Блокбастер про хабар. Історія друга: Адвокат і 200 тисяч

 Повертаючись до блокбастерів про хабарі, ще одна історія  

Адвокат і хабар. Як політичне ім’я юридичної компанії може позбавити кар’єри назавжди. 

Прев’ю 

У віддаленому кабінеті адвоката, приглушене світло ламп, а на столі — старий телефон із знятою трубкою. Адвокат Олексій Носов, чоловік зі смугастим краватком, відчував, як його серце б’ється від тривоги. Він завжди був обережним, але цього разу він потрапив у пастку. 

Телефон затріщав, і він відповів. “Адвокат Носов, це детектив НАБУ. Ми маємо вас на гачку. Ви надали пропозицію хабара в розмірі 200 тис. дол. США за ухвалення рішення у суді про передачу справи стосовно підзахисного до іншого органу досудового розслідування.” 

Адвокат відчув, як земля під ним віддаляється. Його колеги, з якими він працював багато років, тепер відверто відмовлялися від співпраці. Його ім’я стало синонімом корупції, а його кар’єра — в руїнах. 

“Адвокат Носов,” продовжив детектив, “ви підозрюєтеся в легалізації коштів, отриманих від продажу електричної енергії ПрАТ «НЕК «Укренерго». Це серйозна справа, і ми маємо докази.” 

Адвокат відчув, як його руки потіли. Як він опинився в цьому кошмарі? І як він може вибратися з цього безвихідного положення? 

Тим часом, в іншій частині міста, Масі Найєм, журналіст і блогер, вже готував свій наступний пост. “Юридична компанія Міллєр: шокуючі новини. Адвокат Олексій Носов підозрюється в хабарництві. Що сталося зі столичним адвокатом? Деталі в моєму наступному відео!” 

Його підписники на Instagram та TikTok вже чекали на новий контент. І ця історія обіцяла набрати понад мільйон переглядів. Адже хто не любить блокбастери зі справжніми героями, інтригами та зрадою? 

Блокбастер про хабар. Історія перша: Суддя і честь

 У Іванківському районному суді Київської області сталася подія, яка згодна стати серією у детективному серіалі. Суддя Олексій Гончарук, веде справу про невдаху, який вирішив поєднати водіння з непомірним захопленням алкоголем чи наркотиками.

Але справжній поворот сюжету стався, коли адвокат обвинуваченого, вочевидь забувши про камери та записи, запропонував судді “вирішити питання” на стороні, мовляв, “щоб клієнту було добре”. І ніби цього було мало, він ще й натякнув на хабар! Суддя Гончарук, не втрачаючи присутності духу, вирішив, що це чудова можливість для провокації хабара, наче він у головній ролі шпигунського трилера. Він заявив, що дії адвоката — це чиста провокація підкупу, і тепер Вища рада правосуддя має розібратися в цій кінематографічній інтризі. Чекаємо на продовження!

За повідомменням Sud.ua

Забезпечення права ВПО

 Веб-сайт українського уряду оновив інформацію про захист прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Нещодавно ухвалені зміни забезпечують, що під час воєнного стану та протягом півроку після його завершення, ВПО, які відносяться до особливо вразливих груп, не можуть бути виселені з тимчасового житла. Це рішення має на меті зміцнити правовий та соціальний захист цих осіб, знявши обмеження на термін їхнього проживання, які раніше були встановлені законодавством.

Контрабанда лісу і митники

Контрабанда лісу з України є серйозною проблемою, яка завдає шкоди державному бюджету, екології та національній безпеці. За даними Державної фіскальної служби, у 2019 році було виявлено 1 786 випадків незаконного вивезення лісу за кордон на суму 1,2 млрд грн. Найбільше лісу контрабандою вивозили до Китаю, Польщі, Румунії та Туреччини.

