Конвульсії Опімаха в небажанні поновлювати на посаді директора Департамента правового забезпеченя

 Редакція продовжує слідкувати за грубим порушенням закону Голови Державної служби геології та надр України Романа Опімаха.

Голову Державної служби геології та надр України Шевченківським районним судом м. Києва в особі судді Мєлєшак О.В. визнано ВИННИМ у вчиненні адміністративного правопорушення за ознаками складу, передбаченого статтею 188-40 КУпАП., в частині невиконання вимог Уповноваженого ВРУ з прав людини на підставі складеного адміністративного протоколу щодо:

непоновлення на посаді директора Департаменту правового забезпечення Держгеонадр Браіловської Крістіни Едуардівни;

невиплати середнього заробітку за час непоновлення;

незарахування трудового стажу за час непоновлення на посаді.

Роман Опімах має сплатити штраф в розмірі, передбаченому законом.

Ця справа є показовою з точки зору дотримання європейських вимог щодо захисту прав людини.

Інститутом Уповноваженого з прав людини в особі Дмитра Лубінця, директора Департаменту моніторингу права на справедливий суд та процесуальних прав Кононенка Дениса, заступника директора Департаменту Миколи Коломійця та начальника відділу Юрія Томчука утворено перший прецедент, коли незалежно від політичної складової до відповідальності притягується чиновник категорії "А" за порушення прав людини в частині дотримання норм статті 6 "Право на справедливий суд" Європейської конвенції з прав людини.

Також трійкою суддів Шостого апеляційного адміністративного суду в особі Костюк Л.О., Бужак Н.П., Кобаля М.І. скасовано скандальну ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду С. Лапія, яка суперечила ТРЬОМ рішенням Верховного Суду України, всім документам виконавчого провадження та поданню Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Рішення суду визнано невиконаним.

Трійка суддів звернула увагу на непрофесійний неналежний рівень юридичної служби Держгеонадр (на сьогоднішній день очолює скандальний юрист Сергій Губа, а відділ представництва інтересів в судах – Геннадій Гера) та порадила їм, якщо вони не розуміють елементарних речей, брати консультації адвоката.

За фактом невиконання рішення суду щодо Голови Держгеонадр Романа Опімаха Державним бюро розслідувань відкрито кримінальне провадження.

Санкція статті передбачає від 3 до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, а строк давності становить 10 років.

Провину Романа Опімаха ВЖЕ ДОВЕДЕНО.

Оскільки рішення суду про поновлення відповідно до частини 7 статті 235 КЗпП України підлягає негайному виконанню, а воно не виконано, що зафіксовано Міністерством юстиції України, склад злочину, вчинений Головою Держгеонадр Романом Опімахом, його першим заступником Володимиром Бучко в період його відсутності, директором Департаменту правового забезпечення Сергієм Губою в частині умисного перешкоджання є завершеним.

Коли в «системі» відбувається черговий надлом та вона не вагаючись «дає по носу» своїм власним мешканця, слід замислитись, чи відповідають вони займаній посаді.

Проти закону бором не попреш. В кінцевому результаті він все одно бере верх.

UPD

https://youtu.be/tHCKl6qNoGs?si=8amhc4gK0qPRciDT

Як заробити на надрах і не "попалитися". Роман Опімах проти викриття його злочинних схем

     Журналісти газети  «Сектор життя» продовжують слідкувати за свавіллям, яке відбувається в Державній службі геології та надр України, з приводу незаконного звільнення та не поновлення на посаді головного юриста Держгеонадр Крістіни Браіловської. Гойдалки влаштовані за рахунок платників податків приносять особливе задоволення екс-голові Держгеонадр Олегу Кирилюку і його команді. Особливе місце у цій історії відведене нинішньому голові Держгеонадр Роману Опімаху його правій руці – директору Департаменту правової політики Сергію Губі та заступнику голови Володимиру Бучко.

За невеликий проміжок часу, займаючи чужу посаду, Сергій Губа спромігся якимось чином наколядувати стільки грошей, що дало йому змогу побудувати маєток у Нових Петрівцях, забувши вказати про такі істотні зміни у декларації.

Опоненти Крістіни Браіловської вважають, що рішення суду можна не виконувати, під час прийняття рішення керуватись не законом, а критерієм «хочу» або «не хочу».

Чергові рішення судівза позовом, де відповідачем виступає Державна виконавча служба, яка вирішила«допомогти» горе-опонентам Крістіни, винесені на користь останньої.

Нагадаємо, до цього Роман Опімах та Сергій Губа викинули наказ про поновлення на посаді, який підписав заступник Романа Опімаха Роман Сарамага, під цим же номером зареєстрували інший наказ, а самого Романа Сарамагу незаконно звільнили з посади. Ось так, легко замінити документи у новій системі електронного документообігу.

Рішення суду про поновлення на посаді керівника юридичної служби Держгеонадр Крістіни Браіловської досі не виконано (невиконання триває з лютого 2020 року, тобто півтора роки).

Щоб приховати свої реальні наміри, Роман Опімах та Сергій Губа вирішили ввести в оману правоохоронні та контролюючі органи, створили видимість поновлення Крістіни на посаді Юридичного управління, посаді, яку досі не ввели у штатний розпис та не мають наміру цього робити.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 цейнаказ не було визнано виконанням рішення суду.

Суд чітко зазначив, що рішення суду не є виконаним, визначив порядок та спосіб виконання рішення суду: шляхом введення скороченої посади до чинного штатного розпису або на рівнозначній посаді (тобто посаді директора Департаменту правової політики, яку на даний час займає Губа).

 

Навіть після цього судового рішення Роман Опімах та Сергій Губа дозволяли собі направляти всі законні вимоги про поновлення до наказу Держгеонадр від 17.03.2021 №86-к про поновлення Браіловської на неіснуючій посаді начальника Юридичного управління.

 

 У подальшому Роман Опімах та Сергій Губа для того аби затягнути процес поновлення, домовились із державним виконавцем Савкою Л.О.  Державний виконавець повернула виконавчий лист, оскільки на її думку, позивачка сама «перешкоджає» виконанню рішення суду тим, що не ознайомлюється з наказом про поновлення на неіснуючій посаді.

