Кримінальна історія, що розпочалася в перші дні 2020 року в Києві, отримала остаточну крапку в апеляційній інстанції. Судова колегія підтримала позицію публічного обвинувачення, залишивши в силі найсуворішу міру покарання для чоловіка та тривалий термін ув’язнення для його спільниці. Ця справа є показовою з точки зору доказування корисливого мотиву та інкримінування особливої жорстокості при вчиненні вбивства.
Перебіг подій встановив чітку хронологію злочинного умислу. Фігуранти прибули до столиці, не маючи постійного місця проживання та законних джерел доходу. Першим етапом їхньої діяльності став напад на перехожого у Святошинському районі, що кваліфікується як грабіж. Отримані від реалізації викраденого майна кошти були використані не для забезпечення побутових потреб, а як інструмент для підготовки наступного тяжкого злочину — оренди житла на Подолі, яке стало місцем розправи.
Юридична конструкція обвинувачення базувалася на доведенні того, що вбивство двох дівчат, Марії та Єви, не було спонтанним актом агресії, а наслідком спланованого розбійного нападу. Ключовим фактором для призначення довічного позбавлення волі став спосіб позбавлення життя, який у матеріалах справи та вироку визначено як вбивство, вчинене з особливою жорстокістю.
Відповідно до роз'яснень кримінального права, особлива жорстокість у цій справі характеризується не лише кількістю завданих тілесних ушкоджень — 17 ножових ударів одній потерпілій та 28 іншій, — а й характером дій зловмисників. Жертви були попередньо зв’язані скотчем, що позбавляло їх можливості чинити опір чи захищатися, посилюючи їхні фізичні та моральні страждання перед смертю. Нанесення такої кількості поранень у життєво важливі органи свідчить про свідоме бажання завдати максимального болю, що виходить за межі необхідного для простого позбавлення життя.
Роль жінки у цьому провадженні була визначена як співвиконавство. Попри її спроби надати слідству неправдиві свідчення та взяти провину на себе з метою вигороджування спільника, судова експертиза та зібрані докази спростували цю версію. Її участь у приховуванні слідів злочину, замиванні крові, пакуванні тіл та подальшому збуті особистих речей убитих у ломбард підтвердила спільність злочинного наміру та активне сприяння у реалізації розбійного нападу, що призвів до летальних наслідків.
Київський апеляційний суд відхилив доводи сторони захисту щодо можливості пом’якшення вироку або направлення справи на новий розгляд. Рішення залишити в силі довічне ув'язнення для головного фігуранта та 13 років позбавлення волі для його спільниці є актом правової справедливості, що базується на невідворотності покарання за посягання на найвищу цінність — людське життя, вчинене з винятковим цинізмом та корисливим розрахунком.
справа 758/200/20
