РОЗКРАДАННЯ ЗЕМЕЛЬ ВОДНОГО ФОНДУ

Чи мають право мешканці України доступу до води? Чи зберігається цілісність рекреаційних територій, або може власники дотичних ділянок про це забувають і привласнюють ці землі собі? Хто несе відповідальність за нанесену шкоду природі і людському здоров’ю?

У Зазимській громаді, що біля Броварів навколо річки Десна розташовано кілька десятків гектарів рекреаційної зони.

Як ми знаємо з Водного кодексу України зона берегової лінії річки складає 50 метрів, а якщо крутизна схилу більше 3% то, всі 100 метрів. У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.

Але, у самому Зазим’ї про це, напевно, забули. Влітку 2022 року редакція звернулась до Зазимської сільської ради із запитом щодо порушень Водного кодексу України у відповідь – порушення відсутні. При цьому, нами проведено власний огляд місцевості та виявлено встановлені огорожі, будинки, споруди.

Чи то така схема заробітку сільської ради, чи інші мотиви та на сьогодні ми маємо наступне: виділяються земельні ділянки рекреаційного призначення на березі річки Десна у користування громадянам України, які всупереч закону огороджують дані ділянки, помилково вважаючи їх своєю власністю. А зовсім безстрашні грубо порушуючи закон – забудовують прибережну зону нікого туди не допускаючи. Інколи облаштовуючи собі містечка «закритого» типу, лише для своїх.

Таким чином влітку ми маємо обмеження доступу до водойми іншим громадянам, а взимку підтоплення домогосподарств через підняття води у руслі річки.

Головною проблемою даного питання є бездіяльність відповідних комісій та ініціативи голови. Наприклад, голова Зазимської ОТГ Віталій Крупенко вперто ігнорує цю проблему і навіть прикриває це свавілля. Зазначимо, що в деяких місцях відсутній доступ для автівок МНС, крім огородження по береговій лінії встановлені огорожі і у воді. Це є небезпекою для життя та здоров’я людей!

 

Вважаємо дану статтю офіційною заявою до компетентних органів та вимагаємо провести перевірку берегової забудови Зазимської ОТГ, винести відповідне рішення про усунення перешкод користуваннями земель водного фонду.

 

 

Емоджі і судова практика Італії

Вища судова ланка Італії, Касаційний суд, постановив, що емоджі, які використовують під час електронного листування можуть бути підставою для судового позову про наклеп. Про це повідомляє la Repubblica 

Звертайте увагу на смайлики, які ви використовуєте в чаті чи публікаціях у соціальних мережах. Ви ризикуєте бути засудженим. Це встановлює Верховний Суд. Насправді, у нещодавньому рішенні 2251 від 2023 року Верховний суд визнав наклепницьким пост, який супроводжувався занадто великою кількістю емодзі і був написаний людиною, яка «образила репутацію» підприємця в соціальних мережах.

Наклепник прокоментував пост, присвячений проблемам дорожнього руху в муніципалітеті Луїно. У коментарі він прямо посилався на «порушення зору» підприємця, збагачуючи речення найкласичнішим із смайликів, на якому зображено обличчя, що сміється. І саме тут, у цьому смайлику, на думку суддів, проявляється наклеп. 

Символ, швидше за все, є найбільш використовуваним, але якщо його використовувати неналежним чином, він стає інструментом для вчинення злочину.

Одним словом, знущання над людиною за будь-яку фізичну особливість може бути наклепом: злочином, який можна вчинити навіть за допомогою банального емодзі.

 

Микитась і чужі гроші

Екс-нардепу VIII скликання, Максиму Микитасю оголошено підозру у спробі дачі хабара меру міста Дніпра Бориса Філатова у розмірі 22 млн євро, за даними пресслужби НАБУ.

НАБУ і САП викрили колишнього нардепа у спробі дати хабар розміром 22 млн євро міському голові Дніпра - Філатову. Це одна з рекордних сум пропонованої неправомірної вигоди в Україні! 

Сам Філатов у своєму телеграм каналі зазначає:

Гроші призначалися за укладення з підконтрольними нардепу компаніями контракту з будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом. Кошти обіцяв надавати частинами впродовж дії проєкту – до 2027 року. "Лояльність" мера екснардеп оцінив у 10% від вартості проєкту (220 млн євро), що становить відповідно 22 млн євро. Фінансування за проєктом здійснюється коштом кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку.

Максима Микитася затримали в порядку ст.208 КПК України, вирішується питання про повідомлення про підозру. Попередня правова кваліфікація правопорушення – ч. 4 ст. 369 КК України.

