

Тобто за два роки вся Україна виробила та реалізувала приблизно 50 000 куб. м круглих лісоматеріалів дуба класу В, з яких майже 10 % переробило згадане у статтях ТОВ, забезпечивши роботою не більше ніж 50 (а в деякі роки – 30) осіб. До речі, робота на пилорамі – нелегка, і заробітна плата там далеко не міністерська. При цьому прибуток становив лише 570 грн/га/рік зростання багатовікового дуба. Це здивувало навіть ШІ. Але проблема цим не вичерпується, оскільки за документами ТОВ фігурує дуб значно нижчої якості. Трапляються навіть звичайні дрова.

Керуючись здоровим глуздом, Редакція звернулася із запитом щодо можливості виготовлення цієї деталі з дуба класів D та C та очікуваного відсотка виходу до таких установ:

• Національний лісотехнічний університет України, Кафедра “Технологій лісопиляння, столярних та дерев’яних будівельних виробів”
• ДА Лісових Ресурсів України
• ДП "Укрметртестстандарт"
• Національний орган стандартизації ДП “УкрНДНЦ” (який хоча б спробував допомогти, переславши запит за належністю)
• Технічний комітет стандартизації «Лісові ресурси» (ТК 18)
• Національний лісотехнічний університет України, Кафедра технології меблів та виробів з деревини (ТМВД), Кафедра технологій лісопиляння, столярних і дерев'яних будівельних виробів.
• Національний університет біоресурсів і природокористування України, Кафедра технологій та дизайну виробів з деревини

Як зазначалося вище, ДП “УкрНДНЦ” спробував переслати запит. Кафедра «Технологій лісопиляння, столярних та дерев’яних будівельних виробів» повідомила: «Використовувати нормативи витрат деревини на виробництво різних видів пилопродукції, наведені у спеціалізованій літературі, є неможливим через скасування у січні 2019 року старих (радянських) і введення нових європейських стандартів, нова відповідна нормативно-технічна документація відсутня.»

Та оптимістично додала: «Вважаємо, що в Україні немає організацій (установ), спроможних професійно відповісти по суті на поставлені у Вашому інформаційному запиті питання.» Усі інші, оминаючи юридичні подробиці відповідей, або промовчали, або прямо сказали: «НЕ ЗНАЄМО, та й байдуже».

Оскільки ДА Лісових Ресурсів України реалізує державну політику у сфері лісового господарства, журналіст довів це до їхнього відома. Як кажуть, далі буде.

Всім байдуже. Хай купують (за документами) дрова і дивним чином виробляють з них цукерку, яка потім тихенько покидає країну.

Владислав Бур.

Скандал у Броварах: Як приватну забудову перетворили на багатоквартирний комплекс з фіктивним ОСББ

 

У місті Бровари вкотре назріває гучний правовий скандал, що може стати прикладом для масштабних зловживань у сфері містобудування по всій Україні. Йдеться про незаконну забудову та створення фіктивного об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) на базі приватних садиб, що порушує чинне законодавство та підриває довіру до правової системи.

Індивідуальна забудова чи багатоквартирний будинок?

Мова йде про будинок, розташований одразу на п’яти земельних ділянках на вулиці Симоненка: 41/1, 41/2, 41/3, 41/4 та 41/5. За документами — це індивідуальні житлові будинки з відповідним цільовим призначенням землі: «для індивідуального (садибного) житлового будівництва».

Однак у реальності на цій території виріс цілий багатоквартирний житловий комплекс — із десятками квартир, які вже зареєстровані в державному реєстрі як окреме житло. Це суперечить нормам земельного і містобудівного законодавства, адже багатоквартирна забудова заборонена на землях ІЖБ (індивідуальної житлової забудови).

Цей випадок — унікальний приклад того, як завдяки юридичним прогалинам і маніпуляціям приватна садиба може «перетворитися» на прибутковий багатоквартирник.

Фіктивне ОСББ «МОНА»: створене з порушенням закону

Попри те, що будинок формально не є багатоквартирним, у ньому було зареєстровано ОСББ «МОНА», що прямо суперечить Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Адже ОСББ може створюватися виключно у багатоквартирних житлових будинках, які введені в експлуатацію належним чином та мають відповідну правову класифікацію.

Натомість на Симоненка, 41 — це індивідуальні приватні будинки, де спільне управління майном або землею в рамках ОСББ є юридично нікчемним.

Створення такого «ОСББ» виглядає як спроба легалізувати незаконне будівництво та уникнути сплати податків і пайових внесків.

Конфлікт інтересів: Юрист Прокопенко зрадив клієнта?

Ще одним аспектом справи став кричущий конфлікт інтересів. Юрист Іван Прокопенко протягом шести років представляв інтереси Багмута Романа — власника земельних ділянок і ініціатора забудови. Однак згодом став представником відповідачів у справі проти свого ж колишнього клієнта, фактично — діє на боці ОСББ, створеного на базі спірного об’єкта.

Більше того, за інформацією з джерел, Прокопенко отримав квартиру у цьому будинку, а згодом вимагав додаткову винагороду — що ставить під сумнів як його етичну позицію, так і професійну доброчесність. При цьому юрист обіймає посаду начальника юридичного відділу Києво-Печерської лаври, що викликає додаткові питання щодо дотримання норм християнської етики.

Судова справа з політичним підтекстом?

У Броварському міськрайонному суді наразі триває розгляд справи №361/8358/24, в якій ОСББ «МОНА» намагається визнати за собою право власності на земельні ділянки, що перебувають у приватній власності Багмута. Всі ці ділянки знаходяться під арештом, що не завадило представникам ОСББ вимагати передання прав через суд.

Експерти попереджають: у разі задоволення позову, бюджет недоотримає щонайменше 500 тисяч гривень через уникнення сплати податків і зборів. У час війни, коли кожна гривня важлива — це прямий удар по державних інтересах.

Що далі? Випробування для системи

Цей кейс — не лише про незаконну забудову. Це — індикатор того, наскільки легко обійти українські закони, коли у справі фігурують зв’язки, маніпуляції та професійна недоброчесність.

Громадськість, правоохоронні органи та медіа повинні уважно стежити за цією справою. Інакше — завтра аналогічні «садиби» можуть з’явитись у будь-якому місті України, легалізовані через фіктивні ОСББ та сумнівні рішення судів.