понеділок, 21 грудня 2015 р.

Як комунальні служби не хочуть, щоб їх контролювали

Чи мають уповноважені особи з питань ЖКГ статус без підтримки депутата?


Вадим Петрович Пишняк не покидає свої ідеї, які розпочав ще під час роботи депутатом Київради VII скликання. Об’єднавши навколо себе людей та розпочавши роботу по контролю виконання послуг у сфері ЖКГ по вирішенню певних питань він не полишив цю роботу навіть склавши повноваження.


Зустрічі з Радами уповноважених осіб проводяться щотижня.І як завжди не обходяться без запрошених посадових осіб, що так чи інакше мають відношення до ЖКГ.

На одну з таких зустрічей було запрошено начальника управління житлово-комунального господарства Мужиченко Євгена Олександровича.

За понад дві години спілкування Уповноважені особи підняли перед ним багато питаннь, які гострою проблемою стоять перед мешканцями району.

Головними з розглянутих питань є бездіяльність  ЖЕДів у наданні послуг та подача відповідних реальним проблемам списків будинків, що потребують нагального капітального ремонту.

Євген Олександрович пообіцяв сприяти у вирішенні цих питань та контролювати своїх підлеглих. Чи відповідатимуть такі обіцянки дійсності покаже час. А поки що, Уповноважені особи готують відкриті листи до Святошинської РДА щодо звільнення начальників ЖЕД – 8 та ЖЕД – 5.

неділя, 20 грудня 2015 р.

Як комунальні служби не хочуть, щоб їх контролювали

Меліхова Тетяна Іванівна облаштовує власну приймальню в ЖЕДі?

Хто ж дозволив протиправне використання комунального майна? На 18 грудня призначено збори Ради уповноважених осіб в актовій залі ЖЕД за адресою м. Київ вул. Якуба Коласа, 15-Б. Членів ради не допустили до актової зали, навіть зняли табличку, що це актова зала.

Головний інженер пояснив, що у зв'язку з проведенням депутатом Київради Меліховою Т.І ремонту для облаштування власної приймальні, актова зала використовується як склад.


 Як тепер Меліхова буде звітувати за свої обіцянки та розповідатиме про близькість до громади?


пʼятниця, 4 грудня 2015 р.

Як комунальні служби не хочуть щоб їх контролювали

Постановою Київської міської ради №284/284  від 9 жовтня 2014 року у мешканців Києва з'явилась можливість контролювати виконання робіт комунальними службами міста та вносити пропозиції громади щодо поліпшення міста.

Це рішення стало ініціативою міського голови Віталія Кличка та його команди, він дійсно хоче чути людей. У Святошинському районі міста реформатором цієї ідеї - став депутат Київради VII скликання Вадим Пишняк.

Об'єднання громади - дуже важка справа. У людей немає довіри ні до кого та ні до чого, брати на себе обов'язок піклуватись про власний багатоповерховий будинок не кожному під силу. Багато хто з мешканців звик, що влада прийде і щось зробить, десь там, під вибори.

Введення інституту Уповноважених осіб з питань ЖКГ має на меті простими словами- контроль за наданням послуг з боку ЖЕДів, щоб не було постійних протягів у вікнах та дверей, що ніколи не закриваються, обшарпаних стін парадних, зношених вщент труб, сходів, що обвалюються та пацюків з тарганами  мешкаючих у вічно поновлюваному сміттєзвалищі будинку.


Першими Уповноваженими особами з питань ЖКГ, що змогли знайти в собі сили опікуватись  багатоповерховими будинками в яких живуть, відстоювати права та інтереси мешканців перед комунальними службами та об'єднувати навколо себе інших стали Олександр Фесенко, Тетяна Остромогильська, Сергій Лук'яненко. До таких стали доєднуватись ініціативні групи мешканців навколишніх будинків.  За пів року протистоянь з ЖЕДами та КП "Керуюча Компанія" було налаштовано крихкий місточок через ту величезну прірву "радянського нічогонеробства", "робимо за окрему плату", "і шо ви хочете, грошей нема" виключно завдяки постійному контролю з боку депутата Вадима Пишняка. Аккордним моментом цієї роботи було створення Рад Уповноважених осіб при ЖЕД - 4, ЖЕД- 5, ЖЕД - 8.




З переобранням депутатів Київради Уповноважені особи роботу не припинили, чим постійно створюють незручності  працівникам ЖЕДів та КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" долучаючи до своєї роботи   новообраних депутатів та невпинно контролюючи виконання робіт комунальними підприємствами та підприємствами, що обслуговують їх домівки.

