Нова афера у Броварах

 Тривалий час редакція газети «Сектор життя» спостерігає за перебігом справ із аферою у Броварах. Попри усі застереження журналістів та повідомлення про можливість залишитись без майна місцеві мешканці не переймались аж допоки не прийшов час для переоформлення права власності після виплати розстрочки від «забудовника». Тепер 30 сімей можуть залишитись без купленого майна за адресою вул. Симоненка, 41 м. Бровари. Банальна перевірка юристами статусу об’єкту, повноваження забудовника та майнові інтереси власника земельної ділянки могли б завчасно попередити втрату коштів.

Але зловісний «забудовник» не полишає цю тему і тепер будує новий об’єкт, де продаватиме квартири за такою ж схемою. Таким чином у недалекому майбутньому без даху над головою можуть опинитись ще з два десятки сімей.

Тепер у схему вступає його чергова дружина Олександра Євтєєва із забудовою по вул. Ольги Кобилянської, 2. Тому що, кількість боргів Багмута Романа вже перевищила будь які допустимі межі.

Отже, схема продажу фіктивних квартир наступна:

1.     Вам показують начебто достовірні документи на майно.

2.     Пропонують розстрочку від «забудовника» орієнтовно на рік, зі своїм камінням, тож треба дуже уважно читати.

3.     На момент останньої виплати і переоформлення документів виявиться, що будинок визнаний під знесення або не оформлений «забудовником» як слід і особа не може вступити у права власності.

Фактично, на момент останньої виплати особу  залишають без майна та грошей. Як бонусом з ремонтом у квартирі, який зробила особа, власником якої до скону віку буде Роман, у новій схемі його дружина.

У підсумку ми маємо прикру статистику з порушення права приватної власності, нервування власників квартир у спірних новобудовах та поки що одного шахрая з великими боргами.

попередні публікації у цій справі: 

Затягування справи у Броварському суді

Ручні судді Багмута. Історія друга. Ганна Білик

Як отримати прибуток з збанкрутілого підприємства? частина 1

Багмут Роман - перші ластівки постраждалих від його афер з продажу нерухомості.

Ручні судді Багмута. Історія перша. Радзівіл

 Ціна послуг судді для Багмута

суддя Радзівіл і кругова порука суддів Броварів

Скидан і гроші кримінальних осіб

Поліція кришує шахраїв(?)

Гроші на Америку для Багмутів

Рубрика: Професія шахрай. Багмут Роман шахрай з мамою у рукаві.

Купуєте нове житло? Остерігайтесь бути ошуканими!

Позбавлення житла у Броварах

Темна конячка Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

 Позиція суддів Нікопольського міськрайонного суду щодо висловлювань або публікацій є агресивною та неоднозначною у майже кожній справі, яку вони розглядають. Пересторога, якою зловживають судді набуває критичної точки у справі по обвинуваченню громадян України відповідно до ст. 115 ККУ (вбивство). Залякані місцеві журналісти вже не можуть спокійно відвідувати відкриті засідання. Все відбувається виключно за окремим клопотанням та пересвідченням наявності ліквідних посвідчень та ковід-сертифікатів.  Крім того, голова суду, кожному журналісту, котрий пише запити щодо перебігу даної справи непрозоро натякає на порушення їх суддівського спокою та зверненням до компетентних органів із відповідними заявами. В цей час «запускаючи» у справу не просто темну конячку, а вороного коня суду – суддю Рибакову Валерію Віталіївну.

Що відомо про цю суддю:

З 2011 року обрана суддею безстроково.

З офіційного сайту ВРП з 2016 року є постійною учасницею (разом із колегами по кримінальним справам), яку звинувачують у недбалому ставленні ведення процесів у кримінальних справах. Частково Вища рада правосуддя «закриває очі» на ці неподобства.

Є постійним скаржником на сторони процесу до ВРП через неправильні висловлювання громадян.

«Прикриває» справи чоловіка своїм суддівським статусом. (Чоловік Рибаков Олександр Михайлович – депутат Нікопольської міської ради Дніпропетровської області)

Є матір’ю сина, який працюючи у СБУ перейшов на сторону сепаратистів та сприяв розпорошенню території України у 2014 році. На теперішній час син постійно проживає на території Росії під власним ім’ям. Суддя Рибакова регулярно відвідує сина на території ворожої країни.