При цьому в матеріалах виконавчого провадження наявна постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020, згідно з якою цей наказ не визнаний судом виконанням рішення суду, тобто державний виконавець Савка Л.О. замість вжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду все проігнорувала.

 Слід зауважити, що до цього та сама державна виконавча служба направила Роману Опімаху дві вимоги, два штрафи з вимогою поновити Крістіну Браіловьську на посаді згідно чинного штатного розпису, а наказ Держгеонадр від 17.03.2020 № 86-к виконанням рішення суду не визнала. Більше того, констатувала факт невиконання рішення суду та направила повідомлення про кримінальне правопорушення на правоохоронні органи.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2021 у справі № 640/22177/21 адміністративний позов Крістіни Браіловської до відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС про визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документа від 30.04.2021 ВП № 62455703, винесеної державним виконавцем Савкою Л.О., задоволено, а постанову скасовано.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі № 640/22177/21 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2021 залишено в силі (судді Коротких А.Ю., Сорочко Є.О., Єгорова Н.М.).

Суд звернув увагу на те, що державний виконавець за одних і тих самих обставин притягував за невиконання судового рішення боржника, направляв йому вимоги, штрафи, вказував, що наданий боржником наказ «Про поновлення на роботі» не є належним виконанням судового рішення, без введення посади до штатного розпису, ініціював порушення кримінального провадження щодо боржника за невиконання судового рішення, а потім з невідомих суду причин, прийняв інше рішення – направив вимогу стягувачу надати трудову книжку боржнику та, не перевіряючи фактів, викладених в листі боржника про нібито ненадання такої трудової книжки, повернув виконавчий документ стягувачу. Мотивуючи уявним перешкоджанням виконанню судового рішення самим стягувачем, хоча об'єктивні обставини виконавчої справи не змінились, посада так і не була введена до штатного розпису на момент прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, а тому запис про таку посаду в трудовій книжці, без реального відновлення порушених прав позивача не призвів би до фактичного, тобто реального і належного виконання судового рішення.

При цьому, під час судового засідання, представник Держегонадр Коломієць продовжувала ігнорувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 та стверджувати, що наказом Держгеонадр від 17.03.2020 № 86-к про поновлення Крістіни Браіловської на неіснуючій посаді, Держгеонадра рішення суду «виконали».

Компанії «заробітчан» на державних надрах: Роману Опімаху, Сергію Губі та Володимиру Бучко вже нема «чим крити» і їх позиція полягає в банальному ігноруванні постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі № 640/18993/19.

Після того, як Держгеонадрами було отримано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2021, якою було скасовано постанову про повернення їй виконавчого документа, вона знову направила до Держгеонадр заяву про поновлення на посаді.

У одній з приватних бесід Роман Опімах, який явно не усвідомлює, що таке рішення суду і що його треба виконувати, повідомив, що «цього не буде».

Зазначене свідчить про особисті мотиви його дій та неприховане невігластво.

Отже, умисел голови Держгеонадр Романа Опімаха в частині не поновлення на посаді доводиться такими обставинами:

Після надходження постанови суду, де було зазначено, що він має ввести до штатного розпису посаду начальника Юридичного управління, тричі змінив штатний розпис Держгеонадр та навмисно не ввів цю посаду;

Не звільнив Сергія Губу, який займає рівнозначну посаду директора Департаменту правової політики, у чинному штатному розписі, не дивлячись на те, що йому систематично надходять заяви з вимогою це зробити;

Разом із першим заступником Володимиром Бучко у відповідь на заяви з вимогою поновити Браіловську на рівнозначній посаді директора Департаменту правового забезпечення згідно чинного штатного розпису продовжує систематично вимагати від неї ознайомитись із наказом від 17.03.2020 № 86-к про поновлення на неіснуючій посаді начальника Юридичного управління, який не визнаний судом виконанням рішення суду.

 За фактом невиконання рішення суду Державним бюро розслідувань України порушено кримінальне провадження.

У підсумку півторарічного судового протистояння Крістіни Браіловської та Романа Опімаха стає однозначно зрозумілим, що зі своєю особистою образою Опімах не допускає жодної думки про повернення на посаду Браіловської та чинить для цього всі можливі та неможливі перешкоди. Він же розуміє в разі повернення Браіловської будуть перекриті фінансові потоки і спонсори вимагатимуть сплачувати зі своїх, кровних. У цьому йому допомагає екс-голова Держгеонадр Олег Кирилюк та «смотрящий» Олег Попов, які мають до служби свій корупційний інтерес і «кадрову квоту» всередині неї, а тому занепокоєні, що Браіловська стане на заваді їх корупційним ініціативам. Сергій Губа систематично звинувачений ЗМІ у хабарництві та явно не хоче лишати «хлібне» для нього місце. Задекларована Романом Опімахом «боротьба з корупцією» є лише міфом та фікцією.

Як поновитись на посаді

 

Шостий апеляційний адміністративний суд

виніс чергове та остаточне рішення кадровому «бєспрєдєльному» флешмобі

на користь головного юриста Держгеонадр Крістіни Браіловської,

визнавши бездіяльність Держгеонадр щодо непоновлення її на посаді.

Чиновникам Держгеонадр недвозначно пояснили, що «поновлювати» державних службовців

на неіснуючій посаді неможна, оскільки це суперечить не тільки закону, але й здоровому глузду.

Рішення суду прийнято у справі спрощеного провадження, тому не підлягає касаційному оскарженню.

Правда і закон взяли верх. Юриспруденції в Україні бути.

 

Повністю втративши прострацію, чинний директор Юридичного департаменту Сергій Губа , який обіймає посаду незаконно, подав касаційну скаргу на рішення суду, яке винесено в спрощеному провадженні та оскарженню не підлягає. Цікаво, на що саме розраховують відомі на всю Україну «борці з корупцією»: що Верховний Суд відкриє касаційне провадження там, де воно не підлягає відкриттю, та ще й на додаток пропише в рішенні суду, що непоновлений чиновник повинен повторно доводити в суді своє право на поновлення, продемонструвавши апогей вибіркового правосуддя, знищивши в хлам судову практику та поправши всі права людини, закріплені українським законодавством та міжнародними конвенціям?

Креативно,сюрреалістично, проте малограмотно.

