Веб-сайт українського уряду оновив інформацію про захист прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Нещодавно ухвалені зміни забезпечують, що під час воєнного стану та протягом півроку після його завершення, ВПО, які відносяться до особливо вразливих груп, не можуть бути виселені з тимчасового житла. Це рішення має на меті зміцнити правовий та соціальний захист цих осіб, знявши обмеження на термін їхнього проживання, які раніше були встановлені законодавством.
У 2017 році відбулась знакова подія у судовій системі України коли вкотре стало зрозумілим, що судова система беззахисна. Місто Нікополь Дніпропетровської області, постраждалий у кримінальній справі, батько одного із загиблих, підірвав у залі суду дві бойові гранати. «Шумовий ефект» посів перше місце у всіх таблоїдних виданнях не тільки України.
За основною версією події, причиною такого
вчинку з боку потерпілого [батька], стало постійне
затягування справи у судовому процесі та переносу судових засідань. В одному з
видань називають й іншу причину, зі слів дружини потерпілого [батька], стала
розмова з адвокатом у якій лунали цифри грошового еквіваленту, які потрібно
занести до суду для пришвидшення вирішення питання по суті.
29 липня 2021 року у Нікопольському міськрайонному
суді відбулось судове засідання по обвинуваченню братів Петренків у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого п.1, 7, 12 ч.2 ст. 115 КК України. У цій справі головуючий суддя Клименко Ірина В'ячеславівна колегія
Чуприна Андрій Петрович та Борисова Наталія Анатоліївна.
Котре
засідання поспіль судді не бажають розглядати жодних клопотань в тому числі про
обрання міри запобіжного заходу (про який ми писали у статті Правосуддя по Нікопольски). На цей раз
колегія вирішила «надути губки мов мале дівчисько» та закатали розборки із
потерпілим через його скаргу до Вищої ради правосуддя: суддя Клименко вважає,
що потерпілий Біляшевич настільки не довіряє складу колегії суддів, що по-перше
заявляв відвід (ред. відхилений цією колегією у попередньому засіданні), ним
було направлено скаргу до Вищої ради правосуддя (ВПР) в якій серед іншого він обвинувачує
суддів: «Про те, що судді порушили поведінку, що порочить звання суддів та
підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності,
непідкупності, відповідності способу життя суддів, статусу… Тому з цих підстав
судді заявляють самовідвід, бо це є такий критерій, що потерпілий настільки не
довіряє суддям, що пише такі звинувачення!»
Далі
почали виясняти у потерпілого Біляшевича чому той написав таку скаргу до ВПР, нащо він це зробив, як у нього вистачило
наснаги таке зробити.
Опитавши
думку учасників процесу судді видалились до нарадчої кімнати.
За
двадцять хвилин колегія оголосила вступну та резолютивну частину ухвали, якою
самоусунулись від суддівства у цій справі. Знаючи наперед, що заразом буде розглядатись питання підсудності цієї
справи, бо у Нікополі є лише чотири судді із допуском до кримінальних справ. В колегії
троє.
Апеляційна
інстанція скасувала самовідвід.
Тепер
справа буде розглядатись переобраною колегією. Судді Клименко у ній вже немає.
Зважаючи на її тісні зв’язки із місцевою прокуратурою не важко зрозуміти мотивацію
таких її дій.
Наостанок
«ображена» колегія суддів написала заяву до прокуратури про втручання в
діяльність судді по здійсненню правосуддя на одного із адвокатів та журналістів
місцевого видання.
Судді
вважають, що висвітлення судового процесу це втручання в особисте життя і тиск
(ред. заборона до зйомки процесу). Що нагадування про події 2017 року це
залякування суддів. Що прохання адвокатів провести підготовче засідання та
розглянути клопотання про обрання міри запобіжного заходу - це маніпуляції.
У своїй заяві до прокуратури судді наполягають
на тому, що адвокат завчасно повідомила журналістам про скаргу до ВПР, адже на
сайті(!) скарги не було. Діджиталізація дійсно в нас на першому місці, та чи
настільки ми вже залежні від інтернету?
Таким
чином, повертаючись до трагічних подій 2017 року, варто згадати про те, що досі
ніхто не поніс покарання за доведення до самогубства людини. У цьому контексті
судді створюють штучний ажіотаж до проблеми захисту життя забуваючи про
контроль за виконанням розслідування подій, які вже стались, не замислюються
над питанням: з яких підстав досі ніхто не покараний у доведенні особи до
самогубства? Нам достеменно не відомо, чи взагалі було порушено кримінальну
справу за фактом доведення до самогубства, а от відповідальність за вибухи у
залі судових засідань, звісно, за потерпілим [батьком] (справа
№: 182/4098/16-к від
28.07.2016)
Також, варто нагадати про необхідність підвищення безпеки не тільки в установі суду: для суддів та працівників, а й для всіх учасників процесу. Нагадати про справедливість та рівнобічність розгляду судових проваджень. Нагадати про повагу та розуміння людського горя. Адже звертаючись до суду людина прагне справедливості.