Через публічну діяльність чоловіка у будь-якому процесі оголошує собі самовідвід для затягування розумних строків розгляду справи.

Зважаючи на статус судді та її родинні зв’язки, через які вона оголошує собі самовідвід, у маленькому містечку потрібно переглянути всі її справи за цей рік, це 808 справ та матеріалів, а також всі справи під її головуванням за всі роки публічної діяльності її чоловіка. І в подальшому не допускати суддю до здійснення правосуддя, принаймні у Нікополі.

У судовій справі № 182/1465/21, про загибель двох молодих чоловіків, поведінка судді Рибакової відповідає тій же, на яку скаржився громадянин Бевз (див фото 1), тобто за майже 7 років нічого не змінилось.

Суддя Рибакова В. В. заявила собі самовідвід через перерахування її чоловіком меценатської допомоги у розмірі 5000 гривень до місцевої федерації футболу. В цей же період батьки одного із загиблих влаштовували футбольний чемпіонат на честь сина. Батьки від надання їм фінансової допомоги відмовились, коштів по факту не отримували але суддю це не зупинило у рішенні про самовідвід.

В окремій думці до ухвали про самовідвід суддя Багрова теж зазначає, що подібна поведінка судді Рибакової не первинна і суперечить рішенням ЄСПЛ.

Таким чином ми можемо припустити, що суддя Рибакова по суті є недієздатним суддею, яка відбуває службу отримуючи заробітну плату, дотації за рахунок платників податків. Що накладає тінь на суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області щодо звершення правосуддя та реальну завантаженість у роботі суду. Також потрібно поставити під сумнів діяльність голови суду Клименко Ірини В’ячеславівни за сприянням якої відбуваються постійні втручання до автоматизованої системи розподілу справ, «прикривання» недолугості працівників апарату суду та сприяння затягуванню розгляду справ.

 

Попередні публікації у цій справі:

Правосуддя по-Нікопольські

Судді Боягузи(?)

Злочиннеугрупування Нікополя

 

Редакція і в подальшому пильно слідкуватиме за справою, особами дотичними до неї та вчасно повідомлятиме про перебіг подій.

 

 

 

 

 

Били битами до смерті

 

У липні 2020 року Київщину сколихнула звістка про звіряче вбивство молодого хлопця у селі Малютянка Фастівського району: на місцевому ставку відпочивали діти та підлітки, поряд розташувалась група з п’яти осіб частина з яких мешканці сусіднього села та їх гості розпиваючи спиртні напої. В якийсь момент особи напідпитку напали на підлітків. За допомогою газових балончиків та дерев’яних бит вони почали знущатись над Олександром, сімнадцятирічним хлопцем.

Як довго відбувалось побиття точно ніхто встановити не може, менші діти гукали на допомогу, дорослі, які прибігли, хіба що встигли розборонити нападників із майже бездиханним тілом хлопця. Потім «ковідна лікарня», відмова обслуговування пацієнта, реанімація на подвір’ї лікарні і констатація смерті.

Спіймані на місці скоєння злочину нападники були одразу передані до рук поліції. Місцеві мешканці вважали, що вчасно затримавши нападників останні понесуть покарання, аж ні.

Від початку порушена справа за статтею 115 ККУ ( вбивство) дуже швидко перетворилась на побиття з хуліганських мотивів (ч.4 ст.296 ККУ), а зараз і зовсім зводиться нанівець.

Справу передано до суду, на лаві підсудних п’ятеро. З них двоє чоловіків за п’ятдесят та троє молодиків. Всі п’ятеро перебувають без обрання міри запобіжного заходу, вже рік живуть щасливим життям без бентеги.

У судові засідання обвинувачені з’являються, захисники не завжди, навіть прокурор дозволяє собі не приходити для виконання своїх процесуальних обов’язків державного обвинувачення, не виявляє ініціювання з обрання міри запобіжного заходу. (Тобто державі все одно щодо захисту власних громадян?)

