пʼятниця, 30 серпня 2019 р.

СКІЛЬКИ КОШТУЄ ТОЙ, ЩО НЕ ПОТРІБЕН


Прелюдія до цієї історія сталась в кінці 2018 року, коли «Віктор Антонович Федоренко власним розпорядженням звільнив діючого секретаря міської ради Костянтина Синьогуба і призначив себе секретарем Смілянської міської ради - було викладено прохання надати у встановлений законом термін публічну інформацію».

Тоді, відчайдушні активісти та захисники доброчесті і порядку міста Сміла звернулись до редакції «Сектора життя» з проханням висвітлити безчинства місцевої влади.

Болюче питання для громадян України розкривається кривавою раною у маленькому містечку на Черкащині. І якщо хтось подумає, що у Столиці це комусь цікаво, аж НІ!!

Юристи газети стикнулись з проблемою притягнення посадової особи до відповідальності за порушення Закону про доступ до публічної інформації.  
Чи то, щось зовсім згнило в Датському королівстві, чи то..

Було подано дві скарги до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини  та виграно одну судову справу… Але…

Працівники Уповноваженого з прав людини на думку юристів видання провели фіктивну перевірку.

З цього приводу юристи видання вимушені були звернутись зі скаргою на фіктивну перевірку скарги працівниками Уповноваженого до самого Уповноваженого. 
В якій просили:
«Провести ретельну перевірку дії Уповноваженого з дотримання інформаційних прав та представництва в Конституційному Суді України В. Барвіцкого на ознаку особистої зацікавленості при не притягненні до відповідальності винної особи.
Визнати перевірку Фіктивною, та скасувати її результати.»

Про те, що своїх прикриють, не було ніяких сумнівів, як кажуть:  «друзям все, а іншим закон». Тобто, ні якої фактичної перевірки і не було. І відповідь була дуже лаконічною.




Вибачте, за російську «Нету тела, нету дела» :)


Подальший текст відповіді трохи давав надію:


Але, не до цього тут було...
Ряди держслужбовців ставали все більш щільними.

Позиції Регіонального представника Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Черкаської області В. Єфіменко відносно відмови в реагуванні на скаргу (01. 07. 2019 №Б36 вих.-19), а саме «Притягнення до відповідальності винних осіб, які приховали публічну інформацію» взагалі завела в глухий кут.

Він просто вказав:


Тобто,

Тобто – ідіть до суду, куди пан Секретар Смілянської міської Ради подав щось... Те саме щось, що був повинен надіслати як відповідь на запит редакції, за законом…  Ось так, інший пан В. Єфіменко вирішив питання хто саме кому режисер…
Закон, закон??? Щось знайоме, не чули?

Редакцією газети, в свою чергу, було зроблено декілька інформаційних запитів відповідями на які прагнемо поділитись.
По перше Скільки грошей отримали працівники Регіонального відділення представника Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Черкаської області, в період з 01. 01. 2019 по 30. 06. 2019 року.

Цікаво?

А ось скільки:



На уточнення за що саме вказана особа отримала премію та надбавку отримано відповідь:


Як перепрацьовує людина, що вважає недоцільним притягнути колегу по держслужбі до Адміністративної відповідальності.


А ось реакція Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в центральних областях В. Ольхового.



Тобто, це така виховна робота, доречі, яку виконали, як з’ясувалось активісти міста Сміли:



Перепрошуємо! А визнана судом БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ?!

А як же це! Всім лягти!
Працює Уповноважений з прав людини!
Кому тут не надали відповідь??? Хто? Як? Ану до відповідальності!

Доречі, ще й доплату за інтенсивність праці…

А, ну що тут сказати…



Пане В. Ольховський та інші, інтенсивно працюючі захисники прав людей, а ВИ НАВІЩО?
Яка норма закону позбавляє Адміністративної відповідальності вказаного Федоренка В. А. лише тому, що активісти виграли суд, який ДОВІВ ЙОГО БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ?

До того ж до відповіді додано чек. Згідно якого нібито отримано відповідь! Нібито!!!


Тож, редакція перебуває у стані розгубленості…
«Інтенсивно працюючим» захисникам, разом зі скаргою було надано копію запиту де вказано адресу для отримання відповіді.
КУДИ ж просили надіслати відповідь?
Підкажемо, це не Черкаси, не Сміла, не Умань і ще не більшість міст України.
Це абонентська скринька в м. Києві!
До того ж «інтенсивно працюючі», зверніть увагу на дати!
Публічну інформацію, яку нібито  надано лише за рішенням суду, на запит отриманий:



Що??? ЧОТИРІ МІСЯЦЯ?!
Дві скарги до Уповноваженого з прав людини і одна судова справа в Адміністративному суді. І працівники уповноваженого відповідають – та все добре!

НАМ одним здається, що щось тут не так?

І далі питання, питання, питання…
Чи, шановні платники податків, когось перегодовують?
Чи взагалі виконує свою функцію Секретаріат Уповноваженого з прав людини відносно норм Статті 255 КУпАП де вказані Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення?
Чи це особисті відносини Уповноваженого з прав людини до одіозного Смілянського пана Федоренка В. А., якому президент порадив продати свою машину ?




Чи питання в конкретному, дійсному Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, який дістався владі у спадок?
Питання, питання, питання, і ще раз питання…
А так хочеться обіцяних демократичних цінностей, одній із яких є право і захист цього права, задекларованих в трьох малопомітних, але на нашу думку, таких важливих для демократичного суспільства законах:
Закон України «Про звернення громадян»,
Закон України «Про інформацію»,
Закон України «Про доступ до публічної інформації».



                                                                                                                                  Владислав Бур.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар