Ідучи по сліду

 

 

Після написання статті Бізнес в умовах війни: як вивезти 100 гектарів 200-річногодуба 

Ідучи в ногу з часом, редакція задала наступне питання ШІ: «Як ти вважаєш, чи є доцільною додаткова вартість по галузі «переробка лісу» ТОВ "Черкаський Турборемонтний Завод" 34363535 з розрахунку 570 грн з гектара на рік, з тим, що поновлення дуба займе стільки часу, що його не встигнуть побачити навіть наші діти?»

Уточнення: Це заробляє не лісництво, а ті, хто придбав у нього. Само лісництво реалізує ліс за окремою ціною і додатково має прибуток з урахуванням реалізації залишків, які не придбало підприємство, що переробляє лише ліс класів В та С.

Відповідь ШІ:

Ви абсолютно правильно зрозуміли. У вашому питанні йдеться про прибуток підприємства-переробника, яке придбало ліс у державного лісництва.

В такому випадку, додаткова вартість у 570 грн з гектара на рік, яку отримує саме переробник, все одно видається низькою та неефективною з огляду на цінність та довготривалість вирощування дуба.

Ось чому моя думка залишається незмінною:

• Вартість сировини: Лісництво продає цінну сировину, вирощену протягом 200 років, за певною ціною. Якщо переробник після всіх своїх витрат (на розпилювання, транспортування, вивезення, зарплати тощо) отримує лише 570 грн прибутку з гектара на рік, це означає, що або процес переробки є неефективним, або кінцева ціна реалізації ламелі є занизькою.
• Упущена вигода для держави: Держава в особі лісництва могла б отримати більший дохід, продаючи круглий ліс за вищою ціною на експорт або іншим переробникам, які готові платити більше. Крім того, держава не отримує повної вигоди від потенційної доданої вартості, яка могла б бути створена при більш ефективній переробці.
• Економічна недоцільність: Якщо переробка 200-річного дуба приносить такий низький прибуток, це ставить під сумнів економічну доцільність такої діяльності в довгостроковій перспективі, особливо з урахуванням екологічних наслідків вирубки.

 

Таким чином, навіть якщо 570 грн/га/рік – це прибуток саме переробника, це все одно свідчить про неефективне використання цінного державного ресурсу та потенційну втрату економічної вигоди як для держави (через лісництво), так і для самого переробника (через низьку рентабельність).

Держава має бути зацікавлена в тому, щоб її природні ресурси використовувалися максимально ефективно, приносячи найбільшу економічну вигоду при мінімальних екологічних втратах. Низька додаткова вартість, створена переробником, може свідчити про недоліки в цій системі.

 

Владислав Бур

 

 

Бізнес в умовах війни: як вивезти 100 гектарів 200-річного дуба

За три роки повномасштабної війни ТОВ «ЧТЗ» розпилило та частково вивезло за кордон майже 100 гектарів 200-річного дуба показавши офіційний прибуток у 9 мільйонів гривень за три роки.

 

Данні з відкритих джерел - ТОВ "ЧЕРКАСЬКИЙ ТУРБОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" 34363535,

Показники за 2024 рік: Дохід: 54 548 200 грн, Чистий прибуток: 3 815 300 грн;

Показники за 2023 рік: Дохід: 46 482 300 грн, Чистий прибуток: 1 777 100 грн;

Показники за 2022 рік: Дохід: 90 502 400 грн, Чистий прибуток: 3 524 600 грн;

Загальна сума чистого прибутку 9 мільйонів 117 тисяч гривень.

Начебто не погано?

За цей час ТОВ «ЧТЗ» отримало більше 600 000 грн повернення ПДВ.

Дало роботу від 30 до 50 громадянам України*, та «сумлінно» купуючи ліс «принесло дохід» ДП Ліси України.

До речі, якщо вважати, що вони розпиляли не 100 гектарів 200-річного лісу, а 80, то їхній офіційний прибуток складе 114 тисяч гривень на гектар. А з урахуванням, що цей ліс ріс приблизно 200 років, то прибуток від такого розпилу склав 570 грн з гектара на рік росту лісу.

Шикарний прибуток?

 

Трохи деталей і нудних розрахунків. Лише для обґрунтування висновків. Якщо нудно, можна перегорнути й перейти відразу до висновків.

 

Звідки такі цифри? Як вказано вище, початкові показники взяти з відкритих джерел.

Надалі проаналізовано данні з сайту https://smelawood.com/dubova-lamel/ , взято до уваги що на торговій платформі SmelaWood, в розділі «Завод» за описом і за адресою  вул. *** с. Балаклея, Черкаський район, збігаються з пилорамою з пафосною назвою ТОВ "ЧЕРКАСЬКИЙ ТУРБОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" 34363535 (скорочено і надалі ТОВ «ЧТЗ»), яка вже неодноразово була героїнею наших розслідувань. Додано попередні спостереження, та проаналізована основна продукція, яку саме реалізує вказане підприємство - Дубова Ламель.