Однією з причин контрабанди лісу є мораторій на експорт лісу-кругляка, який діє в Україні з 2015 року. Цей мораторій мав на меті зберегти лісові ресурси та запобігти бездумним вирубкам. Однак, він також створив умови для тіньового ринку лісу, де діють злочинні групи, корумповані чиновники та недобросовісні лісники. За даними Національної поліції, у 2019 році було порушено 2 314 кримінальних справ за фактами незаконної рубки та транспортування лісу.

На законодавчій прогалині силові структури створили власний бізнес, через який держава втрачає сотні мільйонів гривень і теророризуючи певних громадян доводить цілі сім'ї до лікарняних ліжок.

У науковій праці, а саме магістерській роботі Поліського національного університету, за керівництва професора Дацій Н. В. дехто Корчемний Павло Сергійович у 2021 році на 24 сторінці роботи прописує схему «кошмарення» силовими стуктурами громадян України.

 

Все б нічого, і в теорії воно має право на існування, якби не втілювали у життя.

Одним із методів боротьби пан Корчемний вважає тиск та притягнення до відповідальності митних брокерів, як посередників декларантів вантажу для імпорту повністю викидаючи із схеми працівників державного сектору і митної служби. Ми задали питання до митників щодо взаємодії з брокерами та розподіл відповідальності. На момент виходу статті відповіді так і не отримали. Проте, Митний кодекс чітко розподіляє відповідальність:

Ст.12 п.3

Ст. 19 Митного кодексу України чітко регулює період переходу відповідальності від декларанта до митної служби і право оскарження. Таким чином ми можемо відслідкувати порушення складових відповідальності в момент притягнення до кримінальної відповідальності.

За основу візьмемо викладену у науковій праці ситуацію:

Службою безпеки України було визначено проведення негласних слідчих дій за приватним життям митних брокерів, яких декларантом було найнято для посередницької діяльності з оформлення документів на сировину. В ході цих дій відбувалось спостереження за приватним життям як самих брокерів, так і їх сімей (особисте стеження, прослуховування телефонів і т.д.). Врешті, не маючи достатньої доказової бази було проведено обшуки у приватних помешканнях, призначено низку експертиз, проведено затримання та допити. Але, ця вся історія була запущена виключно щодо осіб, які є випадковою ланкою у складовій митного оформлення документів(!!) абсолютно ігноруючи посадових осіб та відповідальних за сировину, яку декларували до відправлення за кордон.

Хоча, у самій науковій роботі Корчемний згадує про відповідальність митників та, у своїй повсякденній діяльності абсолютно ігнорує цю складову ланку контрабандної роботи полишаючи відповідальність тільки на пересічних осіб та їх сім'ї.

Узагальнюючи наведену ситуацію, автор магістерської роботи називає митних брокерів організованою групою осіб, які мають бути засуджені у пособництві незаконного зрубання дерев, підробленні документів, вчиненні фінансових операцій та виконанні суспільно- небезпечного діяння..

Ми дуже перепрошуємо, але просимо Службу безпеки України пояснити нам, яким чином можна дійти до такого висновку не притягаючи до відповідальності осіб які безпосередньо погоджують вивіз сировини з України, осіб, які відповідають за контроль вирубки лісу?

В одному із судових засідань у справах пов'язаних з митними брокерами та декларуванням сировини для імпорту прокурор запевняв суд, що саме брокери несуть відповідальність але яким чином, так пояснити не зміг.

Тож, у цій справі забагато прогалин і роботі спецпідрозділів, ігнорування законодавства, свавілля щодо сімей «підозрюваних», щодо самих підозрюваних. Суперечності між діями та документами часто досягають точки кипіння у судових дебатах по кожному з питань. І що саме цікаве, з 2019 року і по сьогодні крім постійних обшуків, допитів змінної ланки в митному декларуванні не зроблено нічого..

Хоча в цей же час для боротьби з контрабандою лісу уряд та парламент прийняли ряд заходів, таких як зменшення порогу для кримінальної відповідальності за вирубку лісу, посилення контролю за перевезенням лісу залізницею, впровадження електронної системи обліку лісу та інше. Також у 2019 році було створено міжвідомчу робочу групу з питань контрабанди лісу, яка має підготувати публічний звіт щодо проведеної роботи в персоналіях. При чому, це ніяк не вплинуло на відповідальність посадових осіб.

