Підходить до завершення один з найскладніших кадрових процесів в Державі, який буде показником того, чи є в країні судова система та верховенство права, чи всі судові рішення приймаються виключно шляхом хабарів та адміністративного ресурсу.
Суддя Окружного
адміністративного суду м. Києва Шрамко Ю.Т., незважаючи на право, закон, європейське
законодавство, судову практику, вимогу державного виконавця, науково-правову
експертизу Національної академії наук написала в судовому рішенні про
встановлення порядку і способу виконання рішення суду та судового контролю, що
поновлення державного службовця (увага!) на неіснуючій посаді в неіснуючому штатному розписі (фактично службове підроблення) є законним, не
дивлячись на те, що Верховний Суд вважає інакше.
На думку Шрамко Ю.Т.
непоновлена на посаді особа повинна повторно доводити своє право на поновлення
в судовому порядку, хоча рішення суду не є виконаним.
В цьому судовому рішенні
порушено всі можливі принципи здійснення судочинства, зокрема, те, що обставина
один раз встановлена судом не підлягає повторному доведенню, не кажучи вже про
законність, верховенство права.
Шановні панове юристи!
Покладіть свої дипломи в шухляду, а ще краще спаліть. Вони більше не потрібні.
Ви – статисти. Не більше, не менше. Суддя Шрамко Ю.Т. вважає, що Ви Державі не
потрібні. Незалежно від того, що Ви напишете в документі, якими доказами
обкладетесь, суддя через адміністративний тиск напише в судовому рішенні що
завгодно, не посилаючись при цьому на жодну правову норму та порушуючи все, що
тільки можна.
Група свавільників, що не дають спокою державним установам
та професійним людям, яку відсунули від смачного корита в Держгеонадрах, через
неадекватну хворобливу амбіційність перед черговим етапом виборів хоче довести
всій країні, що ми не живемо в правовій Державі і в нашій країні взагалі не діє
закон, а головне - це хамство, безконтрольність та повна відмороженість.
Юрист Крістіна Браіловська хоче довести, що це не так і свавільників законом можна поставити на місце, не даючи хабарів та без наявності будь-якого адміністративного тиску.
Вирішить питання наявності в Державі закону та його дії
трійка суддів Шостого апеляційного адміністративного суду - Костюк
Л.А., Кобаль М.І., Бужак Н.П.
Також це питання слід
задати Голові Шостого апеляційного адміністративного суду Горяйнову А.М.
Чи справиться з цим
надскладним завданням судова система, чи зганьбить себе, йдучи на поводу у
хворобливих неадекватних осіб, ми дізнаємось найближчим часом.
Згідно з рішенням ОАС м. Києва від 24.02.2020
Браіловську Крістіну було поновлено на посаді начальника Юридичного управління.
Це рішення було залишено в силі судом апеляційної та касаційної інстанції.
В період відсутності
Браіловської К.Е. на робочому місті було змінено штатний розпис і замість
посади начальника Юридичного управління введено посаду директора Юридичного
департаменту. Штатний розпис Держгеонадр, де існувала посада начальника
Юридичного управління, визнано таким, що втратив чинність.
Згідно із законом,
судовою практикою, вимогою державного виконавця, висновками експертиз,
європейською практикою поновлення в таких випадках здійснюється шляхом введення
до чинного штатного розпису скороченої посади або шляхом поновлення на
рівнозначній посаді.
Держгеонадра станом на
даний час рішення суду не виконали та більше того, аби усунути сильного
суперника від можливості повернення на робоче місце, керівництво вдалось до
формальних кадрових маніпуляцій.
Її було «поновлено» на неіснуючій посаді, тобто
на посаді, якої нема.
Головний юрист служби Сергій Губа, який на даний час обіймає цю посаду, даючи Роману Опімаху цей наказ на підпис, «забув» йому повідомити, що це службове підроблення. Що поробиш – своя рубаха ближча.
Далі на «флешмоб» відреагувала суддя Шрамко Ю.Т., яка всупереч позиції державного виконавця без перебільшення написала в судовому рішенні, що «поновлення» на неіснуючій посаді це «законно».
24 вересня 2020 року в Шостому апеляційному адміністративному суді відбулось перше судове засідання у справі.
Колегія суддів задала
порушникам абсолютно слушні питання:
Чи введено до штатного
розпису Держгеонадр посаду начальника Юридичного управління перед тим, як на
ній Позивача було «поновлено»? Чи є така посада в штатному розписі Держгеонадр
на даний час? Чи є у цієї посади посадова інструкція та робоче місце, якщо такої посади немає в
штатному розписі? Як можна допустити особу до виконання посадових обов'язків,
якщо такої посади в штатному розписі не існує? У який спосіб Позивача реально
допущено до виконання посадових обов'язків? Яка на сьогоднішній день структура
Держгеонадр? На момент постановлення судового рішення про поновлення на посаді,
яка посада відповідала посаді начальника Юридичного управління в чинному
штатному розписі? В якому підрозділі працюють підлеглі особи, яку на посаду
«поновлено»?