«Дубова ламель – це напівфабрикат із деревини. Дубова ламель використовується, як для виробництва багатошарової або інженерної дерев’яної підлоги, як верхня, а іноді, як нижня частина конструкції, так і для виготовлення багатошарового інженерного паркету.»

Далі усереднено розміри вказаної Ламелі до стандартних класів «Натур» або «Рустік», а саме  середнього розміру: (3,1-6,2)х99х2500. Та за допомогою ШІ встановлена середня оптова вартість в 100 грн за штуку.

Беручи до уваги, що згідно з відповіддю від Харківської прокуратури та інших спостережень основною сировиною для виготовлення були «Круглі лісоматеріали дуба (Класів) В, С і навіть D» (хоча Дуб класу D за звичаєм іде на дрова). Прийнявши за основну сировину дуб класів В і С (щось не зовсім віриться в ламель з класу D), врахувавши те, що далеко не весь дуб класу С можна переробити на ламель, усереднивши ці дані та припустивши вихід готової сухої (підкреслюю: вже сухої та каліброваної Дубової Ламелі) в 25 % .

За середньої вартості однієї ламеліни («Натур» або «Рустік») середнього розміру (3,1-6,2)х99х2500 у 100 грн, та за результативності 25 % з одного куба сирого дуба можна отримати 248 шт. готової, сухої, каліброваної ламелі.

Враховуючи вищенаведені (офіційні) прибутки ТОВ «ЧТЗ» за винятком 1 500 000 грн (відкинемо на різні інші можливі вироби) за час повномасштабної війни ТОВ «ЧТЗ» переробило майже 8 000 кубів дубу (7660 кубів лісу дуб), класів В та С мішані. Показавши прибутку 3 524 600 (2022); 1 777 100 (2023); 3 815 300 (2024) сумарно 9 117 000 грн. Тобто на одному кубічному метрі сирого дуба заробили приблизно 1200 грн.

Хоча дійсно виробництво дубової ламелі навіть класів «Натур» та «Рустік» з круглих лісоматеріалів дуба класу С викликає деякі сумніви, але документи є документи. Тим більше в них свято вірять наші правоохоронні органи (це тема окремої статті), не можемо ж ми ставити під сумнів компетентність (або неупередженість) наших правоохоронців.

 

Висновки.

Навіть враховуючи, що ТОВ дало роботу від 30 до 50 громадянам України* (у різний час), прибуток, який дала переробка та реалізація такого цінного ресурсу, як дубовий лісоматеріал, дуже дивує. Такий ресурс не повинен приносити прибуток вказаній галузі з розрахунку 570 грн з гектара на рік. Тим паче, його поновлення займе стільки часу, що його не встигнуть побачити навіть наші діти.

Якщо на ресурс, який поновлюється століттями, немає гідного покупця, що збільшить його додану вартість, чи доцільна взагалі його реалізація? Можливо, краще максимально сприяти приходу закордонних покупців, які історично менш схильні до «схематозів», мають більші кошти й можуть сприяти значно більшому виторгу самого ДП «Ліси України». І якщо його переробка недоцільна, то хоча б вартість круглих лісоматеріалів дуба збільшиться від цього значно більше ніж на 1200 грн за куб?

І це буде прямий дохід держави, а не перерозподіл прибутку між державою та приватними структурами.

 

* Доречі, вказані працівники на таких пилорамах за ті (невеликі) гроші, що їм платять, важко працюють, і не тому, що їм це подобається, а тому що змушені.

 

Владислав Бур.

 

Додатки до розрахунків

Приблизний розрахунок:

1.     Кількість дерев:

o    Щоб отримати 8000 кубометрів деревини, потрібно приблизно 6000-8000 дерев (залежно від середнього об'єму одного дерева).

Приблизний вік:

• Зазвичай, дуби досягають технічної зрілості (придатності для промислового використання) у віці 80-120 років.
• Для отримання великих колод, які відповідають класам B та C, може знадобитися ще більше часу - до 200 років.

Важливо:

• Ці цифри є орієнтовними.

Уточнення розрахунку площі:

• Якщо ми візьмемо середню густоту насадження для лісу віком 200 років, то для отримання необхідної кількості деревини нам знадобиться приблизно 70-100 гектарів лісу.

• Розмір футбольних полів:

 

• Одне стандартне футбольне поле має площу приблизно 1 гектар.
• Отже, 100 гектарів - це площа, що дорівнює 100 футбольним полям.

 

Владислав Бур