Контрабанда лісу з України є не лише економічною, але й соціальною та політичною проблемою, яка вимагає скоординованої дії влади, громадськості та міжнародних партнерів. Лише разом ми можемо зупинити це варварське знищення українських лісів та зберегти їх для майбутніх поколінь.

 

Як вбити дитину і не нести відповідальність. Трагедія у дитячому наметовому таборі на Дніпропетровщині

 

Як трагедія однієї дитини видає системне порушення прав дитини на безпеку.

У 2020 році Дніпропетровщину сколихнула  трагічна звістка про смерть дитини у «дитячому таборі».  На той момент місцеві медіа та національні телеканали повідомляти про організований дитячий табір від благодійного фонду «Максимум», який проводили за участю волонтерів. Табір налічував 55 осіб серед яких були діти позбавлені батьківського піклування, діти із малозабезпечених родин, а також волонтери.

            4 серпня 2020 року о 9:00 ранку автобус місткістю 40 осіб вирушив до села у Софійському районі Дніпропетровської області. За рекламними оголошеннями у групах месенжерів, закритих пабліках БО «міжнародний фонд «Максимум» обіцяв цікаві спортивні змагання та культурну програму для дітей біля озера у наметовому містечку. І дійсно, дітей привезли до «озера»…

Що саме відбувалось із моменту прибуття відпочиваючих на місце до приїзду поліції ми можемо дізнатись лише зі свідчень у судових засіданнях.

Факт перший: дитина віком 7 років затонула.

Факт другий: пошук тіла дитини здійснювали підлітки, а не дорослі.

Факт третій: первинна домедична допомога надавалась псевдомедиком без базових знань.

Факт четвертий: організатор «табору» не подбав про безпеку дітей перекладаючи відповідальність на пересічних громадян – волонтерів.

 

Також встановлено, що так звані «волонтери» між собою розподілили ролі: «медсестра», «вихователі», «кухарі». Із свідчень організатора: він просто допомагав встановлювати палатки і сцену, надавав продукти харчування, намети та матраси, а також як фізична особа (!) опікувався одинацятьма підлітками. Хто і що насправді робив достеменно не відомо. Варто зазначити, що всі ці події відбувались у час карантинних обмежень через COVID.

Одна з жінок, Олена [до завершення судової справи імена свідків змінено], яка представлялась «медсестрою» навіть не мала курсів із домедичної підготовки, не те щоб медичної освіти. Рятувальників у таборі не було, дозвілля дітей організовано не було. За свідченнями організатора декілька дітей молодшого віку були з мамами, тому він не приділяв уваги молодшим взагалі. Ми поки, що не встановили скільки дітей до 10 років відпочивали, як Сашко, без мами та нам здається, що такий він був один.

На момент трагедії це був уже третій організований табір БО«Міжнародним фондом «Максимум» у якому є лише одна офіційна особа - засновник Максим Нудьга. Тривалий час цей фонд втирається у довіру директорів шкіл-інтернатів вишукуючи і пропонуючи «допомогу» дітям із малозабезпечених родин та дітям позбавлених батьківського піклування. Єдине, що імовірно він робить, це знімає промороліки для більшого збору коштів на свої рахунки з подальшим використанням у власних цілях.

Яким чином дитина опинилась на середині озера ніхто зі свідків повідомити не зміг, кожен займася чимсь своїм. Коли виявили, що дитини немає -  пошуки організували з підлітків. Пізніше, коли вже мертвого хлопчика інша дитина винесла з озера пані «медсестра» та «вихователь» намагались врятувати виконуючи комплекс зі штучного дихання та вивільнення дихальних шляхів від води. Швидку викликав не організатор, а хтось з відпочиваючих. Вже до вечора приїхала слідчо-оперативна, допитали всіх на місці подій, забрали тіло і повідомили матері. А табір продовжив відпочивати далі.