Суддя Перекупка у Києво - Святошинському суді намагається розглядати справу у «розумні строки» назначаючи розгляд після перерви у підготовчому засіданні через місяць або два. Наразі суддя взяла паузу до 21 січня 2022 року.

В очевидній справі про вбивство через непереконливу бюрократичну силу зв’язків та тиску на посадовців, винуватих поки що не знайдено. Незрозуміло яким чином зроблена експертиза тіла загиблого вказує на невідому для вмерлого хворобу: ішемічна хвороба серця. Таким чином, експерт вирішив, що молодий хлопець, який ніколи не скаржився на болі у серці помер від інфаркту. Але й навіть цей факт ні прокурор, ні суддя не приймають до відома, вважаючи катування дитини та побиття битами за звичайне хуліганство.  

Ми продовжуватимемо слідкувати за даною справою та повідомляти про перебіг судової хроніки. 

Злочинне угрупування Нікополя

 Характеристика поняття «вчинення злочину організованою групою» включає в себе: кількість учасників, зорганізовану ними участь у злочинному об’єднанні, що охоплює і злочини, які ними вчиняються з наявним організатором, наявністю саме організатору і виконавців.

Частиною 3 статті 28 ККУ Законотворець чітко визначив кількісну характеристику злочинного угрупування:

«Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.»

Але попри це, судова практика визначає, що в організованій групі вчинення злочину може бути здійснено не трьома, а одним або двома учасниками організованої групи, а може статися і опосередковане скоєння злочину. Проте, у будь якому випадку  має бути доведено, що така група була утворена  попередньо, тобто вона набула обов’язкових ознак , які характеризують її як організовану.

 У справі братів Петренків, що сталась у Нікополі, не все так однозначно. Зараз на лаві підсудних двоє, звинувачення відповідно до п. 1, 7, 12 статті 115 Кримінального кодексу України. Та за даними інтерв’ю адвоката Олександра Васильовича Скирко, яке він надав виданню «Город Никополь», автор статті вважає, що брати Петренки стали випадковими учасниками перестрілки. Що до організованої групи вони не мають стосунку.

Спроба журналістів розібратись у цій справі може передчасно завадити розгляду справи у судовому порядку. Тому, поки що, ми будемо використовувати матеріали, які є у вільному доступі.

Отже, історія перша: кохання

Павло Біляшевич знайомиться із чарівною жінкою Христиною Жовніною, колишньою дружиною Максима Жовніна від шлюбу з яким має двійко дітей. Стосунки між Павлом та Христиною стрімко розвиваються, пара через короткий час починає мешкати разом.

Колишньому чоловікові це не подобалось, попри офіційне розлучення та нове кохання Павло заважав Максиму у контролі над Христиною.

Ще більше підігрівав ситуацію друг Максима Сергій Костровський, який ситуацію зі стосунками між Христиною та Павлом оцінив як особисту образу та плюндрування імені Максима Жовніна.

Викликаючи на постійні «розмови» Максим пояснював Павлові вартість вкладених у свою колишню дружину сил. Доводив, що спілкування з його дітьми то, є велика привілея, якої останній не заслуговує.

Історія друга: помста

Максим Жовнін відомий син впливової підприємиці з Нікополя, Тетяни Жовніної. Тривалий час займається бізнесом, часто використовуючи брудні методи для власного збагачення. Одним із таких було використання своєї дружини Христини у якості «фунта» під час виселення людей із місцевого гуртожитку, аби привласнити орієнтовно 12 млн. гривень.

Маючи впливових друзів у місцевій верхівці влади, користуючись зв’язками Максиму не важно вести бізнес, але для деяких справ йому потрібні не бізнес зв’язки. Таким чином Жовнін збирає навколо себе компанію «цепних псів», які за першою командою виконують його примхи.

У момент втрати колишньої дружини Максим починає діяти, аби повернути своє «майно», адже для нього Христина не більше ніж особа для особливих доручень.

Постійними виконавцями складних фізичних доручень є добре проспонсоровані хлопці із бійцівського клубу «Доберман». Наближеними до Жовніна серед них є Сергій Костровський, Олег Раєвський, брати Петренки, за домовленістю вони виконують перевірку роботи охорони підприємства «Нікобудпрогрес». Звісно, не офіційно.