Знаковою подією не бажання комунальних служб бачити і чути громаду стало звичайне засідання Ради Уповноважених осіб з питань ЖКГ у приміщенні актового залу ЖЕД - 5.
За п'ять робочих днів до засідання Голова Ради Уповноважених осіб Сергій Катишев повідомив заявою про подію всіх обов'язково присутніх осіб, а саме: Уповноважених осіб,  КП "Керуюча Компанія", ЖЕД- 5, Голову Святошинської РДА та діючого депутата Київради Меліхову Тетяну, яка працює у Святошинському районі.






КП "Керуюча Компанія" повідомили, що мають важливі нагальні справи типу написання звіту і що колись у майбутньому слід чекати листа з відповіддю щодо присутності на засіданні. По секрету, повідомили, що декілька будинків не внесли до списку на капітальний ремонт у 2016 році (чи злякались контролю за використанням коштів на ремонт?).

У  РДА незрозуміла справа, голови ніколи немає на місці, а листування затягнулось ще з довиборних часів. Та ще й власний ремонт у приміщеннях, з постійними переїздами канцелярії, зривають строки. Не до людей їм, не до людей.

Відомий своєю креативністю викручуватись з позаштатних ситуацій "побілимо де пофарбовано" ЖЕД-5 -  всі інженери на чолі з виконуючим обов'язки начальника вирішують найважливіше денне питання - заміна вікон у кабінетах. Краще б замінили вікна у парадних будинків або хоча б скло у фіранки повставляли.
Залишена для охорони приміщення працівниця всіляко намагалась не допустити до приміщення Раду Уповноважених осіб. Просила залишити приміщення, сварилась, а під кінець "підперла" стільцем двері з зовнішньої сторони так, щоб звідти не могли вийти. Довелось викликати поліцію.

Всі ці спроби змусити громаду відступити від наміченого були марні. Засідання відбулось. Було обговорено всі питання з порядку денного, Уповноваженні особи доповіли про стан будинків та підготовку до зимового періоду. Склали протокол засідання, внесли пропозиції та побажання. Поставили перед депутатом Київради завдання.





Поставлені нові задачі тепер уповноважені будуть допитуватись куди зникли зі списків на капітальний ремонт будинків ті будівлі, які щонайперше потребують ремонту. Задавати питання керуючий дирекції щодо виконання висотних робіт та стану з пошуком каменяра, адже навесні потрібно лагодити ганки.

Питань до вирішення ще багато, ініціативні групи та Уповноважені особи намагаються зробити все можливе та неможливе, щоб поліпшити стан будинків.
Мешканці Святошинського району не залишайтесь осторонь загальноміських проблем свого району, долучайтесь до обговорення в соціальних мережах. Приходьте на зустрічі ініціативних груп, вносьте свої пропозиції та побажання та втілюйте в життя ідеї для кращого життя.

фото сміттєзвалища

вівторок, 27 жовтня 2015 р.

Боротьба за місце для дитячих майданчиків

Як часто в реальному житті ви спілкуєтесь з депутатом вашого району? Чи взагалі хтось знає свого депутата?  Або може депутат якого ви обрали на виборах ваш сусід і постійно піклується про ваш район, двір, будинок?

Зазвичай у більшості з нас в свідомості досі відгукується якесь соціалістичне, що влада це не ті кого ми обираємо, а ті кого просувають. Ми не усвідомлюємо те, що світ вже змінився і влада стала ближчою до звичайних людей. Частіше стало лунати "...за гроші платників податків" як нагадування про те, що ми і є влада просто уповноважуємо декілька осіб виражати нашу з вами думку в законному полі.

Якщо говорити про депутатів місцевих рад, щоб побачити хоч одного з них вам доведеться в продовж року оббити не один поріг уклінно просячи призначити вам зустріч. Зате напередодні виборів майже кожен стукає у ваші двері. Стандартний набір: дитячий майданчик (гірка-качелька) та дитяче свято з роздачею фарби патріотичних кольорів, щоб могли собі пофарбувати лавочки - проводить кожен другий кандидат, а ще тонни агітаційних матеріалів у поштовій скрині. Головне, виборців не питають чи це їм треба, з нами як завжди спілкуються в односторонньому порядку - обіцянками: "от після виборів, щойно я стану депутатом!!!" та після виборів, як завжди обшарпані стіни парадних, іржаві труби та відсутність гарячої води. Шукайте крайнього..