За фактом незаконного звільнення чиновниці щодо екс-Голови

Держгеонадр ініційовано кримінальне провадження.

Рішення суду про поновлення на посаді, яке підлягає негайному виконанню, проголошене Іменем України, не виконується «відреформованими» Держгеонадрами 11 місяців.

За фактом ініційовано відповідне провадження.

 

Завершено один з найскладніших кадрових процесів в Державі. Юрист Крістіна Браіловська довела, що без наявності будь-якого адміністративного тиску законом порушників можна поставити на місце.

Згідно з рішенням ОАС м. Києва від 24.02.2020 у справі № 640/18993/19 Браіловську Крістіну було поновлено на посаді начальника Юридичного управління. Це рішення було залишено в силі судом апеляційної інстанції, а касація відмовила у відкритті через відсутність підстав для оскарження. Оскільки розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження. Всі рішення суду у цій справі касаційному оскарженню не підлягають, що визначено відповідною ухвалою Верховного Суду України від 23.07.2020.

Ухвала

Тобто чиновниця виграла всі три інстанції про поновлення на посаді.

Нагадуємо. Екс-керівником Держгеонадр Олегом Кирилюком, звільненим за корупцію, проти чиновниці з метою незаконного відсторонення, звільнення, переслідування та тиску з особистих мотивів було ініційовано два штучних дисциплінарних провадження, що встановлено рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі № 826/15538/18. Суд касаційної інстанції цілком правомірно не знайшов підстав для його касаційного оскарження та ухвалою від 02.12.2020 у справі № 826/15538/18 підтвердив факт грубого порушення прав Позивача.

Раніше про ці обставини ми повідомляли у статті від 02 листопада 2020.

В період відсутності Браіловської К.Е. на робочому місті було навмисно змінено штатний розпис і замість посади начальника Юридичного управління введено посаду директора Юридичного департаменту. Штатний розпис Держгеонадр, де існувала посада начальника Юридичного управління, визнано таким, що втратив чинність.

Згідно із законом, судовою практикою, вимогою державного виконавця, висновками експертиз, європейською практикою поновлення в таких випадках здійснюється шляхом введення до чинного штатного розпису скороченої посади або шляхом поновлення на рівнозначній посаді.

Держгеонадра станом на даний час рішення суду не виконали та більше того, аби усунути сильного суперника від можливості повернення на робоче місце, керівництво вдалось до формальних кадрових маніпуляцій.

Її було «поновлено» на неіснуючій посаді, тобто на посаді, якої нема. Головний юрист служби Сергій Губа, який на даний час обіймає цю посаду, даючи Роману Опімаху цей наказ на підпис, «забув» йому повідомити, що це службове підроблення. Що поробиш – своя сорочка ближча.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду (Костюк Л.А., Кобаль М.І., Бужак Н.П.) зрозумілим законним рішенням припинила цей кадровий колапс, визнала протиправною бездіяльність Голови Держгеонадр Романа Опімаха щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в частині поновлення Браіловської Крістіни Едуардівни на посаді.

Колегія суддів чітко зазначила, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва фактично не виконано.

Колегія чітко зауважила, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України.

Обставина один раз встановлена судом не підлягає повторному доведенню. Право на поновлення на посаді згідно чинного штатного розпису вже доведено судом касаційної інстанції.

Зазвичай такі речі в суді доказувати не треба, вони очевидні і зрозумілі.

Це повністю співпадає з позицією державного виконавця та Висновком науково-правової експертизи НАН України.

Іншої позиції тут бути не може. Закон є закон.

2 вимоги, штраф

 

Оскільки в цьому випадку наявна рівнозначна посада директора Юридичного департаменту, поновлення в цьому випадку може бути здійснено в один єдиний спосіб - шляхом звільнення особи, яка на даний час обіймає рівнозначну посаду директора Юридичного департаменту згідно чинного штатного розпису на підставі пункту 6 статті 40 КЗпП України (у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу) та поновлення на цій посаді Браіловської К.Е. як незаконно звільненого працівника.

Представник Відповідача в судовому засіданні визнала, що фактичний допуск Браіловської К.Е. до виконання посадових обов'язків не відбувся, в неї немає і не може бути посадових обов'язків, робочого місця та підлеглих осіб в управлінні, оскільки посади, на яку її ніби-то «поновлено», не існує.

Відповідь на всі питання у представника Держгеонадр була одна – «Браіловська не з'являється». Виникає цілком слушне питання, куди вона в принципі має з'являтись: посади, на яку її «поновлено» в штатному розписі не існує, робочого місця та посадових обов'язків відповідно немає, підлеглі переведені в чинний штатний розпис у рівнозначний підрозділ (до якого Бріаловську К.Е., власне, і має бути поновлено), заробітна плата не нараховується. Чи, можливо, вона має сидіти в коридорі «на табуретці»? Із заробітною платою окреме питання, оскільки нараховуватись на неіснуючу посаду на державній службі вона в принципі не може.

Також виникає питання, хто ж така Крістіна Браіловська, що через неї готові були зламати всю судову практику в країні та заново прийняти Кодекс адміністративного судочинства без правових принципів.

Раніше ЗМІ розповідали історію звільнення керівника юридичної служби Держгеонадр Крістіни Браіловської. До речі, саме вона є автором та розробником проекту електронних торгів на користування надрами, які підняли престиж геології в цілому та приносять бюджету мільйонні статки, про що знають всі. Проте деякі «талановиті» діячі вважають за можливе на чужих здобутках побутувати собі піар-компанію.

Юрист 13 років працює в галузі екології та геології. Є автором та розробником практично всіх дерегуляційних ініціатив в галузі.

Підстав для її звільнення у попереднього керівника Держгеонадр Олега Кирилюка не було. Тому він вдався до підкидання до кабінету грошових коштів (які вона випадково знайшла сама в шухляді столу), взлому особистого кабінету і викидання з нього особистих речей, тримання рік під штучними дисциплінарними провадженнями, які завершились  нічим.

Цей «видатний» діяч роками не вилазить з НАБУ. Допрацювався.

Раніше ми повідомляли про постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, яка розставила крапки над «і» у справі ініціювання штучних дисциплінарних проваджень на підставі наклепів щодо Крістіни Браіловської та грубого порушення закону під час оціювання її щорічної діяльності.