Під час судового допиту прокурор Кушнір Микола Анатолійович неодноразово запитував яким чином було організовано дозвілля дітей: чи повідомлялись відповідні органи, чи відповідає місце організації табору нормам безпеки відпочинку дітей, чи було організовано догляд за дітьми, чи встановлено на водоймі обмежуючі знаки та чи були на місці рятувальники? До Максима Нудьги було важко «достукатись» у цих питаннях через явне не бажання відповідати. Весь час відповіді відрізнялись одна від одної, особливо коли це були питання стверджувального характеру із наявними офіційними документами, що містяться у матеріалах справи на які наголошували адвокати потерпілої Березінкін Євгеній Олександрович та Каліна Юлія Олександрівна. Цим допитом всі, включаючи суддю Некрасова Олега Олександровича, намагались зрозуміти наскільки організатор подбав про безпеку дітей, в той же час як у адвоката захисту Степанова Ігоря Вікторовича було декілька уточнюючих запитань щодо забезпечення харчуванням і бажанням допомогти дітям.

Весь час цих тривалих судових засідань, зміни підсудності, допиту свідків, визначення, редакція задавалась лише трьома питаннями: чому після трагічної смерті дитини тіло шукали підлітки, матір повідомили слідчі поліції, а відпочиваючі дорослі продовжили їсти «шашлики» і відпочивати далі?

За майже чотири роки організатор не відчув провини перед матір'ю за втрачену дитину і надалі продовжує свою «благодійну» діяльність.

Частина 2 статті 137 Кримінального кодексу України передбачає максимально позбавлення волі до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади.

Справа 193/650/21

 

Ми продовжуємо слідкувати за судовою ссправою про неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей. А також нагадуємо батькам про обов'язкову перевірку організаторів дитячого відпочинку на забезпечення належної безпеки власних дітей.

 

 

 

Броварські схеми Багмутів дійшли до Америки

 

Вже 4 з половиною роки відкрито кримінальне провадження за ч.4 статті 190 ККУ у Броварському відділку поліції відносно Багмута Романа Сергійовича. За цей час справа пережила багато цікавих подій, таких як зміна керівників відділку поліції, за час слідства їх було аж 7, славнозвісну суддю Ганну Білик, яка намагалась закрити справу, кам’яне обличчя керівника слідства на четвертому році розслідування, де у справі лише заява.

суддя Ганна Білик

В чому ж така проблема розгляду цього питання, допиту свідків та передачі до суду? Ми вам пояснимо: все через маму! Як у фільмі «Хрещений батько». А хто у нас мама, а мама то є дуже цікава медійна персона, яка усіма фібрами намагається допомогти своєму імовірно недолугому дитяті.

Наразі сімейка проживає у Сакраменто штат Каліфорнія, що у Америці. Так, вони нормально живуть на гроші звичайних українців яких обібрали продаючи «квартири без будинку».

Багмут Наталія Андріївна

Це мама, яка до без тями печеться про свою репутацію. Із біографічної довідки офіційних джерел нам відомо, що вона 15 років пропрацювала керувала відділом культури при Броварській міській раді, та за весь цей час може пишатись лише одним досягненням – масовим співом гімну у Броварах, що потрапило до Книги рекордів. Все інше – напускне. Неодноразово у мережі з’являлись відео де Наталія Андріївна «червоніла» за не виконаний або безглуздий план роботи.

Її повсякчасне балотування то від забороненої партії Регіонів, то від Ліберальної партії  особливого успіху не приносило на політичному ґрунті. А от у збагаченні фінансовому – повсякчас. То розливайку з дискотекою відкриє у приміщенні комунальної власності, яку потім приватизує, то сумісний концерт організує з Поплавським, бо за рахунок платників податків встигає лише пісні «світилам» писати.

