Інтерв'ю підготовлене журналісткою Оксана Мацьопа оригінал статті читайте на сайті IWPR
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну було зареєстровано
понад 150 000 воєнних злочинів. Документування та розслідування цих злочинів,
скоєних російськими військами, має вирішальне значення для забезпечення
правосуддя, притягнення агресора до відповідальності та запобігання безкарності.
Truth Hounds - одна з незалежних організацій, що займається
документуванням та розслідуванням воєнних злочинів в Україні. Співробітниця
ІСПР Оксана Мацопа поспілкувалася з Мариною Слободянюк, координатором тренінгів
та стратегічних проектів, та Богданом Косохатком, керівником відділу
розслідувань Truth Hounds.
Оксана Мацопа: Як змінилися масштаби та характер російських воєнних
злочинів за 11 років війни в Україні?
Марина Слободянюк: Ще задовго до повномасштабного вторгнення в Донецькій та
Луганській областях були задокументовані незаконні затримання цивільних осіб та
катівні. Працюючи з правоохоронцями, ми мали уявлення про приблизну кількість
воєнних злочинів. Але все змінилося у 2022 році. Найсуттєвішою зміною став сам
масштаб. Ми побачили і відчули різницю в кількості воєнних злочинів після
повномасштабного вторгнення. По-перше, стала доступною офіційна статистика
злочинів. Генеральна прокуратура відкрила на своєму сайті публічну базу даних
зареєстрованих кримінальних проваджень, пов'язаних з міжнародними злочинами та
правопорушеннями, пов'язаними з конфліктом. Ми одразу побачили, що ця цифра
оновлюється і зростає. З початку повномасштабного вторгнення вона збільшилася
на десятки тисяч.
Раніше ми рідко, якщо взагалі коли-небудь, стикалися з такими воєнними
злочинами, як жорстоке поводження з військовополоненими та їх страта. Однак
зараз ці дії стали звичним явищем. З'явилися численні відеозаписи, на яких
злочини зафіксовані на камеру, а також задокументовані накази і прямі
розпорядження командирів про страту військовополонених - дії, які самі по собі
є воєнними злочинами.
Географія цих злочинів також розширилася. Раніше вони обмежувалися
окупованими та прифронтовими територіями Донецької та Луганської областей, а
також окупованим Кримським півостровом. Однак те, що ми спостерігаємо з лютого
2022 року, має зовсім інший масштаб та іншу природу. Жорстокість стала
беззаперечною, розкриваючись у всій своїй нелюдськості та у всіх можливих
проявах.
Марина Слободянюк: Ще задовго до повномасштабного вторгнення в Донецькій та
Луганській областях були задокументовані незаконні затримання цивільних осіб та
катівні. Працюючи з правоохоронцями, ми мали уявлення про приблизну кількість
воєнних злочинів. Але все змінилося у 2022 році. Найсуттєвішою зміною став сам
масштаб. Ми побачили і відчули різницю в кількості воєнних злочинів після
повномасштабного вторгнення. По-перше, стала доступною офіційна статистика
злочинів. Генеральна прокуратура відкрила на своєму сайті публічну базу даних
зареєстрованих кримінальних проваджень, пов'язаних з міжнародними злочинами та
правопорушеннями, пов'язаними з конфліктом. Ми одразу побачили, що ця цифра
оновлюється і зростає. З початку повномасштабного вторгнення вона збільшилася
на десятки тисяч.
Раніше ми рідко, якщо взагалі коли-небудь, стикалися з такими воєнними
злочинами, як жорстоке поводження з військовополоненими та їх страта. Однак
зараз ці дії стали звичним явищем. З'явилися численні відеозаписи, на яких
злочини зафіксовані на камеру, а також задокументовані накази і прямі
розпорядження командирів про страту військовополонених - дії, які самі по собі
є воєнними злочинами.
Географія цих злочинів також розширилася. Раніше вони обмежувалися
окупованими та прифронтовими територіями Донецької та Луганської областей, а
також окупованим Кримським півостровом. Однак те, що ми спостерігаємо з лютого
2022 року, має зовсім інший масштаб та іншу природу. Жорстокість стала
беззаперечною, розкриваючись у всій своїй нелюдськості та у всіх можливих
проявах.
Маючи таку велику кількість
злочинів, як ви вирішували, які справи розслідувати?
Слободянюк: Оскільки ситуація на лінії фронту була дуже динамічною,
і ми стикалися з абсолютно новими викликами, ми встановили певну процедуру:
протягом дуже короткого часу після звільнення територій ми відправляли туди
групи слідчих. Слідуючи впритул за лінією фронту, вони збирали первинну
інформацію на звільнених територіях про всі зафіксовані воєнні злочини. Так
було в Чернігівській та Харківській областях. Наші слідчі були розгорнуті майже
одразу після Слобожанського прориву [український контрнаступ восени 2022 року],
який призвів до звільнення значних територій. Це, звісно, дозволило зібрати
значний обсяг інформації. Подібний підхід був реалізований і в Херсонській
області. Потім, коли ми виявляли достатньо доказів або переконливих версій для
притягнення до відповідальності, ми бралися за справу і починали офіційне
розслідування. Крім того, у резонансних справах, таких як справа [дитячого
письменника] Володимира Вакуленка, яка привернула значну увагу громадськості,
або обстріл Миколаївської обласної державної адміністрації, ми могли вирішити
розпочати власне розслідування, щоб з'ясувати, який внесок ми можемо зробити в
більш широке розслідування цих резонансних інцидентів.
Які злочини ви задокументували в
Чернігівській області?