Поступове вигравання Крістіною Браіловською судових процесів та усвідомлення факту неможливості її ушкодження призвело до повної шизофренії та банальної помсти у учасників процесу. Їй погрожували штучним криміналом, ламали салон авто, ставили за нею «ноги», взламували інтернет-сигналізацію. Про все це було повідомлено правоохоронні органи.

Не дивлячись на те, що група бєспрєдєльщиків, що не давала спокою державним установам та професійним людям, яку відсунули від смачного корита в Держгеонадрах, на чолі зі «смотрящим» Олега Кирилюка Олегом Поповим в прямому сенсі бігала за кожним її папірцем вже два з половиною роки, і судячи з характеру деяких незаконних маразматичних рішень скрізь сувала хабарі, процес наведення ладу та відновлення справедливості успішно завершено.

За фактом незаконного звільнення чиновниці щодо екс-очільника Держгеонадр Олега Кирилюка ініційовано кримінальне провадження.

Аналогічне кримінальне провадження ініційовано щодо чинних посадовців Держгеонадр  за фактом невиконання рішення суду про поновлення на посаді та внесення до документів недостовірних відомостей.

Очевидним є факт, що на юриста оточення «джентельменів», що працюють або «опікуються» Держгеонадрами декілька років підряд намагались «злити» те, що взагалі не належало до її повноважень, та за рахунок неї пояснити свій повний провал в роботі. А отримавши відмову в підписанні чергового абсурдного або безграмотного документа, або написанні «висновку» з питань, що взагалі не належали до її компетенції, для того, щоб, наприклад, підкласти його до матеріалів вже відкритих кримінальних проваджень, аби «відмити» за рахунок неї у такий «порядний спосіб» когось «потрібного», починали гуртом виливати на неї тонни «джентельментського» бруду.

Наприклад, одного з таких чиновників, якому вона мала «принести себе в жертву» у зв'язку з тим, що він деякими «діячами» «планувався на Голову Держгеонадр», чотири місяці переховували в пгт. Білогородка, оскільки щодо нього правоохоронними органами готувалась підозра. 

Враховуючи її компетентність, номер на тему «гуртом і батька легше бити» не пройшов.

Проте ця історія є одним з достовірних прикладів безладу та систематичної брехні, яка багато років триває в цій установі.

 

Нагадуємо, в конкурсному відборі на посаду Голови Держгеонадр було два основних найголовніших претендента – Роман Опімах та Крістіна Браіловська. Після першого туру конкурсного відбору, засідання комісії раптово було перенесено на два тижні.

Впродовж цього строку в мережі Інтернет щодо Крістіни Браіловської було опубліковано близько 200 статей неправдивого змісту з відвертою вимогою до керівництва Держави призначити на посаду Романа Опімаха, а не її. Її пов'язували з олігархатом, та програшем судових справ "на користь олігархів".

При чому різні статті пов'язували з різними олігархами, здебільшого конкурентними між собою. Також дісталося іншому учаснику конкурсного відбору Ярославу Погорєлову.

Як з'ясувалось, людиною олігархату виявився сам Роман Опімах, оскільки обіймав посаду виконавчого директора Асоціації газовидобувних галузей, до складу якої входять компанії, що належать тим самим олігархам.

Зі змісту відкритого листа Браіловської виявилося, що її вже півтора року немає на робочому місті, оскільки від посади вона була незаконно відсторонена, суд по АЕСУ, який вона нібито програла вона насправді виграла. З приводу "розробленої нею схеми видачі дозволів через суди" взагалі фейк, оскільки чиновниця систематично інформувала керівництво служби з приводу порушення управлінням надрокористування порядку та строків розгляду документів, що не мало наслідком жодної реакції.

Ця інформація навіть не висмоктана з пальця. Вона повністю неправдива.

Коли наклеп не дав жодного результату і позиції Браіловської тільки посилились, а конкурсна комісія відверто розказала своє позитивне враження від претендентки на посаду (на попередньому конкурсному відборі за кількістю набраних балів Браіловська зайняла друге місце), склад конкурсної комісії вночі напередодні другого етапу конкурсного відбору було змінено. Тобто розпочинала конкурс одна комісія, завершила інша, що є грубим порушенням закону.

Браіловська за результатами перших трьох турів набагато випереджала суперників, не дивлячись на те, що питання повністю дублювали презентації Романа Опімаха, розміщені на веб-сайті Асоціації, де він працював раніше.

За останню професійну відповідь найсильнішій учасниці конкурсного відбору було поставлено нуль (ніби вона здала порожні аркуш, що не відповідає дійсності), аби не допустити її до співбесіди. Висновки незалежної експертизи оцінюють надану відповідь як дуже високу, з урахуванням того, що на відміну від деяких інших учасників конкурсу суті питань винесених на розгляд завчасно не знала.

Конкурсні роботи виконувались різним шрифтом та різним оформленням, аби зручніше можна було виявити роботи претендентів. Звичайно, з усього вбачається, що автор електронних торгів та практично всієї нормативної бази у сфері надрокористування, з принциповою життєвою позицією щодо не візування незаконних документів, через яку її було відсторонено від посади, без тіні негативу в біографії, незалежна від олігархів та кланових груп, конкурс виграла, проте тактовно промовчала та місцем вона усвідомлено поступилась.

Моральний бік ситуації з конкурсом та подальшими діями Опімаха з її поновленням на посаді ми не коментуємо. Виникає питання, чому стільки галасу навколо звичайної посади керівника юридичної служби в звичайному центральному органі виконавчої влади?

Чому було витрачено колосальний фінансовий, медійний та адміністративний ресурс щодо звичайного керівника середньої ланки? Мабуть, в цій службі дійсно професіонали, які щось розуміють, просто були зайві та не потрібні.