Скрін інтерв’ю адвоката Скірко газеті «Город Никополь»

Зважаючи на особисту образу сприйняту Костровським через близькі стосунки Павла Біляшевича та Христини Жовніної було прийнято до дій план помсти задіюючи спортсменів клубу «Доберман» та особистих «бойовиків» Жовніна.

Це були поступальні дії, в які втягували найближче оточення Павла Біляшевича: близьких друзів, братів, бізнес.

Епізод: Нічний клуб «Еліт-клуб» у молодшого брата Павла Олександра виникає непорозуміння із дівчиною в результаті чого відбувається сутичка. Аби уникнути подальшого конфлікту, Олександр переміщується до іншого нічного клубу міста. Де вже за годину з ним вирішують "порозмовляти" щодо вразливості почуттів дівчат бійці «Доберману», які за командою з’явились у кількості 15 осіб та вступили у нерівне протистояння з Олександром та його друзями, вочевидь команда була налякати.

Епізод: На зустріч із Олександром та Миколою Біляшевичами приходять брати Петренки у супроводі «цепних псів» та вже у відкриту демонструють свою перевагу тримаючи в руках автомати. Дочекавшись Костровського Сергія та Раєвського Олега брати Петренки разом з бійцями, злісно побили Олександра і його друзів.

У своїх поясненнях слідчому Сергій Костровський повідомив, що виключно провів бесіду щодо поведінки у нічному клубі. Такі бесіди Костровський проводить часто, застосовуючи свою перевагу щодо інших відвідувачів закладу.

Епізод: Павло отримує одне за одним повідомлення через різних осіб щодо позбавлення його майна через стосунки з дівчиною. Пізніше погрози стають складнішими і вже стосуються його життя.

Останній епізод: 16.09.2020 місцеві ЗМІ наперебій повідомляють про перестрілку рано вранці 14.09.2020 у якій загинуло двоє чоловіків. Павло Біляшевич та Ілья Александрушкін. Звинувачення падає на братів Петренків. Інших учасників злочинного угрупування слідство «не бачить». (Дані про цей епізод в повному обсязі не розкриваємо, через розгляд справи у суді першої інстанції).

В юридичних джерелах зазначається, що лідер-організатор виконує такі функції: планує, контролює та координує злочинну діяльність групи, визначає способи досягнення мети; контролює основні канали інформації й внутрішні зв’язки членів групи; «представляє» групу у злочинному середовищі; заохочує та карає членів групи; здійснює функції арбітражу та посередництва. 

Крім того, слід звернути увагу, що (не) обов’язковими ознаками, зазначеними у законодавстві (ч. 3 ст. 28 ККУ) є наявність плану, відомого всім учасникам групи, а також розподілу функцій учасників групи. Розподіл  функцій учасників полягає у визначені призначення кожного учасника групи у підготовці та вчинені принаймні одного злочину. Також (не) обов’язковою ознакою організованої групи є озброєність. У постанові Пленуму Верховного суду України « Про судову практику у справах про бандитизм» від 07 липня 1995 року у якій банда визначається як стійка організована озброєна група з двох або більше осіб, які попередньо об’єднались  для вчинення одного або декількох нападів на громадян чи підприємства, установи та організації незалежно від їх форм власності. У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику  розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями» від 23 грудня 2005 року «бандою необхідно визнавати озброєну організовану групу, яка попередньо створена з метою вчинення кількох нападів на підприємства, установи, організації чи окремих осіб або одного такого нападу, який потребує ретельної, довготривалої підготовки».

 З урахуванням вищенаведених положень можна констатувати, що для організованої групи, яка визнається бандою, ознака озброєності характерна якщо ця група володіє вогнепальною зброєю або має холодну зброю.

Об’єктивною та суб’єктивною ознакою банди можна вважати співучасть починаючи від первинних домовленостей та планів, навіть якщо учасник на будь якому етапі полишив угруповання. Спільність як сутнісне ядро співучасть передбачає, що взаємодія  і спільність дій співучасників унеможливлюють односторонній зв’язок  між ними, який виключає навіть мінімальну змову на спільну злочинну діяльність (співучасть). Кожен із співучасників має усвідомлювати, що він діє не один, а спільно з іншим.