Слободянюк: Ягідне [село, де російські війська утримували 300 місцевих
жителів у заручниках у 2022 році] було першочерговим об'єктом уваги нашої
першої польової групи, яка була направлена до Чернігова. Там наші розслідувачі
задокументували місце, де сотні людей були незаконно затримані та використані
як живий щит. На шкільному подвір'ї вони побачили численні сліди військової
техніки. Вони навіть знайшли блокнот, що
містив, як виявилося, прізвище та номер телефону російського солдата, який там
дислокувався, і який ми передали правоохоронним органам. Опрацювавши ці дані,
ми зрозуміли, що можемо знайти додаткові свідчення про незаконні місця
несвободи на північ від Чернігова, на територіях, що перебувають під окупацією.
Майже в кожному селі, яке ми відвідали, ми зустрічали історії про незаконні
місця несвободи - катівні. Я говорю про такі невеликі села, як Халявин,
Петрушин і Терехівка. У Терехівці, за словами місцевих жителів, знаходився штаб
генерала Олександра Лапіна, який командував наступом на Чернігів. Одним з
найбільш значних місць масового незаконного позбавлення волі було селище
Вишневе. Лише в цьому селі ми виявили щонайменше два таких місця: підвал
місцевої школи та територія заводу, так званої лісопилки. Ми задокументували
всі ці факти і згодом встановили осіб, які виконували функції комендантів на
цих територіях, або особисто катували чи вбивали цивільних осіб.
Як розслідувачі Truth Hounds
ідентифікували Костянтина Смірнова (позивний «Закон») як командира і Дениса
Підгорного як його підлеглого у розстрілі братів Куліченків у Вишневому?
Косохатько: Це була різноманітна інформація, яка складалася, як
шматочки пазлу.
Один з наших розслідувачів знайшов інформацію про Закона. Я
пригадую відео, на якому він був у масці та балаклаві, яка закривала його
обличчя. Були ще якісь додаткові деталі... Люди часто дають фрагментарну
інформацію. Вони можуть описати людину, згадати ім'я, яке починається,
наприклад, на «К», запропонувати список можливих імен або прізвищ, або дати
контекстну інформацію, наприклад, що людина служила у військовій поліції. У
випадку з юристом це було саме так. Хтось нам сказав, що він з військової
поліції.
Щодо Підгорного, то у нас була інформація про його позивний, а службове
розслідування встановило його загальнодоступні персональні дані, включаючи прізвище,
ім'я, по-батькові та, здається, дату народження. Потім вони поділилися цією
інформацією з нами, і ми допомогли їм розкрити подальші деталі. Для цього ми
використовували витоки баз даних та різні загальнодоступні агрегатори даних.
Чи змінила повномасштабна війна
методи та інструменти, які використовуються для виявлення злочинців?
Косохатько: На початку повномасштабного вторгнення в нашому
розпорядженні було менше інструментів.
Наприклад, технологія розпізнавання облич існувала до 2022 року, і вона
стала особливо популярною в перші дні війни. Частково це було пов'язано з тим,
що російським солдатам іноді не вдавалося приховати свої обличчя, вони
розкривали особисту інформацію або публікували фотографії в соціальних мережах.
Однак алгоритми, що лежать в основі цих програм, тоді були менш ефективними. З
2022 року ці інструменти швидко «навчаються» - використовують штучний інтелект,
щоб стати набагато ефективнішими. Традиційні методи все ще відіграють певну
роль, наприклад, пошук витоків у базах даних. Якщо у когось є профіль у
соціальних мережах, ці ресурси можуть допомогти виявити додаткові особисті
дані. Наприклад, якщо у людини є акаунт ВКонтакте, можна знайти її номер
телефону, адресу електронної пошти або іншу ідентифікаційну інформацію. Аналіз
цих витоків даних може виявити подальшу інформацію.
Зараз в Україні з'явилися численні сервіси та інструменти, а також
вдосконалені методології та навіть вичерпні посібники. З'явилися агрегатори
даних з фотографією та особистими даними людини. Раніше доводилося шукати
окремо фото та особисті дані. Тепер ви можете просто завантажити фотографію і
отримати доступ до особистих даних, фотографій, профілів у соціальних мережах і
навіть зв'язків між людьми. Це значний прогрес. Один з наших слідчих знайшов
інформацію про Закона. Я пригадую відео, на якому він був у масці та балаклаві,
яка закривала його обличчя. Були ще якісь додаткові деталі... Люди часто дають
фрагментарну інформацію. Вони можуть описати людину, згадати ім'я, яке
починається, наприклад, на «К», запропонувати список можливих імен або прізвищ.
Як Truth Hounds співпрацює зі слідством?
Слободянюк: У нас налагоджена чітка система співпраці. Слідчі надсилають
офіційні запити на офіційному бланку, в яких викладають конкретні питання щодо
певних фактів у рамках поточних кримінальних розслідувань. У відповідь ми
надаємо запитувану інформацію у вигляді аналітичного звіту, який потім
надсилаємо їм.
Крім того, наші фахівці часто офіційно залучалися в якості експертів у
конкретних справах. У таких випадках перед нами ставилися ширші завдання і
навіть надавався доступ до матеріалів справи для ознайомлення. На основі
проведеного аналізу ми надавали експертні висновки слідчим. Ми також зберігаємо
та структуруємо інформацію в базі даних IDOC [яка аналізує та систематизує
розслідування воєнних злочинів]. Це дозволяє нам надавати доступ і отримувати
відповідні матеріали для будь-якого розслідування, як національного, так і
міжнародного.
