Службова недбалість та знищення доказів: чому справа про замах на Шефіра зайшла в глухий кут

 Документи, що опинилися у розпорядженні редакції, свідчать про системні порушення у ході розслідування замаху на першого помічника президента Сергія Шефіра. Поки Офіс Генерального прокурора декларує контроль за провадженням, у підрозділах Національної поліції знищують ключові речові докази, а слідчі ігнорують письмові вказівки прокурорів щодо повернення вилученого майна.

Два роки тому за фактом обстрілу автомобіля Сергія Шефіра було відкрито кримінальне провадження №12021110000000616 за ст. 115 КК України. Попри резонансність справи та залучення значних ресурсів, матеріали службових перевірок та листування адвокатів вказують на фактичну відсутність результатів та процесуальний хаос.

Факт №1. Фізичне знищення речових доказів працівниками поліції

Згідно з Висновком службового розслідування Національної поліції України від 16 жовтня 2023 року, у справі фігурував важливий речовий доказ — GPS-трекер, вилучений слідчими 22 грудня 2021 року. Цей пристрій міг містити інформацію про маршрути пересування осіб у яких вилучене майно, також були флешки з криптогаманцями та іншою важливою інформацією людей рандомно обраних системою для покарання у справі про яку говорили в новинах.

Трекер та інші флешки були передані для огляду до Департаменту карного розшуку. Службова перевірка встановила, що старший оперуповноважений Глобенко Д.І. зберігав ці докази у поліетиленовому пакеті на підлозі службового кабінету [№ 812].

24 лютого 2022 року, у день повномасштабного вторгнення РФ, під час екстреного знищення таємної документації, пакет із речовими доказами (GPS-трекером та флешками) був помилково поміщений до мішка з документами та спалений у внутрішньому дворі адміністративної будівлі МВС за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10.

Дисциплінарна комісія НПУ офіційно підтвердила факт втрати доказів та визнала наявність дисциплінарного проступку в діях низки посадових осіб, зокрема полковників поліції та слідчих. Однак, через сплив шестимісячного терміну давності притягнення до дисциплінарної відповідальності, жоден із винуватців знищення доказу не поніс покарання.

Факт №2. Ігнорування вказівок прокурора та утримання майна

Окрім втрати доказів, слідство демонструє ігнорування норм КПК України в частині поводження з вилученим майном. Під час обшуку 22 грудня 2021 року в індивідуальному сейфі громадянки Олесі Заярної було вилучено 7 мобільних телефонів марки Vertu.[Навіщо вилучати майно не причасне до інциденту, якщо телефони тривалий час перебували у банківській скринці?]

Станом на серпень 2023 року Офіс Генерального прокурора офіційно визнав відсутність правових підстав для подальшого утримання цих телефонів. У листі від 22.08.2023 за підписом прокурора Максима Добривечора зазначено, що слідчому ГСУ Нацполіції надано вказівку повернути вилучене майно.

Відповідно до ст. 36 КПК України, вказівки прокурора є обов’язковими для виконання. Проте, як випливає зі скарги адвоката Вадима Погорілого, станом на січень 2024 року майно власниці не повернуто. Захист стверджує, що слідчі ГСУ НП свідомо саботують виконання процесуального рішення, що є прямим порушенням ст. 100 КПК України.

Факт №3. Криза слідства та процесуальний глухий кут

Відсутність реального прогресу у розслідуванні змушує сторону захисту вдаватися до нестандартних юридичних кроків. У заяві до тодішнього Генерального прокурора Андрія Костіна адвокат потерпілих вказує на неефективність слідчої групи та пропонує перевірити низку версій, оскільки основні напрямки розслідування не дали результату.

Серед перелічених у документі версій, які захист вимагає відпрацювати через бездіяльність слідства, фігурують:

 причетність іноземних організацій (зокрема руху «Хамас» через національність потерпілого);

 конфлікт інтересів бізнес-партнерів студії «Квартал-95» ;

 дії представників великого бізнесу (олігархів) напередодні прийняття профільного закону;

 причетність попереднього Президента України через політичні заяви .

Такий зміст звернення свідчить про глибоку кризу довіри до офіційного слідства, яке за два роки не спромоглося не лише встановити підозрюваних, але й зберегти наявну доказову базу.

Аналіз наявної документації вказує на наявність ознак службової недбалості у діях співробітників Національної поліції України. Знищення GPS-трекеру та  унеможливило проведення технічних експертиз, які могли б встановити відсутність автомобілів осіб, у яких було вилучено майно. Водночас невиконання вказівок Офісу Генерального прокурора щодо повернення майна свідчить про відсутність належного процесуального контролю за діями слідчих. Станом на сьогодні кримінальне провадження щодо замаху на вбивство державного діяча фактично зупинилося, перетворившись на бюрократичну тяганину.

