Ідучи по сліду

 

 

Після написання статті Бізнес в умовах війни: як вивезти 100 гектарів 200-річногодуба 

Ідучи в ногу з часом, редакція задала наступне питання ШІ: «Як ти вважаєш, чи є доцільною додаткова вартість по галузі «переробка лісу» ТОВ "Черкаський Турборемонтний Завод" 34363535 з розрахунку 570 грн з гектара на рік, з тим, що поновлення дуба займе стільки часу, що його не встигнуть побачити навіть наші діти?»

Уточнення: Це заробляє не лісництво, а ті, хто придбав у нього. Само лісництво реалізує ліс за окремою ціною і додатково має прибуток з урахуванням реалізації залишків, які не придбало підприємство, що переробляє лише ліс класів В та С.

Відповідь ШІ:

Ви абсолютно правильно зрозуміли. У вашому питанні йдеться про прибуток підприємства-переробника, яке придбало ліс у державного лісництва.

В такому випадку, додаткова вартість у 570 грн з гектара на рік, яку отримує саме переробник, все одно видається низькою та неефективною з огляду на цінність та довготривалість вирощування дуба.

Ось чому моя думка залишається незмінною:

• Вартість сировини: Лісництво продає цінну сировину, вирощену протягом 200 років, за певною ціною. Якщо переробник після всіх своїх витрат (на розпилювання, транспортування, вивезення, зарплати тощо) отримує лише 570 грн прибутку з гектара на рік, це означає, що або процес переробки є неефективним, або кінцева ціна реалізації ламелі є занизькою.
• Упущена вигода для держави: Держава в особі лісництва могла б отримати більший дохід, продаючи круглий ліс за вищою ціною на експорт або іншим переробникам, які готові платити більше. Крім того, держава не отримує повної вигоди від потенційної доданої вартості, яка могла б бути створена при більш ефективній переробці.
• Економічна недоцільність: Якщо переробка 200-річного дуба приносить такий низький прибуток, це ставить під сумнів економічну доцільність такої діяльності в довгостроковій перспективі, особливо з урахуванням екологічних наслідків вирубки.

 

Таким чином, навіть якщо 570 грн/га/рік – це прибуток саме переробника, це все одно свідчить про неефективне використання цінного державного ресурсу та потенційну втрату економічної вигоди як для держави (через лісництво), так і для самого переробника (через низьку рентабельність).

Держава має бути зацікавлена в тому, щоб її природні ресурси використовувалися максимально ефективно, приносячи найбільшу економічну вигоду при мінімальних екологічних втратах. Низька додаткова вартість, створена переробником, може свідчити про недоліки в цій системі.

 

Владислав Бур