Тому ми в період агітаційної роботи кандидатів як навіжені маніпулюємо ними вимагаючи поліпшити власне життя "за голос" на виборах. Ми не замислюємось навіть про те, що депутата можно і потрібно навантажувати роботою впродовж всього строку перебування на посаді. Збиратись громадою і працювати. Ставити перед депутатом завдання та досягати їх вирішення. Дійсно, на це піде не одна хвилина нашого з вами часу, але цей час вартий того, щоб район нашого проживання був кращим, достойнішим, цікавішим.

Не можна і не потрібно залишатись осторонь та дозволяти депутату з'являтись перед очима громадян лише перед виборами, потрібно вимагати у депутата звіту за витрачені кошти, за виконану роботу. Лише тоді ми з вами будемо мати чітке уявлення про реальне становище та розміщення дитячих майданчиків у дворі.







понеділок, 26 жовтня 2015 р.

Ніч підрахунку

Хто не скаче той москаль.

Пройшов день першої хвіли виборів. Підбиваємо результати.

День почався зарано, десь годині о п'ятій, бо забула перевести годинника.. і судячи по топоту на східцях будинку не я одна.

Готую бутерброди, чай в термос, беру посвідчення і вирушаю шукати пригод. Дільниць для роботи було обрано не багато, але видались вони цікавими.

Найстрашніша. Специфічна маленька дільниця на закритій території. Там одразу відчувається біль і неспокій мешканців. Голосуючих небагато, та й приводять їх групою медперсонал. Вийти  звідти було складно. Жіночка, що була на охороні, ішла на обхід території закривши усі двері. Моторошне місце...

Лікарні. Були тихі спокійні дільниці. там було більше працівників зі спостерігачами аніж виборців.

Школи. О так. Бешкетство відчувається прям на порозі закладу освіти. Особливо мені сподобались дитячі малюнки на стінах. Деякі вигдлядали надто дорослими. Можливо, це через те, що в цій школі вчаться діти з Донбасу.
Так от, на одній з дільниць під закриття прийшла жіночка повіжного віку і почала скандалити з одним спостерігачем. Мотивація її поступку не відома, але дільниця закрилась з великою затримкою і після виклику наряду поліції.


Вцілому, день і ніч пройшли спокійно.Звичайно, в порівнянні з минулими виборами явка була меньшою і не такою жвавою. Та вибір зроблено.



пʼятниця, 21 серпня 2015 р.

Ощадбанк не міняє копійки на гривні і не приймає платежі одними копійками.

Ощадбанк, щоб йому добре жилося…

 Друзі, чи стикався хтось з вас з розміном грошей у банку? Які враження?

 До мене звернулась знайома з передмістя столиці з розповіддю про те, що її синочок назбирав грошенят у скарбничку, зрозуміло, що це були копійки. Мати привчаючи сина до правильності повела у фінансову установу, єдину що є в населеному пункті і попросила обміняти копійки на купюри, аби легше було розраховуватись в магазині. Так от, касир ощадбанку почала волати жінці, що копійки до обміну вони не приймають, налякала дитину і ті пішли ні з чим.

 У кожного ж з нас є така звичка чистити кармани від дріб’язку та скидати ці копійки в якусь вазочку, назбирала я таким чином у своїй аж 90 гривень по 50 копійок. Пішла в банк. Знаєте, така серйозна і нездоланна.

 Про всі сперечання з працівницею ощадбанку, яка під час розмови постійно жувала сємки (чи горішко-сухарики) я писати не буду. Відповідь була одна: - «Дзвоніть на гарячу лінію». І я подзвонила. Дозвонилась на другий день. Пояснили, що обмін копійок відбувається лише в тих відділеннях є стоять облікові машини з перерахування копійок. Що навіть прийняти оплату рахунку в 100 гривень по копійці можуть відмовити, якщо немає такої машини. Чим, до речі, порушують законодавство. А взагалі такі мої питання на контактний центр поставили консультанта в тупик. Брав 3 рази хвилини на роздуми і у відповідь повідомляв одне і те ж..

Ганьба одним словом…

 Хочу звернутись до НБУ за роз’ясненням, як вважаєте, варто?

четвер, 30 липня 2015 р.

Щасливі діти - щасливий світ!

Дитячі мрії про сонечко, щасливе, безтурботне життя. Малюнки, що просто перехоплюють дихання.