Багмут постійно і вашим, і нашим. Видаючи із себе «файну україночку» спочатку в Україні за «революції гідності» прославляла «рузький мір» та легетимного Януковича, тепер за кордоном прославляє братські народи не гребуючи брати кошти, як зі звичайних українців, так і з американських-руських на розвиток своєї радіопередачі. Їй не цікава перемога України, для неї важливий власний бренд.

Періодично Наталія Андріївна повертається у рідні землі, останній раз перед повномасштабним вторгненням аби вивезти свого сина та онуків. І завчасно попіклувалась, аби все було правильно у юридичному сенсі. Тому і відкриту кримінальну справу пригальмували.  Як і всі попередні порушені відносно її сина Романа. І от цікавий факт, у якому статусі Роман перетнув кордон? Як волонтер? Інвалід? Багатодітний? Чи він зрадив своїй нинішній коханій і одружився з більш старшою жінкою?

Натепер ці всі питання потрібно скеровувати до правоохоронних органів, бо від них залежить чи нестиме особа відповідальність за законом.

І от у цій всій історії прекрасно ілюструється вся реальність недбалості українців у контролі за людьми яких держава бере до себе на роботу. За чий рахунок Наталія Багмут та її родина тепер перебуває у спокійному місці та прославляє «братський» народ?

Ми неодноразово звертались до поліції з відповідними запитами у цій справі але очікувано відповідей досі не маємо.

Тож, тримаємо руку на пульсі – невпинно слідкуємо за діяльністю родити Багмутів.

Наталія Багмут із сином Романом та онуками

https://www.youtube.com/watch?v=Q3OFeltKD-Y

            https://www.youtube.com/watch?v=3SDUPcBsjDI

https://mpz.brovary.org/vatniki-eks-regionalki-bagmut-tskuyut-prokuraturu-na-brovarskih-volonteriv-pomsta-za-myuzik-hol/

https://blogs.pravda.com.ua/authors/yusov/4de4e8470a322/page_4/

фото отримані із відкритих джерел 

Пшонка позбавляється обмежувальних заходів Рішення від 7 липня 2021 року у справі № T-268/20

Пшонка був генеральним прокурором України з 2010 по 2014 рік. У 2014 році він утік із України.  Оголошений в розшук і є фігурантом кількох кримінальних справ, у тому числі про зловживання владою та розкрадання коштів. Його син був членом нині забороненої проросійської «Партії регіонів». 

Віктор Пшонка та його син потрапили під санкції ЄС у 2014 році. У вересні минулого року суд ЄС задовольнив позов колишнього президента України Віктора Януковича проти Ради ЄС та скасував рішення про продовження блокування його активів в Україні. Таке ж рішення було і стосовно Віктора Пшонки та його сина. Санкції були запроваджені на підставі кримінальної справи про розкрадання державних коштів та їх незаконне переміщення за межі України.

 Загальний суд Європейського Союзу - Рішення від 7 липня 2021 року у справі № T-268/20 (ECLI:EU:T:2021:418)

 Рішення Загального суду (п’ята палата) від 7 липня 2021 року -
Пшонка проти Ради

(Справа T-268/20)

(Спільна зовнішня політика та політика безпеки - Обмежувальні заходи, вжиті з огляду на ситуацію в Україні - Заморожування коштів - Перелік осіб, організацій та органів, які підлягають замороженню коштів та економічних ресурсів - Збереження імені заявника в списку - Зобов'язання Ради для перевірки того, що рішення органу влади третьої держави було прийнято відповідно до прав на захист і права на ефективний судовий захист)

1.

Європейський Союз - Судовий контроль законності дій інституцій - Обмежувальні заходи, вжиті з огляду на ситуацію в Україні - Замороження коштів осіб, причетних до незаконного привласнення державних коштів, а також фізичних або юридичних осіб, органів або організацій, пов'язаних з їм - Обсяг огляду (Стаття 275, другий пункт ДФЄС; Хартія основних прав Європейського Союзу, статті 47 і 48; Рішення Ради (CFSP) 2020/373; Регламент Ради 2020/370) (див. пункти 62, 63)

2.