Тобто на даний час рішення суду про поновлення на посаді, яке підлягає негайному виконанню, проголошене Іменем України, не виконується чиновниками Держгеонадр протягом 11 місяців. Не дивлячись на його наявність та очевидність, чинного одіозного очільника Юридичного департаменту Сергія Губу, який на даний час незаконно обіймає цю посаду, доведеться в переносному сенсі цього слова виймати з крісла «кесарево розтином». Перебуваючи в повній прострації, Сергій Губа не дивлячись на наявність рішень судів трьох інстанцій, проведене журналістське розслідування, вимогу державного виконавця, штраф, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, яка зазначила чиновникам, що поновляти державного службовця на неіснуючій посаді неможна, продовжує нахабно писати на Національну поліцію України, Державну виконавчу службу та інші інстанції відписки маразматичного змісту про те, що Браіловську К.Е. «поновили на посаді» (якої в штатному розписі немає), та вона «не з'являється», що вказує на явне неприховане бажання в обмін на посаду підставити свого керівника, оскільки підтверджують факт вчинення службового підроблення. Ситуація Романа Опімаха в невиконанні рішення суду погіршується особистими мотивами, оскільки два чиновника одночасно брали участь в конкурсному відборі та претендували на одну посаду.

Раніше ЗМІ повідомляли, що креатура Романа Опміаха Сергій Губа, який незаконно обіймає посаду керівника юридичної служби, за півроку своєї «діяльності» на посаді вже практично добудував декілька-поверховий маєток в Нових Петрівцях.

Також на даний час надрокористувачі, як і раніше, незалежно від присутності Браіловської в Держгеонадрах, масово та систематично подають до суду, оскільки вважають своє право порушеним, вказуючи в підставах для задоволення позову  недотримання процедури та строків розгляду документів профільним підрозділом з надрокористування, який Браіловська не очолює та не очолювала.

Проте чинний очільник Юридичного департаменту Сергій Губа апеляційні та касаційні скарги в цих випадках, на відміну від Браіловської, подає вибірково, керуючись упередженою силою кількості переконання. Ці суди масово програються.

Проведена аналітика роботи Держгеонадр протягом останніх декількох років в цілому зайвий раз доводить, що всі статті щодо неї стосовно «навмисного програшу судових справ», опубліковані напередодні конкурсного відбору, мали виключно замовний зміст, а їх інформація була виключно недостовірною.

На фоні всього масиву наявної інформації, виправдання Романа Опімаха про те, що він не виконує рішення суду через те, що вона «програла суди» виглядає вже просто по-дитячому смішно. Краще в цій потворній ганебній ситуації просто промовчати.

В Державі діє закон. І якщо чинний очільник Держгеонадр його поважає, він повинен виконати рішення суду, і на цьому крапка.

Чому в Україні зупинений процес геологічної розвідки, чому в Україну не залучаються іноземні інвестиції, а вся робота зведена до популізму на фоні систематичних порушень закону, чому триває безсистемний хаотичний продаж майна, чому ці начебто на перший погляд перспективні стіни за 25 кілометрів обходять професіонали, чому кожний новий керівник слабший та більш несамостійний, ніж попередній, і яким чином це впливає на загальну економічну ситуацію в країні? Владі є над чим замислитись. Далі буде…

Ні штучним дисциплінарним провадженням у Держгеонадрах

 

Шостим апеляційним адміністративним судом постановлено крапку

у справі ініціювання штучних «дисциплінарних проваджень» на підставі наклепів щодо головного юриста Держгеонадр Крістіни Браіловської

 

Раніше у статті «Захист прав державних службовців: міф чи реальність» ми акцентували увагу на вибірковому правосудді, вчиненому Окружним адміністративним судом м. Києва з питань ініціювання штучних дисциплінарних проваджень щодо Крістіни Браіловської, яка обіймала посаду начальника юридичної служби Держгеонадр та згідно рішенням суду має бути поновлена на посаді.

Нагадуємо. Екс-керівником Держгеонадр Олегом Кирилюком, звільненим за корупцію, проти чиновниці з метою незаконного відсторонення, звільнення, переслідування та тиску з особистих мотивів було ініційовано два штучних дисциплінарних провадження.

Перше дисциплінарне провадження – «заступник» Браіловської написала доповідну записку про те, що вона «розшукує» матеріали судових проваджень та просила «відсторонити» її від посади. Виявилось, що дві судові справи, які вона «розшукувала» в службу офіційно взагалі не заходили, а дві – знаходились у неї особисто, по результатам «дисциплінарного провадження» це було встановлено, більше того вона підписувала по ним процесуальні документи. Під цим «відстороненням» чиновниця знаходилась рік.

Друге «дисциплінарне провадження» - профільним департаментом надрокористування (який Браіловська не очолювала) було грубо порушено порядок и строки розгляду документів та півтора роки рішення суду не виконувалось. Під цим «дисциплінарним провадженням» Браіловська знаходилась 8 місяців. Звичайно, під час «дисциплінарних проваджень» не було виявлено жодного порушення з її боку, що підтверджується всіма документами, в тому числі висновком «дисциплінарної комісії» (якщо її так можна назвати). Але закрили їх «у зв'язку зі спливом строків притягнення до відповідальності», хоча в Законі підстави для закриття в такому випадку прописані чітко.

Крістіна Браіловська звернулась до Держгеонадр з листом – внести зміни до наказів та змінити підстави, а далі в суд – оскільки у відповідь на лист була відмова.

А тепер увага юристам (!) – виявилось, що на думку судді Клименчук Н.М. це «не порушує» право Крістіни Браіловської як державного службовця, оскільки дисциплінарні провадження «все одно закриті».

Така сама черга чекала щорічне оцінювання державного службовця. Висновок оцінювання Браіловська не заповнювала, оскільки перебувала на лікарняному. Оцінки в цьому «Висновку» були виставлені навпроти пустих граф. Звичайно, якби вона його заповнювала сама та прописала там результат своєї роботи, наприклад, проект по електронним торгам на користування надрами, який приносить бюджету мільйони, є одним з основних досягнень Уряду за останні роки та який вона розробляла особисто, поставити «2» в цій колонці було б для корумпованого чиновника Олега Кирилюка досить проблематичним.

Представник «феміди» суддя Клименчук Н.М. знову подумала, що оцінити пустографи – це «законно».

Крапку в цьому питанні поставив Шостий апеляційний адміністративний суд, який враховуючи відсутність будь-яких правопорушень в діях Браіловської стосовно так званих «дисциплінарних проваджень» зобов'язав Держгеонадра внести зміни до наказів про закінчення дисциплінарних проваджень та закрити їх не за строками притягнення до відповідальності, а за відсутністю складу правопорушення, як і має бути по закону.