На запити редакції щодо стану розгляду справи та проведення слідчих дій відповіді ми не отримали. Зважаючи на обставини справи, суспільний резонанс та постійне підганяння під політичні потреби таких справ редакція вважає, що рандомна вибірка людей у яких були проведені обшуки та вилучена велика кількість майна недоречного та такого, що не може бути доказами у справі зроблено навмисно для власного збагачення слідчих та їх начальників. Справу досі не передано до суду, у справі відсутні обвинувачені. Рішення суду щодо повернення майна не підлягає виконанню і ті, хто мав би слідкувати за цим навмисно продовжують зловживання становищем.

 

Броварські схеми Багмутів дійшли до Америки

 

Вже 4 з половиною роки відкрито кримінальне провадження за ч.4 статті 190 ККУ у Броварському відділку поліції відносно Багмута Романа Сергійовича. За цей час справа пережила багато цікавих подій, таких як зміна керівників відділку поліції, за час слідства їх було аж 7, славнозвісну суддю Ганну Білик, яка намагалась закрити справу, кам’яне обличчя керівника слідства на четвертому році розслідування, де у справі лише заява.

суддя Ганна Білик

В чому ж така проблема розгляду цього питання, допиту свідків та передачі до суду? Ми вам пояснимо: все через маму! Як у фільмі «Хрещений батько». А хто у нас мама, а мама то є дуже цікава медійна персона, яка усіма фібрами намагається допомогти своєму імовірно недолугому дитяті.

Наразі сімейка проживає у Сакраменто штат Каліфорнія, що у Америці. Так, вони нормально живуть на гроші звичайних українців яких обібрали продаючи «квартири без будинку».

Багмут Наталія Андріївна

Це мама, яка до без тями печеться про свою репутацію. Із біографічної довідки офіційних джерел нам відомо, що вона 15 років пропрацювала керувала відділом культури при Броварській міській раді, та за весь цей час може пишатись лише одним досягненням – масовим співом гімну у Броварах, що потрапило до Книги рекордів. Все інше – напускне. Неодноразово у мережі з’являлись відео де Наталія Андріївна «червоніла» за не виконаний або безглуздий план роботи.

Її повсякчасне балотування то від забороненої партії Регіонів, то від Ліберальної партії  особливого успіху не приносило на політичному ґрунті. А от у збагаченні фінансовому – повсякчас. То розливайку з дискотекою відкриє у приміщенні комунальної власності, яку потім приватизує, то сумісний концерт організує з Поплавським, бо за рахунок платників податків встигає лише пісні «світилам» писати.

Багмут постійно і вашим, і нашим. Видаючи із себе «файну україночку» спочатку в Україні за «революції гідності» прославляла «рузький мір» та легетимного Януковича, тепер за кордоном прославляє братські народи не гребуючи брати кошти, як зі звичайних українців, так і з американських-руських на розвиток своєї радіопередачі. Їй не цікава перемога України, для неї важливий власний бренд.

Періодично Наталія Андріївна повертається у рідні землі, останній раз перед повномасштабним вторгненням аби вивезти свого сина та онуків. І завчасно попіклувалась, аби все було правильно у юридичному сенсі. Тому і відкриту кримінальну справу пригальмували.  Як і всі попередні порушені відносно її сина Романа. І от цікавий факт, у якому статусі Роман перетнув кордон? Як волонтер? Інвалід? Багатодітний? Чи він зрадив своїй нинішній коханій і одружився з більш старшою жінкою?

Натепер ці всі питання потрібно скеровувати до правоохоронних органів, бо від них залежить чи нестиме особа відповідальність за законом.

І от у цій всій історії прекрасно ілюструється вся реальність недбалості українців у контролі за людьми яких держава бере до себе на роботу. За чий рахунок Наталія Багмут та її родина тепер перебуває у спокійному місці та прославляє «братський» народ?

Ми неодноразово звертались до поліції з відповідними запитами у цій справі але очікувано відповідей досі не маємо.

Тож, тримаємо руку на пульсі – невпинно слідкуємо за діяльністю родити Багмутів.

Наталія Багмут із сином Романом та онуками

https://www.youtube.com/watch?v=Q3OFeltKD-Y

            https://www.youtube.com/watch?v=3SDUPcBsjDI

https://mpz.brovary.org/vatniki-eks-regionalki-bagmut-tskuyut-prokuraturu-na-brovarskih-volonteriv-pomsta-za-myuzik-hol/

https://blogs.pravda.com.ua/authors/yusov/4de4e8470a322/page_4/

фото отримані із відкритих джерел