Попри явність створеного злочинного угрупування у місті Нікополь та багатьох епізодів у інших справах пов’язаних із Максимом Жовніним слідство  навіть не намагається розслідувати питання бандитизму.

Тривалий час розслідуванням злочинів скоєних угрупованням Максима Жовніна займався місцевий активіст Олександр Тихон та раптова його смерть вимусила припинити подальше збирання фактів діяльності банди.

Слідчо-судовою практикою, емпіричними даними доведено: найбільша кількість злочинів, що вчиняються організованими групами, у першу чергу, у сферах, де забезпечується отримання незаконної вигоди та можна  здійснити  незаконне збагачення, реалізуються політичні, релігійні, економічні незаконні цілі.

Аналіз відповідних складів злочинів показує, що в багатьох випадках вчинення злочину організованою групою визначається обставиною, що обтяжує кримінальну відповідальність і законодавець вказує її в кваліфікованому або особливо кваліфікованому складі злочину. Про дану особливість у справі Петренків жодного слова. Слідчі органи не вважають за необхідне бачити ці особливості.

Вважаємо цю статтю офіційною заявою до правоохоронних органів щодо перевірки вказаних осіб до причетності до організованого угрупування.

Ручні судді Багмута. Історія друга. Ганна Білик

 Як займатись шахрайством і бути чесним перед законом?

на фото суддя Ганна Олексіївна Білик

До бездіяльності Броварської поліції вже можна звикнути. Вміння шукати велосипедики в них на найкращому рівні. А от притягти до відповідальності шахрая. Зась.  У проведені слідчо- розшукових дій відповідно до 190 статті ККУ, де особу позбавлено 13,5 млн. грн., їм, звісно, талану не займати. За два роки нічого не зроблено. Це нормально. Про це ж постик у фейсбуці не напишеш.

Так от, відкриту справу Броварська поліція хотіла закрити «по тихому», бо із особою, яку мали б притягти до відповідальності – мають «теплі» стосунки. Ні підозрюваного, ні постраждалого у справі не знайшли. Але ж, куди дівати заявника, по суті постраждалого?

І тут вимальовалась нова схемка коріпційних зв’язків Броварів.

Злодіяння судді Білик у 2017 році на одному хабарі не закінчилися. Після того, як суддя Ганна Білик отримала неправомірну вигоду від ТОВ «Інлекс Груп» за рішення про повернення конфіскованого ДФС несертифікованого пального. Попри заведену на неї кримінальну справу.  Вона продовжує вершити правосуддя. За три роки відкритої на суддю кримінальної справи її статки все зростають, адже слава продажного судді шириться швидко.

Цікавим у суддівстві Білик Ганни є те, що зазвичай її рішення стають на користь тих, хто незаконним шляхом збагачується, або отримує вигоду. Це через добровільний розподіл розпорошеного майна постраждалих? Чи є певний прайс у популярного судді на винесення «правдивих» рішень?

Про теплі, майже по домашньому дружні стосунки Багмута Романа із усім суддівським складом Броварів вже час писати книжки. Ганна Олексіївна Білик – не виключення. Таким чином вона «не помітила» суттєві порушення. Проводила засідання без участі з боку правоохоронних органів, та винесла ухвалу на підставі формальних висновків, без належного дослідження матеріалів кримінального провадження, без належного надання їм правової оцінки.

Дати поліції шанс закрити справу, яка два роки «провисіла» тяжким вантажем на слідчому відділі ВП НП Броварів – це добра справа. Адже кримінальна стаття за шахрайство надто важка для молодих спеціалістів відділку. За два роки відкритого провадження змінилось 5 начальники відділку, 3 слідчих. Чи то не сильно наявно розшукати втрачені особою 13,5 мільйонів гривень, чи то забули як це робити. У звичайних людей через таку роботу правоохоронних органів складається враження, що їх у роботі цікавить тільки зарплата. Але питання справи Багмута більше полягає у тому, що правоохоронні органи не бажали видати постанову про закриття провадження заявнику. В свою чергу суддя вирішила не бачити явні промахи слідчих і так само закрити цю справу.