Також суд, звичайно, визнав неправомірними дії щодо складання та затвердження Висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності Браіловської Крістіни Едуардівни із заниженим балом.

Іншого рішення суду в цій ситуації бути не могло, оскільки закон дозволяє один можливий варіант вирішення ситуації.

Питання, чому суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Клименчук Н.М. взяла на себе функцію «прикриття» тилу скандальному чиновнику Олегу Кирилюка за фактом вчинення явно незаконних та упереджених дій щодо своєї підлеглої та намагалась в хлам всупереч закону прибити юридичну практику залишається риторичним. Все ж таки їй разом із нами в цій Державі жити.

Проте з усього вбачається, що віддавати скандальне рішення суду висококваліфікованій чиновниці вона боялась та чинила перешкоди для його апеляційного оскарження. Рішення суду було постановлено в листопаді 2019 року, на повний текст дається 5 днів. Повний текст було виготовлено в червні 2020 року. Оголосити – оголосила, а що писати – не знала….. Результат наявний. «Обгрунтування» в рішенні та слово з трьох літер, яке ми часто вбачаємо на заборі, юридичною мовою одне й те саме.

У зв'язку з грубим порушенням суддею Клименчук Н.М. строків на складення повного тексту судового рішення та порушення основних прав та свобод Позивача направлено скаргу до Вищої ради правосуддя.

Олег Кирилюк – яскравий приклад того, як деякі чиновники невдало дозволяють собі грубо порушувати етику поведінки та ставити себе вище за закон.

Ця справа має вирішальне значення для судової практики в частині забезпечення та реалізації гарантій прав на проходження державної служби, оскільки тепер тримати чиновника під тиском шляхом наклепів, затягування строків розгляду «дисциплінарної справи» стане неможливим, а спроби уникнення вказаним чином за ці дії відповідальності будуть зведені нанівець.

Суддям Шостого апеляційного адміністративного суду (Бабенко К.А., Степанюк А.Г., Чаку Є.В.) залишається висловити подяку за об'єктивність під час розгляду цього питання, оскільки вони своїм рішенням довели, що в нашій системі правосуддя все ж таки є особи, які відстоюють верховенство права.

 

 

 

Захист прав державних службовців: міф чи реальність

У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду знаходиться судова справа за позовом Браіловської Крістіни до Державної служби геології та надр України, яка матиме вирішальне значення для судової практики в частині забезпечення та реалізації гарантій прав на проходження державної служби.

Суть спору полягає в тому, що стосовно державного службовця було ініційовано два дисциплінарних провадження на підставі наклепів, за результатами розгляду яких не було встановлено жодного порушення з її боку, що повністю доводиться матеріалами справи.

 

Проте закриття дисциплінарних проваджень було виконано Держгеонадрами з грубим порушенням закону – наказами Держгеонадр дисциплінарні провадження були закрито у зв'язку зі спливом строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, а не у зв'язку з  відсутністю складу дисциплінарного правопорушення, як це мало відбуватись відповідно до закону.

 

Відповідно до частини третьої статті 77 Закону України «Про державну службу», якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб’єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

 

Відповідно до частини третьої статті 65 Закону України «Про державну службу» державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

 

Таким чином, Закон України «Про державну службу» чітко встановлює, що частина третя статті 65 Закону застосовується підставою для закриття дисциплінарного провадження лише в разі наявності факту дисциплінарного проступку, якщо минулі строки притягнення до дисциплінарної відповідальності за його вчинення.

 

У випадку, якщо факту дисциплінарного проступку не виявлено, застосовується частина третя статті 77 Закону – про закриття дисциплінарного провадження у зв'язку з відсутністю в діях державного службовця дисциплінарного проступку.

 

Така позиція повністю узгоджується з судовою практикою.

Касаційний господарський суд Верховного Суду у постанові від 16.04.2019 у справі № 927/623/18 зазначив, що з правового аналізу пункту 7 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення – через відсутність події і складу правопорушення (додається).

 

Така сама правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16 (додається).

 

Позивач звернулась до Держгеонадр із листами з проханням внести зміни до наказів Держгеонадр «Про закриття дисциплінарного провадження» та зазначити підставою закриття дисциплінарного провадження не частину третю статті 65 Закону України «Про державну службу», а  частину третя статті 77 Закону України «Про державну службу» (копії листів з доказами відправки додаються).

 

У задоволенні цієї заяви Держгеонадрами Позивачеві було неправомірно відмовлено.

 

Позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом, де просила:

визнати протиправною бездіяльність Держгеонадр в частині невнесення змін до наказів шляхом виключення з преамбули підстави для закриття дисциплінарного провадження «частини третьої статті 65» та включення в якості підстави «частини третьої статті 77 Закону України «Про державну службу»;

зобов'язання Відповідача внести зміни до наказів шляхом виключення з преамбули підстави для закриття дисциплінарного провадження «частини третьої статті 65» та включення в якості підстави «частини третьої статті 77 Закону України «Про державну службу».

 

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2019 у справі   № 826/15538/18 (суддя Клименчук Н.М.) Позивачеві було безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог без посилання на жодну норму законодавства.

 

Згідно з рішенням суду першої інстанції:

 «така бездіяльність не порушує прав Позивача у сфері публічно-правових відносин та незрозуміло, яким чином права Позивача будуть поновлені в цьому випадку».

 

Це є нісенітницею:

приймаючи рішення, суд має посилатись не на міркування з приводу «негативних наслідків, чи настали вони, чи ні», а на чітку норму закону, яка в цьому випадку очевидна – провадження у справі мало бути закінченим не за строками притягнення до відповідальності, а у зв'язку з відсутністю складу дисциплінарного проступку;

закриття дисциплінарних проваджень за строками притягнення до дисциплінарної відповідальності, а не за статтею, яка регламентує закриття у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, є протиправним, шкодить діловій репутації Позивача як державного службовця. Відповідно, внесення змін до зазначених наказів в повній мірі відновить її порушене право та зобов'яже Відповідача до вчинення дій, які передбачені законодавством;

висновок суду про те, що «оскільки дисциплінарні провадження відносно позивача закриті, тобто негативні наслідки для останньої відсутні, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог» не відповідає закону. Те, що дисциплінарні справи закриті, не є підставою позбавляти Позивача права на судовий захист в частині неупередженого відновлення справедливості та зміни підстав для закриття таких дисциплінарних проваджень відповідно до закону.