Розслідування цих фактів НАБУ розпочало за заявою міського голови Дніпра.

Екснардеп є також є обвинуваченим в іншій справі, розслідуваній НАБУ і САП, за фактом заволодіння 81 млн грн коштів Нацгвардії. Справа наразі слухається у суді.

НАБУ не повідомляє ім'я колишнього народного депутата. Однак сукупність фактів, зокрема робота в компанії "Укрбуд" та кримінальне провадження щодо заволодіння коштами НГУ,  свідчить про те, що імовірно йдеться про екснардепа Максима Микитася. 

Анатолій Попов

Нова афера у Броварах

 Тривалий час редакція газети «Сектор життя» спостерігає за перебігом справ із аферою у Броварах. Попри усі застереження журналістів та повідомлення про можливість залишитись без майна місцеві мешканці не переймались аж допоки не прийшов час для переоформлення права власності після виплати розстрочки від «забудовника». Тепер 30 сімей можуть залишитись без купленого майна за адресою вул. Симоненка, 41 м. Бровари. Банальна перевірка юристами статусу об’єкту, повноваження забудовника та майнові інтереси власника земельної ділянки могли б завчасно попередити втрату коштів.

Але зловісний «забудовник» не полишає цю тему і тепер будує новий об’єкт, де продаватиме квартири за такою ж схемою. Таким чином у недалекому майбутньому без даху над головою можуть опинитись ще з два десятки сімей.

Тепер у схему вступає його чергова дружина Олександра Євтєєва із забудовою по вул. Ольги Кобилянської, 2. Тому що, кількість боргів Багмута Романа вже перевищила будь які допустимі межі.

Отже, схема продажу фіктивних квартир наступна:

1.     Вам показують начебто достовірні документи на майно.

2.     Пропонують розстрочку від «забудовника» орієнтовно на рік, зі своїм камінням, тож треба дуже уважно читати.

3.     На момент останньої виплати і переоформлення документів виявиться, що будинок визнаний під знесення або не оформлений «забудовником» як слід і особа не може вступити у права власності.

Фактично, на момент останньої виплати особу  залишають без майна та грошей. Як бонусом з ремонтом у квартирі, який зробила особа, власником якої до скону віку буде Роман, у новій схемі його дружина.

У підсумку ми маємо прикру статистику з порушення права приватної власності, нервування власників квартир у спірних новобудовах та поки що одного шахрая з великими боргами.

попередні публікації у цій справі: 

Затягування справи у Броварському суді

Ручні судді Багмута. Історія друга. Ганна Білик

Як отримати прибуток з збанкрутілого підприємства? частина 1

Багмут Роман - перші ластівки постраждалих від його афер з продажу нерухомості.

Ручні судді Багмута. Історія перша. Радзівіл

 Ціна послуг судді для Багмута

суддя Радзівіл і кругова порука суддів Броварів

Скидан і гроші кримінальних осіб

Поліція кришує шахраїв(?)

Гроші на Америку для Багмутів

Рубрика: Професія шахрай. Багмут Роман шахрай з мамою у рукаві.

Купуєте нове житло? Остерігайтесь бути ошуканими!

Позбавлення житла у Броварах

Темна конячка Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

 Позиція суддів Нікопольського міськрайонного суду щодо висловлювань або публікацій є агресивною та неоднозначною у майже кожній справі, яку вони розглядають. Пересторога, якою зловживають судді набуває критичної точки у справі по обвинуваченню громадян України відповідно до ст. 115 ККУ (вбивство). Залякані місцеві журналісти вже не можуть спокійно відвідувати відкриті засідання. Все відбувається виключно за окремим клопотанням та пересвідченням наявності ліквідних посвідчень та ковід-сертифікатів.  Крім того, голова суду, кожному журналісту, котрий пише запити щодо перебігу даної справи непрозоро натякає на порушення їх суддівського спокою та зверненням до компетентних органів із відповідними заявами. В цей час «запускаючи» у справу не просто темну конячку, а вороного коня суду – суддю Рибакову Валерію Віталіївну.

Що відомо про цю суддю:

З 2011 року обрана суддею безстроково.

З офіційного сайту ВРП з 2016 року є постійною учасницею (разом із колегами по кримінальним справам), яку звинувачують у недбалому ставленні ведення процесів у кримінальних справах. Частково Вища рада правосуддя «закриває очі» на ці неподобства.

Є постійним скаржником на сторони процесу до ВРП через неправильні висловлювання громадян.

«Прикриває» справи чоловіка своїм суддівським статусом. (Чоловік Рибаков Олександр Михайлович – депутат Нікопольської міської ради Дніпропетровської області)

Є матір’ю сина, який працюючи у СБУ перейшов на сторону сепаратистів та сприяв розпорошенню території України у 2014 році. На теперішній час син постійно проживає на території Росії під власним ім’ям. Суддя Рибакова регулярно відвідує сина на території ворожої країни.

Через публічну діяльність чоловіка у будь-якому процесі оголошує собі самовідвід для затягування розумних строків розгляду справи.

Зважаючи на статус судді та її родинні зв’язки, через які вона оголошує собі самовідвід, у маленькому містечку потрібно переглянути всі її справи за цей рік, це 808 справ та матеріалів, а також всі справи під її головуванням за всі роки публічної діяльності її чоловіка. І в подальшому не допускати суддю до здійснення правосуддя, принаймні у Нікополі.

У судовій справі № 182/1465/21, про загибель двох молодих чоловіків, поведінка судді Рибакової відповідає тій же, на яку скаржився громадянин Бевз (див фото 1), тобто за майже 7 років нічого не змінилось.

Суддя Рибакова В. В. заявила собі самовідвід через перерахування її чоловіком меценатської допомоги у розмірі 5000 гривень до місцевої федерації футболу. В цей же період батьки одного із загиблих влаштовували футбольний чемпіонат на честь сина. Батьки від надання їм фінансової допомоги відмовились, коштів по факту не отримували але суддю це не зупинило у рішенні про самовідвід.

В окремій думці до ухвали про самовідвід суддя Багрова теж зазначає, що подібна поведінка судді Рибакової не первинна і суперечить рішенням ЄСПЛ.

Таким чином ми можемо припустити, що суддя Рибакова по суті є недієздатним суддею, яка відбуває службу отримуючи заробітну плату, дотації за рахунок платників податків. Що накладає тінь на суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області щодо звершення правосуддя та реальну завантаженість у роботі суду. Також потрібно поставити під сумнів діяльність голови суду Клименко Ірини В’ячеславівни за сприянням якої відбуваються постійні втручання до автоматизованої системи розподілу справ, «прикривання» недолугості працівників апарату суду та сприяння затягуванню розгляду справ.

 

Попередні публікації у цій справі:

Правосуддя по-Нікопольські

Судді Боягузи(?)

Злочиннеугрупування Нікополя

 

Редакція і в подальшому пильно слідкуватиме за справою, особами дотичними до неї та вчасно повідомлятиме про перебіг подій.

 

 

 

 

 

Били битами до смерті

 

У липні 2020 року Київщину сколихнула звістка про звіряче вбивство молодого хлопця у селі Малютянка Фастівського району: на місцевому ставку відпочивали діти та підлітки, поряд розташувалась група з п’яти осіб частина з яких мешканці сусіднього села та їх гості розпиваючи спиртні напої. В якийсь момент особи напідпитку напали на підлітків. За допомогою газових балончиків та дерев’яних бит вони почали знущатись над Олександром, сімнадцятирічним хлопцем.

Як довго відбувалось побиття точно ніхто встановити не може, менші діти гукали на допомогу, дорослі, які прибігли, хіба що встигли розборонити нападників із майже бездиханним тілом хлопця. Потім «ковідна лікарня», відмова обслуговування пацієнта, реанімація на подвір’ї лікарні і констатація смерті.

Спіймані на місці скоєння злочину нападники були одразу передані до рук поліції. Місцеві мешканці вважали, що вчасно затримавши нападників останні понесуть покарання, аж ні.

Від початку порушена справа за статтею 115 ККУ ( вбивство) дуже швидко перетворилась на побиття з хуліганських мотивів (ч.4 ст.296 ККУ), а зараз і зовсім зводиться нанівець.

Справу передано до суду, на лаві підсудних п’ятеро. З них двоє чоловіків за п’ятдесят та троє молодиків. Всі п’ятеро перебувають без обрання міри запобіжного заходу, вже рік живуть щасливим життям без бентеги.

У судові засідання обвинувачені з’являються, захисники не завжди, навіть прокурор дозволяє собі не приходити для виконання своїх процесуальних обов’язків державного обвинувачення, не виявляє ініціювання з обрання міри запобіжного заходу. (Тобто державі все одно щодо захисту власних громадян?)

Суддя Перекупка у Києво - Святошинському суді намагається розглядати справу у «розумні строки» назначаючи розгляд після перерви у підготовчому засіданні через місяць або два. Наразі суддя взяла паузу до 21 січня 2022 року.

В очевидній справі про вбивство через непереконливу бюрократичну силу зв’язків та тиску на посадовців, винуватих поки що не знайдено. Незрозуміло яким чином зроблена експертиза тіла загиблого вказує на невідому для вмерлого хворобу: ішемічна хвороба серця. Таким чином, експерт вирішив, що молодий хлопець, який ніколи не скаржився на болі у серці помер від інфаркту. Але й навіть цей факт ні прокурор, ні суддя не приймають до відома, вважаючи катування дитини та побиття битами за звичайне хуліганство.  

Ми продовжуватимемо слідкувати за даною справою та повідомляти про перебіг судової хроніки. 

Злочинне угрупування Нікополя

 Характеристика поняття «вчинення злочину організованою групою» включає в себе: кількість учасників, зорганізовану ними участь у злочинному об’єднанні, що охоплює і злочини, які ними вчиняються з наявним організатором, наявністю саме організатору і виконавців.

Частиною 3 статті 28 ККУ Законотворець чітко визначив кількісну характеристику злочинного угрупування:

«Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.»

Але попри це, судова практика визначає, що в організованій групі вчинення злочину може бути здійснено не трьома, а одним або двома учасниками організованої групи, а може статися і опосередковане скоєння злочину. Проте, у будь якому випадку  має бути доведено, що така група була утворена  попередньо, тобто вона набула обов’язкових ознак , які характеризують її як організовану.

 У справі братів Петренків, що сталась у Нікополі, не все так однозначно. Зараз на лаві підсудних двоє, звинувачення відповідно до п. 1, 7, 12 статті 115 Кримінального кодексу України. Та за даними інтерв’ю адвоката Олександра Васильовича Скирко, яке він надав виданню «Город Никополь», автор статті вважає, що брати Петренки стали випадковими учасниками перестрілки. Що до організованої групи вони не мають стосунку.

Спроба журналістів розібратись у цій справі може передчасно завадити розгляду справи у судовому порядку. Тому, поки що, ми будемо використовувати матеріали, які є у вільному доступі.

Отже, історія перша: кохання

Павло Біляшевич знайомиться із чарівною жінкою Христиною Жовніною, колишньою дружиною Максима Жовніна від шлюбу з яким має двійко дітей. Стосунки між Павлом та Христиною стрімко розвиваються, пара через короткий час починає мешкати разом.

Колишньому чоловікові це не подобалось, попри офіційне розлучення та нове кохання Павло заважав Максиму у контролі над Христиною.

Ще більше підігрівав ситуацію друг Максима Сергій Костровський, який ситуацію зі стосунками між Христиною та Павлом оцінив як особисту образу та плюндрування імені Максима Жовніна.

Викликаючи на постійні «розмови» Максим пояснював Павлові вартість вкладених у свою колишню дружину сил. Доводив, що спілкування з його дітьми то, є велика привілея, якої останній не заслуговує.

Історія друга: помста

Максим Жовнін відомий син впливової підприємиці з Нікополя, Тетяни Жовніної. Тривалий час займається бізнесом, часто використовуючи брудні методи для власного збагачення. Одним із таких було використання своєї дружини Христини у якості «фунта» під час виселення людей із місцевого гуртожитку, аби привласнити орієнтовно 12 млн. гривень.

Маючи впливових друзів у місцевій верхівці влади, користуючись зв’язками Максиму не важно вести бізнес, але для деяких справ йому потрібні не бізнес зв’язки. Таким чином Жовнін збирає навколо себе компанію «цепних псів», які за першою командою виконують його примхи.

У момент втрати колишньої дружини Максим починає діяти, аби повернути своє «майно», адже для нього Христина не більше ніж особа для особливих доручень.

Постійними виконавцями складних фізичних доручень є добре проспонсоровані хлопці із бійцівського клубу «Доберман». Наближеними до Жовніна серед них є Сергій Костровський, Олег Раєвський, брати Петренки, за домовленістю вони виконують перевірку роботи охорони підприємства «Нікобудпрогрес». Звісно, не офіційно.

Скрін інтерв’ю адвоката Скірко газеті «Город Никополь»

Зважаючи на особисту образу сприйняту Костровським через близькі стосунки Павла Біляшевича та Христини Жовніної було прийнято до дій план помсти задіюючи спортсменів клубу «Доберман» та особистих «бойовиків» Жовніна.

Це були поступальні дії, в які втягували найближче оточення Павла Біляшевича: близьких друзів, братів, бізнес.

Епізод: Нічний клуб «Еліт-клуб» у молодшого брата Павла Олександра виникає непорозуміння із дівчиною в результаті чого відбувається сутичка. Аби уникнути подальшого конфлікту, Олександр переміщується до іншого нічного клубу міста. Де вже за годину з ним вирішують "порозмовляти" щодо вразливості почуттів дівчат бійці «Доберману», які за командою з’явились у кількості 15 осіб та вступили у нерівне протистояння з Олександром та його друзями, вочевидь команда була налякати.