Знаючи прайс колишнього керівника ВП НП Броварів Максима Скидана за закриття або відкриття кримінального провадження не важко зрозуміти в яку копійку «влетів» Багмут, але що ці сльози в порівнянні з отриманими коштами?!

Загалом, до роботи цієї судді  на пару зі слідчими Броварської поліції є багато запитань, які має поставити вищій антикорупційний суд. Та чи вони будуть?

Тож, звичайним громадянам залишається лише сподіватись на якісну роботу правників які захищають їх права та вправну роботу суддів Апеляційного суду Київської області.

у матеріалі використано фрагмент фото з ресурсу Вища Рада Правосуддя, та соціальної мережі facebook 

Лівий ліс, вибіркова увага від НАБУ, СБУ яке чогось недобачає, кримінальні справи та переможні суди, - або одна коротесенька історія одного вдалого підприємця. (І частина)

 У другій частині НАБУ і ВАСУ -правова панацея, чи таки фахівці з Ping-Pong?  наша редакція висвітлювала деякі псевдо дії «новостворених антикоррупційних» органів. Таких як НАБУ. Підставою для цього стало деревообробне підприємство з амбіційною назвою  ТОВ "ЧЕРКАСЬКИЙ ТУРБОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (ТОВ «ЧТЗ») (Лісопильне та стругальне виробництво), що розташовано в селі Балаклея Черкаської області.

Підприємство «дуже краєм» проходить або проходило в чотирьох кримінальних провадженнях №№ у ЄРДР 4201822000000012, 42018251230000098 , 52020000000000688, 52020000000000710 – і це лише ті справи, що нам відомі. Всі вони стосуються порушень у сфері лісогосподарської діяльності. Що дивно, жодне з них не привернуло увагу Державного бюро розслідувань, в народі ДБР.

Беніфіціар вказаного ТОВ «ЧТЗ» в різних частках є власником ТОВ АПТТ ТРЕЙД ЛТД ЄДРПОУ 39538313 (Оптова торгівля металами та металевими рудами) проходило по справі № у ЄРДР 22015101110000121 від 13.07.2015, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 1 ст. 358 КК України

А от ще одна майже його ТОВ АПТТ ТРЕЙД, проходила у славнозвісному Окружному Адміністративному суді м. Києва де суддя за позовом ТОВ «АПТТ Трейд» (справа № 640/4695/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/90124556 ) зобов’язав Державну фіскальну службу зареєструвати деякі податкові накладні на користь Спільного Українсько-Великобританського Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ» (код за ЄДРПОУ 25564175)

Цікаво на чию користь зараз ТОВ «ЧТЗ» виконує Лісопильне та стругальне виробництво з лісу низького сорту (за документами), як це не одноразово висвітлювалось нами у наших попередніх статтях ( НАБУ і ВАСУ - правова панацея, чи таки фахівці з Ping-Pong? (ІІ частина); НАБУ і ВАСУ - правова панацея, чи таки фахівці з Ping-Pong? ; СБУ, а може Рекет, а може таки Криша Лісорубів?) 

 

Жжжжжжж підтвердили лісопилки по всієї Україні.

 

І тільки невеликі залишки стародавніх Українськіх лісів похмуро понурили свої крони.

 

 

Владислав Бур

НАБУ і ВАСУ - правова панацея, чи таки фахівці з Ping-Pong? (ІІ частина)

 

У першій частині публікації НАБУ і ВАСУ - правова панацея, чи таки фахівці з Ping-Pong?  наша редакція висвітлювала перекидання і відверте не бажання порушувати кримінальну справу «новоствореними антикоррупціонерами», такими як НАБУ та Антикорупційний суд. Підставою для цього стало випадково потрапивши в поле зору редакції деревообробне підприємство з амбіційною назвою  ТОВ "ЧЕРКАСЬКИЙ ТУРБОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (ТОВ «ЧТЗ»), діяльність якого вже була предметом для розгляду наших доблесних правоохоронців. Як кажуть, була та загула, схоже на те, що питання «порішали».

Інформація, на яку натрапив автор, дуже впевнено наводила на думки про наявність так званого «схематозу» у сфері лісопереробної діяльності, з «бабернадцятої» спроби, тричі перехрестившись два різних суди ЗОБОВ’ЯЗАЛИ дуже «перерекламоване» Національне Антикорупційне Бюро України (НАБУ) почати кримінальну справу (внести відомості до ЄРДР) – ну хоч за це їм обом щира повага. Але не так сталося як гадалося.