Спільна зовнішня політика та політика безпеки - Обмежувальні заходи, вжиті з огляду на ситуацію в Україні - Рішення про заморожування коштів - Прийняте або збережене на основі судової процедури, проведеної владою третьої держави щодо незаконного привласнення державних коштів або зловживання - Чи допустимо - Умова - Національне рішення, прийняте відповідно до прав на захист і право на ефективний судовий захист - Зобов'язання Ради перевірити - Зобов'язання вказати причини - Сфера - Третя держава, яка приєдналася до Європейська конвенція з прав людини - не має значення (Рішення 2014/119/CFSP, зі змінами, внесеними Рішенням (CFSP) 2020/373, Додаток; Регламенти Ради № 208/2014, Додаток I, та 2020/370) (див. пункти 64-69)

3.

Спільна зовнішня політика та політика безпеки - Обмежувальні заходи, вжиті з огляду на ситуацію в Україні - Рішення про заморожування коштів - Прийняте або збережене на основі судової процедури, проведеної владою третьої держави щодо незаконного привласнення державних коштів або зловживання - Умови - Національне рішення, ухвалене відповідно до права на захист і права на ефективний судовий захист - Зобов'язання компетентного органу ЄС встановити, у разі оскарження, що підстави, висунуті проти відповідні особи або організації є обґрунтованими - Зобов'язання Ради перевірити дотримання відповідних прав - Порушення (Рішення 2014/119/CFSP, зі змінами, внесеними Рішенням (CFSP) 2020/373, Додаток; Регламенти Ради № 208/2014, Додаток I, та 2020/370) (див. пункти 74-83, 85-88, 90-92, 104, 105)

4.

Право ЄС - Принципи - Право на ефективний судовий захист - Обов'язок діяти протягом розумного строку - Обмежувальні заходи, вжиті з огляду на ситуацію в Україні - Судова процедура в третій країні, що є підставою для прийняття рішення про вжиття обмежувальних заходів - Рада зобов'язання перевірки - Сфера дії (Хартія основоположних прав Європейського Союзу, статті 47 і 52(3)) (див. пункти 93-101)

Re:

Заява згідно зі статтею 263 ДФЄС про анулювання Рішення Ради (CFSP) 2020/373 від 5 березня 2020 року про внесення змін до Рішення 2014/119/CFSP щодо обмежувальних заходів, спрямованих проти певних осіб, організацій та органів з огляду на ситуацію в Україні ( OJ 2020 L 71, стор. 10 ), а також Імплементаційного регламенту Ради (ЄС) 2020/370 від 5 березня 2020 року про імплементацію Регламенту (ЄС) № 208/2014 щодо обмежувальних заходів, спрямованих проти певних осіб, організацій та органів з огляду на ситуацію в Україні ( ОВ 2020 L 71, С. 1 ), оскільки ці акти зберігають ім’я заявника в списку осіб, організацій та органів, які підпадають під такі обмежувальні заходи.

Резолютивна частина

Суд:

1.

Анулює Рішення Ради (CFSP) 2020/373 від 5 березня 2020 року про внесення змін до Рішення 2014/119/CFSP щодо обмежувальних заходів, спрямованих проти певних осіб, організацій та органів з огляду на ситуацію в Україні, та Імплементаційний регламент Ради (ЄС) 2020/370 від 5 березня 2020 року про імплементацію Регламенту (ЄС) № 208/2014 щодо обмежувальних заходів, спрямованих проти певних осіб, організацій та органів з огляду на ситуацію в Україні, оскільки ім’я пана Артема Вікторовича Пшонки було збережено в списку осіб, суб'єктів та органів, щодо яких застосовано ці обмежувальні заходи;

2.	Покладає на Раду Європейського Союзу судові витрати.

© Curia, 02.08.2022, curia.europa.eu