Репортаж із засідання підготовлений журналісткою Оксана Мацьопа оригінал статті читайте на сайті IWPR
Один із братів вижив і зміг ідентифікувати винних у загибелі своїх двох братів.
Суд засудив двох військовослужбовців РФ, які в березні 2022 року незаконно утримували, катували та розстріляли братів із села на Чернігівщині, до довічного увʼязнення.
Чернігівський районний суд встановив, що Костянтин Смирнов та Денис Подгорний незаконно затримали та катували трьох братів із села Довжик. Згодом російські військовослужбовці розстріляли двох братів – Євгена та Дмитра, а третій, Микола, вижив і допоміг слідству встановити підозрюваних.
Суд над російськими
військовослужбовцями розпочався у липні 2024 року, а 3 лютого 2025 року колегія
з трьох суддів оголосила їм вирок.
Суд заслухав свідчення про те, як
у лютому 2022 року росіяни окупували село Довжик, яке знаходиться в кількох
десятках кілометрів від кордону з Білоруссю. До будинку, де мешкали троє братів
Куліченків, російські військові прийшли 18 березня. Вони розшукували
українських партизан, які підпалили колону військової техніки біля Довжика.
«Близько 5-ї вечора прийшли до нас на подвірʼя», — розповів виживший 35-річний
Микола Куліченко на допиті у суді.
«Як нам сказали, «на перевірку документів». Спершу був один військовий, якого кликали Денис. А потім вони оточили нашу хату, людей вісім було, всі в балаклавах. Озброєні гранатами, пістолетами, автоматами».
В будинку Куліченків росіяни побачили військовий
рюкзак, що належав Євгену, який був колишнім учасником бойових дій на сході
України.
«Вони рюкзак винесли, зразу всі на автоматах запобіжники
поперещолкували та питають: «Чия сумка?». Женя зразу сказав, що його, що він
колишній десантник. Тоді мене і Дмитра до воріт на коліна поставили. А Женю
окремо по-своєму допитували. Найшли в його речах пістолет Флобера (ред. не
вогнепальна зброя). Погрожували йому. Потім вони знайшли в речах медалі. Це ще
дідові нагороди, а вони подумали, що то Євгена… Потім Дімі та Жені кайданки на
руки, а мені мотузками звʼязали руки, і повезли», – пригадує
Микола.
Братів привезли на пилораму у сусіднє село Вишневе. Там
кожного окремо допитували і катували чотири дні.
Микола не витримав знущань та зізнався у причетності до
підриву колони російської техніки, хоча, як стверджував згодом на суді, не мав
до цього жодного стосунку.
Після катувань та допитів на пилораму, де утримували
трьох братів, приїхав російський військовослужбовець з позивним «Закон». За
даними українського слідства це
був командир військового угруповання РФ,
начальник військової поліції округу полковник Костянтин Смирнов. Саме він, як
стверджує прокуратура, віддав наказ одному із своїх підлеглих Денису Подгорному
розстріляти трьох братів.
Микола Куліченко розповів, що “Закон” сказав везти його з
братами «пад аткос». Виконував наказ той самий Денис, який раніше брав участь у
незаконному затриманні братів у них вдома.
Росіяни вивезли чоловіків у багажнику автомобіля у
лісосмугу, поставили їх на коліна перед викопаною ямою та розстріляли.
«Я крутнув головою, тому куля пройшла щокою і вухом», –
сказав Микола. То я і впав, він (росіянин) мене ногою допихнув в яму. Я
згрупувався, мене врятувало те, що руки мені звʼязали спереду. А Діма на мене
впав. Вони нас закидали (ред. землею) і ще два контрольні постріли зробили. Я
почав задихатися. Потім зібрався з силами та відштовхнув тіло Дмитра. Я ще чув
останні хрипи, не розумів кого з братів…А потім, коли все стихло, не розумів
куди мені йти…»
Чоловік самотужки вибрався з засипаної ями. Коли він дізнався, що в їхній хаті знаходяться російські військові, пішов до батька.
Анатолій Куліченко, який також є потерпілим у справі, на засіданні дав свідчення, що син прийшов до нього надвечір 21 березня пораненим та розповів, що росіяни розстріляли братів.
Разом із сусідкою Анатолій Куліченко надав Миколі першу допомогу. За його словами, найбільше він боявся того, що росіяни прийдуть до нього додому та побачать пораненого сина.
На судовому засіданні допитали трьох сусідів Анатолія Куліченка. В тому числі, Тетяну Приступу, яка допомагала лікувати пораненого Миколу.
«Я тоді перший раз бачила кульове поранення», – сказала вона у суді 31 січня. Для мене то було дуже страшне. Я сама зразу це не зрозуміла. Я бухгалтер. Але я бачила рану, обробила її, промила, прочистила. А потім подзвонила подрузі. Вона працювала на «швидкій допомозі» у Славутичі (місто в Київській області). Вона пояснила, що якщо довкола рани є чорні краї – це кульове поранення, опік. От цей опік я мала прибрати, бо інакше поранення ніколи не зростеться».
Крім кульового поранення Тетяна Приступа помітила на спині Миколи синці. Чоловіку було важко дихати. Вже після деокупації села чоловіка обстежили лікарі та виявили два зламаних ребра.
Прокурор Ярослав Помаз просив для обох обвинувачених найтяжче покарання – довічне ув’язнення.
Інтереси російських військовослужбовців у суді представляли адвокатки з центру з надання безоплатної правової допомоги Людмила Пирог та Ольга Кручек.
Людмила Пирог, захисниця Смирнова, вмикалась на засідання по відеозвʼязку. На дебатах вона сказала, що покладається на думку суду та на законність зібраних доказів:
«При винесенні вироку я поділяю рішення суду».
Ольга
Кручек, адвокатка Дениса Подгорного, просила суд винести законне та справедливе
рішення в рамках статті «Воєнні злочини», яку йому інкримінують її підзахисному
– жорстоке поводження з військовополоненими або
цивільним населенням, що призвело до загибелі людей.
«Підстав для того, щоб просити суд виправдати, захист не знайшов в ході судового розгляду», – сказала вона у суді. «Факти вчинення кримінального правопорушення не оспорюються».
Смирнов та Подгорний можуть
оскаржити вирок протягом 30 днів з моменту його проголошення 3 лютого.