 

Також судом було неправомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог Позивача, де вона просила скасувати наказ, винесений в рамках другого дисциплінарного провадження, згідно з яким її з перевищенням повноважень було відсторонено від посади, та визнати протиправними дії відповідача щодо складання та затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності позивача.

 

З приводу першого - частина друга статті 72 Закону України «Про державну службу», чинна на момент відсторонення Позивача від виконання посадових обов'язків державного службовця, чітко передбачала підстави для такого відсторонення (невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, що могло призвести або призвело до людських жертв, заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду фізичним або юридичним особам, державі, територіальній громаді), яких в цьому випадку не вбачається. Тому позиція суду першої інстанції, згідно з якою питання відсторонення є  «дискреційними повноваженнями Відповідача, оскільки передбачає вибір у конкретній ситуації між альтернативними варіантами (відсторонювати чи ні), кожен з яких є правомірним» є нонсенсом.

З приводу другого – згідно з пунктом 33 Порядку № 640 державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» і «В», зазначає результати своєї діяльності у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за формою згідно з додатком 7 в частині опису досягнутих результатів в розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. В цьому випадку такий висновок державним службовцем не заповнювався. В свою чергу, неправомірність складення та затвердження Відповідачем висновку без заповнення Позивачем останнього повністю доведена та очевидно вплинуло на загальний результат оцінювання, оскільки у разі заповнення його Позивачем загальний результат оцінювання був би значно вищим. Таким чином, відмова суду в частині визнання неправомірними дій Відповідача щодо затвердження такого висновку є такою, що позбавила Позивача права на судовий захист як державного службовця.

Згідно із Законом України «Про державну службу» державному службовцеві гарантується захист права на державну службу (ст. 11 Закону), повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб (пп. 1 ч. 1 ст. 7 Закону), захист від незаконного переслідування з боку державних органів та їх посадових осіб (пп. 11 ч. 1 ст. 11 Закону), а сама державна служба здійснюється з дотриманням принципів верховенства права та законності (ст. 4 Закону)

 

Цікаво, як на це подивиться феміда?

Майстер-клас від Голови Держгеонадр Романа Опімах та судді Окружного адміністративного суду м. Києва Шрамко Ю.Т.: як «поновити» державного службовця на неіснуючій посаді

 Підходить до завершення один з найскладніших кадрових процесів в Державі, який буде показником того, чи є в країні судова система та верховенство права, чи всі судові рішення приймаються виключно шляхом хабарів та адміністративного ресурсу.

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Шрамко Ю.Т., незважаючи на право, закон, європейське законодавство, судову практику, вимогу державного виконавця, науково-правову експертизу Національної академії наук написала в судовому рішенні про встановлення порядку і способу виконання рішення суду та судового контролю, що поновлення державного службовця (увага!) на неіснуючій посаді в неіснуючому штатному розписі (фактично службове підроблення) є законним, не дивлячись на те, що Верховний Суд вважає інакше.

На думку Шрамко Ю.Т. непоновлена на посаді особа повинна повторно доводити своє право на поновлення в судовому порядку, хоча рішення суду не є виконаним.

В цьому судовому рішенні порушено всі можливі принципи здійснення судочинства, зокрема, те, що обставина один раз встановлена судом не підлягає повторному доведенню, не кажучи вже про законність, верховенство права.

Шановні панове юристи! Покладіть свої дипломи в шухляду, а ще краще спаліть. Вони більше не потрібні. Ви – статисти. Не більше, не менше. Суддя Шрамко Ю.Т. вважає, що Ви Державі не потрібні. Незалежно від того, що Ви напишете в документі, якими доказами обкладетесь, суддя через адміністративний тиск напише в судовому рішенні що завгодно, не посилаючись при цьому на жодну правову норму та порушуючи все, що тільки можна.

Група свавільників, що не дають спокою державним установам та професійним людям, яку відсунули від смачного корита в Держгеонадрах, через неадекватну хворобливу амбіційність перед черговим етапом виборів хоче довести всій країні, що ми не живемо в правовій Державі і в нашій країні взагалі не діє закон, а головне - це хамство, безконтрольність та повна відмороженість.

Юрист Крістіна Браіловська хоче довести, що це не так і свавільників законом можна поставити на місце, не даючи хабарів та без наявності будь-якого адміністративного тиску.

Вирішить питання наявності в Державі закону та його дії трійка суддів Шостого апеляційного адміністративного суду  -  Костюк Л.А., Кобаль М.І., Бужак Н.П.

Також це питання слід задати Голові Шостого апеляційного адміністративного суду Горяйнову А.М.

Чи справиться з цим надскладним завданням судова система, чи зганьбить себе, йдучи на поводу у хворобливих неадекватних осіб, ми дізнаємось найближчим часом.

 

Згідно з рішенням ОАС м. Києва від 24.02.2020 Браіловську Крістіну було поновлено на посаді начальника Юридичного управління. Це рішення було залишено в силі судом апеляційної та касаційної інстанції.

 

В період відсутності Браіловської К.Е. на робочому місті було змінено штатний розпис і замість посади начальника Юридичного управління введено посаду директора Юридичного департаменту. Штатний розпис Держгеонадр, де існувала посада начальника Юридичного управління, визнано таким, що втратив чинність.

Згідно із законом, судовою практикою, вимогою державного виконавця, висновками експертиз, європейською практикою поновлення в таких випадках здійснюється шляхом введення до чинного штатного розпису скороченої посади або шляхом поновлення на рівнозначній посаді.

Держгеонадра станом на даний час рішення суду не виконали та більше того, аби усунути сильного суперника від можливості повернення на робоче місце, керівництво вдалось до формальних кадрових маніпуляцій.

 

Її було «поновлено» на неіснуючій посаді, тобто на посаді, якої нема.