Детектив НАБУ такі вніс відомості до ЄРДР не за статтями, що передбачають розтрату державного майна або заволодіння ним посадовцем, а за п. 1 ст. 246 КК України, тобто незаконна порубка або зберігання дерев. І не групою осіб, а одноособово!

 

Детектив НАБУ припускає, що без відому осіб на яких покладено охорону лісу, була скоєна незаконна порубка лісу на суму більше 7 000 000 грн – лише у одному випадку. І зроблено це - одноособово. Акцентуємо(!) не про яку незаконну порубку у Заяві про злочин справа не йде, це особисте припущення детективів. А от про розтрату держмайна справа у заяві йшла та детектива це не зацікавило.

 

Ще нас зацікавили деякі дрібнички.

Як вказувалось вище з «бабернадцятої» спроби ми добились щоб суди зобов’язали славнозвісне НАБУ виконати свою роботу - хоча б почати слідство.

Вважаємо, що треба окремо звернути увагу на наступне.

На виконання ухвали (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92179324) слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва по справі № 760/21315/20  відомості до ЄРДР № 52020000000000688 детективом НАБУ внесені 28. 10. 2020

А на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду по справі № 991/8610/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92468390) згідно якої також визнано ухилення детективів НАБУ від виконання своїх обов’язків, та зобов’язано почати слідство відомості до ЄРДР № 52020000000000710 детективом НАБУ внесені 04. 11.2020.

Тепер уважно: між номерами різниця в 20 номерів. Тобто за тиждень було відкрито 20 кримінальних справ. Ще раз! 20 відкритих справ за робочій тиждень на всю Україну! 28. 10. 2020 це середа і 04. 11. 2020 це теж середа. Ніяких великих свят на той час не було, лише субота та неділя. ВСЕ!

Цікаво, скільки кримінальних справ починає пересічний райвідділ поліції, скажемо у Черкаській або Київський областях за аналогічний відрізок часу?

А це на всю Україну і лише тільки після того, як їх зобов’язав це зробити суд.

Питання задане вкінці попередньої статті стає ще більш актуальним, якщо справа не має розголосу або політичного лобі, вона підслідна виключно дільничному інспектору? Системи почнуть системно працювати не на власну користь або за телефонним дзвінком з гори, а просто пра-цю-ва-ти? Скільки ж їм треба за це платити?

 

Жжжжжжж підтвердили лісопилки по всієї Україні.

 

І тільки невеликі залишки стародавніх Українськіх лісів похмуро понурили свої крони.

 

 

Владислав Бур

рубрика "Професія шахрай": Олифиренко Анна Дмитриевна

Почти доктор экономических наук из Братска занимается мошенничеством в Украине. 

Некая Анна Олифиренко ранее работающая в в НИИ города Братска Иркутской области решила поверить в мечту Михаила Лопаткина и воплотить в жизнь свои расчеты по развитию «ларечного бизнеса» уже не родного города, а Одессы.

Как-то побывав на сходняке сектантов- MLM TIENS в городе Днепре Днепропетровской области она познакомилась со своим будущим супругом Владиславом Швецом. С которым после знакомства поехали покорять портовый город и воплощать мечту.

на фото Владислав Швец

Свой «ларечный бизнес» в научных статьях она называет геомаркетингом международного уровня. Зная принципы работы сетевого маркетинга: вершина пирамиды получает все, остаточные звенья - ничего. Аня же решила заработать больше, минуя линейную сознательность подопечных.

на фото Олифиренко Анна Дмитриевна

Схема «ларечного бизнеса» довольно проста:

1. Найти лохов (малоинтелектуальных людей);

2. Дать им надежду на безбедное будущее;

3. Посодействовать в получении кредита;

4. Избавиться от отработанного материала;

5. Поделиться прибылью со своим покровителем Лопаткиным.

6. Насладиться лакшери жизнью без оплаты налогов.