Судом констатовано факт, що спочатку має бути
«посада», а потім працівник.
Представник Відповідача в судовому засіданні визнала, що фактичний допуск Браіловської К.Е. до виконання посадових обов'язків не відбувся, в неї немає і не може бути посадових обов'язків, робочого місця та підлеглих осіб в управлінні, оскільки посаду, на яку її ніби-то «поновлено», до чинного штатного розпису Держгеорадрами не введена, тобто її не існує.
Відповідь на всі питання у представника Держгеонадр була одна – «Браіловська не з'являється». По-перше, це не відповідає дійсності, оскільки до приміщення Держгеонадр її допущено не було. По-друге, виникає цілком слушне питання, куди вона в принципі має з'являтись: посади, на яку її «поновлено» в штатному розписі не існує, робочого місця та посадових обов'язків відповідно немає, підлеглі переведені в чинний штатний розпис у рівнозначний підрозділ, заробітна плата не нараховується. Чи, можливо, вона має сидіти в коридорі «на табуретці»? Із заробітною платою окреме питання, оскільки нараховуватись на неіснуючу посаду на державній службі вона в принципі не може.
В той же час згідно із
законом поновлення вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення
працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі
рішенням суду, до виконання попередніх
обов'язків, а звільнений без законних підстав або з порушенням установленого
порядку працівник не поновлюється на попередній роботі лише у випадку, коли
поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи,
організації.
Згідно із Законом про державну службу посада державної служби визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов’язками у межах повноважень, визначених Законом.
В силу п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на чітке визначення посадових обов’язків. Право державного службовця на чітке визначення посадових обов’язків кореспондується з обов’язком органу державної влади визначити ці обов’язки та відповідно довести їхній зміст до відома державного службовця, тобто, ознайомити його з посадовими обов’язками на займаній ним посаді.
Отже, системний аналіз цих норм у їх взаємозв’язку дає підстави стверджувати, що перебування особи на посаді, яка не передбачена у штатному розписі державного органу, не можна вважати зайняттям посади державної служби у розумінні наведених вище норм Закону України «Про державну службу».
Висновок напрошується сам собою – «поновлення» особи на неіснуючій посаді – не є виконанням рішення суду, особу до виконання посадових обов'язків фактично не допущено.
Також виникає питання, хто ж така Крістіна
Браіловська, що через неї готові зламати всю судову практику в країні та заново
прийняти Кодекс адміністративного судочинства без правових принципів. Таке
враження, що для неї скоро пропишуть окремий закон.
Раніше ЗМІ розповідали історію звільнення керівника
юридичної служби Держгеонадр Крістіни Браіловської. До речі, саме вона є
автором та розробником проекту електронних торгів на користування надрами, які
підняли престиж геології в цілому та приносять бюджету мільйонні статки, про що
знають всі, проте мало хто говорить.
Юрист 13 років працює в галузі екології та геології. Є
автором та розробником практично всіх дерегуляційних ініціатив в галузі.
Підстав для її звільнення у попереднього керівника
Держгеонадр Олега Кирилюка не було. Тому він вдався до підкидання до кабінету
грошових коштів( які вона випадково знайшла сама у шухляді столу), взлому
особистого кабінету і викидання з нього особистих речей, тримання рік під
штучними дисциплінарними провадженнями, які завершились нічим.
До речі, за розробку проекту постанови по електронним
торгам, Олег Кирилюк додумався поставити "двійку" за щорічне
оцінювання.
Олег Кирилюк
зараз перебуває під численними кримінальними провадженнями. Цей видатний діяч
роками не вилазить з НАБУ. Допрацювався.
Поступове
вигравання Крістіною Браіловською судових процесів та усвідомлення факту
неможливості її ушкодження призвело до повної шизофренії та банальної помсти у
учасників процесу. Їй погрожували штучним криміналом, ламали салон авто, ставили
за нею «ноги», взламували інтернет-сигналізацію. Про все це було повідомлено
правоохоронні органи.
Не дивлячись на те, що «смотрящій» Олега Кирилюка Олег Попов в прямому сенсі слова бігає за
кожним її папірцем вже два з половиною роки і судячи з характеру деяких незаконних маразматичних рішень скрізь сує хабарі, процес наведення ладу та
відновлення справедливості успішно триває.
Олегу
Попову вдалося вибити безпідставну відмову від Голови НАДС Ващенко в проведенні
перевірки, аналогічну відмову в Держпраці України, а в Шевченківському
управлінні поліції він вже давно оселився, оскільки щодо Олега Кирилюка за
фактом незаконного звільнення відкрито кримінальну справу.
Аналогічну справу відкрито за фактом не поновлення на
посаді.
На даний час юрист перебуває під тиском: останній
телефонний дзвінок був про те, що вона «має сидіти тихо», ніде не
працевлаштовуватись та мовчки програвати всі суди, аби неадекватні месники
побачили, що «вони перемогли».
Проте ми впевнені, що правда і закон будуть вищі.
Юриспруденції в Україні бути! Боротьба за «право» триває. Ми змусимо їх
поважати закон.
Немає коментарів:
Дописати коментар