 

Головний юрист служби Сергій Губа, який на даний час обіймає цю посаду, даючи Роману Опімаху цей наказ на підпис, «забув» йому повідомити, що це службове підроблення. Що поробиш – своя рубаха ближча.

Далі на «флешмоб»  відреагувала суддя Шрамко Ю.Т., яка всупереч позиції державного виконавця без перебільшення написала в судовому рішенні, що «поновлення» на неіснуючій посаді це «законно». 

24 вересня 2020 року в Шостому апеляційному адміністративному суді відбулось перше судове засідання у справі.

Колегія суддів задала порушникам абсолютно слушні питання:

Чи введено до штатного розпису Держгеонадр посаду начальника Юридичного управління перед тим, як на ній Позивача було «поновлено»? Чи є така посада в штатному розписі Держгеонадр на даний час? Чи є у цієї посади посадова інструкція  та робоче місце, якщо такої посади немає в штатному розписі? Як можна допустити особу до виконання посадових обов'язків, якщо такої посади в штатному розписі не існує? У який спосіб Позивача реально допущено до виконання посадових обов'язків? Яка на сьогоднішній день структура Держгеонадр? На момент постановлення судового рішення про поновлення на посаді, яка посада відповідала посаді начальника Юридичного управління в чинному штатному розписі? В якому підрозділі працюють підлеглі особи, яку на посаду «поновлено»?

 

Судом констатовано факт, що спочатку має бути «посада», а потім працівник.

 

Представник Відповідача в судовому засіданні визнала, що фактичний допуск Браіловської К.Е. до виконання посадових обов'язків не відбувся, в неї немає і не може бути посадових обов'язків, робочого місця та підлеглих осіб в управлінні, оскільки посаду, на яку її ніби-то «поновлено», до чинного штатного розпису Держгеорадрами не введена, тобто її не існує.

Відповідь на всі питання у представника Держгеонадр була одна – «Браіловська не з'являється». По-перше, це не відповідає дійсності, оскільки до приміщення Держгеонадр її допущено не було. По-друге, виникає цілком слушне питання, куди вона в принципі має з'являтись: посади, на яку її «поновлено» в штатному розписі не існує, робочого місця та посадових обов'язків відповідно немає, підлеглі переведені в чинний штатний розпис у рівнозначний підрозділ, заробітна плата не нараховується. Чи, можливо, вона має сидіти в коридорі «на табуретці»? Із заробітною платою окреме питання, оскільки нараховуватись на неіснуючу посаду на державній службі вона в принципі не може.

В той же час згідно із законом поновлення вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків, а звільнений без законних підстав або з порушенням установленого порядку працівник не поновлюється на попередній роботі лише у випадку, коли поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації.

Згідно із Законом про державну службу посада державної служби визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов’язками у межах повноважень, визначених Законом.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на чітке визначення посадових обов’язків. Право державного службовця на чітке визначення посадових обов’язків кореспондується з обов’язком органу державної влади визначити ці обов’язки та відповідно довести їхній зміст до відома державного службовця, тобто, ознайомити його з посадовими обов’язками на займаній ним посаді. 

Отже, системний аналіз цих норм у їх взаємозв’язку дає підстави стверджувати, що перебування особи на посаді, яка не передбачена у штатному розписі державного органу, не можна вважати зайняттям посади державної служби у розумінні наведених вище норм Закону України «Про державну службу».

Висновок напрошується сам собою – «поновлення» особи на неіснуючій посаді – не є виконанням рішення суду, особу до виконання посадових обов'язків фактично не допущено.

Також виникає питання, хто ж така Крістіна Браіловська, що через неї готові зламати всю судову практику в країні та заново прийняти Кодекс адміністративного судочинства без правових принципів. Таке враження, що для неї скоро пропишуть окремий закон. 

Раніше ЗМІ розповідали історію звільнення керівника юридичної служби Держгеонадр Крістіни Браіловської. До речі, саме вона є автором та розробником проекту електронних торгів на користування надрами, які підняли престиж геології в цілому та приносять бюджету мільйонні статки, про що знають всі, проте мало хто говорить.

Юрист 13 років працює в галузі екології та геології. Є автором та розробником практично всіх дерегуляційних ініціатив в галузі.

Підстав для її звільнення у попереднього керівника Держгеонадр Олега Кирилюка не було. Тому він вдався до підкидання до кабінету грошових коштів( які вона випадково знайшла сама у шухляді столу), взлому особистого кабінету і викидання з нього особистих речей, тримання рік під штучними дисциплінарними провадженнями, які завершились  нічим.

До речі, за розробку проекту постанови по електронним торгам, Олег Кирилюк додумався поставити "двійку" за щорічне оцінювання.

Олег Кирилюк зараз перебуває під численними кримінальними провадженнями. Цей видатний діяч роками не вилазить з НАБУ. Допрацювався.

 

Поступове вигравання Крістіною Браіловською судових процесів та усвідомлення факту неможливості її ушкодження призвело до повної шизофренії та банальної помсти у учасників процесу. Їй погрожували штучним криміналом, ламали салон авто, ставили за нею «ноги», взламували інтернет-сигналізацію. Про все це було повідомлено правоохоронні органи.

Не дивлячись на те, що «смотрящій» Олега Кирилюка Олег Попов в прямому сенсі слова бігає за кожним її папірцем вже два з половиною роки і судячи з характеру деяких незаконних маразматичних рішень  скрізь сує хабарі, процес наведення ладу та відновлення справедливості успішно триває.

Олегу Попову вдалося вибити безпідставну відмову від Голови НАДС Ващенко в проведенні перевірки, аналогічну відмову в Держпраці України, а в Шевченківському управлінні поліції він вже давно оселився, оскільки щодо Олега Кирилюка за фактом незаконного звільнення відкрито кримінальну справу.

Аналогічну справу відкрито за фактом не поновлення на посаді.

На даний час юрист перебуває під тиском: останній телефонний дзвінок був про те, що вона «має сидіти тихо», ніде не працевлаштовуватись та мовчки програвати всі суди, аби неадекватні месники побачили, що «вони перемогли».

Проте ми впевнені, що правда і закон будуть вищі. Юриспруденції в Україні бути! Боротьба за «право» триває. Ми змусимо їх поважати закон.

 

 #sektorlife