                             


Бажаю, щоб ця картина стала неперевершеним початком здійснення мрій маленької дівчинки з Норвегії. Неймовірно сонячне левеня привертає увагу своєю безпосередністю.  Надихає. 

Взагалі дитячі малюнки надихають завжди, деякі замислюють про щось глобальне, деякі дарують тепло, а деякі вимальовують у пам'яті дещо втрачене. Особливо перед яскравою подорожжю літаком. 

Виставка дитячих малюнків з усіх куточків світу відбулась в терміналі А Київського аеропорту в Жулянах (Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни)). 







Організатором виступила Благодійна організація фонд "Таланти України".  А Наталочка Тонкаль в якості арт-терапевта  проводила безкоштовні  майстер класи з дітками, що вилітають, в рамках популяризації міжнародної дитячої виставки картин "Палітра фантазій"





 

У деяких дітей виявились таланти до мистецтва, про які не знали батьки, деякі відкрили для себе новий спосіб малювання надувними кульками, а дехто від душі повеселився змішуючи кольори веселки.


У вересні з картинами можна буде зустрітися знову, на цей раз у всеукраїнському турне, що почнеться зі Львову. В період з 8 по 25 вересня 2015 року в Дитячому центрі розвитку та дозвілля "Під спільним дахом" (м. Львів вул.Залізняка, 5 ).


Ось, що про мистецьку виставку каже сама арт- терапевт Наталочка Тонкаль: - Виставка для дітей і про дітей, для відкриття іх таланту. 




Головне, щоб було бажання до малювання. Творіть та надихайте близьких. Подавайте заявки на конкурс та виставляйте свої роботи.

Окремо хочу розповісти про дівчику, що намалювала картину "Левеня". Ця картина не підходить у рамки проєкту за певним критерієм відбору.  Авторці картини всього 5 років та вона має захворювання на ДЦП. Малювати їй вкрай важко, та все ж. Бажаю Крістіан Санд і надалі дарувати світові такі чудові картини, а батькам діточок з подібним діагнозом не втрачати надії на щасливе майбутнє. 







Фото в аеропорту «Жуляни» фотографа Віталія Несенюка
Фото Крістіан Санд люб'язно надані Благодійним фондом "Таланти України" .





субота, 25 липня 2015 р.

Чаювання з Принцесою Гудзик

Принцеса Гудзик. Смачненька. Інколи солоденька, а інколи з перчинкою. Таке ням ням для вибагливих.

 
 
 
 






Та казку треба розповідати з початку. Отже, жила собі маленька дівчинка. Гарненька. Чепурненька. Розумненька. І безмежно добра. Часто допомагала дома по господарству. За її добрі вчинки і гарну роботу бабуся дозволяла своїй маленькій Принцесі гратись гудзиками із чарівної скрині. За це всі люди прозвали Принцесу - Гудзиком.

Одного разу, бавлячись чарівними гудзиками у саду Принцеса не помітила, як до неї підішла старенька жіночка. Це була Відьма, яка завжди мріяла, щоб їй по господарству також допомагала гарна дівчинка Принцеса Гудзик.

Відьма почала пропонувати Принцесі полетіти жити до неї, та Принцеса все відмовлялась. В один день Відьма вирішила вкрасти Принцесу. Сталося, як гадалося. Принцеса Гудзик опинилась в величезному замку старої Відьми.

Відьма дуже тішилась тим. що нарешті в неї буде гарно та чисто, бо Принцеса не покладаючи рук наводила лад в господарстві. І кожень день просилась відпустити її додому.  Від суму за рідною домівкою Принцеса стала випікати смаколики.

Одного разу, Принцеса запропонулава Відьмі гру: хто знайде гудзик у смаколику той і замовляє бажання. Стали грати. Перші два рази вигравала Відьма. Та от в один сонячний день пощастило Принцесі...

Відьма- бабуся дуже плака та просила її не забувати. Принцеса не забуває. Щодня надсилає Відьмі чарівні смаколики щастя від якиї теплішає на душі.


Мені стала нагода познайомитись з Принцесою в рамках фотовиставки Наталочки Тонкаль "Грузія очима українців"  в започаткованій традиції чаювання.  Принцеса Гудзик прийшла на зустріч зі смачним печивом та варенням, що надихає.

Це дуже - дуже смачно!


Фотовиставка продовжується до 10 серпня 2015 року в The Centre of Ukrainian Culture and Arts  і чаювання не останнє. Слідкуйте за новинами.