вівторок, 21 грудня 2021 р.

Темна конячка Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

 Позиція суддів Нікопольського міськрайонного суду щодо висловлювань або публікацій є агресивною та неоднозначною у майже кожній справі, яку вони розглядають. Пересторога, якою зловживають судді набуває критичної точки у справі по обвинуваченню громадян України відповідно до ст. 115 ККУ (вбивство). Залякані місцеві журналісти вже не можуть спокійно відвідувати відкриті засідання. Все відбувається виключно за окремим клопотанням та пересвідченням наявності ліквідних посвідчень та ковід-сертифікатів.  Крім того, голова суду, кожному журналісту, котрий пише запити щодо перебігу даної справи непрозоро натякає на порушення їх суддівського спокою та зверненням до компетентних органів із відповідними заявами. В цей час «запускаючи» у справу не просто темну конячку, а вороного коня суду – суддю Рибакову Валерію Віталіївну.

Що відомо про цю суддю:

З 2011 року обрана суддею безстроково.

З офіційного сайту ВРП з 2016 року є постійною учасницею (разом із колегами по кримінальним справам), яку звинувачують у недбалому ставленні ведення процесів у кримінальних справах. Частково Вища рада правосуддя «закриває очі» на ці неподобства.

Є постійним скаржником на сторони процесу до ВРП через неправильні висловлювання громадян.

«Прикриває» справи чоловіка своїм суддівським статусом. (Чоловік Рибаков Олександр Михайлович – депутат Нікопольської міської ради Дніпропетровської області)

Є матір’ю сина, який працюючи у СБУ перейшов на сторону сепаратистів та сприяв розпорошенню території України у 2014 році. На теперішній час син постійно проживає на території Росії під власним ім’ям. Суддя Рибакова регулярно відвідує сина на території ворожої країни.

Через публічну діяльність чоловіка у будь-якому процесі оголошує собі самовідвід для затягування розумних строків розгляду справи.


Зважаючи на статус судді та її родинні зв’язки, через які вона оголошує собі самовідвід, у маленькому містечку потрібно переглянути всі її справи за цей рік, це 808 справ та матеріалів, а також всі справи під її головуванням за всі роки публічної діяльності її чоловіка. І в подальшому не допускати суддю до здійснення правосуддя, принаймні у Нікополі.



У судовій справі № 182/1465/21, про загибель двох молодих чоловіків, поведінка судді Рибакової відповідає тій же, на яку скаржився громадянин Бевз (див фото 1), тобто за майже 7 років нічого не змінилось.

Суддя Рибакова В. В. заявила собі самовідвід через перерахування її чоловіком меценатської допомоги у розмірі 5000 гривень до місцевої федерації футболу. В цей же період батьки одного із загиблих влаштовували футбольний чемпіонат на честь сина. Батьки від надання їм фінансової допомоги відмовились, коштів по факту не отримували але суддю це не зупинило у рішенні про самовідвід.

В окремій думці до ухвали про самовідвід суддя Багрова теж зазначає, що подібна поведінка судді Рибакової не первинна і суперечить рішенням ЄСПЛ.


Таким чином ми можемо припустити, що суддя Рибакова по суті є недієздатним суддею, яка відбуває службу отримуючи заробітну плату, дотації за рахунок платників податків. Що накладає тінь на суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області щодо звершення правосуддя та реальну завантаженість у роботі суду. Також потрібно поставити під сумнів діяльність голови суду Клименко Ірини В’ячеславівни за сприянням якої відбуваються постійні втручання до автоматизованої системи розподілу справ, «прикривання» недолугості працівників апарату суду та сприяння затягуванню розгляду справ.

 

Попередні публікації у цій справі:

Правосуддя по-Нікопольські

Судді Боягузи(?)

Злочиннеугрупування Нікополя

 

Редакція і в подальшому пильно слідкуватиме за справою, особами дотичними до неї та вчасно повідомлятиме про перебіг подій.

 

 

 

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар