четвер, 30 грудня 2021 р.

Нова афера у Броварах

 Тривалий час редакція газети «Сектор життя» спостерігає за перебігом справ із аферою у Броварах. Попри усі застереження журналістів та повідомлення про можливість залишитись без майна місцеві мешканці не переймались аж допоки не прийшов час для переоформлення права власності після виплати розстрочки від «забудовника». Тепер 30 сімей можуть залишитись без купленого майна за адресою вул. Симоненка, 41 м. Бровари. Банальна перевірка юристами статусу об’єкту, повноваження забудовника та майнові інтереси власника земельної ділянки могли б завчасно попередити втрату коштів.



Але зловісний «забудовник» не полишає цю тему і тепер будує новий об’єкт, де продаватиме квартири за такою ж схемою. Таким чином у недалекому майбутньому без даху над головою можуть опинитись ще з два десятки сімей.

Тепер у схему вступає його чергова дружина Олександра Євтєєва із забудовою по вул. Ольги Кобилянської, 2. Тому що, кількість боргів Багмута Романа вже перевищила будь які допустимі межі.



Отже, схема продажу фіктивних квартир наступна:

1.     Вам показують начебто достовірні документи на майно.

2.     Пропонують розстрочку від «забудовника» орієнтовно на рік, зі своїм камінням, тож треба дуже уважно читати.

3.     На момент останньої виплати і переоформлення документів виявиться, що будинок визнаний під знесення або не оформлений «забудовником» як слід і особа не може вступити у права власності.

Фактично, на момент останньої виплати особу  залишають без майна та грошей. Як бонусом з ремонтом у квартирі, який зробила особа, власником якої до скону віку буде Роман, у новій схемі його дружина.

У підсумку ми маємо прикру статистику з порушення права приватної власності, нервування власників квартир у спірних новобудовах та поки що одного шахрая з великими боргами.

попередні публікації у цій справі: 

Затягування справи у Броварському суді



вівторок, 21 грудня 2021 р.

Темна конячка Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

 Позиція суддів Нікопольського міськрайонного суду щодо висловлювань або публікацій є агресивною та неоднозначною у майже кожній справі, яку вони розглядають. Пересторога, якою зловживають судді набуває критичної точки у справі по обвинуваченню громадян України відповідно до ст. 115 ККУ (вбивство). Залякані місцеві журналісти вже не можуть спокійно відвідувати відкриті засідання. Все відбувається виключно за окремим клопотанням та пересвідченням наявності ліквідних посвідчень та ковід-сертифікатів.  Крім того, голова суду, кожному журналісту, котрий пише запити щодо перебігу даної справи непрозоро натякає на порушення їх суддівського спокою та зверненням до компетентних органів із відповідними заявами. В цей час «запускаючи» у справу не просто темну конячку, а вороного коня суду – суддю Рибакову Валерію Віталіївну.

Що відомо про цю суддю:

З 2011 року обрана суддею безстроково.

З офіційного сайту ВРП з 2016 року є постійною учасницею (разом із колегами по кримінальним справам), яку звинувачують у недбалому ставленні ведення процесів у кримінальних справах. Частково Вища рада правосуддя «закриває очі» на ці неподобства.

Є постійним скаржником на сторони процесу до ВРП через неправильні висловлювання громадян.

«Прикриває» справи чоловіка своїм суддівським статусом. (Чоловік Рибаков Олександр Михайлович – депутат Нікопольської міської ради Дніпропетровської області)

Є матір’ю сина, який працюючи у СБУ перейшов на сторону сепаратистів та сприяв розпорошенню території України у 2014 році. На теперішній час син постійно проживає на території Росії під власним ім’ям. Суддя Рибакова регулярно відвідує сина на території ворожої країни.

Через публічну діяльність чоловіка у будь-якому процесі оголошує собі самовідвід для затягування розумних строків розгляду справи.


Зважаючи на статус судді та її родинні зв’язки, через які вона оголошує собі самовідвід, у маленькому містечку потрібно переглянути всі її справи за цей рік, це 808 справ та матеріалів, а також всі справи під її головуванням за всі роки публічної діяльності її чоловіка. І в подальшому не допускати суддю до здійснення правосуддя, принаймні у Нікополі.



У судовій справі № 182/1465/21, про загибель двох молодих чоловіків, поведінка судді Рибакової відповідає тій же, на яку скаржився громадянин Бевз (див фото 1), тобто за майже 7 років нічого не змінилось.

Суддя Рибакова В. В. заявила собі самовідвід через перерахування її чоловіком меценатської допомоги у розмірі 5000 гривень до місцевої федерації футболу. В цей же період батьки одного із загиблих влаштовували футбольний чемпіонат на честь сина. Батьки від надання їм фінансової допомоги відмовились, коштів по факту не отримували але суддю це не зупинило у рішенні про самовідвід.

В окремій думці до ухвали про самовідвід суддя Багрова теж зазначає, що подібна поведінка судді Рибакової не первинна і суперечить рішенням ЄСПЛ.


Таким чином ми можемо припустити, що суддя Рибакова по суті є недієздатним суддею, яка відбуває службу отримуючи заробітну плату, дотації за рахунок платників податків. Що накладає тінь на суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області щодо звершення правосуддя та реальну завантаженість у роботі суду. Також потрібно поставити під сумнів діяльність голови суду Клименко Ірини В’ячеславівни за сприянням якої відбуваються постійні втручання до автоматизованої системи розподілу справ, «прикривання» недолугості працівників апарату суду та сприяння затягуванню розгляду справ.

 

Попередні публікації у цій справі:

Правосуддя по-Нікопольські

Судді Боягузи(?)

Злочиннеугрупування Нікополя

 

Редакція і в подальшому пильно слідкуватиме за справою, особами дотичними до неї та вчасно повідомлятиме про перебіг подій.

 

 

 

 

 

субота, 18 грудня 2021 р.

Били битами до смерті

 


У липні 2020 року Київщину сколихнула звістка про звіряче вбивство молодого хлопця у селі Малютянка Фастівського району: на місцевому ставку відпочивали діти та підлітки, поряд розташувалась група з п’яти осіб частина з яких мешканці сусіднього села та їх гості розпиваючи спиртні напої. В якийсь момент особи напідпитку напали на підлітків. За допомогою газових балончиків та дерев’яних бит вони почали знущатись над Олександром, сімнадцятирічним хлопцем.

Як довго відбувалось побиття точно ніхто встановити не може, менші діти гукали на допомогу, дорослі, які прибігли, хіба що встигли розборонити нападників із майже бездиханним тілом хлопця. Потім «ковідна лікарня», відмова обслуговування пацієнта, реанімація на подвір’ї лікарні і констатація смерті.

Спіймані на місці скоєння злочину нападники були одразу передані до рук поліції. Місцеві мешканці вважали, що вчасно затримавши нападників останні понесуть покарання, аж ні.

Від початку порушена справа за статтею 115 ККУ ( вбивство) дуже швидко перетворилась на побиття з хуліганських мотивів (ч.4 ст.296 ККУ), а зараз і зовсім зводиться нанівець.

Справу передано до суду, на лаві підсудних п’ятеро. З них двоє чоловіків за п’ятдесят та троє молодиків. Всі п’ятеро перебувають без обрання міри запобіжного заходу, вже рік живуть щасливим життям без бентеги.

У судові засідання обвинувачені з’являються, захисники не завжди, навіть прокурор дозволяє собі не приходити для виконання своїх процесуальних обов’язків державного обвинувачення, не виявляє ініціювання з обрання міри запобіжного заходу. (Тобто державі все одно щодо захисту власних громадян?)

Суддя Перекупка у Києво - Святошинському суді намагається розглядати справу у «розумні строки» назначаючи розгляд після перерви у підготовчому засіданні через місяць або два. Наразі суддя взяла паузу до 21 січня 2022 року.

В очевидній справі про вбивство через непереконливу бюрократичну силу зв’язків та тиску на посадовців, винуватих поки що не знайдено. Незрозуміло яким чином зроблена експертиза тіла загиблого вказує на невідому для вмерлого хворобу: ішемічна хвороба серця. Таким чином, експерт вирішив, що молодий хлопець, який ніколи не скаржився на болі у серці помер від інфаркту. Але й навіть цей факт ні прокурор, ні суддя не приймають до відома, вважаючи катування дитини та побиття битами за звичайне хуліганство.  


Ми продовжуватимемо слідкувати за даною справою та повідомляти про перебіг судової хроніки.