на фото Олифиренко Анна в образе усердной сотрудницы 

Удивительно то, что во всей этой схеме Анна отодвигает себя как будто на второй план выдвигая перед собой супруга. Его оформляет наставником для «лохов», его же позиционирует как льва. Мало ли может быть причин для развода. Всегда нужно выходить «сухой из воды».

Поработав несколько лет в пилотном режиме Олифиренко ощутила довольно быструю прибыль на доверчивых гражданах Украины, что решила полностью посвятить себя работе в этой стране. В январе 2020 года «ИП» в России закрыла. Тоесть, теперь официально безработная Олифиренко спокойно «стрижет зеленые» с одесситов собирая прибыль себе в карман.

на фото Михаил Лопаткин 

Офис на Юрия Олеши, 10 в Одессе исправно работает, прихожане исправно несут деньги и отрабатывают повинности. Ролики о красивой жизни все ярче и ярче прокручиваются на телевизорах офиса. Люди верят, что так и вправду можно жить. Только вот про цену знают немногие.

Елена Сергеевна (имя изменено прим. ред.), всю свою жизнь была энергичной женщиной активно работая в торговле. Выйдя на пенсию не заметила, как все нажитое непосильным трудом куда-то испарилось. Она так хотела вернуть свою жизнь обратно. Однажды приехав в Одессу, с намереньем начать новую жизнь, она увидела объявление о работе. Хорошая должность помощника руководителя так заманчиво размыла горизонт, что дальнейшие события Елена почти не помнит.

Сначала ее пригласили на собеседование, где присутствовало 4 человека: трое даже не думали задавать вопросы, они следили за интервьюером.  Ревностно наблюдая за тем как проходит собеседование. После, приглашение пройти вводный курс семинаров, который затягивается на 4 дня. Там то и показывают яркие ролики беззаботной жизни с путешествиями по миру. 

Дальше, Елене было запрещено общаться с родственниками и с такими же как она – новичками. То, что она будет расклеивать объявления по дворам при этом оплачивая арендную плату за офис, в котором работала. То, что ей придется оплачивать еще много платежей на которые не рассчитывала при найме быть помощником руководителя. Ежедневно, мысли о своем скудном существовании ее приводили в ужас. Как-то она поделилась своими печалями с Анной (уже нам известной) и та, объяснила, как нужно действовать дабы реально жить как они. Это же так просто – жизнь расцветает буйством красок при покупке шести звезд.

И вот, порядка 10 банков по наводке Олифиренко, и Елена Сергеевна стала обладательницей шести звезд. Счастье продлилось не долго, ведь денег по сути она не видела. К звездам прилагалось два ящика БАДов. Но денег все это не принесло. Елена так и влачила злачное существование веря в светлое будущее и лелея мечты о бушующей прибыли...

 

скриншот объявления о несуществующей работе 

 Эта история пока не имеет своего логичного конца. Правоохранительные органы не могут сложить схему мошенничества в одну линию. Компания "Тиенс Украина" сообщила нам, что офисов по Украине, кроме одного в Киеве у них нет. Что из того списка участников "схемы" несколько официально числятся дистрибьюторами компании... 

Мы искренне надеемся, что ваши близкие с вами на связи и не попали в секту Тяньши! 

 Продолжаем следить и вычислять схемы мошенников из Одессы.

на скрине фиксация лакшери жизни за деньги обманутых соискателей

на фото Анна Олифиренко с мужем Владиславом Швецом

#ОлифиренкоАннаДмитриевна #МихаилЛопаткин #systemgold #tiens #тяньши #ВладШвец #goldenlion #liontiens #SG #systemgoldteam 

#Олифиренко

 

всі фото отримано з відкритих джерел:соціальнихмереж та офіційних сайтів 

від редакції: 

Дві зими тому ми розслідували імовірну схему шахраїв із росіі на теренах України, які змушували літніх людей оформляти кредити для покрашення майнового стану цих руzzьких громадян. На жаль, правоохоронні органи Одеси не змогли розібратись у складній ситуації і за два роки відкриті справи досі лежать на столі слідчого.

Схеми «тяньшистів» робочі і на сьогоднішній день відпрацьовані в більшості областей України та постійно спонсорують окупантів. Будьте пильними та обережними при виборі роботи сьогодні.