Епізод: На зустріч із Олександром та Миколою Біляшевичами приходять брати Петренки у супроводі «цепних псів» та вже у відкриту демонструють свою перевагу тримаючи в руках автомати. Дочекавшись Костровського Сергія та Раєвського Олега брати Петренки разом з бійцями, злісно побили Олександра і його друзів.

У своїх поясненнях слідчому Сергій Костровський повідомив, що виключно провів бесіду щодо поведінки у нічному клубі. Такі бесіди Костровський проводить часто, застосовуючи свою перевагу щодо інших відвідувачів закладу.

Епізод: Павло отримує одне за одним повідомлення через різних осіб щодо позбавлення його майна через стосунки з дівчиною. Пізніше погрози стають складнішими і вже стосуються його життя.

Останній епізод: 16.09.2020 місцеві ЗМІ наперебій повідомляють про перестрілку рано вранці 14.09.2020 у якій загинуло двоє чоловіків. Павло Біляшевич та Ілья Александрушкін. Звинувачення падає на братів Петренків. Інших учасників злочинного угрупування слідство «не бачить». (Дані про цей епізод в повному обсязі не розкриваємо, через розгляд справи у суді першої інстанції).

В юридичних джерелах зазначається, що лідер-організатор виконує такі функції: планує, контролює та координує злочинну діяльність групи, визначає способи досягнення мети; контролює основні канали інформації й внутрішні зв’язки членів групи; «представляє» групу у злочинному середовищі; заохочує та карає членів групи; здійснює функції арбітражу та посередництва. 

Крім того, слід звернути увагу, що (не) обов’язковими ознаками, зазначеними у законодавстві (ч. 3 ст. 28 ККУ) є наявність плану, відомого всім учасникам групи, а також розподілу функцій учасників групи. Розподіл  функцій учасників полягає у визначені призначення кожного учасника групи у підготовці та вчинені принаймні одного злочину. Також (не) обов’язковою ознакою організованої групи є озброєність. У постанові Пленуму Верховного суду України « Про судову практику у справах про бандитизм» від 07 липня 1995 року у якій банда визначається як стійка організована озброєна група з двох або більше осіб, які попередньо об’єднались  для вчинення одного або декількох нападів на громадян чи підприємства, установи та організації незалежно від їх форм власності. У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику  розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями» від 23 грудня 2005 року «бандою необхідно визнавати озброєну організовану групу, яка попередньо створена з метою вчинення кількох нападів на підприємства, установи, організації чи окремих осіб або одного такого нападу, який потребує ретельної, довготривалої підготовки».

 З урахуванням вищенаведених положень можна констатувати, що для організованої групи, яка визнається бандою, ознака озброєності характерна якщо ця група володіє вогнепальною зброєю або має холодну зброю.

Об’єктивною та суб’єктивною ознакою банди можна вважати співучасть починаючи від первинних домовленостей та планів, навіть якщо учасник на будь якому етапі полишив угруповання. Спільність як сутнісне ядро співучасть передбачає, що взаємодія  і спільність дій співучасників унеможливлюють односторонній зв’язок  між ними, який виключає навіть мінімальну змову на спільну злочинну діяльність (співучасть). Кожен із співучасників має усвідомлювати, що він діє не один, а спільно з іншим.

Попри явність створеного злочинного угрупування у місті Нікополь та багатьох епізодів у інших справах пов’язаних із Максимом Жовніним слідство  навіть не намагається розслідувати питання бандитизму.

Тривалий час розслідуванням злочинів скоєних угрупованням Максима Жовніна займався місцевий активіст Олександр Тихон та раптова його смерть вимусила припинити подальше збирання фактів діяльності банди.

Слідчо-судовою практикою, емпіричними даними доведено: найбільша кількість злочинів, що вчиняються організованими групами, у першу чергу, у сферах, де забезпечується отримання незаконної вигоди та можна  здійснити  незаконне збагачення, реалізуються політичні, релігійні, економічні незаконні цілі.

Аналіз відповідних складів злочинів показує, що в багатьох випадках вчинення злочину організованою групою визначається обставиною, що обтяжує кримінальну відповідальність і законодавець вказує її в кваліфікованому або особливо кваліфікованому складі злочину. Про дану особливість у справі Петренків жодного слова. Слідчі органи не вважають за необхідне бачити ці особливості.

Вважаємо цю статтю офіційною заявою до правоохоронних органів щодо перевірки вказаних осіб до причетності до організованого угрупування.